Західноафриканський франк (фр. Franc CFA BCEAO, Franc de la Communauté financière africaine) — спільна валюта восьми незалежних держав в Західній Африці: Бенін, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Гвінея-Бісау, Малі, Нігер, Сенегал і Того. Ці 8 країн мають загальне населення 102,5 млн осіб (станом на 2013), і сукупним ВВП у 78,4 млрд дол США (станом на 2012 р.). ISO 4217 код валюти: XOF. У грудні 2020 з'явились наміри ввести нову валюту — еко.
Західноафриканський франк | |
---|---|
Держава(и) | Бенін, Буркіна-Фасо, Гвінея-Бісау, Кот-д'Івуар, Малі, Нігер, Сенегал і Того |
Центральний банк | Центральний банк держав Західної Африки |
Валютні курси | |
€1 | {{{Код1}}} () |
1 | {{{Код1}}} () |
UAH1 | {{{Код1}}} () |
Західноафриканський франк у Вікісховищі |
Історія
26 грудня 1945 року Уряд Франції схвалив декрет, згідно з який у Французькій Західній Африці, в якості валюти було введено Франк КФА. До жовтня 1955 емісію здійснював приватний «Банк Західної Африки», а з жовтня 1955 до квітня 1959 «Емісійний інститут Французької Західної Африки і Того», який належав державі.
4 квітня 1959 інститут було перетворено на Центральний банк держав Західної Африки (фр. Banque Centrale des États de l'Afrique de l'Ouest, BCEAO). У 1962 році банк почав роботу, ставши емісійним центром для семи держав, які підписали договір про утворення Валютного союзу Західної Африки (фр. Union Monétaire Ouest Africaine, UMOA)): Кот-д'Івуар, Нігер, Малі, Бенін (тоді Дагомея), Сенегал, Мавританія та Буркіна-Фасо (тоді Верхня Вольта). Майже одразу із зони франка вийшла Малі і ввела свою валюту — . Восени 1963 до союзу долучалась Того. У 1973 Мавританія вийшла із союзу і ввела свою валюту — угію. У 1984 Малі знову ввійшла до союзу, ввівши західноафриканський франк, як свою валюту.
10 січня 1994 у Дакарі був підписаний договір, в результаті якого замість Валютного союзу Західної Африки було утворено Західноафриканський економічний і валютний союз. 2 травня 1997 року до союзу приєдналась Гвінея-Бісау, замінивши своє песо на західноафриканський франк.
У 1962 році (рік початку роботи Центрального банку Західної Африки), валютний курс складав 50 західноафриканських франків до 1 французького, 10 січня 1994 (створення Західноафриканського економічного і валютного союзу) становив уже 100 західноафриканських франків до одного французького. 1 січня 1999 було встановлено курс до Євро у співвідношенні 655,97:1.
Монети
У 1960 році почалося карбування монет номіналом 5 франків, у 1961 — 1 франк, у 1966 — 10 франків, у 1967 — 100 франків, у 1970 — 25 франків, у 1970 — 25 франків, у 1972 — 50 франків. У 1976 році замість алюмінієвої монети у 1 франк з'явилась монета зі сталі. У 1992—1996 роках карбувалися монети номіналом 250 франків. У 2003 році почалося карбування монет у 200 та 500 франків.
Банкноти
Було випущено чотири серії банкнот:
- Зразка 1961 року: 50, 100, 500, 1000, 5000 франків;
- Зразка 1976—1981 років: 500, 1000, 5000, 10 000 франків;
- Зразка 1991—1994 років: 500, 1000, 2500, 5000, 10 000 франків
- Зразка 2003 року: 500, 1000, 2000, 5000, 10000 франків.
Країна, яка випустила банкноту вказується наступним префіксом на банкноті:
А — Кот-д'Івуар;
В — Бенін;
С — Буркіна-Фасо;
D — Малі;
H — Нігер;
К — Сенегал;
S — Гвінея-Бісау;
Т — Того.
В наш час в обігу перебувають банкнот зразка 2003 року. У листопаді 2012 року було випущено банкноту номіналом 500 франків.
Серія 2003 року | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (франків) | Розміри (мм) | Основні кольори | Опис | Рік друку | ||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | ||||
500 | 114×60 | Помаранчевий | логотип Банку | бегемоти | з 2012 | ||
1000 | 125×65 | Рожевий | Верблюди-дромадери | з 2003 | |||
2000 | 129×65 | блакитний | |||||
5000 | 140×74 | зелений | |||||
10 000 | 145×74 | фіолетовий | хохлаті турако | ||||
Масштаб зображень — 1,0 пікселя на міліметр. |
Див. також
Це незавершена стаття про гроші. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Бутаков, 1987, с. 40, 52, 147, 159, 165-166, 179, 216, 322-323.
- Cuhaj 1901-2000, 2011, с. 2292—2293.
- Cuhaj 2001-, 2011, с. 738—739.
- Cuhaj, 2008, с. 1209—1213.
- Cuhaj 1961-, 2011, с. 1056—1071.
