Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філософ Діоген та Александр Македонський — картина художника 18 століття з Італії Джованні Баттіста Тьєполо на тему одної легенди.
| англ. Alexander the Great and Diogenes | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Джованні Баттіста Тьєполо |
| Час створення: | 1770-ті рр |
| Розміри: | 47 × 60 см |
| Висота: | 47 см |
| Ширина: | 60 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Зберігається: | Росія |
| Музей: | Ермітаж Петербург |
| Інвентарний номер: | ГЭ-5370[1] |
Сюжет
Цей сюжет із присмаком сенсаційного протиставлення двох відомих постатей Стародавньої Греції мав поширення в мистецтві Західної Європи 17-18 століть. За нього брались різні майстри, серед яких — художники і скульптори. В добу кінцевого формування централізованих монархій в Європі, коли двір монарха (короля, царя, курфюрста, князя)сприймався центром політичного та культурного життя, сюжет викликав здивування, зацікавленість, осуд.
За легендою, царю Александру Македонському розповіли про незвичного філософа, що не схвалював залежність особи від суспільства, добровільно жебракував, навмисне обмежив свої потреби в їжі, одягу і помешканні, ставши справжнім аскетом. Зачеплений розповідями, цар, схиблений на бенкетах, задоволеннях та розкоші побажав поспілкуватися з Діогеном. Зустріч відбулася. Поспілкувавшись, цар запитав, що він може зробити для Діогена. Як у казці, придворні волали б цій ситуації грошей, палаців і високих посад, аби перетворити власне життя на чергу свят і насолод. Тому відповідь Діогена викликала здивування: «Не затуляй мені сонце!» — відповів філософ.
Здивувався навіть цар. Знаючи, що тепер його відповідь очікує вельможне оточення, відповів : " О, я хотів би бути Діогеном, якби не був царем Македонії!"
Наголос на відповіді Александра Македонського якраз і зробив скульптор з Франції в своєму рельєфі «Александр Великий та Діоген», подавши Македонського величним вершником в оточенні пишної свити на тлі військового прапора та класичної архітектури (1692 рік, Лувр, Париж).
Перлинкою живопису зробив сюжет "Філософ Діоген та Александр Македонський" художник Джованні Баттіста Тьєполо, зобразивши подію легенди як сценку з театральної вистави доби рококо. Тут і екзотична піраміда, і величний Александр, і жадібне до подій оточення, і яскраве (суто італійське) сонячне світло, не затуляти яке і просив філософ Діоген.
Провенанс
Юсуповський палац (Санкт-Петербург) зберігав цю перлинку живопису до 1926 р. Пізніше полотно передали в Музейний фонд, який передав картину на збереження в Ермітаж.
Див. також
Примітки
- https://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/01.+Paintings/32510/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filosof Diogen ta Aleksandr Makedonskij kartina hudozhnika 18 stolittya z Italiyi Dzhovanni Battista Tyepolo na temu odnoyi legendi Filosof Diogen ta Aleksandr Makedonskij 47 60 smangl Alexander the Great and DiogenesTvorec Dzhovanni Battista TyepoloChas stvorennya 1770 ti rrRozmiri 47 60 smVisota 47 smShirina 60 smMaterial oliya na polotniZberigayetsya RosiyaMuzej Ermitazh PeterburgInventarnij nomer GE 5370 1 SyuzhetCej syuzhet iz prismakom sensacijnogo protistavlennya dvoh vidomih postatej Starodavnoyi Greciyi mav poshirennya v mistectvi Zahidnoyi Yevropi 17 18 stolit Za nogo bralis rizni majstri sered yakih hudozhniki i skulptori V dobu kincevogo formuvannya centralizovanih monarhij v Yevropi koli dvir monarha korolya carya kurfyursta knyazya sprijmavsya centrom politichnogo ta kulturnogo zhittya syuzhet viklikav zdivuvannya zacikavlenist osud Za legendoyu caryu Aleksandru Makedonskomu rozpovili pro nezvichnogo filosofa sho ne shvalyuvav zalezhnist osobi vid suspilstva dobrovilno zhebrakuvav navmisne obmezhiv svoyi potrebi v yizhi odyagu i pomeshkanni stavshi spravzhnim asketom Zacheplenij rozpovidyami car shiblenij na benketah zadovolennyah ta rozkoshi pobazhav pospilkuvatisya z Diogenom Zustrich vidbulasya Pospilkuvavshis car zapitav sho vin mozhe zrobiti dlya Diogena Yak u kazci pridvorni volali b cij situaciyi groshej palaciv i visokih posad abi peretvoriti vlasne zhittya na chergu svyat i nasolod Tomu vidpovid Diogena viklikala zdivuvannya Ne zatulyaj meni sonce vidpoviv filosof Zdivuvavsya navit car Znayuchi sho teper jogo vidpovid ochikuye velmozhne otochennya vidpoviv O ya hotiv bi buti Diogenom yakbi ne buv carem Makedoniyi Nagolos na vidpovidi Aleksandra Makedonskogo yakraz i zrobiv skulptor z Franciyi v svoyemu relyefi Aleksandr Velikij ta Diogen podavshi Makedonskogo velichnim vershnikom v otochenni pishnoyi sviti na tli vijskovogo prapora ta klasichnoyi arhitekturi 1692 rik Luvr Parizh Perlinkoyu zhivopisu zrobiv syuzhet Filosof Diogen ta Aleksandr Makedonskij hudozhnik Dzhovanni Battista Tyepolo zobrazivshi podiyu legendi yak scenku z teatralnoyi vistavi dobi rokoko Tut i ekzotichna piramida i velichnij Aleksandr i zhadibne do podij otochennya i yaskrave suto italijske sonyachne svitlo ne zatulyati yake i prosiv filosof Diogen Provenans Yusupovskij palac Sankt Peterburg zberigav cyu perlinku zhivopisu do 1926 r Piznishe polotno peredali v Muzejnij fond yakij peredav kartinu na zberezhennya v Ermitazh Div takozhPortal Mistectvo Portal Baroko Mistectvo Italiyi Diogen Aleksandr Makedonskij Asketizm Kiniki Zhivopis baroko Yusupovskij palac Sankt Peterburg Davnogrecka filosofiya ProvenansPrimitkihttps www hermitagemuseum org wps portal hermitage digital collection 01 Paintings 32510