Французька Вест-Індійська компанія (фр. Compagnie française des Indes occidentales) — французька торгова компанія, що існувала в 1664—1674 роках.
Тип | d |
---|---|
Галузь | работоргівля |
Засновано | 1664 |
Закриття (ліквідація) | 1674 |
Штаб-квартира | Королівство Франція |
Компанія була створена 1664 року королівським інтендантом Жаном-Батистом Кольбером щоб замінити засновану кардиналом Рішельє в 1627 році Компанію нової Франції, ще відому як Компанія ста акціонерів, яка займалася колонізацією нової Франції. Штаб-квартира компанії перебувала в нормандському Гаврі, її капітал становив 6 мільйонів ліврів. Компанія отримала у власність на 40 років всі французькі володіння, що розташовувалися на атлантичних узбережжях Африки і Америки, а також монопольне право торгівлі з Америкою. Передбачалося, що за рахунок доходів від розпочатого виробництва цукру на Гваделупі компанія буде заселяти Канаду.
Серед інших європейських торгових товариств, заснованих в XVII столітті, Французька Вест-Індійська компанія володіла найбільшою територією діяльності, але при цьому була найменш прибуткова серед них.
Діяльність компанії в Америці
У 1665 році компанія домоглася відправки до Нової Франції полку Кариньян-Сальєра для захисту поселенців від нападів ірокезів і заселення колонії. У складі цього підрозділу перебувало 1200 осіб, уродженців провінції Дофіне, а також Лігурії, П'ємонту та Савойї. У 1666 році інтендант Жан Талон провів перший перепис населення Нової Франції, встановивши, що в колонії проживає 3215 людей. Завдяки проведеній політиці заохочення шлюбів і стимулювання народжуваності, до 1672 року чисельність населення колонії зросла до 6700 осіб.
1667 року ірокезькі племена могавків і онайдів погодилися укласти мирову угоду. На думку істориків "Кольбер вимагав проводити політику примирення і об'єднання з метою фактичного змішання рас і культур, однак ця ідея зустріла опір франко-канадці побоювалися втрати своїх привілеїв, Церква порахувала, що віруючі перейняли досить місцевих звичаїв, а король негативно ставився до того що «дикуни» могли стати його повноправними підданими. В результаті 13 листопада 1685 року губернатор маркіз де Денонвіль переконав королівського міністра Сеньєле в тому, що індіанців неможливо офранцузити.
Представник Руанських купців Шарль Обер де Ла Шене займався гуртовими закупівлями хутра у французькому поселенні із 1663 по 1666 рік. У 1666 році його призначили головним керуючим компанії в Новій Франції. У 1669 році він покинув компанію і став займатися лісозаготівлями біля озера Сен-Жан, а також виробництвом цегли; згодом він поїхав у метрополію і довгий час провів у Ла-Рошелі, встановивши комерційні зв'язки з кількома європейськими країнами й ставши власником кількох суден.
Незабаром після повернення Ла Шене в Канаду Французька Вест-Індійська компанія була ліквідована і він придбав права на Компанію західного відкупу (терміном на 6 років з 1675 по 1681 рік), ставши таким чином податків. У 1672 році інтендант Жан Талон передав Ла Шене і його двом компаньйонам сеньйорію Персе, де знаходився рибальський порт. 23 грудня 1673 року його також отримує сеньйорію Рів'єр-дю-Лю. Пізніше Ла Шене зміг купити ще кілька сеньйорій, а також частку в інших ленних володіннях.
Діяльність компанії на Антильських островах
Французькі поселенці на Антильських островах звинувачували компанію в тому, що вона не постачає достатньо рабів з Африки, в результаті чого французьке виробництво цукру програвало британському (англійці почали в 1670-х роках масове ввезення рабів на Ямайку).
Діяльність компанії в Африці
Причиною того, що компанія привозила мало рабів з Африки, була монополія, придбана голландцями в іспанців на постачання рабів в Америку (асіенто). Так як Кольбер в 1660-х роках залучав голландців до розвитку французької економіки, то він обмежував французьку діяльність на африканському узбережжі, щоб не викликати падіння цін на ринку рабів і не розлютити нідерландських торговців.
Однак в 1669 році Кольбером був розроблений секретний план із захоплення нідерландських укріплених постів в Африці. У наступні роки було проведено декілька розвідувальних місій уздовж узбережжя Африки з метою уточнення положення нідерландських поселень. План, однак, так і не був приведений в дію.
Ліквідація компанії
У 1672 році вибухнула Голландська війна, що дезорганізовувала діяльність Французької Вест-Індійської компанії. У грудні 1674 року торгове товариство було ліквідовано, а управління заморськими колоніями перейшло під прямий контроль короля.
