Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імперське абатство Святого Боніфація — одне з найдавніших і найбагатших абатств середньовічної Німеччини. З 774 до 1802 року мало статус імперського. Засноване на березі річки Фульда 12 березня 744 року Стурмієм — улюбленим учнем «апостола Німеччині» святого Боніфація, похованого в цьому абатстві. Навколо монастиря згодом виросло місто Фульда.
| Фульдське абатство | |
| Прапор | Герб |
 |  |
| Дата створення / заснування | 744 |
|---|---|
 | |
| Чернечий орден | бенедиктинці |
| Засновник | d |
| Посада керівника організації | d і d |
| Офіційна мова | латина |
| Країна | Німеччина |
| Столиця | Фульда |
| Адміністративна одиниця | Фульда |
| Форма правління | теократія |
| Час/дата припинення існування | 1802 |
 Фульдське абатство у Вікісховищі | |
Координати: 50°33′14″ пн. ш. 9°40′18″ сх. д. / 50.55402777780577850° пн. ш. 9.67175000002777807° сх. д.
Опис
Фульдське абатство було засноване 744 року святим , учнем святого Боніфація. Абатство стало автономною одиницею місцевої церкви й одним із центрів християнської місії в Німеччині. У монастирі був прийнятий Статут Бенедикта. Вже за життя святого Боніфація абатство в Фульді придбало землі в Саксонії та Тюрінгії. З 751 року абат підкорявся не місцевому єпископу, а безпосередньо Папі Римському. До мощей Святого Боніфація не висихав потік паломників. За часів абата Храбана Мавра, в 822–844 роках, в монастирських стінах проживало понад 600 ченців. Крипта монастиря була споруджена у 820-х роках, саме тут ховали померлих ченців (нині [en] [en]).
Після мученицької смерті від рук язичників-фризів, мощі святого Боніфація були перенесені до Фульди. Святий Раймунд, наступник святого Боніфація на кафедрі Майнца, намагався підпорядкувати абатство своїй юрисдикції, але не мав у цьому успіху. З цієї причини він заснував абатство Герсфельд, розташоване поряд з Фульдою.
Між 790 і 819 роками абатство зазнало реконструкції. Проєкт нового монастирського храму ґрунтувався на моделі будівлі IV століття (нині знесеної), давньої базиліки Святого Петра в Римі. Мощі святого Боніфація, якого називають «апостолом Німеччини», були покладені в крипті. Церква була повністю перебудована в епоху бароко. Невелика каплиця IX століття була розташована недалеко від церкви. Пізніше на цьому місці був заснований жіночий монастир.
Фульда увійшла в історію як один з центрів каролінгсткого відродження. Звідси розсилалися місії по всій Саксонії. Монастир славився своїм скрипторієм і бібліотекою, де зберігалося щонайменше 2000 рукописів. Нині основна частина монастирських архівів зберігається в Марбурзі.
У X столітті настоятель монастиря був визнаний очільником усіх бенедиктинців Німеччини і Галії. У XII столітті абати виконували функцію імперських канцлерів, а 1220 року Фрідріх II закріпив за ними привілеї князів імперії. Однак посилення майнцських архієпископів і Гессенського можновладного дому поступово зробило Фульду пішаком в боротьбі цих могутніх феодалів за панування на землях в середній течії Рейну.
В середині XV століття монастир втрачає залишки колишнього політичного значення, а в роки Селянської та Тридцятилітньої воєн зазнає неодноразового розграбування. Після Реформації абатство опинилося в оточенні протестантських земель. Соборна церква 1294–1312 років у XVII столітті була відновлена, а в XVIII столітті перебудована в стилі зрілого бароко за проєктом Йоганна Дінценгофера.
1752 року абатство стало центром однойменної єпархії. У 1730–1757 роках для абата-єпископа Адольфа фон Дальберга за 4 км від Фульда була споруджена барокова резиденція — палац-замок Фазанерія . Родина Дальберга в особі Карла Теодора продовжувало панувати в Фульді в епоху Наполеонівських воєн.
Під час секуляризації імперських володінь в 1801 році єпископство Фульда і абатство Корвей планувалося передати Вільгельму V Оранскому, проте врешті Фульда увійшла до складу королівства Вестфалія (1806) та великого герцогства Франкфуртського (1810). Рішенням Віденського конгресу місто Фульда та інші володіння єпископа були приписані до території великого герцогства Гессенського.
