Сеннар, Сеннарський султанат — феодальна держава XVI-XIX століть у Північно-Східній Африці на території сучасного Судану.
Сеннар | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 1505 |
---|---|
Офіційна мова | d |
Континент | Африка |
Посада голови держави | d |
Валюта | бартер |
На заміну | Фазуглі (держава) |
Час/дата припинення існування | 1821 |
Сеннар у Вікісховищі |
Координати: 15°39′ пн. ш. 32°20′ сх. д. / 15.650° пн. ш. 32.333° сх. д.
Історія
Держава виникла початку XVI століття. Засновник — Амара Дунк (1504-1534). Складалася вона з власне Сеннару та підвладних йому територій. У роки розквіту (XVII-XVIII століття) включала долину Нілу від кордону з Єгиптом до гирла Блакитного Нілу, включно з історичним регіоном Кордофан; у цей період також у васальному підпорядкуванні Сеннарському султанату був Дарфурський султанат.
У 1821-1822 роках Сеннар завойовала армія єгипетського паші Мухаммеда Алі.
Населення
Етнічне ядро Сеннару становили ; жили також нубійці, араби, беджа та інші народи. На значній частині території власне Сеннару панувала арабська мова.
Релігія
Державною релігією був іслам суннітського толку.
Соціально-економічний розвиток
Поряд з феодальними відносинами зберігався рабовласницький устрій, а на околицях султанату — родоплемінні відносини.
Список правителів
Період правління | Правитель |
1504 — 1534 | Амара Дунк ібн Адлан |
1534 — 1551 | Наїль |
1551 — 1558 | Абд аль-Кадір I |
1558 — 1569 | Умара Абу Сакайкін |
1569 — 1586 | Дакін |
1586 — 1588 | Даура |
1588 — 1592 | Таїб I (Табль) |
1592 — 1604 | Унсал I |
1604 — 1606 | Абд аль-Кадір II |
1606 — 1611 | Адлан I |
1611 — 1616 | Баді I (Сід аль-Ком) |
1616 — 1645 | Рабат I |
1645 — 1680 | Баді II (Абу Дігна) |
1680 — 1692 | Унсал II ібн Насір |
1692 — 1716 | Баді III |
1716 — 1720 | Унсал III |
1720 — 1724 | Нул |
1724 — 1762 | Баді IV (Абу Шеллук) |
1762 — 1769 | Насір |
1762 — 1768 | Хамаг Мухаммед Абу-ль-Кайлік (регент) |
1769 — 1776 | Ісмаїл |
1776 — 1788 | Адлан II |
1780 — 1786 | Раджаб улад Мухаммед (регент) |
1788 — 1789 | Авкал |
1789 — 1790 | Таїб II |
1788 — 1798 | Насір улад Мухаммед (регент) |
1790 | Баді V ібн Дакін |
1790 | |
1790 — 1791 | |
1791 — 1798 | Баді VI |
1798 — 1805 | Ранфі |
1798 — 1805 | 3 регенти |
1805 — 1821 | Баді VII |
Посилання
- Сеннар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Едмунд Брем. Подорож по Північно-Східній Африці або за країною підвладним Єгипту, Судану, Нубії, Сеннара, Россересу та Кордофану.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sennar Sennarskij sultanat feodalna derzhava XVI XIX stolit u Pivnichno Shidnij Africi na teritoriyi suchasnogo Sudanu Sennar Gerb Data stvorennya zasnuvannya1505 Oficijna movad KontinentAfrika Posada golovi derzhavid Valyutabarter Na zaminuFazugli derzhava Chas data pripinennya isnuvannya1821 Sennar u Vikishovishi Koordinati 15 39 pn sh 32 20 sh d 15 650 pn sh 32 333 sh d 15 650 32 333U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sennar znachennya Sennarskij sultanat sered susidnih derzhavIstoriyaDerzhava vinikla pochatku XVI stolittya Zasnovnik Amara Dunk 1504 1534 Skladalasya vona z vlasne Sennaru ta pidvladnih jomu teritorij U roki rozkvitu XVII XVIII stolittya vklyuchala dolinu Nilu vid kordonu z Yegiptom do girla Blakitnogo Nilu vklyuchno z istorichnim regionom Kordofan u cej period takozh u vasalnomu pidporyadkuvanni Sennarskomu sultanatu buv Darfurskij sultanat U 1821 1822 rokah Sennar zavojovala armiya yegipetskogo pashi Muhammeda Ali NaselennyaEtnichne yadro Sennaru stanovili zhili takozh nubijci arabi bedzha ta inshi narodi Na znachnij chastini teritoriyi vlasne Sennaru panuvala arabska mova ReligiyaDerzhavnoyu religiyeyu buv islam sunnitskogo tolku Socialno ekonomichnij rozvitokSultan Sennaru 1821 Poryad z feodalnimi vidnosinami zberigavsya rabovlasnickij ustrij a na okolicyah sultanatu rodopleminni vidnosini Spisok pravitelivPeriod pravlinnya Pravitel 1504 1534 Amara Dunk ibn Adlan 1534 1551 Nayil 1551 1558 Abd al Kadir I 1558 1569 Umara Abu Sakajkin 1569 1586 Dakin 1586 1588 Daura 1588 1592 Tayib I Tabl 1592 1604 Unsal I 1604 1606 Abd al Kadir II 1606 1611 Adlan I 1611 1616 Badi I Sid al Kom 1616 1645 Rabat I 1645 1680 Badi II Abu Digna 1680 1692 Unsal II ibn Nasir 1692 1716 Badi III 1716 1720 Unsal III 1720 1724 Nul 1724 1762 Badi IV Abu Shelluk 1762 1769 Nasir 1762 1768 Hamag Muhammed Abu l Kajlik regent 1769 1776 Ismayil 1776 1788 Adlan II 1780 1786 Radzhab ulad Muhammed regent 1788 1789 Avkal 1789 1790 Tayib II 1788 1798 Nasir ulad Muhammed regent 1790 Badi V ibn Dakin 1790 1790 1791 1791 1798 Badi VI 1798 1805 Ranfi 1798 1805 3 regenti 1805 1821 Badi VIIPosilannyaSennar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Edmund Brem Podorozh po Pivnichno Shidnij Africi abo za krayinoyu pidvladnim Yegiptu Sudanu Nubiyi Sennara Rosseresu ta Kordofanu