Фридерика Марія Бер-Монті (27 січня 1891, Відень — 12 липня 1980, Канеохе, Гаваї) — американська галеристка австрійського походження, героїня портретів Еґона Шіле і Густава Клімта.
Фридерика Бер-Монті | |
---|---|
нім. Friederike Beer-Monti | |
Ім'я при народженні | нім. Friederike Maria Beer |
Народилася | 27 січня 1891 Відень, Австро-Угорщина |
Померла | 12 липня 1980 (89 років) Канеохе, Гонолулу, Гаваї, США |
Країна | Австрія |
Діяльність | муза, галеристка |
|
Життєпис
Нродилася в сім'ї єврейського комерсанта Еміля Бера (1861—1908) та Ізабелли Гайсслер (1866—1959), племінниці архієпископа зальцбурзького [de]. Після смерті батька мати тримала у Відні «Кайзерівський бар» на , 3, який у 1920-х був відомим місцем зустрічей віденської артистичної «золотої молоді».
Закінчивши школу, Фридерика навчалася акторської майстерності і працювала моделлю на показах суконь виробництва Віденських майстерень і ательє сестер Фльоге і сама із задоволенням носила [de].
З дитинства дружила з сином промисловця і художником Гансом Бьолером, для якого 1908 року 17-річною позувала ню (картина демонструвалося на виставці Віденської сецесії). Батьки Бьолера і мати Фридерики були проти їхнього союзу, і 1911 року Фридерику висилають у бельгійську школу-інтернат при монастирі урсулинок, а Ганса — в Пекін. 1912 року вони возз'єднуються в Відні, а 1913 року вирушають в річну подорож Центральною і Південною Америкою, Нью-Йорк.
Там Бер познайомилася з багатьма учасниками Віденської сецесії. 1914 року позує для портрету Еґону Шіле. В 1915 році на обіцянку Бьолера подарувати їй перлове намисто просить замість цього портрет роботи Густава Клімта. Клімт спочатку відмовився, але потім прийняв замовлення і виконав його всього за кілька місяців. Портрет був готовий на початку 1916 року і коштував Бьолеру 20 тис. крон. Бер також мріяла, щоб її портрет написав Оскар Кокошка, але Перша світова війна зруйнувала плани. 1916 року Бер розлучається з Бьолером, зберігши міцну дружбу.
У середині 1920-х Фридерика Бер одружилася з італійським капітаном Емануеле Монті переїхала з ним на острів Прочида в Неаполітанській затоці. Через чотири роки шлюб розпався, і Бер повернулася до Відня. 1932 року в «Кайзерівському барі» познайомилася з американським студентом-мистецтвознавцем Г'ю Стіксом і 1935 або 1936 року емігрувала з ним до США. В Америці Бер працювала в заснованій Стіксом 1936 року некомерційній організації «Галерея художників», яка займалася за зразком і подобою Віденської сецесії просуванням американських художників, зокрема Віллема де Кунінга, [ru], Луїзи Невельсон і [en]. Фридерика Бер також допомагала тікати від нацистів з Австрії художникам, наприклад, [de]. Фридерика Бер-Монті керувала галереєю до 1962 року, 1970 року переїхала на Гаваї, де 12 липня 1980 року покінчила життя самогубством.
Портрети
На портреті Шіле Фридерику Бер зображено в картатій сукні-сорочці з геометричним візерунком виробництва Віденських майстерень.
На портреті Клімта вона одягнена в сукню зі стягнутим шнурівкою подолом із шовку понже «Марина» дизайну [de], знову ж таки для Віденських майстерень, і жакет з тхорячого хутра, її обновку тієї ж марки. За наполяганням Клімта Бер надягла хутряний жилет навиворіт, щоб він міг зобразити на картині чудову підкладку з кольорового шовку «Флора» дизайну Лео Блондера. До цього Бер довелося переміряти безліч східноазіатських костюмів, що зберігалися в майстерні Клімта. За її словами, малюнок тла портрета з великими фігурами і рослинним орнаментом Клімт запозичив з наявної в його колекції азійської вази. На картині і сукнґ, і жакет, і тло конкурують між собою так, що око може відпочити лише на зеленому килимі в нижній частині картини і чорному волоссі Бер, яке обрамляє її обличчя.
