Фуя́ра — традиційний словацький духовий дерев'яний обертонний музичний інструмент. Схожий на флейту, але її звучання не схоже на звучання будь-якого іншого інструмента.
Походження
Прообразом фуяри вважається готична тридіркова басова дудка, що побутувала у Європі вже у XII ст. Такі дудки відрізнялися невеликими розмірами, грати на них можна було однією рукою. Батьківщиною фуяри вважається маленький регіон центральної Словаччини — . Спочатку на ній грали пастухи, значно пізніше її почали використовувати професійні музиканти.
Зовнішній вигляд
Нагадує звичайну флейту, різняться лише розміри (в середньому — від 120 до 210 см). Фуяри, завдовжки понад два метри, найчастіше розбираються. Традиційна фуяра виготовляється майстром вручну, звичайно з клена чи робінії, які сушаться протягом місяця. Має три ігрові отвори, хоча на висоту гри впливає здебільшого сила повітря, що видихається.
Гра на фуярі
Процес навчання грі надзвичайно цікавий та простий. Є два стилі гри — валашський та лазніцький, що отримали свою назву від назв регіонів, у яких сформувалися. Об'єднує їх загальний принцип — «як дихаю, так і граю». Тобто, важливе правильне дихання. Але не якесь спортивне, а абсолютно повсякденне. Спочатку інструмент призначався для сольного виконання. Характеризується величезною обертональною насиченістю.
Фуяру називають «королевою словацьких народних інструментів». Її звук порівнюють з голосом короля, задуманим та барвистим. Він проникає в найвіддаленіші куточки душі, викликаючи її хвилювання. Це — незабутній звук, сповнений поезії.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фуяра |
Посилання
- Фуяра
- Фура на «Етнічній музиці»
- Гра на фуярі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fuya ra tradicijnij slovackij duhovij derev yanij obertonnij muzichnij instrument Shozhij na flejtu ale yiyi zvuchannya ne shozhe na zvuchannya bud yakogo inshogo instrumenta FuyaraPohodzhennyaProobrazom fuyari vvazhayetsya gotichna tridirkova basova dudka sho pobutuvala u Yevropi vzhe u XII st Taki dudki vidriznyalisya nevelikimi rozmirami grati na nih mozhna bulo odniyeyu rukoyu Batkivshinoyu fuyari vvazhayetsya malenkij region centralnoyi Slovachchini Spochatku na nij grali pastuhi znachno piznishe yiyi pochali vikoristovuvati profesijni muzikanti Zovnishnij viglyadNagaduye zvichajnu flejtu riznyatsya lishe rozmiri v serednomu vid 120 do 210 sm Fuyari zavdovzhki ponad dva metri najchastishe rozbirayutsya Tradicijna fuyara vigotovlyayetsya majstrom vruchnu zvichajno z klena chi robiniyi yaki sushatsya protyagom misyacya Maye tri igrovi otvori hocha na visotu gri vplivaye zdebilshogo sila povitrya sho vidihayetsya Gra na fuyariProces navchannya gri nadzvichajno cikavij ta prostij Ye dva stili gri valashskij ta laznickij sho otrimali svoyu nazvu vid nazv regioniv u yakih sformuvalisya Ob yednuye yih zagalnij princip yak dihayu tak i grayu Tobto vazhlive pravilne dihannya Ale ne yakes sportivne a absolyutno povsyakdenne Spochatku instrument priznachavsya dlya solnogo vikonannya Harakterizuyetsya velicheznoyu obertonalnoyu nasichenistyu Fuyaru nazivayut korolevoyu slovackih narodnih instrumentiv Yiyi zvuk porivnyuyut z golosom korolya zadumanim ta barvistim Vin pronikaye v najviddalenishi kutochki dushi viklikayuchi yiyi hvilyuvannya Ce nezabutnij zvuk spovnenij poeziyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu FuyaraPosilannyaFuyara Fura na Etnichnij muzici Gra na fuyari