Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фелікс Кароль Конечний (пол. Feliks Karol Koneczny; 1 листопада 1862, Краків — 10 лютого 1949, там само) — польський історик та історіософ, бібліотекар, театрознавець, публіцист, творець оригінальної концепції цивілізації.
| Фелікс Конечний | |
|---|---|
| пол. Feliks Koneczny | |
 | |
| Народився | 1 листопада 1862[1] Краків, Австрійська імперія |
| Помер | 10 лютого 1949[1] (86 років) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка |
| Поховання | Сальваторський цвинтар |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | історик, філософ |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | Ягеллонська бібліотека Вільнюський університет Ягеллонський університет |
| Науковий ступінь | доктор габілітований (1920) |
| Членство | d |
 Фелікс Конечний у Вікісховищі | |
Життєпис
Фелікс Конечний народився в Кракові 1 листопада 1862 року. Його родина походила з Моравії, куди предок прибув з військом Яна III Собеського у 1683 р. Мати покинула його в дитинстві, поки його батько працював на залізниці через відрахування з Ягелонського університету за участь у Краківському повстанні.
Спершу Фелікс Конечний пішов в молодшу школу, а після її закінчення почав навчатися в школі св. Анни (1873). Спочатку навчання там йшло дуже добре, але з часом його оцінки ставали все гіршими. Зрештою йому довелося навчатися повторно в четвертому класі, але вже в іншій школі. Тут ситуація повторилася знову — він розпочав з дуже хороших результатів, проте пізніше почав відставати у навчанні, зокрема через прогули в шостому класі. Після численних труднощів у 1883 році екстерном склав іспит в середній школі.
У 1883 році вступив до Ягелонського університету в Кракові на історичний факультет, де навчався 7 років. В 1888 році здобув докторський ступінь за дисертацію Максиміліана Іскшицького: Найдавніші відносини Лівонії з Польшею до 1393 року. Його дисертація була високо оцінена рецензитами, А. Левицьким та В. Заржевським.
Будучи студентом Фелікс Конечний одружився з Марселою Керч. В них народилася донька Броніслава та два сини, Чеслав та Станіслав. Перший був убитий під час придушення Варшавського повстання 1944 разом зі своєю дружиною, а другий — заарештований за участь у змові у 1943 році.
У 1889—1890 рр. Фелікс Конечний проводив дослідження у Ватиканському архіві. Після повернення працював науковим співробітником в архіві Академії науки. Потім працював у бібліотеках Академії науки та Ягеллонського університету (1897—1919), і водночас працював у Слов'янському клубі, Товаристві народної школи та Народному університеті. У цей час він опублікував численні статті в таких журналах: «Czas», «Przegląd Polski», «Głos Narodu» та щомісячнику «Świat Słowiański», редактором якого він був (1905—1914).
Під час Першої світової війни, через евакуацію з Кракова внаслідок боїв, що точилися на північ від міста, Конечний та його сім'я опинилися в місті Старі Гамри в Моравії. В цей період він написав такі книги: Тадеуш Костюшко (1917), Історія Росії (1917) і як редактор Польща в загальнолюдській культурі (1918).
Після відновлення незалежності Польщі, Фклікс Конечний став доцентом в 1919 році. А вже наступного року здобув ступінь габілітації з працею «Історія Росії до 1449 року». 1922 року отримав звання професора та очолив кафедру історії Східної Європи (1922—1929). У цей період він співпрацював з такими журналами, як Kwartalnik Historyczny, Przegląd Powszechny, Ateneum Wileńskie, Ateneum Kapłańskie, Muzeum, Tęcza
Після досягнення пенсійного віку Міністерство релігійних віросповідань і народної просвіти двічі задовольнило клопотання Ради гуманітарного факультету про допуск Конечного до читання лекцій. У 1929 році така згода не була надана і професор пішов у відставку.
У 1929 році повернувся до Кракова. У 1930-х роках його наукова діяльність відійшла від історичної проблематики. Конечний публікував переважно теми, пов'язані з історіософією, етикою та релігією. Це знайшло вираження в таких дослідженнях: Про множинність цивілізацій (1935), Святі в історії польського народу (1937), Розвиток моралі (1938), Протестантизм у колективному житті (1938), Церква як політичний вихователь народів (1938). Публікувався також у католицькій пресі.
