Френсіс Блекберн (англ. Francis Blackburne; 11 листопада 1782 – 17 вересня 1867) – ірландський юрист, суддя, політик, депутат параменту Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії від Ірландії, лорд-канцлер Ірландії.
Френсіс Блекберн | |
---|---|
Народився | 11 листопада 1782[1][2] |
Помер | 17 вересня 1867[1][2] (84 роки) Замок Рахфарнгам, d, Південний Дублін, Ленстер, Ірландія[d], Сполучене Королівство |
Діяльність | суддя |
Alma mater | Триніті-коледж |
Посада | Лорд-канцлер Ірландії і d |
У шлюбі з | d |
Діти | d і d[3] |
|
Життєпис
Походження
Френсіс Блекберн народився в Грейт-Футстауні, що в графстві Міт. Він був сином Річарда Блекберна з Грейт-Футстауна та племінником Ентоні Блекберна, заступника лорд-лейтенанта та верховного шерифа графства Міт. Його мати Елізабет була донькою Френсіса Гопкінса (1724 – 1778) з Гіллстауна, графство Міт та з Дарвістауна, графство Вестміт, двоюрідною сестрю сера Френсіса Гопкінса, депутата парламенту, І баронета Атбой, графство Міт. Вони були двома нащадками Єзекіеля Гопкінса, єпископа Деррі, що відзначався під час облоги Деррі, та його другої дружини Арамінти, доньки Джона Робартса, І графа Реднор.
Освіта
Френсіс Блекберн отримав освіту в Дубліні в школі преподобного Вільяма Вайта, перш ніж вступити до Дублінського Трініті-коледжу в 1798 році. Згодом він отримав стипендію, золоту медаль (1803) та інші нагороди. Освіту в Трініті-коледжі завершив у 1806 році, отримав вчене звання магістра, був прийнятий до Старого історичного товариства.
Кар’єра
У 1805 році Френсіс Блекберн почав працювати адвокатом, мав успішну приватну практику. Він став широко відомим своїм майстерним володінням усіма галузями Закону та великою здібністю розумової концентрації. У 1822 році Френсіс Блекберн був призначений королівським радником і протягом двох років керував Законом про повстання в Лімерику, фактично відновивши лад і спокій у цьому графстві. У 1826 році він став третім сержантом короля, а в 1830 році був підвищений до другого сержанта. Через рік він був призначений генеральним прокурором Ірландії в адміністрації вігів Ерла Ґрея, «хоча, як відомо, був торі... з огляду на те, що ірландська адміністрація має широку політичну базу», і з цього приводу був приведений до присяги як радник Таємної Ради Ірландії.
Френсіс Блекберн займав посаду генерального прокурора до 1834 року. Він був повторно прийнятий на цю посаду у 1841 році і, прослуживши протягом року, отримав посаду Майстра Рукописів Ірландії. Як генеральний прокурор він зіткнувся з Деніелом О’Коннеллом, з яким його стосунки завжди були поганими, коли він наполягав, всупереч волі О’Коннелла, на призначенні Авраама Брюстера юридичним радником лорд-лейтенанта Ірландії (фактично, заступника). Заява Блекберна про те, що він «не потерпить відмови ратифікувати призначення», свідчить про вплив, яким тоді міг би володіти сильний генеральний прокурор. У 1845 році він був обраний головним суддею Королівського суду в Ірландії.
Френсіс Блекберн був призначений лорд-канцлером Ірландії в лютому 1852 року, але був замінений у жовтні того ж року. Після чотирирічної перерви він став лордом апеляційного суду канцелярії в Ірландії. У 1858 році «його знову запросив лорд Дербі стати лорд-канцлером, але він відмовився через свій похилий вік і слабке здоров’я. Однак він передумав і вирішив прийняти пропозицію Дербі, але йому сказали, що ця посада була прийнята Джозефом Напіром».
Френсіс Блекберн був гірко розчарований, називаючи це рішення «суворим і жорстоким ударом» і поганою винагородою за жертви, на які він пішов. У 1866 році він почав другий термін на посаді лорд-канцлера, що закінчився його смертю наступного року. Френсіс Блекберн переслідував Даніеля О’Коннелла (який вважав його особистим ворогом) і головував на суді над Вільямом Смітом О’Браєном. З 1851 року він був віце-канцлером Дублінського університету. Будучи відданим віруючим Церкви Ірландії, він виступав проти будь-яких заходів, ворожих її інтересам, стверджуючи, що напад на Церкву є нападом на сам Союз.
