Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франц Мартін Гільгендорф (нім. Franz Martin Hilgendorf; 1839–1904) — німецький зоолог та палеонтолог. Дослідження Гільгендорфа викопних равликів з на початку 1860-х років стало палеонтологічним доказом теорії еволюції, опублікованої Чарльзом Дарвіном у 1859 році.
| Франц Мартін Гільгендорф | |
|---|---|
| нім. Franz Martin Hilgendorf | |
 | |
| Народився | 5 грудня 1839[1] Дембно, d, Пруссія |
| Помер | 5 липня 1904[1](64 роки) Берлін, Німецька імперія |
| Країна |  Німецька імперія |
| Діяльність | палеонтолог, зоолог, натураліст, ентомолог, іхтіолог, куратор |
| Alma mater | Тюбінгенський університет і Університет Фрідріха-Вільгельма[d] |
| Заклад | Музей природознавства в Берліні і d |
| Членство | Леопольдина |
| |
| Систематик живої природи | |||
|---|---|---|---|
 | |||
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Hilgendorf».
| |||
Біографія
Франц Гільгендорф народився 5 грудня 1839 року в прусському місті Нойдам (сучасне Дембно в Польщі). У 1851–1854 роках навчався в гімназії в Кенігсберзі у Ноймарку а потім в гімназії Gymnasium zum Grauen Kloster в Берліні, яку закінчив у 1858. У 1859 році він почав вивчати філологію в Берлінському університеті. Після чотирьох семестрів він перевівся до Тюбінгенського університету. Влітку 1862 року Франц приєднався до розкопок в кратері Штайнгайма. У 1863 році Гільгендорф здобув докторський ступінь. Він закінчив свої дослідження скам'янілостей під час роботи в Музеї природознавства в Берліні.
У 1868 році Гільгендорф став директором акваріума Зоологічного саду Гамбурга. У 1870–1871 роках працював бібліотекарем Німецької академії наук Леопольдина. У 1873 році Гільгендорф призначений викладачем Імператорської медичної академії в Токіо. Він пропрацював в Японії до 1876 року. Зібрав колекцію японської фауни. У 1876 році повернувся в Німеччину зі своєю колекцією і працював у Музеї природознавства у Берліні. Він був куратором секції черв'яків і равликів, а з 1896 — секції риб. Гільгендорф запропонував 36 нових видів риб, 25 з яких є валідними досі.
Гільгендорф мав шлункову хворобу. Він перестав працювати у 1903 році й помер від хвороби 5 липня 1904.
Вшанування
На честь науковця названо:
- вид ракоподібних
- вид риб
Примітки
- http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=24276
Посилання
- Alles über das Steinheimer Becken und einiges zu den Arbeiten Franz Hilgendorf's (Everything on the Steinheim crater and a little bit on the work of Franz Hilgendorf)
- Website der Deutschen Gesellschaft für Natur- und Völkerkunde Ostasiens
- 140 Jahre Hilgendorfs Steinheimer Schnecken-Stammbaum: der älteste fossile Stammbaum aus heutiger Sicht (140 years of Hilgendorfs genealogical tree of Steinheimer Snails: the oldest genealogical tree of fossils seen from today)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Martin Gilgendorf nim Franz Martin Hilgendorf 1839 1904 nimeckij zoolog ta paleontolog Doslidzhennya Gilgendorfa vikopnih ravlikiv z na pochatku 1860 h rokiv stalo paleontologichnim dokazom teoriyi evolyuciyi opublikovanoyi Charlzom Darvinom u 1859 roci Franc Martin Gilgendorfnim Franz Martin HilgendorfNarodivsya5 grudnya 1839 1839 12 05 1 Dembno d PrussiyaPomer5 lipnya 1904 1904 07 05 1 64 roki Berlin Nimecka imperiyaKrayina Nimecka imperiyaDiyalnistpaleontolog zoolog naturalist entomolog ihtiolog kuratorAlma materTyubingenskij universitet i Universitet Fridriha Vilgelma d ZakladMuzej prirodoznavstva v Berlini i dChlenstvoLeopoldina Mediafajli u VikishovishiSistematik zhivoyi prirodiDoslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Hilgendorf Storinka na Vikividah Zobrazhennya na VikishovishiBiografiyaFranc Gilgendorf narodivsya 5 grudnya 1839 roku v prusskomu misti Nojdam suchasne Dembno v Polshi U 1851 1854 rokah navchavsya v gimnaziyi v Kenigsberzi u Nojmarku a potim v gimnaziyi Gymnasium zum Grauen Kloster v Berlini yaku zakinchiv u 1858 U 1859 roci vin pochav vivchati filologiyu v Berlinskomu universiteti Pislya chotiroh semestriv vin perevivsya do Tyubingenskogo universitetu Vlitku 1862 roku Franc priyednavsya do rozkopok v krateri Shtajngajma U 1863 roci Gilgendorf zdobuv doktorskij stupin Vin zakinchiv svoyi doslidzhennya skam yanilostej pid chas roboti v Muzeyi prirodoznavstva v Berlini U 1868 roci Gilgendorf stav direktorom akvariuma Zoologichnogo sadu Gamburga U 1870 1871 rokah pracyuvav bibliotekarem Nimeckoyi akademiyi nauk Leopoldina U 1873 roci Gilgendorf priznachenij vikladachem Imperatorskoyi medichnoyi akademiyi v Tokio Vin propracyuvav v Yaponiyi do 1876 roku Zibrav kolekciyu yaponskoyi fauni U 1876 roci povernuvsya v Nimechchinu zi svoyeyu kolekciyeyu i pracyuvav u Muzeyi prirodoznavstva u Berlini Vin buv kuratorom sekciyi cherv yakiv i ravlikiv a z 1896 sekciyi rib Gilgendorf zaproponuvav 36 novih vidiv rib 25 z yakih ye validnimi dosi Gilgendorf mav shlunkovu hvorobu Vin perestav pracyuvati u 1903 roci j pomer vid hvorobi 5 lipnya 1904 VshanuvannyaNa chest naukovcya nazvano vid rakopodibnih vid ribPrimitkihttp sdei senckenberg de biographies information php id 24276PosilannyaAlles uber das Steinheimer Becken und einiges zu den Arbeiten Franz Hilgendorf s Everything on the Steinheim crater and a little bit on the work of Franz Hilgendorf Website der Deutschen Gesellschaft fur Natur und Volkerkunde Ostasiens 140 Jahre Hilgendorfs Steinheimer Schnecken Stammbaum der alteste fossile Stammbaum aus heutiger Sicht 140 years of Hilgendorfs genealogical tree of Steinheimer Snails the oldest genealogical tree of fossils seen from today