Фріда Стенхофф, уроджена Вадстрем (швед. Frida Stéenhoff; 11 грудня 1865, Стокгольм — 22 червня 1945, там же) — шведська письменниця і драматург, борець за права жінок.
Фріда Стенхофф | |
---|---|
Прізвисько | Frida |
Псевдо | Harold Gote[1] |
Народилася | 11 грудня 1865[2][3] d, Швеція[3] |
Померла | 22 червня 1945[2] (79 років) d, Стокгольм[d], d, Швеція[2] |
Поховання | d[4] |
Країна | Швеція |
Діяльність | письменниця, активістка за права жінок, художниця, рисувальниця, ремісник, журналістка, феміністка |
Галузь | Шведська література[1] і фемінізм[1] |
Alma mater | d, d і d |
Вчителі | Євгенія Шведська, d, d і d |
Знання мов | шведська[1] |
Батько | d[2][5][3] |
Брати, сестри | Еллен Гаген[5] |
У шлюбі з | d |
Діти | d і d |
|
Біографія та творчість
Фріда Вадстрем народилася 1865 року у Стокгольмі. Її батько, Бернхард Вадстрем, був одним із засновників Шведської Євангелічної Місії (Evangeliska Fosterlands-Stiftelsen) та капеланом принцеси Євгенії. Сестрою Фріди була майбутня політична та громадська діячка Еллен Гаген. Після того як в 1879 померла мати Фріди, Євгенія підтримувала сім'ю і сприяла розвитку художніх здібностей дівчинки.
Фріда відвідувала школу для дівчаток, а потім Åhlinska skolan у Стокгольмі. У 1883 році вона поїхала до Швейцарії вчитися французької мови та живопису. Отримане освіту та знайомство з передовою думкою сучасності змусили її опиратися тим релігійним підвалинам, які намагався прищепити їй батько. Згодом критичне ставлення до релігії стане центральною темою її творів.
Повернувшись у 1884 році до Стокгольма, Фріда склала частина випускних іспитів, однак повний академічний курс так і не завершила. В 1886 вона зустріла Готтхільфа Стенхоффа, хірурга, і в 1887 вийшла за нього заміж. Подружжя оселилося в Сундсваллі; 1888 року народилася їхня перша дитина. Фріда займалася живописом, проте почала писати статті для журналу Idun. У 1886 році вийшла, під псевдонімом Harold Gote, її перша п'єса Lejonets unge, що оповідає про емансиповану жінку-скульптора і кидає виклик релігії і суспільної моралі. В 1887 п'єса була поставлена на сцені театру в Сундсваллі і викликала різке неприйняття з боку буржуазного суспільства. Згодом, кожна її постановка провокувала широку полеміку. Що стосується наступних п'єс Фріди Стенхофф, то критики незмінно відзначали її драматургічний талант і майстерність стиліста, проте теми, на які вона писала, і ідеї, що пропагуються нею — вільні відносини між статями, рівноправність жінок і необхідність захисту прав дітей — продовжували залишатися провокаційними.
На рубежі століть Фріда Стенхофф брала активну участь у полеміці на найгостріші теми — проституція, контроль народжуваності, виборче право для жінок, шлюб, війна — і в певних колах стала одіозною фігурою. Постановки її п'єс і виступи часто зривалися протестними групами. У 1903 році вона виступила з публічною промовою на тему моралі фемінізму і пізніше опублікувала роботу на ту ж тему, Feminismens moral, в якій різко критикувала інститут шлюбу в його сучасній формі. У політичному відношенні Фріда Стенхофф не примикала до жодного напряму, проте їй були близькі ідеї соціалізму та лібералізму. Довгий час вона підтримувала дружні стосунки з письменницею Еллен Кей, яка багато в чому поділяла її погляди на релігію та шлюб.
В 1908 сім'я Стенхоффів переселилася з Сундсвалля в Оскарсхамн, де Готтхільф Стенхофф отримав місце районного доктора. Декілька років, проведених в Оскарсхамні, стали надзвичайно продуктивними для Фріди. Вона написала кілька п'єс та ряд статей для різних газет та журналів. Крім того, вона зблизилася з місцевою асоціацією суфражисток і деякий час була членом центрального комітету цієї організації, яку очолювала її сестра Еллен. Пізніше вона заснувала шведське відділення міжнародної організації, яка виступала за права одиноких матерів і незаконнонароджених дітей. Крім феміністської діяльності, Фріда Стенхофф була активним борцем за мир. Її п'єса «Stridbar ungdom» (1907) вважається першою п'єсою пацифістського характеру у Швеції. З 1913 року, коли Стенхоффи повернулися до Стокгольма, Фріда підтримувала зв'язки з такими жінками-однодумками, як Анна Лена Ельгстрем, Найма Сальбом, Елін Вагнер.
