Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фудзі Фу дзі або Фу дзісан яп 富士山 ふじさん ɸɯdʑisaɴ діючий базальтовий

Фудзіяма

Фудзіяма
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фудзі.

Фу́дзі або Фу́дзісан (яп. 富士山, ふじさん, [ɸɯdʑisaɴ], — діючий базальтовий стратовулкан в Японії. Є приватним володінням і знаходиться у власності синтоїстського Великого храму Хонґу Сенґен, в якому зберігається дарча від сьогуна Токуґава Хідетада, що датується 1609 роком.

Фу́дзісан
яп. 富士山
Назва на честь (епонім):
  • d
    • image
    Гора Фудзі
    Гора Фудзі
    35°22′ пн. ш. 138°44′ сх. д. / 35.367° пн. ш. 138.733° сх. д. / 35.367; 138.733Координати: 35°22′ пн. ш. 138°44′ сх. д. / 35.367° пн. ш. 138.733° сх. д. / 35.367; 138.733
    Країна Японія
    Регіон префектури Яманасі та Сідзуока,
    о. Хонсю, (7-ме місце у світі)
    Система d, Три Священні Гори, 100 відомих гір Японії, d, d, d і d
    Тип вулкан активний
    d
    d
    стратовулкан
    пам'ятка
    d і гора
    матеріал базальт
    Висота 3776 м
    Висота відносна 3776 м
    (35-те місце у світі)
    Площа 19 311,9 га
    Ізоляція 2076,7 км → г.[en] (3886 м)
    (28-ме місце у світі)
    Виверження 1707
    Перше сходження 663: невідомий монах
    Маршрут легкий похід
    image
    image
    image
    Фу́дзісан
    Фу́дзісан (Японія)
    image
    image
    Фу́дзісан
    Фу́дзісан (Префектура Сідзуока)
    image Фудзі у Вікісховищі

    Географія

    Розташований на кордоні східнояпонських префектур Яманасі та Сідзуока, західніше столиці Токіо. Найвища гора країни, висотою 3 776 м. Головний пік вулканічного пасма Фудзі. Кут нахилу вершини становить 32°—35°, кут біля підніжжя — 2°—3°. Має симетричну конусоподібну форму. Діаметр основи з півночі на південь становить 38 км, а з заходу на схід — 35 км. Біля підніжжя розташовані п'ять озер Фудзі: Яманака, Каваґуті, Сай, Сьодзі, Мотосу. З 1936 року головна окраса Національного парку Фудзі-Хаконе-Ідзу. Має статус особливої історичної пам'ятки. Разом з горами Татеяма й Хакусан належить до трьох священних гір Японії.

    На честь гори названо всесвітньо відомі японські компанії «Фудзіфілм», «Фудзіцу», а також астероїд 1584 Фудзі.

    Етимологія

    Етимологія «Фудзі» достеменно невідома. Походження назви гори виводять від японських слів-омонімів:

    • фудзі (яп. 不尽) — «невичерпний».
    • фудзі (яп. 不二) — «неповторний».
    • фудзі (яп. 富慈) — «щедре милосердя».

    Також існує версія, що назва походить від айнського слова футі — «вогонь».

    Серед альтернативних назв гори Фудзі в японській історичній та художній літературі вживаються:

    • Фуґа́ку (яп. 富岳, ふがく) — «бескид Фу».
    • Ренґа́ку (яп. 蓮岳, れんがく) — «Лотосовий бескид».
    • Ремпо́ (яп. 蓮峰, れんぽう) — «Лотосова вершина».
    • Фуйохо́ (яп. 芙蓉峰, ふようほう) — «Гібікусова вершина».
    • Фу́дзі-но-я́ма, Фу́дзі-я́ма, (яп. 富士山, ふじのやま / ふじやま) — «гора Фудзі».

