Фірд (англо-сакс.: fyrd) — національне ополчення в англосаксонській Британії, що являло собою армію, яка скликалась королем із вільних землевласників для захисту території країни від зовнішньої агресії.
Джерела по принципам формування або військовим якостям англосаксонського ополчення дуже бідні. Очевидно, що на ранніх етапах існування англосаксонських королівств служба у фірді була обов'язковою для кожного вільного землевласника, які тоді складали переважну більшість населення країни. Загальним принципом, імовірно, було виставлення в ополчення одного солдата від гайди. Перша згадка про такий спосіб комплектування фірду міститься у законах Іне, короля Вессексу, що датуються 694 р. З плином часу, однак, стала очевидною недостатня продуктивність гайди землі для утримання добре озброєного воїна. Тому, вже у VIII столітті починається перехід до вибіркового принципу комплектування фірду. Так, у 799 р., , король Мерсії, надав одному зі своїх сподвижників землі розміром у 30 гайд з обов'язком виставлення у фірд всього 5 чоловік. У подальшому, видно, правило набору у фірд одного чоловіка з кожних 5 гайд стало загальноприйнятим, про що свідчить «Книга Страшного суду» 1086 р., створена вже після нормандського завоювання Англії.
У складі збройних сил перших англосаксонських королівств фірд грав, імовірно, головну роль. Однак поступово ядром національних військ ставала королівська дружина, краще навчена та екіпірована. Тим не менш, фірд зберігав достатньо вагоме значення до кінця англосаксонського періоду історії Британії. Воїни фірду були відносно добре озброєні, включно з мечами та щитами, та їм не вистачало досвіду та знання техніки ведення бою. В англосаксонській Британії майже не використовувались кавалерія та лучники, а також фортеця як засіб контролю та захисту відповідної території. Крім того, очевидно, що фірд використовувався виключно для відбиття зовнішньої агресії і не був пристосований для ведення наступальної війни. Воїни фірду практично ніколи не призивались на службу за межами свого графства. Всі ці фактори послаблювали міць фірду при зіткненні з дійсно сильним противником та сприяли гучним поразкам англосаксонських військ спочатку від данських вікінгів, а у 1066 р. від армії Вільгельма Завойовника.
Примітки
- Stenton, F. Anglo-Saxon England. Oxford, 1973.
Посилання
Література
- Гуревич А. Я.: Английское крестьянство в X — начале XI вв. — Средние века. — вып. IX. — М., 1957
- Соколова М. Н.: Свободная община и процесс закрепощения крестьян в Кенте и Уэссексе в VII — X вв. — Средние века. — вып. VI. — М., 1955.
- Hollister C. W.: Anglo-Saxon Military Institutions. — Oxford, 1962.
- Stenton, F.: Anglo-Saxon England. Oxford, 1973
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fird anglo saks fyrd nacionalne opolchennya v anglosaksonskij Britaniyi sho yavlyalo soboyu armiyu yaka sklikalas korolem iz vilnih zemlevlasnikiv dlya zahistu teritoriyi krayini vid zovnishnoyi agresiyi Dzherela po principam formuvannya abo vijskovim yakostyam anglosaksonskogo opolchennya duzhe bidni Ochevidno sho na rannih etapah isnuvannya anglosaksonskih korolivstv sluzhba u firdi bula obov yazkovoyu dlya kozhnogo vilnogo zemlevlasnika yaki todi skladali perevazhnu bilshist naselennya krayini Zagalnim principom imovirno bulo vistavlennya v opolchennya odnogo soldata vid gajdi Persha zgadka pro takij sposib komplektuvannya firdu mistitsya u zakonah Ine korolya Vesseksu sho datuyutsya 694 r Z plinom chasu odnak stala ochevidnoyu nedostatnya produktivnist gajdi zemli dlya utrimannya dobre ozbroyenogo voyina Tomu vzhe u VIII stolitti pochinayetsya perehid do vibirkovogo principu komplektuvannya firdu Tak u 799 r korol Mersiyi nadav odnomu zi svoyih spodvizhnikiv zemli rozmirom u 30 gajd z obov yazkom vistavlennya u fird vsogo 5 cholovik U podalshomu vidno pravilo naboru u fird odnogo cholovika z kozhnih 5 gajd stalo zagalnoprijnyatim pro sho svidchit Kniga Strashnogo sudu 1086 r stvorena vzhe pislya normandskogo zavoyuvannya Angliyi U skladi zbrojnih sil pershih anglosaksonskih korolivstv fird grav imovirno golovnu rol Odnak postupovo yadrom nacionalnih vijsk stavala korolivska druzhina krashe navchena ta ekipirovana Tim ne mensh fird zberigav dostatno vagome znachennya do kincya anglosaksonskogo periodu istoriyi Britaniyi Voyini firdu buli vidnosno dobre ozbroyeni vklyuchno z mechami ta shitami ta yim ne vistachalo dosvidu ta znannya tehniki vedennya boyu V anglosaksonskij Britaniyi majzhe ne vikoristovuvalis kavaleriya ta luchniki a takozh fortecya yak zasib kontrolyu ta zahistu vidpovidnoyi teritoriyi Krim togo ochevidno sho fird vikoristovuvavsya viklyuchno dlya vidbittya zovnishnoyi agresiyi i ne buv pristosovanij dlya vedennya nastupalnoyi vijni Voyini firdu praktichno nikoli ne prizivalis na sluzhbu za mezhami svogo grafstva Vsi ci faktori poslablyuvali mic firdu pri zitknenni z dijsno silnim protivnikom ta spriyali guchnim porazkam anglosaksonskih vijsk spochatku vid danskih vikingiv a u 1066 r vid armiyi Vilgelma Zavojovnika PrimitkiStenton F Anglo Saxon England Oxford 1973 PosilannyaLiteraturaGurevich A Ya Anglijskoe krestyanstvo v X nachale XI vv Srednie veka vyp IX M 1957 Sokolova M N Svobodnaya obshina i process zakreposheniya krestyan v Kente i Uessekse v VII X vv Srednie veka vyp VI M 1955 Hollister C W Anglo Saxon Military Institutions Oxford 1962 Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1973