Помер в Кракові 10 лютого 1949 року. Похований на Сальваторському цвинтарі.
Театральна критика
На межі ХІХ-ХХ століть Конечний протягом 9 років (1896—1905) публікував театральні репортажі в краківському щомісячнику «Przegląd Polski». Він був одним із найвидатніших критиків епохи, забезпечуючи ретельну підготовку вистав. За життя Конечний опублікував 75 (як він їх називав) критики без заголовків під заголовком: Краківський театр.
Історія
У своїх історичних працях Конечний розглядав історію Центральної та Східної Європи переважно Середньовіччя та раннього Нового часу. Його особливо цікавили питання, пов'язані з Тевтонським орденом і відносинами Польщі та Литви з їхніми східними сусідами. Деякі з його синтетичних праць мали піонерський характер ("Історія Сілезії ").
Методологічно він вважав, що історичні факти слід пояснювати в контексті їхнього цивілізаційного підґрунтя. Тому він поєднав історіографію зі своєю теорією цивілізації. Описуючи історію Польщі, він вказував, що її конфлікти з сусідніми країнами мали цивілізаційний характер: Польща базується на латинській цивілізації, Росія — на Туранської цивілізації (монгольського походження), а Німеччина — на Візантійській цивілізації. Конечний також підкреслював позитивний вплив католицької церкви на розвиток суспільства та домінуючу роль ідей та інститутів в історії. Згодом Конечний публікував усе менше історичних праць і все більше історіософських.
Публікації
- 1893 — Ягайло і Вітольд
- 1897 — Історія Сілезії: прикрашена численними малюнками
- 1902 — Історія Польщі під династією П'ястів
- 1903 — Історія Польщі за Ягеллонів
- 1905 — Історична географія
- 1917—1929 — Історія Росії
- 1917 — Тадеуш Костюшко,
- 1920 — Про первісну польськість Хелмщини і Червоної Русі
- 1921 — Польський логос і етос. Обговорення значення та призначення Польщі. Том I та II
- 1924 — Історія адміністрації в Польщі в нарисі
- 1935 — Про множинність цивілізацій
- 1938 — Розвиток моралі
- 1939 — Святі в історії польського народу
- 1973 — Візантійська цивілізація
- 1974 — Єврейська цивілізація
- 1976 — Для порядку в історії
- 1981 — Держава в латинській цивілізації. Принципи права в латинській цивілізації
- 1982 — Історичні права
- 2000 — З економічних питань
- 2002 — Захист латинської цивілізації
Примітки
- e-teatr.pl — 2004.
Джерела
- Bębenek M. Paradygmat polityki w cywilizacji łacińskiej // J. Skoczyński (red.), Feliks Koneczny dzisiaj, Kraków 2000, s. 85–92.
- Biliński P. Feliks Koneczny (1862—1949). Życie i działalność, Warszawa: Ad astra, 2001.
- Skrzydlewski P., Koneczny Feliks // A. Maryniarczyk (red.), Encyklopedia filozofii polskiej, t. 2, Lublin: Polskie Towarzystwo Tomasza z Akwinu, 2011, s. 704—708.