    Геологічна історія розвитку

    image
    Схематичний геологічний розріз через стратовулкан Фудзі

    Фудзі — найвища гора Японії, яка виникла в районі багатовікової вулканічної активності, у результаті нашарування декількох стародавніх вулканів. У її основі лежать андезитовий вулкан (яп. 先小御岳, せんこみたけ, сен-комітаке) та базальтовий вулкан (яп. 小御岳, こみたけ, комітаке), які утворилися понад 100 тисяч років тому. На них розташований вулкан Старий Фудзі (яп. 古富士, こふじ, ко-фудзі), що виник близько 80 тисяч років тому. Його вкриває вулкан Новий Фудзі (яп. 新富士, しんふじ, сін-фудзі), який розпочав свою діяльність близько 10 тисяч років тому. Товщина вулканічних вивержень останнього не перевищує 1500 м. Фудзі вважають порівняно молодим вулканом, який вже 300 років не знає вивержень. Існує висока імовірність його активізації в найближчому майбутньому.

    Гора Фудзі розташована в основі півострова Ідзу, у місці стику Японського архіпелагу з плитою Філіппінського моря. Її базисом є вулкани Комітаке та Асітака (яп. 愛鷹, あしたか, асітака), які утворилися в результаті вивержень лави з дна океану в епоху міоцену неогенового періоду Кайнозойської ери (25 — 20 млн років тому). Частини вулкана Комітаке, що виступають на поверхню, можна побачити поблизу 5-ї станції гори Фудзі.

    Старий Фудзі розпочав свою активність 80 тисяч років тому. Його вибухоподібні виверження призвели до покриття південного регіону Канто вулканічним попелом з високим вмістом базальту і утворення так званого «Кантоського суглинку» (яп. 関東ローム, かんとうローム, канто рому), основи ґрунту плато в районі Токіо-Йокогама. Розмір частинок вулканічного попелу та товщина суглинку збільшуються в напрямку від Токіо до гори Фудзі. Поблизу східної частини основи товщина шару лапілі становить декілька десятків метрів. Біля підніжжя Фудзі розташовано численні відклади грязьових потоків. Вони називаються «лахарами Старого Фудзі» і складають поверхню вулкана Старий Фудзі.

    10 тисяч років тому, під час переходу плейстоцену в голоцен, форма виверження Старого Фудзі змінилася. Упродовж тисячі років він постійно виливав лаву, утворивши прообраз сучасної гори Фудзі. Залишками цих вивержень є лавові покриви Сарухасі, Івабуоті та Місіма, розташовані за 30—40 км від кратера вулкана. На висоті 2700 м у ньому видніється частина Старого Фудзі, названа «Червоною скелею» (яп. 赤岩, あかいわ, акаіва).

    Близько 10 тисяч років тому розпочав свою діяльність вулкан Новий Фудзі. До 1707 року він періодично вивергав лаву і пірокластичні матеріали, які вкрили Старий Фудзі, збільшуючи новий вулкан. 2500 років тому на східному схилі Нового Фудзі відбувся розвал гірської системи, в результаті чого утворився «Грязьовий потік Ґоденба».

    На ділянці між вершиною і схилами гори Фудзі розташовано понад 60 бокових вулканів та малих кратерів. Більшість з них знаходиться у напрямку північний захід — південний схід.

    У культурі

    Образ Фудзі часто використовується в японській літературі та образотворчому мистецтві. Цю гору згадують найстаріша поетична антологія «Збірка міріад листків» (759) та найстаріше оповідання «Повість про бамбукоруба» (9 століття). У (721) описано Фудзі, що порівнюється із горою Цукуба. Крім цього, у всіх японських легендах, що пояснюють висоту регіональних вершин, присутні згадки про Фудзі.

    Галерея

    • image
    • image
    • image
    • image
    • image
    • image
    • image
    • image
    • image
      Katsushika Hokusai
    • Вид на схід Сонця з гори Фудзі

    Див. також

    Примітки

    1. Гора Фудзі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
    2. Fuji-san, Japan. [d], (англ.). Процитовано 30-12-2016.
    3. Також: Фу́джі чи Фу́джісан (див. Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації)
    4. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

    Джерела та література

    Фудзі (гора) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фудзі (гора)
    • Фудзі на карті Google maps
    • Гора Фудзі на WikiMapia

