Координати 42 00 12 пн ш 21 25 58 сх д 42 003435 пн ш 21 432781 сх д 42 003435 21 432781 Фортеця Скоп є мак Скопско Кале

Координати: 42°00′12″ пн. ш. 21°25′58″ сх. д. / 42.003435° пн. ш. 21.432781° сх. д. / 42.003435; 21.432781

Фортеця Скоп'є (мак. Скопско Кале, від тур. Kale — фортеця) — комплекс оборонних споруд та археологічний пам'ятник, розташований в центрі міста Скоп'є (Північна Македонія), на височині в долині Вардара.

Найдавніше поселення на території фортеці належить до IV тисячоліття до н. е.. З цього часу (з невеликими перервами) територія сучасної фортеці була заселена. В античну епоху пагорб Кале не був заселений, але на його території виявлені жертовна яма і монета Олександра Великого. Існують припущення про початок будівництва великих укріплень в Кале в період правління Юстиніана, проте достеменно відомо лише, що Кале перетворюється на центр Скоп'є на рубежі X-XI століть в період правління болгарського царя Самуїла. При ньому місто було оточене мурами, побудованими за передовими технологіями . Наприкінці XI століття місто кілька років утримували нормани, на підтвердження чого на розкопках Кале був виявлений специфічний лук вікінгів . Під владою Візантії Кале став центром ремесел балканського значення . Наприкінці XIII століття місто перейшло під контроль Сербії і стало одним з її центрів, а у 1346 році сербський король Стефан Душан коронувався царем сербів і греків, що зробило Кале стратегічно важливим пунктом . У цей період на території Кале розташовувалося чотири церкви, а територія височини була щільно забудована . У період сербського правління укріплення Кале добудовувалися . Після взяття Скоп'є турками в 1391 році фортеця стала використовуватися як казарми. Поки Скоп'є було прикордонною фортецею, фортифікаційні споруди були посилені, південна брама відбудовані наново, а також були прибудовані додаткові вежі . Зберігся звіт австрійського генерала Енеа Сільвіо Пікколоміні, що взяв Скоп'є в 1689 році, в якому фортеця описується що має 12 напівпокинутих веж і в цілому напівзруйнована і слабозахищена . 1700 року османський уряд почав зведення нового муру з вежами і супутньою інфраструктурою, і фортеця знову стає важливим військовим об'єктом . У 1917—1918 роках в Кале розташовувався австро-угорський штаб, пізніше тут були побудовані штаб, бараки і склади королівської югославської армії . Руйнівний землетрус 1963 року серйозно пошкодив фортечні споруди, після чого почалися централізовані роботи з відбудови фортеці.

У лютому 2011 року група македонських албанців, що заперечували проти будівництва музею у вигляді церкви на території фортеці, зруйнувала його будівництво, що призвело до міжетнічних сутичок.

Примітки

Prehistoric Kale [ 4 березня 2012 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
Kale in the antiquity [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
Mediaeval Kale [ 19 лютого 2012 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
Kale in the turkish period [ 19 лютого 2012 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
Kale in XX century [ 7 квітня 2008 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2013.

[a1-1] Prehistoric Kale [ 4 березня 2012 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)

[2] Kale in the antiquity [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)

[a3-3] Mediaeval Kale [ 19 лютого 2012 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)

[a4-4] Kale in the turkish period [ 19 лютого 2012 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)

[a5-5] Kale in XX century [ 7 квітня 2008 у Wayback Machine.], Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)

[6] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2013.