Посилання
- Publikacje Feliksa Konecznego dostępne w serwisie Polona
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feliks Karol Konechnij pol Feliks Karol Koneczny 1 listopada 1862 Krakiv 10 lyutogo 1949 tam samo polskij istorik ta istoriosof bibliotekar teatroznavec publicist tvorec originalnoyi koncepciyi civilizaciyi Feliks Konechnijpol Feliks KonecznyNarodivsya1 listopada 1862 1862 11 01 1 Krakiv Avstrijska imperiyaPomer10 lyutogo 1949 1949 02 10 1 86 rokiv Krakiv Krakivske voyevodstvo d Polska Narodna RespublikaPohovannyaSalvatorskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnististorik filosofAlma materYagellonskij universitetGaluzistoriyaZakladYagellonska biblioteka Vilnyuskij universitet Yagellonskij universitetNaukovij stupindoktor gabilitovanij 1920 Chlenstvod Feliks Konechnij u VikishovishiZhittyepisFeliks Konechnij narodivsya v Krakovi 1 listopada 1862 roku Jogo rodina pohodila z Moraviyi kudi predok pribuv z vijskom Yana III Sobeskogo u 1683 r Mati pokinula jogo v ditinstvi poki jogo batko pracyuvav na zaliznici cherez vidrahuvannya z Yagelonskogo universitetu za uchast u Krakivskomu povstanni Spershu Feliks Konechnij pishov v molodshu shkolu a pislya yiyi zakinchennya pochav navchatisya v shkoli sv Anni 1873 Spochatku navchannya tam jshlo duzhe dobre ale z chasom jogo ocinki stavali vse girshimi Zreshtoyu jomu dovelosya navchatisya povtorno v chetvertomu klasi ale vzhe v inshij shkoli Tut situaciya povtorilasya znovu vin rozpochav z duzhe horoshih rezultativ prote piznishe pochav vidstavati u navchanni zokrema cherez proguli v shostomu klasi Pislya chislennih trudnoshiv u 1883 roci eksternom sklav ispit v serednij shkoli U 1883 roci vstupiv do Yagelonskogo universitetu v Krakovi na istorichnij fakultet de navchavsya 7 rokiv V 1888 roci zdobuv doktorskij stupin za disertaciyu Maksimiliana Iskshickogo Najdavnishi vidnosini Livoniyi z Polsheyu do 1393 roku Jogo disertaciya bula visoko ocinena recenzitami A Levickim ta V Zarzhevskim Buduchi studentom Feliks Konechnij odruzhivsya z Marseloyu Kerch V nih narodilasya donka Bronislava ta dva sini Cheslav ta Stanislav Pershij buv ubitij pid chas pridushennya Varshavskogo povstannya 1944 razom zi svoyeyu druzhinoyu a drugij zaareshtovanij za uchast u zmovi u 1943 roci U 1889 1890 rr Feliks Konechnij provodiv doslidzhennya u Vatikanskomu arhivi Pislya povernennya pracyuvav naukovim spivrobitnikom v arhivi Akademiyi nauki Potim pracyuvav u bibliotekah Akademiyi nauki ta Yagellonskogo universitetu 1897 1919 i vodnochas pracyuvav u Slov yanskomu klubi Tovaristvi narodnoyi shkoli ta Narodnomu universiteti U cej chas vin opublikuvav chislenni statti v takih zhurnalah Czas Przeglad Polski Glos Narodu ta shomisyachniku Swiat Slowianski redaktorom yakogo vin buv 1905 1914 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni cherez evakuaciyu z Krakova vnaslidok boyiv sho tochilisya na pivnich vid mista Konechnij ta jogo sim ya opinilisya v misti Stari Gamri v Moraviyi V cej period vin napisav taki knigi Tadeush Kostyushko 1917 Istoriya Rosiyi 1917 i yak redaktor Polsha v zagalnolyudskij kulturi 1918 Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Polshi Fkliks Konechnij stav docentom v 1919 roci A vzhe nastupnogo roku zdobuv stupin gabilitaciyi z praceyu Istoriya Rosiyi do 1449 roku 1922 roku otrimav zvannya profesora ta ocholiv kafedru istoriyi Shidnoyi Yevropi 1922 1929 U cej period vin spivpracyuvav z takimi zhurnalami yak Kwartalnik Historyczny Przeglad