Функція Ліувілля — арифметична функція, що широко застосовується в теорії чисел. Названа на честь французького математика Жозефа Ліувілля. Для позначення функції переважно використовується λ(n).
Для додатного n функція Ліувілля визначається:
де Ω(n) — кількість простих дільників числа n, разом з мультиплікативністю. Тобто якщо то:
Перші значення функції рівні
- 1, −1, −1, 1, −1, 1, −1, −1, 1, 1, −1, −1, −1, 1, 1, 1, −1, −1, −1, −1, … (послідовність A026424 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS.)
Властивості
- Функція Ліувілля є цілком мультиплікативною, тобто
- де сума береться по всіх дільниках числа n.
- Для доведення позначимо Тоді оскільки функція — мультиплікативна, то мультиплікативною є і функція g(n). Якщо — степінь простого числа, то
- Тобто для цього випадку якщо степінь є парним, то значення функції рівне 0, непарним — 1. Якщо тепер то, враховуючи мультиплікативність, Якщо хоча б одне з чисел є непарним, то і також Число n в такому випадку не може бути квадратом. Якщо ж усі є парними, то одночасно і n є квадратом.
- де — (обернена Діріхле) функції а — функція Мебіуса.
- Ряд Діріхле функції Ліувілля пов'язаний з Дзета-функцією Рімана формулою
Гіпотези
Гіпотеза Пойа зроблена угорським математиком Дьордьом Пойа в 1919 році. Визначивши
гіпотеза стверджує, що для n > 1. Гіпотеза, проте, не є вірною. Найменший контрприклад n = 906150257, знайшов японський математик Мінору Танака в 1980 році. Згодом було доведено, що L(n) > 0.0618672√n для нескінченної кількості n, і також L(n) < -1.3892783√n для нескінченної кількості n. Визначимо також суму
Існувала також гіпотеза, що T(n) ≥ 0 для достатньо великих n ≥ n0. Гіпотеза була спростована англійським математиком Браяном Гаселґровом у 1958 році Підтвердження цієї гіпотези привело б до доведення гіпотези Рімана.
Примітки
- Polya, G., Verschiedene Bemerkungen zur Zahlentheorie. Jahresbericht der deutschen Math.-Vereinigung 28 (1919), 31—40.
- M. Tanaka, A Numerical Investigation on Cumulative Sum of the Liouville Function. Tokyo Journal of Mathematics 3, 187–189, (1980).
- P. Borwein, R. Ferguson, and M. J. Mossinghoff, Sign Changes in Sums of the Liouville Function, Mathematics of Computation 77 (2008), no. 263, 1681–1694.
- Haselgrove, C.B. A disproof of a conjecture of Polya. Mathematika 5 (1958), 141–145.
Посилання
- Weisstein, Eric W. Liouville Function(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
Література
- Чандрасекхаран К. Введение в аналитическую теорию чисел. — Москва : Мир, 1974. — 187 с.(рос.)
