Франсуа-Антуан Лаллеман (фр. François Antoine Charles Lallemand; 23 червня 1774 —†9 березня 1839) — французький генерал часів Першої імперії, пер Франції.
Франсуа-Антуан Лаллеман | |
---|---|
Псевдо | Шарль |
Народився | 23 червня 1774 Мец |
Помер | 9 березня 1839 (64 роки) Париж |
Поховання | Пер-Лашез і d |
Країна | Франція |
Діяльність | військовик |
Знання мов | французька |
Учасник | Революційні війни |
Титул | барон |
Посада | d і пер Франції[d] |
Військове звання | генерал |
Нагороди | |
|
Життєпис
На службі республіки
Народився 1774 році у м.Мец. Походив з родини перукаря. Отримав гарну освіту. У 1792 році добровольцем поступив до 16-го полку легкої артилерії, що стояв у Страсбурзі. Брав участь у битвах в Аргонському лісі та біля Тріра. У 1793 році перейшов до 1-го кавалерійського корпусу. Служив в Мозельськой та Самбро-Мааській арміях. Служив ад'ютантом генерала Еліаса.
Під час Вандем'єрського заколоту надав важливу допомогу генералу Бонапарту, за що отримав звання молодшого лейтенанта драгунів. Згодом був учасником Італійської та Єгипетської кампаній. під час останнього був ад'ютантом генерала Жюно, а незабаром за звитягу при облозі Яффи отримав звання капітана.
На службі Бонапарта
По поверненню з Єгипта призначається першим консулом Наполеоном Бонапартом командиром ескадрону й у 1801 році отримує Орден почесного легіону. Того ж року відправився на Сан-Домінго (Гаїті) у складі військ генерала Леклерка. У 1807 році відзначився у битві при Єні, наступного року — при Фрідланді. За це отримав звання полковника та великого офіцера Ордена Почесного легіону. У 1808—1809 та 1811—1813 роках воював в Іспанії. У 1811 році отримав звання бригадного генерала. Брав активну участя у військових кампанях 1813 та 1814 років. У 1814 році відповідав за оборону Гамбурга. Після капітуляції міста у травні того ж року повернувся до Франції.
Після зречення Наполеона I, перейшов наслужбу до Бурбонів, від яких отримав орден Святого Людовика. Втім під час Ста днів став на бік Бонапарта. Останній призначив Лаллемана генерал-лейтенантом й пером Франції. Командував кавалерійською гвардією у битвах при Флерюсі та Ватерлоо. після поразки супроводжував Наполеона до Ніора. Був заарештований англійцями. Перебував у в'язницях Плімута та Мальти. Завдяки генералу Саварі здобув волю. У 1815 році військовою радою Франції заочно присуджений до страти.
Еміграція
У 1816 році прибув до Смірни, але незабаром за наказом уряду Османської імперії вимушений був її залишити. Переїхав до Персії. Потім перебрався у 1817 році до Сполучених Штатів Америки. намагався розбудувати французьку колонію у Техасі у м. Галвестон. Встиг побудувати 4 форти, але внаслідок складних природних умов й протидії уряду США вимушений відмовитися від своїх планів. Того ж року переїхав до Нового Орлеану, де отримав американське громадянство. Тут розробляв плану рятування Наполеона Бонапарта з о. Святої Олени. У 1823 році переїхав до Лісабону та Кадісу, де намагався надати допомогу республіканцям проти роялістів, втім марно.
Останні роки
У 1830 році повернувся до Франції. був відновлений у званні генерал-лейтенанта та пера Франції. Очолив кавалерійську дивізію, у 1837—1838 роках був військовим губернатором Корсики. У 1838 році стає кавалером Ордена Почесного легіону, командир 10-ї дивізії у Тулузі. Помер 9 березня 1839 року у Парижі.
