Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідріх Людвіґ, князь Гогенлое-Інґельфінґен (нім. Friedrich Ludwig Fürst zu Hohenlohe-Ingelfingen) (31 січня 1746 – 15 лютого 1818) — прусський генерал.
| Фрідріх Людвіґ, князь Гогенлое-Інґельфінґен | |
|---|---|
| нім. Friedrich Ludwig zu Hohenlohe-Ingelfingen | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Friedrich Ludwig zu Hohenlohe-Ingelfingen |
| Народився | 31 січня 1746[1] Інгельфінген |
| Помер | 15 лютого 1818[1][2] (72 роки) d, Кендзежин-Козьле, Опольське воєводство, Республіка Польща |
| Поховання | Опольське воєводство |
| Країна |  Королівство Пруссія |
| Діяльність | офіцер |
| Учасник | Наполеонівські війни |
| Титул | Фюрст |
| Військове звання | генерал |
| Рід | d |
| Батько | d[2] |
| Мати | d[2] |
| Брати, сестри | d і d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d, d, d[2] і d[2] |
| Нагороди |    d |
 | |
| |
Раннє життя
Фрідріх Людвіґ був старшим сином Генріха Августа, князя Гогенлое-Інґельфінґен (1715-1796) і його дружини, принцеси Вільгельміни Елеонори Гогенлое-Ноєнштайн-Ерінґен (1717-1794).
Біографія
Фрідріх Людвіґ почав свою військову кар'єру ще хлопчиком, служачи проти пруссаків в останні роки Семирічної війни. Увійшовши після укладення миру до складу прусської армії, він, завдяки своєму княжому титулу, відразу отримав звання майора, а в 1775 році був підвищений до підполковника. У 1778 році Фрідріх Людвіґ брав участь у війні за баварську спадщину і приблизно в той же час отримав звання полковника. Незадовго до смерті короля Фрідріха Великого він був підвищений до звання генерал-майора і призначений командиром полку. Декілька років князь виконував гарнізонну службу в Бреслау, поки в 1791 році не став губернатором Берліна. У 1794 році він командував корпусом прусської армії на Рейні і відзначився в багатьох боях, зокрема в битві під Кайзерсляутерном 20 вересня.
Фрідріх Людвіґ в цей час був найпопулярнішим командиром прусської армії. Блюхер писав про нього, що він був лідером, яким могла б пишатися прусська армія. Він став спадкоємцем свого батька в князівстві і отримав додаткові землі завдяки шлюбу з дочкою графа фон Гойма. У 1806 році Фрідріх Людвіґ, вже на посаді генерала від інфантерії, був призначений командувати лівим крилом прусських військ, які протистояли Наполеону, маючи під керівництвом князя Людвіґа Фрідріха Прусського; але, відчуваючи, що його кар'єра була кар'єрою князя, а не професійного солдата, він дозволив своєму генерал-квартмейстеру, некомпетентному оберсту (полковнику) Крістіану Карлу Августу Людвіґу фон Массенбаху вплинути на нього неправомірно. Невдовзі між Гогенлое та головнокомандувачем герцогом Брауншвайґським виникли суперечки, армії марширували туди й сюди безрезультатно, і, нарешті, армія Фрідріха Людвіґа була майже знищена Наполеоном у битві під Єною 14 жовтня 1806 року.
Князь проявив свою звичайну особисту хоробрість у битві і зумів зібрати частину свого корпусу біля Ерфурта, звідки він відступив до Пруссії. Але переслідувачі пильно стежили за ним, і маршал Йоахім Мюрат перехопив його корпус коло Пренцлау. Вранці 28 жовтня, через два тижні після Єни і через три тижні після початку військових дій, Гогенлое відхилив дві вимоги Франції про капітуляцію. Однак перші бої йшли проти пруссаків у . Массенбах, який брав участь у переговорах з французами, раптово з'явився з новиною, що французи повністю оточили їх, що було неправдою. Під впливом начальника штабу і повіривши Мюратовому «слову честі», що 100 000 французів оточили його війська, Гогенлое капітулював з 10 000 чоловік (насправді, у Мюрата було не більше 12 000 біля Пренцлау, у тому числі лише 3 000 піхоти).