Князі-абати Фульди
|
|
Див. також
Література
- Wolfgang Hamberger u. a. (Hrsg.): Geschichte der Stadt Fulda. Von den Anfängen bis zum Ende des Alten Reiches. Parzeller, Fulda 2009, .
- Ulrich Hussong: Studien zur Geschichte der Reichsabtei Fulda bis zur Jahrtausendwende. Teil I—II. In: Archiv für Diplomatik. 31, 1985, S. 1–225; Archiv für Diplomatik. 32, 1986, S. 129—304.
- Walter Heinemeyer, Berthold Jäger (Hrsg.): Fulda in seiner Geschichte. Landschaft Reichsabtei Stadt. Elwert, Marburg 1995, . (Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Hessen 57)
- Berthold Jäger: Fulda im Alten Reich. Parzeller, Fulda 1996, . (Veröffentlichungen des Fuldaer Geschichtsvereins 59)
- Werner Kathrein, Andreas Greif (Hrsg.): Erbe und Sendung. 1250 Jahre Kloster — Hochstift — Bistum Fulda. Rückblick auf das Jubiläumsjahr. Parzeller, Fulda 1995, .
- Janneke Raaijmakers: The Making of the Monastic Community of Fulda, c.744–c.900. Cambridge University Press, Cambridge 2012, . (Cambridge Studies in Medieval Life and Thought. Fourth Series 83)
- Gangolf Schrimpf (Hrsg.): Kloster Fulda in der Welt der Karolinger und Ottonen. Josef Knecht, Frankfurt am Main 1996, . (Fuldaer Studien 7)
- Josef Leinweber: Die Fuldaer Äbte und Bischöfe, Frankfurt am Main, 1989,
Посилання
- Історія Фульдського абатства
- Історичні джерела про абатство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperske abatstvo Svyatogo Bonifaciya odne z najdavnishih i najbagatshih abatstv serednovichnoyi Nimechchini Z 774 do 1802 roku malo status imperskogo Zasnovane na berezi richki Fulda 12 bereznya 744 roku Sturmiyem ulyublenim uchnem apostola Nimechchini svyatogo Bonifaciya pohovanogo v comu abatstvi Navkolo monastirya zgodom viroslo misto Fulda Fuldske abatstvo PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya744 Chernechij ordenbenediktinci Zasnovnikd Posada kerivnika organizaciyid i d Oficijna movalatina KrayinaNimechchina StolicyaFulda Administrativna odinicyaFulda Forma pravlinnyateokratiya Chas data pripinennya isnuvannya1802 Fuldske abatstvo u Vikishovishi Koordinati 50 33 14 pn sh 9 40 18 sh d 50 55402777780577850 pn sh 9 67175000002777807 sh d 50 55402777780577850 9 67175000002777807OpisRezidenciya knyaziv abativ Fuldi Gravyura z vidom abatstva 1655 Miniatyuri z Fuldskogo sakramentariyu XI stolittya Inter yer visokoyi cerkvi abatstva Abatstvo pislya perebudov Dincengofera Fuldske abatstvo bulo zasnovane 744 roku svyatim uchnem svyatogo Bonifaciya Abatstvo stalo avtonomnoyu odiniceyu miscevoyi cerkvi j odnim iz centriv hristiyanskoyi misiyi v Nimechchini U monastiri buv prijnyatij Statut Benedikta Vzhe za zhittya svyatogo Bonifaciya abatstvo v Fuldi pridbalo zemli v Saksoniyi ta Tyuringiyi Z 751 roku abat pidkoryavsya ne miscevomu yepiskopu a bezposeredno Papi Rimskomu Do moshej Svyatogo Bonifaciya ne visihav potik palomnikiv Za chasiv abata Hrabana Mavra v 822 844 rokah v monastirskih stinah prozhivalo ponad 600 chenciv Kripta monastirya bula sporudzhena u 820 h rokah same tut hovali pomerlih chenciv nini en en Pislya