Родина
У 1809 році Френсіс Блекберн одружився з Джейн Мартлі, дочкою Вільяма Мартлі з Балліфоллена, графство Міт та його дружини Елізабет, дочки Річарда Ротвелла з Берфорда, графство Міт. Вони були батьками шести синів і трьох доньок, з яких лише п’ятеро пережили свого батька. Френсіс Блекберн купив замок Ратфарнем у 1852 році, де його родина продовжувала проживати протягом трьох поколінь. Їхній син Едвард Блекберн (1823 – 1902) успадкував замок Ратфарнем.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Dictionary of Irish Biography — RIA.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (листопад 2023) |
- Blackburne, Edward (1874). Life of the Right Hon. Francis Blackburne: Late Lord Chancellor of Ireland. Macmillan and Co. OL 20611498M.
- "Alumni Dublinenses: a register of the students, graduates, professors and provosts of Trinity College in the University of Dublin (1593–1860)" George Dames Burtchaell/Thomas Ulick Sadleir p. 69: Dublin, Alex Thom and Co, 1935
- Dod, Robert P. (1860). The Peerage, Baronetage and Knightage of Great Britain and Ireland. London: Whitaker and Co. p. 119.
- Smith, G. B.; Hogan, Daire. "Blackburne, Francis (1782?–1867)". Oxford Dictionary of National Biography (online ed.). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/2514. (Subscription or UK public library membership required.)
- "Deaths". The Times. No. 36947. London. 10 December 1902. p. 1.
- Webb, Alfred (1878). "Blackburne, Francis" . A Compendium of Irish Biography. Dublin: M. H. Gill & son.
- "Blackburne, Francis" . Encyclopedia Americana. 1920.
- Smith, George Barnett (1886). "Blackburne, Francis (1782-1867)" . Dictionary of National Biography. Vol. 5.
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). "Blackburne, Francis" . Encyclopædia Britannica. Vol. 4 (11th ed.). Cambridge University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Blekbern Frensis Blekbern angl Francis Blackburne 11 listopada 1782 17 veresnya 1867 irlandskij yurist suddya politik deputat paramentu Ob yednanogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi vid Irlandiyi lord kancler Irlandiyi Frensis BlekbernNarodivsya11 listopada 1782 1782 11 11 1 2 Pomer17 veresnya 1867 1867 09 17 1 2 84 roki Zamok Rahfarngam d Pivdennij Dublin Lenster Irlandiya d Spoluchene KorolivstvoDiyalnistsuddyaAlma materTriniti koledzhPosadaLord kancler Irlandiyi i dU shlyubi zdDitid i d 3 Mediafajli u Vikishovishi Yezekil Gopkins pom 1690 r Triniti koledzh Dublin malyunok 1837 roku Deniel O Konnell 1775 1845 Vilyam Smit O Brayen 1803 1864 borec za svobodu Irlandiyi ZhittyepisPohodzhennya Frensis Blekbern narodivsya v Grejt Futstauni sho v grafstvi Mit Vin buv sinom Richarda Blekberna z Grejt Futstauna ta pleminnikom Entoni Blekberna zastupnika lord lejtenanta ta verhovnogo sherifa grafstva Mit Jogo mati Elizabet bula donkoyu Frensisa Gopkinsa 1724 1778 z Gillstauna grafstvo Mit ta z Darvistauna grafstvo Vestmit dvoyuridnoyu sestryu sera Frensisa Gopkinsa deputata parlamentu I baroneta Atboj grafstvo Mit Voni buli dvoma nashadkami Yezekielya Gopkinsa yepiskopa Derri sho vidznachavsya pid chas oblogi Derri ta jogo drugoyi druzhini Araminti donki Dzhona Robartsa I grafa Rednor Osvita Frensis Blekbern otrimav osvitu v Dublini v shkoli prepodobnogo Vilyama Vajta persh nizh vstupiti do Dublinskogo Triniti koledzhu v 1798 roci Zgodom vin otrimav stipendiyu zolotu medal 1803 ta inshi nagorodi Osvitu v Triniti koledzhi zavershiv u 1806 roci otrimav vchene zvannya magistra buv prijnyatij do Starogo istorichnogo tovaristva Kar yera U 1805 roci Frensis Blekbern pochav pracyuvati advokatom mav uspishnu privatnu praktiku Vin stav shiroko vidomim svoyim majsternim volodinnyam usima galuzyami Zakonu ta velikoyu zdibnistyu rozumovoyi koncentraciyi U 1822 roci Frensis Blekbern buv priznachenij korolivskim radnikom i protyagom dvoh rokiv keruvav Zakonom pro povstannya v