Фріда Стенхофф продовжувала активну письменницьку, публіцистську та громадську діяльність аж до останніх років життя. У 1940-х роках вона разом із чоловіком брала участь у антинацистській кампанії. Остання її книга вийшла 1944 року і була присвячена англійській феміністці та аболіціоністці Жозефін Батлер.
Фріда Стенхофф померла 1945 року в Стокгольмі. Її донька, Фанні Хельга Луїза Стенхофф, здійснила ідеали, які відстоювала мати: вона зуміла поєднати сімейне життя та активну професійну діяльність, ставши однією з небагатьох жінок-стоматологів свого часу. Син Фріди, Рольф, закінчив хімічний факультет Королівського технологічного інституту та надалі працював у пивоварній промисловості, обіймаючи керівні посади.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Melander E. H F (Frida) M Stéenhoff — С. 191.
- Jakob och Johannes kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0008/C I a/24 (1862-1869), bildid: 00025624_00214, sida 186
- http://www.finngraven.se/(S(mrrx3h1nyca4230hpw0zx32c))/DisplayInfo.aspx?id=579424 — FinnGraven.se.
- Swedish Census 1880 — Riksarkivet.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frida Stenhoff urodzhena Vadstrem shved Frida Steenhoff 11 grudnya 1865 Stokgolm 22 chervnya 1945 tam zhe shvedska pismennicya i dramaturg borec za prava zhinok Frida StenhoffPrizviskoFridaPsevdoHarold Gote 1 Narodilasya11 grudnya 1865 1865 12 11 2 3 d Shveciya 3 Pomerla22 chervnya 1945 1945 06 22 2 79 rokiv d Stokgolm d d Shveciya 2 Pohovannyad 4 Krayina ShveciyaDiyalnistpismennicya aktivistka za prava zhinok hudozhnicya risuvalnicya remisnik zhurnalistka feministkaGaluzShvedska literatura 1 i feminizm 1 Alma materd d i dVchiteliYevgeniya Shvedska d d i dZnannya movshvedska 1 Batkod 2 5 3 Brati sestriEllen Gagen 5 U shlyubi zdDitid i d Mediafajli u VikishovishiBiografiya ta tvorchistFrida Vadstrem narodilasya 1865 roku u Stokgolmi Yiyi batko Bernhard Vadstrem buv odnim iz zasnovnikiv Shvedskoyi Yevangelichnoyi Misiyi Evangeliska Fosterlands Stiftelsen ta kapelanom princesi Yevgeniyi Sestroyu Fridi bula majbutnya politichna ta gromadska diyachka Ellen Gagen Pislya togo yak v 1879 pomerla mati Fridi Yevgeniya pidtrimuvala sim yu i spriyala rozvitku hudozhnih zdibnostej divchinki Frida vidviduvala shkolu dlya divchatok a potim Ahlinska skolan u Stokgolmi U 1883 roci vona poyihala do Shvejcariyi vchitisya francuzkoyi movi ta zhivopisu Otrimane osvitu ta znajomstvo z peredovoyu dumkoyu suchasnosti zmusili yiyi opiratisya tim religijnim pidvalinam yaki namagavsya prishepiti yij batko Zgodom kritichne stavlennya do religiyi stane centralnoyu temoyu yiyi tvoriv Povernuvshis u 1884 roci do Stokgolma Frida sklala chastina vipusknih ispitiv odnak povnij akademichnij kurs tak i ne zavershila V 1886 vona zustrila Gotthilfa Stenhoffa hirurga i v 1887 vijshla za nogo zamizh Podruzhzhya oselilosya v Sundsvalli 1888 roku narodilasya yihnya persha ditina Frida zajmalasya zhivopisom prote pochala pisati statti dlya zhurnalu Idun U 1886 roci vijshla pid psevdonimom Harold Gote yiyi persha p yesa Lejonets unge sho opovidaye pro emansipovanu zhinku skulptora i kidaye viklik religiyi i suspilnoyi morali V 1887 p yesa bula postavlena na sceni teatru v Sundsvalli i viklikala rizke neprijnyattya