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fudzi Fu dzi abo Fu dzisan yap 富士山 ふじさん ɸɯdʑisaɴ diyuchij bazaltovij stratovulkan v Yaponiyi Ye privatnim volodinnyam i znahoditsya u vlasnosti sintoyistskogo Velikogo hramu Hongu Sengen v yakomu zberigayetsya darcha vid soguna Tokugava Hidetada sho datuyetsya 1609 rokom Fu dzisan yap 富士山Nazva na chest eponim dGora FudziGora Fudzi35 22 pn sh 138 44 sh d 35 367 pn sh 138 733 sh d 35 367 138 733 Koordinati 35 22 pn sh 138 44 sh d 35 367 pn sh 138 733 sh d 35 367 138 733Krayina YaponiyaRegion prefekturi Yamanasi ta Sidzuoka o Honsyu 7 me misce u sviti Sistema d Tri Svyashenni Gori 100 vidomih gir Yaponiyi d d d i dTip vulkan aktivnij d d stratovulkan pam yatka d i goramaterial bazaltVisota 3776 mVisota vidnosna 3776 m 35 te misce u sviti Plosha 19 311 9 gaIzolyaciya 2076 7 km g en 3886 m 28 me misce u sviti Viverzhennya 1707Pershe shodzhennya 663 nevidomij monahMarshrut legkij pohidFu dzisanFu dzisan Yaponiya Fu dzisanFu dzisan Prefektura Sidzuoka Fudzi u VikishovishiGeografiyaRoztashovanij na kordoni shidnoyaponskih prefektur Yamanasi ta Sidzuoka zahidnishe stolici Tokio Najvisha gora krayini visotoyu 3 776 m Golovnij pik vulkanichnogo pasma Fudzi Kut nahilu vershini stanovit 32 35 kut bilya pidnizhzhya 2 3 Maye simetrichnu konusopodibnu formu Diametr osnovi z pivnochi na pivden stanovit 38 km a z zahodu na shid 35 km Bilya pidnizhzhya roztashovani p yat ozer Fudzi Yamanaka Kavaguti Saj Sodzi Motosu Z 1936 roku golovna okrasa Nacionalnogo parku Fudzi Hakone Idzu Maye status osoblivoyi istorichnoyi pam yatki Razom z gorami Tateyama j Hakusan nalezhit do troh svyashennih gir Yaponiyi Na chest gori nazvano vsesvitno vidomi yaponski kompaniyi Fudzifilm Fudzicu a takozh asteroyid 1584 Fudzi EtimologiyaEtimologiya Fudzi dostemenno nevidoma Pohodzhennya nazvi gori vivodyat vid yaponskih sliv omonimiv fudzi yap 不尽 nevicherpnij fudzi yap 不二 nepovtornij fudzi yap 富慈 shedre miloserdya Takozh isnuye versiya sho nazva pohodit vid ajnskogo slova futi vogon Sered alternativnih nazv gori Fudzi v yaponskij istorichnij ta hudozhnij literaturi vzhivayutsya Fuga ku yap 富岳 ふがく beskid Fu Renga ku yap 蓮岳 れんがく Lotosovij beskid Rempo yap 蓮峰 れんぽう Lotosova vershina Fujoho yap 芙蓉峰 ふようほう Gibikusova vershina Fu dzi no ya ma Fu dzi ya ma yap 富士山 ふじのやま ふじやま gora Fudzi Geologichna istoriya rozvitkuShematichnij geologichnij rozriz cherez stratovulkan Fudzi Fudzi najvisha gora Yaponiyi yaka vinikla v rajoni bagatovikovoyi vulkanichnoyi aktivnosti u rezultati nasharuvannya dekilkoh starodavnih vulkaniv U yiyi osnovi lezhat andezitovij vulkan yap 先小御岳 せんこみたけ sen komitake ta bazaltovij vulkan yap 小御岳 こみたけ komitake yaki utvorilisya ponad 100 tisyach rokiv tomu Na nih roztashovanij vulkan Starij Fudzi yap 古富士 こふじ ko fudzi sho vinik blizko 80 tisyach rokiv tomu Jogo vkrivaye vulkan Novij Fudzi yap 新富士 しんふじ sin fudzi yakij rozpochav svoyu diyalnist blizko 10 tisyach rokiv tomu Tovshina vulkanichnih viverzhen ostannogo ne perevishuye 1500 m Fudzi vvazhayut porivnyano molodim vulkanom yakij vzhe 300 rokiv ne znaye viverzhen Isnuye