Колишня популярність і вплив Фрідріха Людвіґа в армії мали зараз найгірший можливий ефект, бо коменданти гарнізонів скрізь втратили дух і здавались за його прикладом. Капітуляція Пазевалька відбулася 29 жовтня, капітуляція Штеттіна в ніч з 29 на 30 жовтня, а Кюстрін здався 1 листопада. До кінця листопада облога Магдебурга закінчилася капітуляцією. На захід від річки Ельби облоги Гамельна, Нінбурґа та Плассенбурґа також закінчилися погано для Пруссії.
Після двох років, проведених у військовому полоні у Франції, Фрідріх Людвіґ жив у своїх маєтках, не з'являючись на публіці до самої смерті. У серпні 1806 року, якраз перед початком війни Четвертої коаліції, він відмовився від князівства на користь свого старшого сина, не бажаючи стати посередницьким правителем під сюзеренітетом Вюртемберґа.
Шлюб і сімя
8 квітня 1782 року в Гляйні він одружився з графинею Марією Амалією Крістіаною Шарлоттою Луїзою Анною фон Гойм (1763-1840), дочкою графа Юліуса Ґебгарда фон Гойма (пом. 1769) і його дружини Крістіани Шарлотти фон Діскау, пізніше принцеси Остен-Закен (1733-1811). Вони мали восьмеро дітей:
- князь Август Гогенлое-Інґельфінґен; він одружився з Луїзою з дому Вюртемберґ (1789-1851) і мав спадкоємців.
- княгиня Адельгайд Гогенлое-Інґельфінґен (1787-1858), дружина князя Георга Людвіга Моріца Гогенлое-Кірхберґа (1786-1836), без дітей.
- княгиня Емілія Гогенлое-Інґельфінґен (1788-1859) дружина графа Альбреха Августа Людвіга Ербах-Фюрстенау (1787-1851), мала дітей.
- князь Вільгельм Людвіг Едуард Гогенлое-Інґельфінґен (1789-1790).
- княгиня Августа Гогенлое-Інґельфінґен (1793-1821), дружина Карла, ландграфа Гессен-Філіппсталь-Бархфельда, мала сім'ю.
- князь Людвіг Карл Гогенлое-Інґельфінґен (1794-1794).
- князь Адольф Гогенлое-Інґельфінґен одружився з принцесою Луїзою Гогенлое-Лянґенбурзькою (1799-1881) і мав спадкоємців.
- Князь Александер Гогенлое-Інґельфінґен (1798-1829).
Смерть
Фрідріх Людвіґ помер у Славенціці у Верхній Сілезії в 1818 році. Його наступниками стали його сини Август, князь Гогенлое-Ерінґен та князь Адольф цу Гогенлое-Інґельфінґен .
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- Hohenlohe 3.
- Phillips та Atkinson, 1911, с. 572.
- Friedrich Ludwig, 2.Fürst zu Hohenlohe-Ingelfingen : Genealogics.
Джерела
![image]()
Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Phillips, Walter Alison; Atkinson, Charles Francis (1911). . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 13. Cambridge University Press. с. 572—575. (англ.)