muchenickoyi smerti vid ruk yazichnikiv friziv moshi svyatogo Bonifaciya buli pereneseni do Fuldi Svyatij Rajmund nastupnik svyatogo Bonifaciya na kafedri Majnca namagavsya pidporyadkuvati abatstvo svoyij yurisdikciyi ale ne mav u comu uspihu Z ciyeyi prichini vin zasnuvav abatstvo Gersfeld roztashovane poryad z Fuldoyu Mizh 790 i 819 rokami abatstvo zaznalo rekonstrukciyi Proyekt novogo monastirskogo hramu gruntuvavsya na modeli budivli IV stolittya nini znesenoyi davnoyi baziliki Svyatogo Petra v Rimi Moshi svyatogo Bonifaciya yakogo nazivayut apostolom Nimechchini buli pokladeni v kripti Cerkva bula povnistyu perebudovana v epohu baroko Nevelika kaplicya IX stolittya bula roztashovana nedaleko vid cerkvi Piznishe na comu misci buv zasnovanij zhinochij monastir Fulda uvijshla v istoriyu yak odin z centriv karolingstkogo vidrodzhennya Zvidsi rozsilalisya misiyi po vsij Saksoniyi Monastir slavivsya svoyim skriptoriyem i bibliotekoyu de zberigalosya shonajmenshe 2000 rukopisiv Nini osnovna chastina monastirskih arhiviv zberigayetsya v Marburzi U X stolitti nastoyatel monastirya buv viznanij ochilnikom usih benediktinciv Nimechchini i Galiyi U XII stolitti abati vikonuvali funkciyu imperskih kancleriv a 1220 roku Fridrih II zakripiv za nimi privileyi knyaziv imperiyi Odnak posilennya majncskih arhiyepiskopiv i Gessenskogo mozhnovladnogo domu postupovo zrobilo Fuldu pishakom v borotbi cih mogutnih feodaliv za panuvannya na zemlyah v serednij techiyi Rejnu V seredini XV stolittya monastir vtrachaye zalishki kolishnogo politichnogo znachennya a v roki Selyanskoyi ta Tridcyatilitnoyi voyen zaznaye neodnorazovogo rozgrabuvannya Pislya Reformaciyi abatstvo opinilosya v otochenni protestantskih zemel Soborna cerkva 1294 1312 rokiv u XVII stolitti bula vidnovlena a v XVIII stolitti perebudovana v stili zrilogo baroko za proyektom Joganna Dincengofera 1752 roku abatstvo stalo centrom odnojmennoyi yeparhiyi U 1730 1757 rokah dlya abata yepiskopa Adolfa fon Dalberga za 4 km vid Fulda bula sporudzhena barokova rezidenciya palac zamok Fazaneriya Rodina Dalberga v osobi Karla Teodora prodovzhuvalo panuvati v Fuldi v epohu Napoleonivskih voyen Pid chas sekulyarizaciyi imperskih volodin v 1801 roci yepiskopstvo Fulda i abatstvo Korvej planuvalosya peredati Vilgelmu V Oranskomu prote vreshti Fulda uvijshla do skladu korolivstva Vestfaliya 1806 ta velikogo gercogstva Frankfurtskogo 1810 Rishennyam Videnskogo kongresu misto Fulda ta inshi volodinnya yepiskopa buli pripisani do teritoriyi velikogo gercogstva Gessenskogo Knyazi abati FuldiSturmij 744 779 Baugulf 779 802 Ratgar 802 817 Ajgil 818 822 Hraban Mavr 822 842 Gatto I 842 856 Tioto 856 869 Zigigart 869 891 Gvoggi 891 915 Gelmfrid 915 916 Gajko 917 923 Giltibert 923 927 Gadamar 927 956 Gatto II 956 968 Verinar 968 982 Brantoh I 982 991 Gatto III 991 997 Erkenbald 997 1011 Brantoh II 1011 1013 Poppo 1013 1018 Rihard 1018 1039 Zigivart 1039 1043 Roying 1043 1047 Egbert 1047 1058 Zigfrid 1058 1060 Viderad fon Eppshtajn 1060 1075 Ruotgart 1075 1096 Godefrid 1096 