Фри́гія (дав.-гр. Φρυγία, тур. Frigya) — історичний регіон і стародавня держава на заході Малої Азії зі столицею Гордіон.
Фригія | |
Континент | Азія |
---|---|
Країна | Туреччина |
У межах природно-географічного об'єкта | Анатолія |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Фригія у Вікісховищі |
Координати: 39° пн. ш. 31° сх. д. / 39° пн. ш. 31° сх. д.
Історія
Назва походить від імені народу фригійців, які близько 1100 року до н. е. переселилися до Малої Азії з Балкан. В VI ст. до н. е. була приєднана до Лідії (остаточно — за часів царя Креза).
Після загибелі Хеттського царства найсильнішу державу в Анатолії утворили фригійці, мова яких займала в індоєвропейській мовній сім'ї проміжне становище між давньогрецькою та протовірменською. Фригійське царство, розташоване в центрі Анатолії, досягло свого найвищого розквіту в X—VIII ст. до н. е. Його столицею стало м. Гордіон, назване за ім'ям найвидатнішого (принаймні, таким його вважали греки та римляни) фригійського царя Гордія.
Доброї слави зажив на фригійському троні син Гордія Мідас, який після смерті батька у жорстокій боротьбі за владу переміг усіх своїх суперників. Він поширив свою владу також на казково багату на золото Лідію і, можливо, саме тому зажив репутації людини, здатної лише дотиком своєї руки перетворювати все на золото. Мідас віддавався меценатству, активно діяв на міжнародній арені, дружив із греками. Він був незмінним учасником антиассирійських коаліцій, аж поки Саргон II не завдав йому воєнної поразки, змусивши Фригію платити данину Ассирії. Утім, не лише ассирійці були головним болем для фригійців. На західних і північно-західних кордонах фригійців тіснили мореплавці-греки та деякі інші малоазійські народи, а наприкінці VII ст. до н. е. зі сходу на них звалилися кочівники-кімерійці. Зазнавши поразки від кімерійців, Мідас наклав на себе руки. Фригійське царство розвалилося. Його територія дісталася близько 600 р. до н. е. Лідійському царству, а ще через півстоліття — персам.
Фригійські царі
- (д/н-800 до н. е.)
- I (800—760 до н. е.)
- Гордій I (760—738 до н. е.)
- Мідас II (738—696 до н. е.)
- (696—670 до н. е.)
- III (670—670 до н. е.)
- під владою кімерійців (670—630 до н. е.)
- у складі Лідії (630—590 до н. е.)
- IV (590—570 до н. е.)
- (570—546 до н. е.)
- у складі Персії (546—334 до н. е.)
Див. також
Література
- Scott, James M. (1995). Paul and the Nations: The Old Testament and Jewish Background of Paul's Mission to the Nations with Special Reference to the Destination of Galatians. Mohr Siebeck. ISBN .
- Thonemann, Peter, ред. (2013). Roman Phrygia: culture and society. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
- Tamsü, Rahşan; Polat, Yusuf (February 19–24, 2007). The Phrygian rock cut altars and their restoration and conservation proposals. International Conference on Environment: Survival and Sustainability (EES 2007). Nicosia, Northern Cyprus (опубліковано опубліковано 2009). 3: 1005—1014. ISBN .
- Tamsü, Rahşan (February 24–26, 2005). Observations on the Phrygian rock-cut altars. Symposium on Mediterranean Archaeology (SOMA 2005). Chieti-Pescara, Italy: Chieti University (опубліковано опубліковано 2008): 439—445. ISBN .
