Флі гель від нім Flügel крило діал офіци ни через пол oficyna від лат officina майстерня бічна прибудова до головної спо

Флі́гель (від нім. Flügel — «крило»), діал. офіци́ни (через пол. oficyna від лат. officina — «майстерня») — бічна прибудова до головної споруди, «крило» цієї споруди.

Один з флігелів (окремо стоячих) маєтку Ганських у Верхівні на Житомирщині. Використовувався як кухня.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Флігель (значення).

Флігелі зазвичай довші і більші за розмірами за павільйони. Флігель може стояти окремо від головної споруди, створюючи разом з нею ансамбль.

Флігелі мали поширення як у міських, так і в сільських садибах у XVIII—XIX століттях повсюдно в Центральній Європі, зокрема і в Україні.

Найчастіше використовувались як панське житло або господарські приміщення-прибудови (кухня, житло управителя, прислуги тощо). У сільській хатині флігель міг бути житлом для неодружених кріпаків.

Див. також

Примітки

Офіцини // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .

Посилання

Флігель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
(Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.

[1] Офіцини // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .