Флара́н (фр. Flaran) — колишнє цистерціанське абатство на південному заході Франції. Розташоване на лівому березі річки Баїз за один кілометр на північний захід від міста Валанс-сюр-Баїз (департамент Жер) і за 70 кілометрів на північний захід від Тулузи. Засноване у 1151 році, неодноразово перебудовувалося, ліквідовано під час революції у 1791 році. Одне з найкраще збережених середньовічних абатств південного заходу Франції. В даний час (стан: 2024) в монастирі розташовуються музейні експозиції та проводяться культурні заходи.
Фларан | |
Дата створення / заснування | 1151 |
---|---|
Країна | Франція[1] |
Адміністративна одиниця | Валанс-сюр-Баїз[1] |
Архітектурний стиль | романський |
Час/дата припинення існування | 1791 |
Статус спадщини | d[1], d[1] і d[1] |
Головний монастир | d |
Фларан у Вікісховищі |
Координати: 43°53′22″ пн. ш. 0°22′23″ сх. д. / 43.88970000002777283° пн. ш. 0.373100000028° сх. д.
Історія
Абатство Фларан засновано як дочірній монастир цистерціанського абатства Ескаладьє в 1151 році, належить до лінії абатства Морімон. 1162 року права монастиря були підтверджені папою Олександром II. Монастир швидко ріс і невдовзі перетворився на багатого землевласника, власника земель по обидва боки Баїза. У середині XIII століття монастир, спільно з графами д'Арманьяк, заснував на іншому березі річки укріплене місто Валанс-сюр-Баїз. Розквіту монастиря сприяло його місце розташування на одній із гілок шляху Святого Якова (Арль — Тулуза — ) і, таким чином був постійний приплив паломників, які зупинялися у ньому.
Процвітання монастиря закінчилося у XIV столітті. Спочатку він розорився в ході Столітньої війни, а в 1569 був спалений гугенотськими військами графа Габріеля де Монтгомері в ході релігійних воєн у Франції. У 1573 році монастир був знову заселений і поступово відновлювався, проте потрапив під режим коменди і колишнього процвітання досягти вже не вдалося.
До початку Французької революції у Фларані залишалося лише три ченці. Революційний уряд націоналізував Фларан, як і інші монастирі країни і продав його з молотка. Абатство опинилося у приватних руках, а потім було закинуте.
Лише 1972 року весь монастирський комплекс було викуплено державними службами департаменту Жер, після чого було проведено масштабну реставрацію. Абатство перетворили на музейний комплекс, де розташовані дві постійні експозиції, присвячені дорозі святого Якова та історії самого абатства; а також тимчасові виставки. Крім того, у монастирі проводяться різноманітні культурні заходи. З числом відвідувачів у 50 тисяч чоловік на рік, абатство Фларан є найбільш відвідуваним культурним об'єктом департаменту Жер.
Архітектура
До комплексу абатства входять:
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
Література
- Jacques Dubourg . Les abbayes de Midi-Pyrénées, pp. 80-84, Éditions Alan Sutton, Saint-Cyr-sur-Loire, 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Flara n fr Flaran kolishnye cistercianske abatstvo na pivdennomu zahodi Franciyi Roztashovane na livomu berezi richki Bayiz za odin kilometr na pivnichnij zahid vid mista Valans syur Bayiz departament Zher i za 70 kilometriv na pivnichnij zahid vid Tuluzi Zasnovane u 1151 roci neodnorazovo perebudovuvalosya likvidovano pid chas revolyuciyi u 1791 roci Odne z najkrashe zberezhenih serednovichnih abatstv pivdennogo zahodu Franciyi V danij chas stan 2024 v monastiri roztashovuyutsya muzejni ekspoziciyi ta provodyatsya kulturni zahodi Flaran Data stvorennya zasnuvannya1151 Krayina Franciya 1 Administrativna odinicyaValans syur Bayiz 1 Arhitekturnij stilromanskij Chas data pripinennya isnuvannya1791 Status spadshinid 1 d 1 i d 1 Golovnij monastird Flaran u Vikishovishi Koordinati 43 53 22 pn sh 0 22 23 sh d 43 88970000002777283 pn sh 0 373100000028 sh d 43 88970000002777283 0 373100000028IstoriyaAbatstvo Flaran zasnovano yak dochirnij monastir cistercianskogo abatstva Eskaladye v 1151 roci nalezhit do liniyi abatstva Morimon 1162 roku prava monastirya buli pidtverdzheni papoyu Oleksandrom II Monastir shvidko ris i nevdovzi peretvorivsya na bagatogo zemlevlasnika vlasnika zemel po obidva boki Bayiza U seredini XIII stolittya monastir spilno z grafami d Armanyak zasnuvav na inshomu berezi richki ukriplene misto Valans syur Bayiz Rozkvitu monastirya spriyalo jogo misce roztashuvannya na odnij iz gilok shlyahu Svyatogo Yakova Arl Tuluza i takim chinom buv postijnij pripliv palomnikiv yaki zupinyalisya u nomu Brama monastirya Procvitannya monastirya zakinchilosya u XIV stolitti Spochatku vin rozorivsya v hodi Stolitnoyi vijni a v 1569 buv spalenij gugenotskimi vijskami grafa Gabrielya de Montgomeri v hodi religijnih voyen u Franciyi U 1573 roci monastir buv znovu zaselenij i postupovo vidnovlyuvavsya prote potrapiv pid rezhim komendi i kolishnogo procvitannya dosyagti vzhe ne vdalosya Do pochatku Francuzkoyi revolyuciyi u Flarani zalishalosya lishe tri chenci Revolyucijnij uryad nacionalizuvav Flaran yak i inshi monastiri krayini i prodav jogo z molotka Abatstvo opinilosya u privatnih rukah a potim bulo zakinute Lishe 1972 roku ves monastirskij kompleks bulo vikupleno derzhavnimi sluzhbami departamentu Zher pislya chogo bulo provedeno masshtabnu restavraciyu Abatstvo peretvorili na muzejnij kompleks de roztashovani dvi postijni ekspoziciyi prisvyacheni dorozi svyatogo Yakova ta istoriyi samogo abatstva a takozh timchasovi vistavki Krim togo u monastiri provodyatsya riznomanitni kulturni zahodi Z chislom vidviduvachiv u 50 tisyach cholovik na rik abatstvo Flaran ye najbilsh vidviduvanim kulturnim ob yektom departamentu Zher ArhitekturaKluatr Zala kapituliv Do kompleksu abatstva vhodyat Romanska cerkva Cerkvu skladayut golovnij nef z troh trav obramlenij bichnimi prohodami transept i napivkrugla apsida Kluatr z romanskoyu galereyeyu XIV stolittya sho dobre zbereglasya Zal kapituliv Dormitorij chenciv ta lozha abata XVIII stolittya Monastirskij sad Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830LiteraturaJacques Dubourg Les abbayes de Midi Pyrenees pp 80 84 Editions Alan Sutton Saint Cyr sur Loire 2009