Зовнішні посилання
- Richard von Meerheimb. Hohenlohe-Ingelfingen, Friedrich Ludwig Fürst von // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1880, Band 12, S. 685 f.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih Lyudvig knyaz Gogenloe Ingelfingen nim Friedrich Ludwig Furst zu Hohenlohe Ingelfingen 31 sichnya 1746 15 lyutogo 1818 prusskij general Fridrih Lyudvig knyaz Gogenloe Ingelfingennim Friedrich Ludwig zu Hohenlohe IngelfingenIm ya pri narodzhenninim Friedrich Ludwig zu Hohenlohe IngelfingenNarodivsya31 sichnya 1746 1746 01 31 1 IngelfingenPomer15 lyutogo 1818 1818 02 15 1 2 72 roki d Kendzezhin Kozle Opolske voyevodstvo Respublika PolshaPohovannyaOpolske voyevodstvoKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistoficerUchasnikNapoleonivski vijniTitulFyurstVijskove zvannyageneralRiddBatkod 2 Matid 2 Brati sestrid i dU shlyubi zdDitid d d 2 i d 2 Nagorodid Mediafajli u VikishovishiRannye zhittyaFridrih Lyudvig buv starshim sinom Genriha Avgusta knyazya Gogenloe Ingelfingen 1715 1796 i jogo druzhini princesi Vilgelmini Eleonori Gogenloe Noyenshtajn Eringen 1717 1794 BiografiyaFridrih Lyudvig pochav svoyu vijskovu kar yeru she hlopchikom sluzhachi proti prussakiv v ostanni roki Semirichnoyi vijni Uvijshovshi pislya ukladennya miru do skladu prusskoyi armiyi vin zavdyaki svoyemu knyazhomu titulu vidrazu otrimav zvannya majora a v 1775 roci buv pidvishenij do pidpolkovnika U 1778 roci Fridrih Lyudvig brav uchast u vijni za bavarsku spadshinu i priblizno v toj zhe chas otrimav zvannya polkovnika Nezadovgo do smerti korolya Fridriha Velikogo vin buv pidvishenij do zvannya general majora i priznachenij komandirom polku Dekilka rokiv knyaz vikonuvav garnizonnu sluzhbu v Breslau poki v 1791 roci ne stav gubernatorom Berlina U 1794 roci vin komanduvav korpusom prusskoyi armiyi na Rejni i vidznachivsya v bagatoh boyah zokrema v bitvi pid Kajzerslyauternom 20 veresnya Fridrih Lyudvig v cej chas buv najpopulyarnishim komandirom prusskoyi armiyi Blyuher pisav pro nogo sho vin buv liderom yakim mogla b pishatisya prusska armiya Vin stav spadkoyemcem svogo batka v knyazivstvi i otrimav dodatkovi zemli zavdyaki shlyubu z dochkoyu grafa fon Gojma U 1806 roci Fridrih Lyudvig vzhe na posadi generala vid infanteriyi buv priznachenij komanduvati livim krilom prusskih vijsk yaki protistoyali Napoleonu mayuchi pid kerivnictvom knyazya Lyudviga Fridriha Prusskogo ale vidchuvayuchi sho jogo kar yera bula kar yeroyu knyazya a ne profesijnogo soldata vin dozvoliv svoyemu general kvartmejsteru nekompetentnomu oberstu polkovniku Kristianu Karlu Avgustu Lyudvigu fon Massenbahu vplinuti na nogo nepravomirno Nevdovzi mizh Gogenloe ta golovnokomanduvachem gercogom Braunshvajgskim vinikli superechki armiyi marshiruvali tudi j syudi bezrezultatno i nareshti armiya Fridriha Lyudviga bula majzhe znishena Napoleonom u bitvi pid Yenoyu 14 zhovtnya 1806 roku Knyaz proyaviv svoyu zvichajnu osobistu horobrist u bitvi i zumiv zibrati chastinu svogo korpusu bilya Erfurta zvidki vin vidstupiv do Prussiyi Ale peresliduvachi pilno stezhili za nim i marshal Joahim Myurat perehopiv jogo korpus kolo Prenclau Vranci 28 zhovtnya cherez dva tizhni pislya