Франческо Пандольфіні

Франческо Пандольфіні (італ. Francesco Pandolfini; 22 листопада 1833, Терміні Імерезе — 15 лютого 1916, Мілан) — італійський оперний співак, один з кращих баритонів кінця дев'ятнадцятого століття. Батько співачки Анжеліки Пандольфіні.

Франческо Пандольфіні
Основна інформація
Дата народження	22 листопада 1833(1833-11-22) або 22 листопада 1836(1836-11-22)^[1]
Місце народження	Палермо, Королівство Італія або Терміні-Імерезе, Провінція Палермо, Сицилія, Королівство Італія^[1]
Дата смерті	15 лютого 1916(1916-02-15)^[2]^[1]
Місце смерті	Мілан, Королівство Італія^[1]
Громадянство	Королівство Обох Сицилій і Королівство Італія
Професії	оперний співак
Співацький голос	баритон
Інструменти	вокал^[d]

Навчався у Флоренції у Луїджі Ваннуччіні і Джорджо Ронконі. Дебютував на сцені в 1859 в Пізі, потім співав у театрах Генуї, Турина, Риму, Монте-Карло, в міланському Ла Скала, лондонському Ковент-Гардені, неаполітанському Сан-Карло. У 1871 виконав партію Амонасро в італійській прем'єрі «Аїди» Верді, в 1874 — партію князя Арнольдо в прем'єрі опери Понк'єллі «Литовці». Співав також Альфонса в «Фаворитці» і Северо в опері «Полієвкт» Доніцетті, Ріголетто в однойменній опері Верді, Дона Карлоса в його ж «Ернані», Нелюско в «Африканці» Меєрбера, Рікардо в «Пуританах» Белліні та ін.

У 1877 році в Парижі взяв участь у прем'єрі опери «Zilia o odio et amore» кубинського композитора Гаспара Вільяте-і-Монтес разом з Енріко Тамберліком, Нанетою і з Оленою Санс-і-Мартінес де Арізала.

При прощальному виступі в 1890 в Римі виконав партію Альфіо в «Сільській честі» Масканьї.

Примітки

1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
   d:Track:Q3621644
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

• Пандольфіні Франческо // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 61