z boku burzhuaznogo suspilstva Zgodom kozhna yiyi postanovka provokuvala shiroku polemiku Sho stosuyetsya nastupnih p yes Fridi Stenhoff to kritiki nezminno vidznachali yiyi dramaturgichnij talant i majsternist stilista prote temi na yaki vona pisala i ideyi sho propaguyutsya neyu vilni vidnosini mizh statyami rivnopravnist zhinok i neobhidnist zahistu prav ditej prodovzhuvali zalishatisya provokacijnimi Na rubezhi stolit Frida Stenhoff brala aktivnu uchast u polemici na najgostrishi temi prostituciya kontrol narodzhuvanosti viborche pravo dlya zhinok shlyub vijna i v pevnih kolah stala odioznoyu figuroyu Postanovki yiyi p yes i vistupi chasto zrivalisya protestnimi grupami U 1903 roci vona vistupila z publichnoyu promovoyu na temu morali feminizmu i piznishe opublikuvala robotu na tu zh temu Feminismens moral v yakij rizko kritikuvala institut shlyubu v jogo suchasnij formi U politichnomu vidnoshenni Frida Stenhoff ne primikala do zhodnogo napryamu prote yij buli blizki ideyi socializmu ta liberalizmu Dovgij chas vona pidtrimuvala druzhni stosunki z pismenniceyu Ellen Kej yaka bagato v chomu podilyala yiyi poglyadi na religiyu ta shlyub V 1908 sim ya Stenhoffiv pereselilasya z Sundsvallya v Oskarshamn de Gotthilf Stenhoff otrimav misce rajonnogo doktora Dekilka rokiv provedenih v Oskarshamni stali nadzvichajno produktivnimi dlya Fridi Vona napisala kilka p yes ta ryad statej dlya riznih gazet ta zhurnaliv Krim togo vona zblizilasya z miscevoyu asociaciyeyu sufrazhistok i deyakij chas bula chlenom centralnogo komitetu ciyeyi organizaciyi yaku ocholyuvala yiyi sestra Ellen Piznishe vona zasnuvala shvedske viddilennya mizhnarodnoyi organizaciyi yaka vistupala za prava odinokih materiv i nezakonnonarodzhenih ditej Krim feministskoyi diyalnosti Frida Stenhoff bula aktivnim borcem za mir Yiyi p yesa Stridbar ungdom 1907 vvazhayetsya pershoyu p yesoyu pacifistskogo harakteru u Shveciyi Z 1913 roku koli Stenhoffi povernulisya do Stokgolma Frida pidtrimuvala zv yazki z takimi zhinkami odnodumkami yak Anna Lena Elgstrem Najma Salbom Elin Vagner Frida Stenhoff prodovzhuvala aktivnu pismennicku publicistsku ta gromadsku diyalnist azh do ostannih rokiv zhittya U 1940 h rokah vona razom iz cholovikom brala uchast u antinacistskij kampaniyi Ostannya yiyi kniga vijshla 1944 roku i bula prisvyachena anglijskij feministci ta abolicionistci Zhozefin Batler Frida Stenhoff pomerla 1945 roku v Stokgolmi Yiyi donka Fanni Helga Luyiza Stenhoff zdijsnila ideali yaki vidstoyuvala mati vona zumila poyednati simejne zhittya ta aktivnu profesijnu diyalnist stavshi odniyeyu z nebagatoh zhinok stomatologiv svogo chasu Sin Fridi Rolf zakinchiv himichnij fakultet Korolivskogo tehnologichnogo institutu ta nadali pracyuvav u pivovarnij promislovosti obijmayuchi kerivni posadi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Melander E H F Frida M Steenhoff S 191 d Track Q28920005 Jakob och Johannes kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE SSA 0008 C I a 24 1862 1869 bildid 00025624 00214 sida 186 d Track Q10501038d Track Q64166606 http www finngraven se S mrrx3h1nyca4230hpw0zx32c DisplayInfo aspx id 579424 FinnGraven se d Track Q28009604 Swedish Census 1880 Riksarkivet d Track Q1724971d Track Q49213654