Примітки
- [1] [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.][de]: Friederike Beer-Monti: «Ich will unsterblich werden!»(нім.)
- Butler Coleman: Tape-Recorded Interview with Mrs. Federica Beer-Monti. November 1, 1967, The Artists Gallery Archives of American Art, Smithonian Institute, Washington.
- Alessandra Comini: Egon Schiele's Portraits. University of California Press, Berkeley/Los Angeles/London 1974, S. 128—132.
- Christian M. Nebehay: Die goldenen Sessel meines Vaters. Wien 1983.
- Marie-Agnes von Puttkamer: Max Oppenheimer, MOPP (1885—1954): Leben und malerisches Werk mit einem Werkverzeichnis der Gemälde. Wien 1999.
- Martin Suppan: Hans Böhler. Leben und Werke. Wien 1990.
- APA-OTS: Ein Denkmal in Worten: Margret Greiners neue Romanbiografie über das Wiener-Werkstätte-Testimonial Friederike Maria Beer-Monti [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
- Sternthal, 2005, Die Arbeiten der letzten Jahre.
- Natter, 2019, Frauendarstellungen.
Література
- [de]: «Ich will unsterblich werden!» Friederike Beer-Monti und ihre Maler. Romanbiografie. Kremayr und Scheriau, Wien 2019, .
- [de]. Gustav Klimt. Zeichnungen und Gemälde. — Köln : Taschen, 2019. — .
- [de]. Diesen Kuss der ganzen Welt. — Wien : Styria Verlag, 2005. — .
Посилання
- APA-OTS: Ein Denkmal in Worten: Margret Greiners neue Romanbiografie über das Wiener-Werkstätte-Testimonial Friederike Maria Beer-Monti [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Friderika Mariya Ber Monti 27 sichnya 1891 1891 01 27 Viden 12 lipnya 1980 1980 07 12 Kaneohe Gavayi amerikanska galeristka avstrijskogo pohodzhennya geroyinya portretiv Egona Shile i Gustava Klimta Friderika Ber Montinim Friederike Beer MontiIm ya pri narodzhenninim Friederike Maria BeerNarodilasya27 sichnya 1891 1891 01 27 Viden Avstro UgorshinaPomerla12 lipnya 1980 1980 07 12 89 rokiv Kaneohe Gonolulu Gavayi SShAKrayina AvstriyaDiyalnistmuza galeristka Mediafajli u Vikishovishi Egon Shile Portret Frideriki Mariyi Ber 1914 Privatne zibrannya Gustav Klimt Portret Frideriki Mariyi Ber 1916 Tel Avivskij muzej mistectvZhittyepisNrodilasya v sim yi yevrejskogo komersanta Emilya Bera 1861 1908 ta Izabelli Gajssler 1866 1959 pleminnici arhiyepiskopa zalcburzkogo de Pislya smerti batka mati trimala u Vidni Kajzerivskij bar na 3 yakij u 1920 h buv vidomim miscem zustrichej videnskoyi artistichnoyi zolotoyi molodi Zakinchivshi shkolu Friderika navchalasya aktorskoyi majsternosti i pracyuvala modellyu na pokazah sukon virobnictva Videnskih majsteren i atelye sester Floge i sama iz zadovolennyam nosila de Z ditinstva druzhila z sinom promislovcya i hudozhnikom Gansom Bolerom dlya yakogo 1908 roku 17 richnoyu pozuvala nyu kartina demonstruvalosya na vistavci Videnskoyi secesiyi Batki Bolera i mati Frideriki buli proti yihnogo soyuzu i 1911 roku Frideriku visilayut u belgijsku shkolu internat pri monastiri ursulinok a Gansa v Pekin 1912 roku voni vozz yednuyutsya v Vidni a 1913 roku virushayut v richnu podorozh Centralnoyu i Pivdennoyu Amerikoyu Nyu Jork Tam Ber poznajomilasya z bagatma uchasnikami Videnskoyi secesiyi 1914 roku pozuye dlya portretu Egonu Shile V 1915 roci na obicyanku Bolera podaruvati yij perlove namisto prosit zamist cogo portret roboti Gustava Klimta Klimt spochatku vidmovivsya ale potim prijnyav zamovlennya i vikonav jogo vsogo za kilka misyaciv Portret buv gotovij na pochatku 1916 