Джерела
- Kent Gardien, " Take Pity on Our Glory: Men of Champ d'Asile ", Southwestern Historical Quarterly, vol. 86, no 3, 1984, p. 241—268
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Antuan Lalleman fr Francois Antoine Charles Lallemand 23 chervnya 1774 9 bereznya 1839 francuzkij general chasiv Pershoyi imperiyi per Franciyi Fransua Antuan LallemanPsevdoSharlNarodivsya23 chervnya 1774 1774 06 23 MecPomer9 bereznya 1839 1839 03 09 64 roki ParizhPohovannyaPer Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnistvijskovikZnannya movfrancuzkaUchasnikRevolyucijni vijniTitulbaronPosadad i per Franciyi d Vijskove zvannyageneralNagorodiimena naneseni na Triumfalnu arku Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNa sluzhbi respubliki Narodivsya 1774 roci u m Mec Pohodiv z rodini perukarya Otrimav garnu osvitu U 1792 roci dobrovolcem postupiv do 16 go polku legkoyi artileriyi sho stoyav u Strasburzi Brav uchast u bitvah v Argonskomu lisi ta bilya Trira U 1793 roci perejshov do 1 go kavalerijskogo korpusu Sluzhiv v Mozelskoj ta Sambro Maaskij armiyah Sluzhiv ad yutantom generala Eliasa Pid chas Vandem yerskogo zakolotu nadav vazhlivu dopomogu generalu Bonapartu za sho otrimav zvannya molodshogo lejtenanta draguniv Zgodom buv uchasnikom Italijskoyi ta Yegipetskoyi kampanij pid chas ostannogo buv ad yutantom generala Zhyuno a nezabarom za zvityagu pri oblozi Yaffi otrimav zvannya kapitana Na sluzhbi Bonaparta Po povernennyu z Yegipta priznachayetsya pershim konsulom Napoleonom Bonapartom komandirom eskadronu j u 1801 roci otrimuye Orden pochesnogo legionu Togo zh roku vidpravivsya na San Domingo Gayiti u skladi vijsk generala Leklerka U 1807 roci vidznachivsya u bitvi pri Yeni nastupnogo roku pri Fridlandi Za ce otrimav zvannya polkovnika ta velikogo oficera Ordena Pochesnogo legionu U 1808 1809 ta 1811 1813 rokah voyuvav v Ispaniyi U 1811 roci otrimav zvannya brigadnogo generala Brav aktivnu uchastya u vijskovih kampanyah 1813 ta 1814 rokiv U 1814 roci vidpovidav za oboronu Gamburga Pislya kapitulyaciyi mista u travni togo zh roku povernuvsya do Franciyi Pislya zrechennya Napoleona I perejshov nasluzhbu do Burboniv vid yakih otrimav orden Svyatogo Lyudovika Vtim pid chas Sta dniv stav na bik Bonaparta Ostannij priznachiv Lallemana general lejtenantom j perom Franciyi Komanduvav kavalerijskoyu gvardiyeyu u bitvah pri Fleryusi ta Vaterloo pislya porazki suprovodzhuvav Napoleona do Niora Buv zaareshtovanij anglijcyami Perebuvav u v yaznicyah Plimuta ta Malti Zavdyaki generalu Savari zdobuv volyu U 1815 roci vijskovoyu radoyu Franciyi zaochno prisudzhenij do strati Emigraciya U 1816 roci pribuv do Smirni ale nezabarom za nakazom uryadu Osmanskoyi imperiyi vimushenij buv yiyi zalishiti Pereyihav do Persiyi Potim perebravsya u 1817 roci do Spoluchenih Shtativ Ameriki namagavsya rozbuduvati francuzku koloniyu u Tehasi u m Galveston Vstig pobuduvati 4 forti ale vnaslidok skladnih prirodnih umov j protidiyi uryadu SShA vimushenij vidmovitisya vid svoyih planiv Togo zh roku pereyihav do Novogo Orleanu de otrimav amerikanske gromadyanstvo Tut rozroblyav planu ryatuvannya Napoleona Bonaparta z o Svyatoyi Oleni U 1823 roci pereyihav do Lisabonu ta Kadisu de namagavsya nadati dopomogu respublikancyam proti royalistiv vtim marno Ostanni roki U 1830 roci povernuvsya do Franciyi buv vidnovlenij u zvanni general lejtenanta ta pera Franciyi Ocholiv kavalerijsku diviziyu u 1837 1838 rokah buv vijskovim gubernatorom Korsiki U 1838 roci staye kavalerom Ordena Pochesnogo legionu komandir 10 yi diviziyi u Tuluzi Pomer 9 bereznya 1839 roku u Parizhi DzherelaKent Gardien Take Pity on Our Glory Men of Champ d Asile Southwestern Historical Quarterly vol 86 no 3 1984 p 241 268