Limeriku faktichno vidnovivshi lad i spokij u comu grafstvi U 1826 roci vin stav tretim serzhantom korolya a v 1830 roci buv pidvishenij do drugogo serzhanta Cherez rik vin buv priznachenij generalnim prokurorom Irlandiyi v administraciyi vigiv Erla Greya hocha yak vidomo buv tori z oglyadu na te sho irlandska administraciya maye shiroku politichnu bazu i z cogo privodu buv privedenij do prisyagi yak radnik Tayemnoyi Radi Irlandiyi Frensis Blekbern zajmav posadu generalnogo prokurora do 1834 roku Vin buv povtorno prijnyatij na cyu posadu u 1841 roci i prosluzhivshi protyagom roku otrimav posadu Majstra Rukopisiv Irlandiyi Yak generalnij prokuror vin zitknuvsya z Denielom O Konnellom z yakim jogo stosunki zavzhdi buli poganimi koli vin napolyagav vsuperech voli O Konnella na priznachenni Avraama Bryustera yuridichnim radnikom lord lejtenanta Irlandiyi faktichno zastupnika Zayava Blekberna pro te sho vin ne poterpit vidmovi ratifikuvati priznachennya svidchit pro vpliv yakim todi mig bi voloditi silnij generalnij prokuror U 1845 roci vin buv obranij golovnim suddeyu Korolivskogo sudu v Irlandiyi Frensis Blekbern buv priznachenij lord kanclerom Irlandiyi v lyutomu 1852 roku ale buv zaminenij u zhovtni togo zh roku Pislya chotiririchnoyi perervi vin stav lordom apelyacijnogo sudu kancelyariyi v Irlandiyi U 1858 roci jogo znovu zaprosiv lord Derbi stati lord kanclerom ale vin vidmovivsya cherez svij pohilij vik i slabke zdorov ya Odnak vin peredumav i virishiv prijnyati propoziciyu Derbi ale jomu skazali sho cya posada bula prijnyata Dzhozefom Napirom Frensis Blekbern buv girko rozcharovanij nazivayuchi ce rishennya suvorim i zhorstokim udarom i poganoyu vinagorodoyu za zhertvi na yaki vin pishov U 1866 roci vin pochav drugij termin na posadi lord kanclera sho zakinchivsya jogo smertyu nastupnogo roku Frensis Blekbern peresliduvav Danielya O Konnella yakij vvazhav jogo osobistim vorogom i golovuvav na sudi nad Vilyamom Smitom O Brayenom Z 1851 roku vin buv vice kanclerom Dublinskogo universitetu Buduchi viddanim viruyuchim Cerkvi Irlandiyi vin vistupav proti bud yakih zahodiv vorozhih yiyi interesam stverdzhuyuchi sho napad na Cerkvu ye napadom na sam Soyuz Rodina U 1809 roci Frensis Blekbern odruzhivsya z Dzhejn Martli dochkoyu Vilyama Martli z Ballifollena grafstvo Mit ta jogo druzhini Elizabet dochki Richarda Rotvella z Berforda grafstvo Mit Voni buli batkami shesti siniv i troh donok z yakih lishe p yatero perezhili svogo batka Frensis Blekbern kupiv zamok Ratfarnem u 1852 roci de jogo rodina prodovzhuvala prozhivati protyagom troh pokolin Yihnij sin Edvard Blekbern 1823 1902 uspadkuvav zamok Ratfarnem PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Dictionary of Irish Biography RIA d Track Q5273969d Track Q110587 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti listopad 2023 Blackburne Edward 1874 Life of the Right Hon Francis Blackburne Late Lord Chancellor of Ireland Macmillan and Co OL 20611498M Alumni Dublinenses a register of the students graduates professors and provosts of Trinity College in the University of Dublin 1593 1860 George Dames Burtchaell Thomas Ulick Sadleir p 69 Dublin Alex Thom and Co 1935 Dod Robert P 1860 The Peerage Baronetage and Knightage of Great Britain and Ireland London Whitaker and Co p 119 Smith G B Hogan Daire Blackburne Francis 1782 1867 Oxford Dictionary of National Biography online ed Oxford University Press doi 10 1093 ref odnb 2514 Subscription or UK public library membership required Deaths The Times No 36947 London 10 December 1902 p 1 Webb Alfred 1878 Blackburne Francis A Compendium of Irish Biography Dublin M H Gill amp son Blackburne Francis Encyclopedia Americana 1920 Smith George Barnett 1886 Blackburne Francis 1782 1867 Dictionary of National Biography Vol 5 Chisholm Hugh ed 1911 Blackburne Francis Encyclopaedia Britannica Vol 4 11th ed Cambridge University Press