1109 Volfgelm 1109 1114 Erlof fon Bergolc 1114 1122 Ulrih fon Kemnat 1122 1126 Genrih I fon Kemnat 1126 1132 Berto I fon Shlic 1132 1134 Konrad I 1134 1140 Alegolf 1140 1148 Ruggeri I 1148 Genrih II fon Bingarten 1148 1149 Markvard I 1150 1165 Gernot 1165 German 1165 1168 Burgard fon Nyurings 1168 1176 Rugger II 1176 1177 Konrad II 1177 1192 Genrih III fon Kronberg 1192 1216 Gartman I 1216 1217 Kuno 1217 1221 Konrad III fon Malkes 1221 1249 Genrih IV fon Ertgal 1249 1261 Berto II fon Lajbolc 1261 1271 Berto III fon Makencel 1271 1272 Berto IV fon Bimbah 1273 1286 Markvard II fon Bikenbah 1286 1288 Genrih V fon Vajlnau 1288 1313 Eberhard fon Rotenshtajn 1313 1315 Genrih VI fon Gogenberg 1315 1353 Genrih VII fon Kranluken 1353 1372 Konrad IV fon Ganau 1372 1383 Fridrih I fon Romrod 1383 1395 Jogann I fon Merlau 1395 1440 German II fon Buhenau 1440 1449 Rajngard fon Vajlnau 1449 1472 Jogann II fon Gennenberg Shlezingen 1472 1513 Gartman II Kirkberg 1513 1521 29 Jogann III fon Hennenberg Shlezingen 1521 29 1541 Filip Shenk cu Shvajnsberg 1541 1550 Volfgang Ditrih fon Oziggajm 1550 1558 Volfgang Shucbar 1558 1567 Filip Georg Shenk cu Shvajnsberg 1567 1568 Vilgelm Gartman fon Klauer cu Vora 1568 1570 Baltasar fon Dernbah 1570 1606 Yulius Ekter fon Mespelbrun 1576 1602 Jogann Fridrih fon Shvalbah 1606 1622 Jogann Berngard Shenk cu Shvajnsberg 1623 1632 Jogann Adolf fon Gogenek 1633 1635 German Georg fon Nojgof 1635 1644 Joahim fon Graveneg 1644 1671 Berngard Gustav fon Baden Durlah 1671 1677 Placidus fon Droste 1678 1700 Adalbert I fon Shlajfras 1700 1714 Kostyantin fon Buttlar 1714 1726 Adolf fon Dalberg 1726 1737 Amand fon Busek 1737 1756 z 1752 roku knyaz yepiskop Div takozhFuldskij kodeksLiteraturaWolfgang Hamberger u a Hrsg Geschichte der Stadt Fulda Von den Anfangen bis zum Ende des Alten Reiches Parzeller Fulda 2009 ISBN 978 3 7900 0397 0 Ulrich Hussong Studien zur Geschichte der Reichsabtei Fulda bis zur Jahrtausendwende Teil I II In Archiv fur Diplomatik 31 1985 S 1 225 Archiv fur Diplomatik 32 1986 S 129 304 Walter Heinemeyer Berthold Jager Hrsg Fulda in seiner Geschichte Landschaft Reichsabtei Stadt Elwert Marburg 1995 ISBN 3 7900 0252 6 Veroffentlichungen der Historischen Kommission fur Hessen 57 Berthold Jager Fulda im Alten Reich Parzeller Fulda 1996 ISBN 3 7900 0275 5 Veroffentlichungen des Fuldaer Geschichtsvereins 59 Werner Kathrein Andreas Greif Hrsg Erbe und Sendung 1250 Jahre Kloster Hochstift Bistum Fulda Ruckblick auf das Jubilaumsjahr Parzeller Fulda 1995 ISBN 3 7900 0262 3 Janneke Raaijmakers The Making of the Monastic Community of Fulda c 744 c 900 Cambridge University Press Cambridge 2012 ISBN 978 1 107 00281 4 Cambridge Studies in Medieval Life and Thought Fourth Series 83 Gangolf Schrimpf Hrsg Kloster Fulda in der Welt der Karolinger und Ottonen Josef Knecht Frankfurt am Main 1996 ISBN 3 7820 0707 7 Fuldaer Studien 7 Josef Leinweber Die Fuldaer Abte und Bischofe Frankfurt am Main 1989 ISBN 3 7820 0585 6PosilannyaIstoriya Fuldskogo abatstva Istorichni dzherela pro abatstvo