roku i koshtuvav Boleru 20 tis kron Ber takozh mriyala shob yiyi portret napisav Oskar Kokoshka ale Persha svitova vijna zrujnuvala plani 1916 roku Ber rozluchayetsya z Bolerom zberigshi micnu druzhbu U seredini 1920 h Friderika Ber odruzhilasya z italijskim kapitanom Emanuele Monti pereyihala z nim na ostriv Prochida v Neapolitanskij zatoci Cherez chotiri roki shlyub rozpavsya i Ber povernulasya do Vidnya 1932 roku v Kajzerivskomu bari poznajomilasya z amerikanskim studentom mistectvoznavcem G yu Stiksom i 1935 abo 1936 roku emigruvala z nim do SShA V Americi Ber pracyuvala v zasnovanij Stiksom 1936 roku nekomercijnij organizaciyi Galereya hudozhnikiv yaka zajmalasya za zrazkom i podoboyu Videnskoyi secesiyi prosuvannyam amerikanskih hudozhnikiv zokrema Villema de Kuninga ru Luyizi Nevelson i en Friderika Ber takozh dopomagala tikati vid nacistiv z Avstriyi hudozhnikam napriklad de Friderika Ber Monti keruvala galereyeyu do 1962 roku 1970 roku pereyihala na Gavayi de 12 lipnya 1980 roku pokinchila zhittya samogubstvom PortretiNa portreti Shile Frideriku Ber zobrazheno v kartatij sukni sorochci z geometrichnim vizerunkom virobnictva Videnskih majsteren Na portreti Klimta vona odyagnena v suknyu zi styagnutim shnurivkoyu podolom iz shovku ponzhe Marina dizajnu de znovu zh taki dlya Videnskih majsteren i zhaket z thoryachogo hutra yiyi obnovku tiyeyi zh marki Za napolyagannyam Klimta Ber nadyagla hutryanij zhilet navivorit shob vin mig zobraziti na kartini chudovu pidkladku z kolorovogo shovku Flora dizajnu Leo Blondera Do cogo Ber dovelosya peremiryati bezlich shidnoaziatskih kostyumiv sho zberigalisya v majsterni Klimta Za yiyi slovami malyunok tla portreta z velikimi figurami i roslinnim ornamentom Klimt zapozichiv z nayavnoyi v jogo kolekciyi azijskoyi vazi Na kartini i sukng i zhaket i tlo konkuruyut mizh soboyu tak sho oko mozhe vidpochiti lishe na zelenomu kilimi v nizhnij chastini kartini i chornomu volossi Ber yake obramlyaye yiyi oblichchya Primitki 1 11 travnya 2021 u Wayback Machine de Friederike Beer Monti Ich will unsterblich werden nim Butler Coleman Tape Recorded Interview with Mrs Federica Beer Monti November 1 1967 The Artists Gallery Archives of American Art Smithonian Institute Washington Alessandra Comini Egon Schiele s Portraits University of California Press Berkeley Los Angeles London 1974 S 128 132 Christian M Nebehay Die goldenen Sessel meines Vaters Wien 1983 Marie Agnes von Puttkamer Max Oppenheimer MOPP 1885 1954 Leben und malerisches Werk mit einem Werkverzeichnis der Gemalde Wien 1999 Martin Suppan Hans Bohler Leben und Werke Wien 1990 APA OTS Ein Denkmal in Worten Margret Greiners neue Romanbiografie uber das Wiener Werkstatte Testimonial Friederike Maria Beer Monti 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine nim Sternthal 2005 Die Arbeiten der letzten Jahre Natter 2019 Frauendarstellungen Literatura de Ich will unsterblich werden Friederike Beer Monti und ihre Maler Romanbiografie Kremayr und Scheriau Wien 2019 ISBN 978 3 218 01185 3 de Gustav Klimt Zeichnungen und Gemalde Koln Taschen 2019 ISBN 978 3 8365 6287 4 de Diesen Kuss der ganzen Welt Wien Styria Verlag 2005 ISBN 978 3222131653 PosilannyaAPA OTS Ein Denkmal in Worten Margret Greiners neue Romanbiografie uber das Wiener Werkstatte Testimonial Friederike Maria Beer Monti 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine nim