Примітки
- Від Квебека до Луїзіани, по слідах французів в Америці, Géo Histoire
- Публікація на сайті історичного товариства Квебеку. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vest Indijska kompaniya Francuzka Vest Indijska kompaniya fr Compagnie francaise des Indes occidentales francuzka torgova kompaniya sho isnuvala v 1664 1674 rokah Francuzka Vest Indijska kompaniyaTipdGaluzrabotorgivlyaZasnovano1664Zakrittya likvidaciya 1674Shtab kvartira Korolivstvo Franciya Kompaniya bula stvorena 1664 roku korolivskim intendantom Zhanom Batistom Kolberom shob zaminiti zasnovanu kardinalom Rishelye v 1627 roci Kompaniyu novoyi Franciyi she vidomu yak Kompaniya sta akcioneriv yaka zajmalasya kolonizaciyeyu novoyi Franciyi Shtab kvartira kompaniyi perebuvala v normandskomu Gavri yiyi kapital stanoviv 6 miljoniv livriv Kompaniya otrimala u vlasnist na 40 rokiv vsi francuzki volodinnya sho roztashovuvalisya na atlantichnih uzberezhzhyah Afriki i Ameriki a takozh monopolne pravo torgivli z Amerikoyu Peredbachalosya sho za rahunok dohodiv vid rozpochatogo virobnictva cukru na Gvadelupi kompaniya bude zaselyati Kanadu Sered inshih yevropejskih torgovih tovaristv zasnovanih v XVII stolitti Francuzka Vest Indijska kompaniya volodila najbilshoyu teritoriyeyu diyalnosti ale pri comu bula najmensh pributkova sered nih Diyalnist kompaniyi v AmericiU 1665 roci kompaniya domoglasya vidpravki do Novoyi Franciyi polku Karinyan Salyera dlya zahistu poselenciv vid napadiv irokeziv i zaselennya koloniyi U skladi cogo pidrozdilu perebuvalo 1200 osib urodzhenciv provinciyi Dofine a takozh Liguriyi P yemontu ta Savojyi U 1666 roci intendant Zhan Talon proviv pershij perepis naselennya Novoyi Franciyi vstanovivshi sho v koloniyi prozhivaye 3215 lyudej Zavdyaki provedenij politici zaohochennya shlyubiv i stimulyuvannya narodzhuvanosti do 1672 roku chiselnist naselennya koloniyi zrosla do 6700 osib 1667 roku irokezki plemena mogavkiv i onajdiv pogodilisya uklasti mirovu ugodu Na dumku istorikiv Kolber vimagav provoditi politiku primirennya i ob yednannya z metoyu faktichnogo zmishannya ras i kultur odnak cya ideya zustrila opir franko kanadci poboyuvalisya vtrati svoyih privileyiv Cerkva porahuvala sho viruyuchi perejnyali dosit miscevih zvichayiv a korol negativno stavivsya do togo sho dikuni mogli stati jogo povnopravnimi piddanimi V rezultati 13 listopada 1685 roku gubernator markiz de Denonvil perekonav korolivskogo ministra Senyele v tomu sho indianciv nemozhlivo ofrancuziti Predstavnik Ruanskih kupciv Sharl Ober de La Shene zajmavsya gurtovimi zakupivlyami hutra u francuzkomu poselenni iz 1663 po 1666 rik U 1666 roci jogo priznachili golovnim keruyuchim kompaniyi v Novij Franciyi U 1669 roci vin pokinuv kompaniyu i stav zajmatisya lisozagotivlyami bilya ozera Sen Zhan a takozh virobnictvom cegli zgodom vin poyihav u metropoliyu i dovgij chas proviv u La Rosheli vstanovivshi komercijni zv yazki z kilkoma yevropejskimi krayinami j stavshi vlasnikom kilkoh suden Nezabarom pislya povernennya La Shene v Kanadu Francuzka Vest Indijska kompaniya bula likvidovana i vin pridbav prava na Kompaniyu zahidnogo vidkupu terminom na 6 rokiv z 1675 po 1681 rik stavshi takim chinom podatkiv U 1672 roci intendant Zhan Talon peredav La Shene i jogo dvom kompanjonam senjoriyu Perse de znahodivsya ribalskij port 23 grudnya 1673 roku jogo takozh otrimuye senjoriyu Riv yer dyu Lyu Piznishe La Shene zmig kupiti she kilka senjorij a takozh chastku v inshih lennih volodinnyah Diyalnist kompaniyi na Antilskih ostrovahFrancuzki poselenci na Antilskih ostrovah zvinuvachuvali kompaniyu v tomu sho vona ne postachaye dostatno rabiv z Afriki v rezultati chogo francuzke virobnictvo cukru progravalo britanskomu anglijci pochali v 1670 h rokah masove vvezennya rabiv na Yamajku Diyalnist kompaniyi v AfriciPrichinoyu togo sho kompaniya privozila malo rabiv z Afriki bula monopoliya pridbana gollandcyami v ispanciv na postachannya rabiv v Ameriku asiento Tak yak Kolber v 1660 h rokah zaluchav gollandciv do rozvitku francuzkoyi ekonomiki to vin obmezhuvav francuzku diyalnist na afrikanskomu uzberezhzhi shob ne viklikati padinnya cin na rinku rabiv i ne rozlyutiti niderlandskih torgovciv Odnak v 1669 roci Kolberom buv rozroblenij sekretnij plan iz zahoplennya niderlandskih ukriplenih postiv v Africi U nastupni roki bulo provedeno dekilka rozviduvalnih misij uzdovzh uzberezhzhya Afriki z metoyu utochnennya polozhennya niderlandskih poselen Plan odnak tak i ne buv privedenij v diyu Likvidaciya kompaniyiU 1672 roci vibuhnula Gollandska vijna sho dezorganizovuvala diyalnist Francuzkoyi Vest Indijskoyi kompaniyi U grudni 1674 roku torgove tovaristvo bulo likvidovano a upravlinnya zamorskimi koloniyami perejshlo pid pryamij kontrol korolya PrimitkiVid Kvebeka do Luyiziani po slidah francuziv v Americi Geo Histoire Publikaciya na sajti istorichnogo tovaristva Kvebeku Arhiv originalu za 23 lyutogo 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011