Фелікс Мазур

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Фелікс Мазур
Народився	25 лютого 1911(1911-02-25) (113 років) с. Оринин Кам’янець-Подільського повіту Подільської губернії (нині – село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області)
Помер	лютий 1988 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна	УНР
Національність	українець
Діяльність	викладач університету
Alma mater	Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут економіки АН УРСР
Галузь	освіта
Заклад	Глухівський учительський інститут, Криворізький державний педагогічний інститут
Посада	директор Глухівського учительського інституту (1947 — 1952), ректор Криворізького державного педагогічного інституту (1961–1973)
Вчене звання	доцент
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди

Фелікс Мазур (25 лютого 1911, с. Оринин Кам’янець-Подільського повіту Подільської губернії, нині – село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області — лютий 1988, м. Кривий Ріг, Українська РСР, СРСР) — директор Глухівського учительського інституту (1952-1954), ректор Криворізького державного педагогічного інституту (1961–1973), викладач Ворошиловградського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка, Ізмаїльського державного педагогічного інституту.

Життєпис

Народився 25 лютого 1911 у с. Оринин Кам’янець-Подільського повіту Подільської губернії (нині – село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) у польській родині (у анкеті КРДПІ, заповненій пізніше, зазначено, що у родині службовців).

1918 прийнятий у громадянство Української Держави, з 1921 — у постійній зоні окупації большевицької Московії.

У 1929–1930 працював реєстратором Орининського райвиконкому Кам’янецької округи, заочно навчався у Кам’янець-Подільському педтехнікумі.

Упродовж вересня 1930 – вересня 1933 – директор і вчитель початкової школи у с. Жабинці Орининського району.

Із жовтня 1933 до 25 серпня 1935 перебував на військовій службі в окремому артдивізіоні 25 Чапаєвської стрілецької дивізії у Кременчуці.

Упродовж 1935–1939 навчався на географічному факультеті Київського ДПІ ім. О.М. Горького (нині — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова за спеціальністю «географія», кваліфікація «викладач географії середньої школи».

З 4 липня 1939 до 20 липня 1940 працював директором Фастівської школи № 20.

Із 20 липня 1940 до липня 1941 – директор Ржищівської школи № 1.

Упродовж 1942–1945 перебував у діючий армії.

Дослужився до начальника політвідділу 1 армії І Білоруського фронту.

Нагороджений орденами та медалями. Демобілізувався у званні полковника.

Із 4 грудня 1946 по 10 серпня 1952 – директор Ржищівського педучилища, займався відбудовою закладу, нагороджений знаком «Відмінник народної освіти», грамотою Міносвіти.

8 серпня 1952 року наказом міністра освіти УРСР Григорія Пінчука № 637/К від 2 серпня 1952 року переведений на посаду директора Глухівського учительського інституту. Після реорганізації Глухівського учительського інституту в педінститут із січня 1955 р. обіймав посаду старшого викладача кафедри географії цього вишу. У 1952–1955 – депутат Глухівської райради.

Із березня 1955 по жовтень 1956 навчався в заочній аспірантурі Інституту економіки АН УРСР.

У подальшому працював викладачем у Ворошиловградському державному педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка, Ізмаїльському державному педагогічному інституті.

У березні 1959 в Київському фінансово-економічному інституті захистив дисертацію «Развитие и размещение сельского хозяйства Сумской области УССР» на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

Упродовж 1961–1973 обіймав посаду ректора Криворізького державного педагогічного інституту. У подальшому працював на посаді доцента кафедри політекономії.

На пенсію вийшов у листопаді 1986 року. Помер у лютому 1988 року на 78-му році життя в Кривому Розі.

Джерела

• Альманах університетської слави. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (1874–2019) / гол. ред. Курок О. І. — Суми: ПВП «Видавничий будинок «Еллада», 2019. — 196 с.

Посилання

• | Про університет. Сайт Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• СУМСЬКА СТАРОВИНА. №XLI-XLII. 2013 [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
• З днем народження, альма-матер! Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка відзначив своє 145-річчя [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.].

Примітки