- Tamsü, Rahşan; Polat, Yusuf (2010). Yeni Buluntular Işığında Phryg Kaya Altarları Ve Bir Tipoloji Önerisi. Anadolu Üniversitesi Sosyal Bilimler Dergisi (Turkish) . Eskişehir. 10 (1): 203—222. ISSN 1303-0876.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fri giya dav gr Frygia tur Frigya istorichnij region i starodavnya derzhava na zahodi Maloyi Aziyi zi stoliceyu Gordion FrigiyaKontinentAziyaKrayina TurechchinaU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaAnatoliyaKategoriya map na Vikishovishid Frigiya u Vikishovishi Koordinati 39 pn sh 31 sh d 39 pn sh 31 sh d 39 31Frigiya yak istorichnij region poznachenij zhovtim i derzhava priblizni kordoni poznacheni pomaranchovoyu liniyeyu Frigijci v tradicijnomu odyaziIstoriyaNazva pohodit vid imeni narodu frigijciv yaki blizko 1100 roku do n e pereselilisya do Maloyi Aziyi z Balkan V VI st do n e bula priyednana do Lidiyi ostatochno za chasiv carya Kreza Pislya zagibeli Hettskogo carstva najsilnishu derzhavu v Anatoliyi utvorili frigijci mova yakih zajmala v indoyevropejskij movnij sim yi promizhne stanovishe mizh davnogreckoyu ta protovirmenskoyu Frigijske carstvo roztashovane v centri Anatoliyi dosyaglo svogo najvishogo rozkvitu v X VIII st do n e Jogo stoliceyu stalo m Gordion nazvane za im yam najvidatnishogo prinajmni takim jogo vvazhali greki ta rimlyani frigijskogo carya Gordiya Dobroyi slavi zazhiv na frigijskomu troni sin Gordiya Midas yakij pislya smerti batka u zhorstokij borotbi za vladu peremig usih svoyih supernikiv Vin poshiriv svoyu vladu takozh na kazkovo bagatu na zoloto Lidiyu i mozhlivo same tomu zazhiv reputaciyi lyudini zdatnoyi lishe dotikom svoyeyi ruki peretvoryuvati vse na zoloto Midas viddavavsya mecenatstvu aktivno diyav na mizhnarodnij areni druzhiv iz grekami Vin buv nezminnim uchasnikom antiassirijskih koalicij azh poki Sargon II ne zavdav jomu voyennoyi porazki zmusivshi Frigiyu platiti daninu Assiriyi Utim ne lishe assirijci buli golovnim bolem dlya frigijciv Na zahidnih i pivnichno zahidnih kordonah frigijciv tisnili moreplavci greki ta deyaki inshi maloazijski narodi a naprikinci VII st do n e zi shodu na nih zvalilisya kochivniki kimerijci Zaznavshi porazki vid kimerijciv Midas naklav na sebe ruki Frigijske carstvo rozvalilosya Jogo teritoriya distalasya blizko 600 r do n e Lidijskomu carstvu a she cherez pivstolittya persam Frigijski cari d n 800 do n e I 800 760 do n e Gordij I 760 738 do n e Midas II 738 696 do n e 696 670 do n e III 670 670 do n e pid vladoyu kimerijciv 670 630 do n e u skladi Lidiyi 630 590 do n e IV 590 570 do n e 570 546 do n e u skladi Persiyi 546 334 do n e Div takozhFrigijska literatura Frigijska mova Frigijskij kovpak Frigijskij ladLiteraturaScott James M 1995 Paul and the Nations The Old Testament and Jewish Background of Paul s Mission to the Nations with Special Reference to the Destination of Galatians Mohr Siebeck ISBN 978 3161463778 Thonemann Peter red 2013 Roman Phrygia culture and society Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 1 107 03128 9 Tamsu Rahsan Polat Yusuf February 19 24 2007 The Phrygian rock cut altars and their restoration and conservation proposals International Conference on Environment Survival and Sustainability EES 2007 Nicosia Northern Cyprus opublikovano opublikovano 2009 3 1005 1014 ISBN 978 975 8359 55 4 Tamsu Rahsan February 24 26 2005 Observations on the Phrygian rock cut altars Symposium on Mediterranean Archaeology SOMA 2005 Chieti Pescara Italy Chieti University opublikovano opublikovano 2008 439 445 ISBN 978 1 4073 0181 5 Tamsu Rahsan Polat Yusuf 2010 Yeni Buluntular Isiginda Phryg Kaya Altarlari Ve Bir Tipoloji Onerisi Anadolu Universitesi Sosyal Bilimler Dergisi Turkish Eskisehir 10 1 203 222 ISSN 1303 0876