Powszechny Ateneum Wilenskie Ateneum Kaplanskie Muzeum Tecza Pislya dosyagnennya pensijnogo viku Ministerstvo religijnih virospovidan i narodnoyi prosviti dvichi zadovolnilo klopotannya Radi gumanitarnogo fakultetu pro dopusk Konechnogo do chitannya lekcij U 1929 roci taka zgoda ne bula nadana i profesor pishov u vidstavku U 1929 roci povernuvsya do Krakova U 1930 h rokah jogo naukova diyalnist vidijshla vid istorichnoyi problematiki Konechnij publikuvav perevazhno temi pov yazani z istoriosofiyeyu etikoyu ta religiyeyu Ce znajshlo virazhennya v takih doslidzhennyah Pro mnozhinnist civilizacij 1935 Svyati v istoriyi polskogo narodu 1937 Rozvitok morali 1938 Protestantizm u kolektivnomu zhitti 1938 Cerkva yak politichnij vihovatel narodiv 1938 Publikuvavsya takozh u katolickij presi Pomer v Krakovi 10 lyutogo 1949 roku Pohovanij na Salvatorskomu cvintari Teatralna kritikaNa mezhi HIH HH stolit Konechnij protyagom 9 rokiv 1896 1905 publikuvav teatralni reportazhi v krakivskomu shomisyachniku Przeglad Polski Vin buv odnim iz najvidatnishih kritikiv epohi zabezpechuyuchi retelnu pidgotovku vistav Za zhittya Konechnij opublikuvav 75 yak vin yih nazivav kritiki bez zagolovkiv pid zagolovkom Krakivskij teatr IstoriyaU svoyih istorichnih pracyah Konechnij rozglyadav istoriyu Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi perevazhno Serednovichchya ta rannogo Novogo chasu Jogo osoblivo cikavili pitannya pov yazani z Tevtonskim ordenom i vidnosinami Polshi ta Litvi z yihnimi shidnimi susidami Deyaki z jogo sintetichnih prac mali pionerskij harakter Istoriya Sileziyi Metodologichno vin vvazhav sho istorichni fakti slid poyasnyuvati v konteksti yihnogo civilizacijnogo pidgruntya Tomu vin poyednav istoriografiyu zi svoyeyu teoriyeyu civilizaciyi Opisuyuchi istoriyu Polshi vin vkazuvav sho yiyi konflikti z susidnimi krayinami mali civilizacijnij harakter Polsha bazuyetsya na latinskij civilizaciyi Rosiya na Turanskoyi civilizaciyi mongolskogo pohodzhennya a Nimechchina na Vizantijskij civilizaciyi Konechnij takozh pidkreslyuvav pozitivnij vpliv katolickoyi cerkvi na rozvitok suspilstva ta dominuyuchu rol idej ta institutiv v istoriyi Zgodom Konechnij publikuvav use menshe istorichnih prac i vse bilshe istoriosofskih Publikaciyi1893 Yagajlo i Vitold 1897 Istoriya Sileziyi prikrashena chislennimi malyunkami 1902 Istoriya Polshi pid dinastiyeyu P yastiv 1903 Istoriya Polshi za Yagelloniv 1905 Istorichna geografiya 1917 1929 Istoriya Rosiyi 1917 Tadeush Kostyushko 1920 Pro pervisnu polskist Helmshini i Chervonoyi Rusi 1921 Polskij logos i etos Obgovorennya znachennya ta priznachennya Polshi Tom I ta II 1924 Istoriya administraciyi v Polshi v narisi 1935 Pro mnozhinnist civilizacij 1938 Rozvitok morali 1939 Svyati v istoriyi polskogo narodu 1973 Vizantijska civilizaciya 1974 Yevrejska civilizaciya 1976 Dlya poryadku v istoriyi 1981 Derzhava v latinskij civilizaciyi Principi prava v latinskij civilizaciyi 1982 Istorichni prava 2000 Z ekonomichnih pitan 2002 Zahist latinskoyi civilizaciyiPrimitkie teatr pl 2004 d Track Q9249766DzherelaBebenek M Paradygmat polityki w cywilizacji lacinskiej J Skoczynski red Feliks Koneczny dzisiaj Krakow 2000 s 85 92 Bilinski P Feliks Koneczny 1862 1949 Zycie i dzialalnosc Warszawa Ad astra 2001 Skrzydlewski P Koneczny Feliks A Maryniarczyk red Encyklopedia filozofii polskiej t 2 Lublin Polskie Towarzystwo Tomasza z Akwinu 2011 s 704 708 PosilannyaPublikacje Feliksa Konecznego dostepne w serwisie Polona