- Cuhaj 1961-, 2011, с. 1071.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidnoafrikanskij frank fr Franc CFA BCEAO Franc de la Communaute financiere africaine spilna valyuta vosmi nezalezhnih derzhav v Zahidnij Africi Benin Burkina Faso Kot d Ivuar Gvineya Bisau Mali Niger Senegal i Togo Ci 8 krayin mayut zagalne naselennya 102 5 mln osib stanom na 2013 i sukupnim VVP u 78 4 mlrd dol SShA stanom na 2012 r ISO 4217 kod valyuti XOF U grudni 2020 z yavilis namiri vvesti novu valyutu eko Zahidnoafrikanskij frankDerzhava i Benin Burkina Faso Gvineya Bisau Kot d Ivuar Mali Niger Senegal i TogoCentralnij bank Centralnij bank derzhav Zahidnoyi AfrikiValyutni kursi 1 Kod1 1 Kod1 UAH1 Kod1 Zahidnoafrikanskij frank u VikishovishiIstoriya26 grudnya 1945 roku Uryad Franciyi shvaliv dekret zgidno z yakij u Francuzkij Zahidnij Africi v yakosti valyuti bulo vvedeno Frank KFA Do zhovtnya 1955 emisiyu zdijsnyuvav privatnij Bank Zahidnoyi Afriki a z zhovtnya 1955 do kvitnya 1959 Emisijnij institut Francuzkoyi Zahidnoyi Afriki i Togo yakij nalezhav derzhavi 4 kvitnya 1959 institut bulo peretvoreno na Centralnij bank derzhav Zahidnoyi Afriki fr Banque Centrale des Etats de l Afrique de l Ouest BCEAO U 1962 roci bank pochav robotu stavshi emisijnim centrom dlya semi derzhav yaki pidpisali dogovir pro utvorennya Valyutnogo soyuzu Zahidnoyi Afriki fr Union Monetaire Ouest Africaine UMOA Kot d Ivuar Niger Mali Benin todi Dagomeya Senegal Mavritaniya ta Burkina Faso todi Verhnya Volta Majzhe odrazu iz zoni franka vijshla Mali i vvela svoyu valyutu Voseni 1963 do soyuzu doluchalas Togo U 1973 Mavritaniya vijshla iz soyuzu i vvela svoyu valyutu ugiyu U 1984 Mali znovu vvijshla do soyuzu vvivshi zahidnoafrikanskij frank yak svoyu valyutu 10 sichnya 1994 u Dakari buv pidpisanij dogovir v rezultati yakogo zamist Valyutnogo soyuzu Zahidnoyi Afriki bulo utvoreno Zahidnoafrikanskij ekonomichnij i valyutnij soyuz 2 travnya 1997 roku do soyuzu priyednalas Gvineya Bisau zaminivshi svoye peso na zahidnoafrikanskij frank U 1962 roci rik pochatku roboti Centralnogo banku Zahidnoyi Afriki valyutnij kurs skladav 50 zahidnoafrikanskih frankiv do 1 francuzkogo 10 sichnya 1994 stvorennya Zahidnoafrikanskogo ekonomichnogo i valyutnogo soyuzu stanoviv uzhe 100 zahidnoafrikanskih frankiv do odnogo francuzkogo 1 sichnya 1999 bulo vstanovleno kurs do Yevro u spivvidnoshenni 655 97 1 MonetiU 1960 roci pochalosya karbuvannya monet nominalom 5 frankiv u 1961 1 frank u 1966 10 frankiv u 1967 100 frankiv u 1970 25 frankiv u 1970 25 frankiv u 1972 50 frankiv U 1976 roci zamist alyuminiyevoyi moneti u 1 frank z yavilas moneta zi stali U 1992 1996 rokah karbuvalisya moneti nominalom 250 frankiv U 2003 roci pochalosya karbuvannya monet u 200 ta 500 frankiv BanknotiBulo vipusheno chotiri seriyi banknot Zrazka 1961 roku 50 100 500 1000 5000 frankiv Zrazka 1976 1981 rokiv 500 1000 5000 10 000 frankiv Zrazka 1991 1994 rokiv 500 1000 2500 5000 10 000 frankiv Zrazka 2003 roku 500 1000 2000 5000 10000 frankiv Krayina yaka vipustila banknotu vkazuyetsya nastupnim prefiksom na banknoti A Kot d Ivuar V Benin S Burkina Faso D Mali H Niger K Senegal S Gvineya Bisau T Togo V nash chas v obigu perebuvayut banknot zrazka 2003 roku U listopadi 2012 roku bulo vipusheno banknotu nominalom 500 frankiv Seriya 2003 roku Zobrazhennya Nominal frankiv Rozmiri mm Osnovni kolori Opis Rik druku Avers Revers Avers Revers 500 114 60 Pomaranchevij logotip Banku begemoti z 2012 1000 125 65 Rozhevij Verblyudi dromaderi z 2003 2000 129 65 blakitnij 5000 140 74 zelenij 10 000 145 74 fioletovij hohlati turako Masshtab zobrazhen 1 0 pikselya na milimetr Div takozhFrank KFA Centralnoafrikanskij frank Ce nezavershena stattya pro groshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Butakov 1987 s 40 52 147 159 165 166 179 216 322 323 Cuhaj 1901 2000 2011 s 2292 2293 Cuhaj 2001 2011 s 738 739 Cuhaj 2008 s 1209 1213 Cuhaj 1961 2011 s 1056 1071 Cuhaj 1961 2011 s 1071