- Apostol, Tom M. (1976), Introduction to analytic number theory, Undergraduate Texts in Mathematics, New York-Heidelberg: Springer-Verlag,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Funkciya Liuvillya arifmetichna funkciya sho shiroko zastosovuyetsya v teoriyi chisel Nazvana na chest francuzkogo matematika Zhozefa Liuvillya Dlya poznachennya funkciyi perevazhno vikoristovuyetsya l n Dlya dodatnogo n funkciya Liuvillya viznachayetsya l n 1 W n displaystyle lambda n 1 Omega n de W n kilkist prostih dilnikiv chisla n razom z multiplikativnistyu Tobto yaksho n p1a1p2a2 pkak displaystyle n p 1 alpha 1 p 2 alpha 2 ldots p k alpha k to l n 1 a1 a2 ak displaystyle lambda n 1 alpha 1 alpha 2 ldots alpha k Pershi znachennya funkciyi rivni 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 poslidovnist A026424 z Onlajn enciklopediyi poslidovnostej cilih chisel OEIS VlastivostiFunkciya Liuvillya ye cilkom multiplikativnoyu tobto l mn l m l n m n N displaystyle lambda mn lambda m lambda n forall m n in mathbb N d nl d 1n k2 k N0n N displaystyle sum d n lambda d begin cases 1 amp n k 2 k in mathbb N 0 amp sqrt n notin mathbb N end cases de suma beretsya po vsih dilnikah chisla n Dlya dovedennya poznachimo g n d nl d displaystyle g n sum d n lambda d Todi oskilki funkciya l n displaystyle lambda n multiplikativna to multiplikativnoyu ye i funkciya g n Yaksho n pa displaystyle n p alpha stepin prostogo chisla to g pa d pal d 1 l p l p2 l pa 1 1 1 a 0n 2k k N1n 2k 1 k N displaystyle g p alpha sum d p alpha lambda d 1 lambda p lambda p 2 ldots lambda p alpha 1 1 ldots 1 alpha begin cases 0 amp n 2k k in mathbb N 1 amp n 2k 1 k in mathbb N end cases Tobto dlya cogo vipadku yaksho stepin ye parnim to znachennya funkciyi rivne 0 neparnim 1 Yaksho teper n i 1kpiai displaystyle n prod i 1 k p i alpha i to vrahovuyuchi multiplikativnist g n i 1kg piai displaystyle g n prod i 1 k g p i alpha i Yaksho hocha b odne z chisel ai displaystyle alpha i ye neparnim to g ai 0 displaystyle g alpha i 0 i takozh g n 0 displaystyle g n 0 Chislo n v takomu vipadku ne mozhe buti kvadratom Yaksho zh usi ai displaystyle alpha i ye parnimi to odnochasno g n 1 displaystyle g n 1 i n ye kvadratom dd l 1 n m n displaystyle lambda 1 n mu n de l 1 n displaystyle lambda 1 n obernena Dirihle funkciyi l n displaystyle lambda n a m n displaystyle mu n funkciya Mebiusa Ryad Dirihle funkciyi Liuvillya pov yazanij z Dzeta funkciyeyu Rimana formuloyuz 2s z s n 1 l n ns displaystyle frac zeta 2s zeta s sum n 1 infty frac lambda n n s GipoteziGipoteza Poja zroblena ugorskim matematikom Dordom Poja v 1919 roci Viznachivshi L n k 1nl k displaystyle L n sum k 1 n lambda k gipoteza stverdzhuye sho L n 0 displaystyle L n leq 0 dlya n gt 1 Gipoteza prote ne ye virnoyu Najmenshij kontrpriklad n 906150257 znajshov yaponskij matematik Minoru Tanaka v 1980 roci Zgodom bulo dovedeno sho L n gt 0 0618672 n dlya neskinchennoyi kilkosti n i takozh L n lt 1 3892783 n dlya neskinchennoyi kilkosti n Viznachimo takozh sumu T n k 1nl k k displaystyle T n sum k 1 n frac lambda k k Isnuvala takozh gipoteza sho T n 0 dlya dostatno velikih n n0 Gipoteza bula sprostovana anglijskim matematikom Brayanom Gaselgrovom u 1958 roci Pidtverdzhennya ciyeyi gipotezi privelo b do dovedennya gipotezi Rimana PrimitkiPolya G Verschiedene Bemerkungen zur Zahlentheorie Jahresbericht der deutschen Math Vereinigung 28 1919 31 40 M Tanaka A Numerical Investigation on Cumulative Sum of the Liouville Function Tokyo Journal of Mathematics 3 187 189 1980 P Borwein R Ferguson and M J Mossinghoff Sign Changes in Sums of the Liouville Function Mathematics of Computation 77 2008 no 263 1681 1694 Haselgrove C B A disproof of a conjecture of Polya Mathematika 5 1958 141 145 PosilannyaWeisstein Eric W Liouville Function angl na sajti Wolfram MathWorld LiteraturaChandrasekharan K Vvedenie v analiticheskuyu teoriyu chisel Moskva Mir 1974 187 s ros Apostol Tom M 1976 Introduction to analytic number theory Undergraduate Texts in Mathematics New York Heidelberg Springer Verlag ISBN 978 0 387 90163 3