visoka imovirnist jogo aktivizaciyi v najblizhchomu majbutnomu Gora Fudzi roztashovana v osnovi pivostrova Idzu u misci stiku Yaponskogo arhipelagu z plitoyu Filippinskogo morya Yiyi bazisom ye vulkani Komitake ta Asitaka yap 愛鷹 あしたか asitaka yaki utvorilisya v rezultati viverzhen lavi z dna okeanu v epohu miocenu neogenovogo periodu Kajnozojskoyi eri 25 20 mln rokiv tomu Chastini vulkana Komitake sho vistupayut na poverhnyu mozhna pobachiti poblizu 5 yi stanciyi gori Fudzi Starij Fudzi rozpochav svoyu aktivnist 80 tisyach rokiv tomu Jogo vibuhopodibni viverzhennya prizveli do pokrittya pivdennogo regionu Kanto vulkanichnim popelom z visokim vmistom bazaltu i utvorennya tak zvanogo Kantoskogo suglinku yap 関東ローム かんとうローム kanto romu osnovi gruntu plato v rajoni Tokio Jokogama Rozmir chastinok vulkanichnogo popelu ta tovshina suglinku zbilshuyutsya v napryamku vid Tokio do gori Fudzi Poblizu shidnoyi chastini osnovi tovshina sharu lapili stanovit dekilka desyatkiv metriv Bilya pidnizhzhya Fudzi roztashovano chislenni vidkladi gryazovih potokiv Voni nazivayutsya laharami Starogo Fudzi i skladayut poverhnyu vulkana Starij Fudzi 10 tisyach rokiv tomu pid chas perehodu plejstocenu v golocen forma viverzhennya Starogo Fudzi zminilasya Uprodovzh tisyachi rokiv vin postijno vilivav lavu utvorivshi proobraz suchasnoyi gori Fudzi Zalishkami cih viverzhen ye lavovi pokrivi Saruhasi Ivabuoti ta Misima roztashovani za 30 40 km vid kratera vulkana Na visoti 2700 m u nomu vidniyetsya chastina Starogo Fudzi nazvana Chervonoyu skeleyu yap 赤岩 あかいわ akaiva Blizko 10 tisyach rokiv tomu rozpochav svoyu diyalnist vulkan Novij Fudzi Do 1707 roku vin periodichno vivergav lavu i piroklastichni materiali yaki vkrili Starij Fudzi zbilshuyuchi novij vulkan 2500 rokiv tomu na shidnomu shili Novogo Fudzi vidbuvsya rozval girskoyi sistemi v rezultati chogo utvorivsya Gryazovij potik Godenba Na dilyanci mizh vershinoyu i shilami gori Fudzi roztashovano ponad 60 bokovih vulkaniv ta malih krateriv Bilshist z nih znahoditsya u napryamku pivnichnij zahid pivdennij shid U kulturiObraz Fudzi chasto vikoristovuyetsya v yaponskij literaturi ta obrazotvorchomu mistectvi Cyu goru zgaduyut najstarisha poetichna antologiya Zbirka miriad listkiv 759 ta najstarishe opovidannya Povist pro bambukoruba 9 stolittya U 721 opisano Fudzi sho porivnyuyetsya iz goroyu Cukuba Krim cogo u vsih yaponskih legendah sho poyasnyuyut visotu regionalnih vershin prisutni zgadki pro Fudzi GalereyaKatsushika Hokusai source source source source source source source Vid na shid Soncya z gori FudziDiv takozhSosnovij bir MihoPrimitkiGora Fudzi Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Fuji san Japan d angl Procitovano 30 12 2016 Takozh Fu dzhi chi Fu dzhisan div Yaponsko ukrayinski sistemi transkripciyi ta transliteraciyi Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela ta literaturaFudzi gora 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaFudziyama Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fudzi gora Fudzi na karti Google maps Gora Fudzi na WikiMapia

    Дата публікації:
    Топ