Yeni i cherez tri tizhni pislya pochatku vijskovih dij Gogenloe vidhiliv dvi vimogi Franciyi pro kapitulyaciyu Odnak pershi boyi jshli proti prussakiv u Massenbah yakij brav uchast u peregovorah z francuzami raptovo z yavivsya z novinoyu sho francuzi povnistyu otochili yih sho bulo nepravdoyu Pid vplivom nachalnika shtabu i povirivshi Myuratovomu slovu chesti sho 100 000 francuziv otochili jogo vijska Gogenloe kapitulyuvav z 10 000 cholovik naspravdi u Myurata bulo ne bilshe 12 000 bilya Prenclau u tomu chisli lishe 3 000 pihoti Kolishnya populyarnist i vpliv Fridriha Lyudviga v armiyi mali zaraz najgirshij mozhlivij efekt bo komendanti garnizoniv skriz vtratili duh i zdavalis za jogo prikladom Kapitulyaciya Pazevalka vidbulasya 29 zhovtnya kapitulyaciya Shtettina v nich z 29 na 30 zhovtnya a Kyustrin zdavsya 1 listopada Do kincya listopada obloga Magdeburga zakinchilasya kapitulyaciyeyu Na zahid vid richki Elbi oblogi Gamelna Ninburga ta Plassenburga takozh zakinchilisya pogano dlya Prussiyi Pislya dvoh rokiv provedenih u vijskovomu poloni u Franciyi Fridrih Lyudvig zhiv u svoyih mayetkah ne z yavlyayuchis na publici do samoyi smerti U serpni 1806 roku yakraz pered pochatkom vijni Chetvertoyi koaliciyi vin vidmovivsya vid knyazivstva na korist svogo starshogo sina ne bazhayuchi stati poserednickim pravitelem pid syuzerenitetom Vyurtemberga Shlyub i simya8 kvitnya 1782 roku v Glyajni vin odruzhivsya z grafineyu Mariyeyu Amaliyeyu Kristianoyu Sharlottoyu Luyizoyu Annoyu fon Gojm 1763 1840 dochkoyu grafa Yuliusa Gebgarda fon Gojma pom 1769 i jogo druzhini Kristiani Sharlotti fon Diskau piznishe princesi Osten Zaken 1733 1811 Voni mali vosmero ditej knyaz Avgust Gogenloe Ingelfingen vin odruzhivsya z Luyizoyu z domu Vyurtemberg 1789 1851 i mav spadkoyemciv knyaginya Adelgajd Gogenloe Ingelfingen 1787 1858 druzhina knyazya Georga Lyudviga Morica Gogenloe Kirhberga 1786 1836 bez ditej knyaginya Emiliya Gogenloe Ingelfingen 1788 1859 druzhina grafa Albreha Avgusta Lyudviga Erbah Fyurstenau 1787 1851 mala ditej knyaz Vilgelm Lyudvig Eduard Gogenloe Ingelfingen 1789 1790 knyaginya Avgusta Gogenloe Ingelfingen 1793 1821 druzhina Karla landgrafa Gessen Filippstal Barhfelda mala sim yu knyaz Lyudvig Karl Gogenloe Ingelfingen 1794 1794 knyaz Adolf Gogenloe Ingelfingen odruzhivsya z princesoyu Luyizoyu Gogenloe Lyangenburzkoyu 1799 1881 i mav spadkoyemciv Knyaz Aleksander Gogenloe Ingelfingen 1798 1829 SmertFridrih Lyudvig pomer u Slavencici u Verhnij Sileziyi v 1818 roci Jogo nastupnikami stali jogo sini Avgust knyaz Gogenloe Eringen ta knyaz Adolf cu Gogenloe Ingelfingen PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Hohenlohe 3 Phillips ta Atkinson 1911 s 572 Friedrich Ludwig 2 Furst zu Hohenlohe Ingelfingen Genealogics Dzherela Cya stattya vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Phillips Walter Alison Atkinson Charles Francis 1911 Hohenlohe U Hugh Chisholm red Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 13 Cambridge University Press s 572 575 angl Zovnishni posilannyaRichard von Meerheimb Hohenlohe Ingelfingen Friedrich Ludwig Furst von Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1880 Band 12 S 685 f