Тваринний світ Естонії не досить розмаїтий за рахунок місцевих кліматичних умов та незначної території країни. На північному сході країни, де як паливо для ТЕС використовуються горючі сланці є значне забруднення повітря діоксидом сірки, в сільськогосподарських районах забрудненні невеликі водойми, що робить їх не придатними для проживання тварин. Проте, незважаючи на це, близько 10% території є природоохоронною, де повною мірою й можна ознайомитися з фауною країни.
Ссавці
За різними даними в Естонії проживає близько 60 видів ссавців. Переважно це дика фауна представлена лосями, козулями (нараховують до 43000 особин), кабанами, а в лісових районах країни — рись (до 1000 осіб), вовки та бурий ведмідь (до 800 особин). Значну чисельність також мають зайці, лисиці, лісові ховрахи, вивірки, бобри та заселені сюди в 1950-1960-х роках марали та єнотоподібні собаки. [2]
У природоохоронних зонах, зокрема в заповіднику Карула, поширені такі види кажанів, як нічниця ставкова, нічниця водяна, вечірниця руда, нетопир лісовий, і річкова видра, що занесені до Червоної книги Естонії.
У Фінській затоці з представників цієї групи можна зустрітити довгомордого тюленя, а в прибережних водах Західно-Естонського архіпелагу – балтійський підвид нерпи кільчастої.
Див. також
Птахи
Орнітофауна Естонії, порівняно із ссавцями представлена ширше. Орнітологи нараховують до 331 виду,
дві третини з яких постійно гніздяться в Естонії. Найпоширенішими є хижі скопи, чорний лелека, малі підорлики та деркачі. Останні два види птахів гніздяться переважно на лугах, що потребує постійного ретельного догляду за цими територіями для підтримання популяцій. Серед лісових мешканців переважає тетерів, глухар, дятел та рябчики, в болотистих місцевостях – вальдшнепи, турпани, широконіски та качки. Біля моря переважають чайк та гаги.
Чисельність птахів протягом року постійно змінюється, оскільки Естонії розташована на Східно-Атлантичному міграційному шляху перелітних птахів. [3]
Риби
В рибній фауні є розподілення на прісноводну та морську рибу. Для Балтійських вод характерні морський сиг, вугор, кілька, салака, тріска, лосось та камбала. Для внутрішніх водойм характерні плотва, щука, карась звичайний та срібний, лящ, йорж. Три види риб занесено до Червоної книги, зокрема в’юн звичайний, бабець європейський звичайний (або широколобка) та щитень. Зрідка можна зустрітити річкового рака, але його популяцію стрімко знижується через забруднення водойм та порушення правил вилову. До ареалу його проживання належать озера та річки з постійною течією, зокрема Суур-Пехмеярв, Каллете и Савіярв, Суур-Саар’ярв, Вяйке-Саар’ярв.
Земноводні та змії
На території країни проживає 11 видів земноводних та 3 види змій. Серед перших найпоширенішими є жаба звичайна, трав’яна та гостроморда, а також тритон звичайний. В національному парку Карула зустрічається часничниця (землянка) звичайна, занесена до Червоної книги Естонії.
Серед плазунів – гадюка звичайна, мідянка та широкорозповсюджена ящірка живородна. В болотистих місцевостях можна зустрітити і вужа звичайного.
Комахи
Серед комах зустрічається до 13 видів джемлів та 9 видів мурах.
Джміль Шренка та чотири підвиди мурах – малий лісовий, рудий лісовий, луговий та мураха Ресберрі.
Равлики та п’явки
Серед прісноводних молюсків, широко поширених в річках і озерах Естонії переважає перлівниця звичайна ( характерна для озер з піщаним дном), беззубка звичайна (розповсюджена в озерах, багатих на рибу) та перлівниця клиноподібна (характерна для озер Ехіярв, Мікіле та Кьостеярв). Під охороною держави перебуває беззубка вузька.
У равликових переважають ставковики, карликові равлики та черевоногі молюски бітинія. Майже у всіх водоймах можна зустріти котушку рогову- сидячеокі равлики, що мають завиту раковину та живородних равликів.
П’явок є два види: медична (охороняється законом) та клепсіна двоока.
Використані джерела
- EstonicaЭнциклопедия об Эстонии
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tvarinnij svit Estoniyi ne dosit rozmayitij za rahunok miscevih klimatichnih umov ta neznachnoyi teritoriyi krayini Na pivnichnomu shodi krayini de yak palivo dlya TES vikoristovuyutsya goryuchi slanci ye znachne zabrudnennya povitrya dioksidom sirki v silskogospodarskih rajonah zabrudnenni neveliki vodojmi sho robit yih ne pridatnimi dlya prozhivannya tvarin Prote nezvazhayuchi na ce blizko 10 teritoriyi ye prirodoohoronnoyu de povnoyu miroyu j mozhna oznajomitisya z faunoyu krayini SsavciZa riznimi danimi v Estoniyi prozhivaye blizko 60 vidiv ssavciv Perevazhno ce dika fauna predstavlena losyami kozulyami narahovuyut do 43000 osobin kabanami a v lisovih rajonah krayini ris do 1000 osib vovki ta burij vedmid do 800 osobin Znachnu chiselnist takozh mayut zajci lisici lisovi hovrahi vivirki bobri ta zaseleni syudi v 1950 1960 h rokah marali ta yenotopodibni sobaki 2 U prirodoohoronnih zonah zokrema v zapovidniku Karula poshireni taki vidi kazhaniv yak nichnicya stavkova nichnicya vodyana vechirnicya ruda netopir lisovij i richkova vidra sho zaneseni do Chervonoyi knigi Estoniyi U Finskij zatoci z predstavnikiv ciyeyi grupi mozhna zustrititi dovgomordogo tyulenya a v priberezhnih vodah Zahidno Estonskogo arhipelagu baltijskij pidvid nerpi kilchastoyi Div takozh Spisok ssavciv EstoniyiPtahiOrnitofauna Estoniyi porivnyano iz ssavcyami predstavlena shirshe Ornitologi narahovuyut do 331 vidu Valdshnep dvi tretini z yakih postijno gnizdyatsya v Estoniyi Najposhirenishimi ye hizhi skopi chornij leleka mali pidorliki ta derkachi Ostanni dva vidi ptahiv gnizdyatsya perevazhno na lugah sho potrebuye postijnogo retelnogo doglyadu za cimi teritoriyami dlya pidtrimannya populyacij Sered lisovih meshkanciv perevazhaye teteriv gluhar dyatel ta ryabchiki v bolotistih miscevostyah valdshnepi turpani shirokoniski ta kachki Bilya morya perevazhayut chajk ta gagi Chiselnist ptahiv protyagom roku postijno zminyuyetsya oskilki Estoniyi roztashovana na Shidno Atlantichnomu migracijnomu shlyahu perelitnih ptahiv 3 RibiV ribnij fauni ye rozpodilennya na prisnovodnu ta morsku ribu Dlya Baltijskih vod harakterni morskij sig vugor kilka salaka triska losos ta kambala Dlya vnutrishnih vodojm harakterni plotva shuka karas zvichajnij ta sribnij lyash jorzh Tri vidi rib zaneseno do Chervonoyi knigi zokrema v yun zvichajnij babec yevropejskij zvichajnij abo shirokolobka ta shiten Zridka mozhna zustrititi richkovogo raka ale jogo populyaciyu strimko znizhuyetsya cherez zabrudnennya vodojm ta porushennya pravil vilovu Do arealu jogo prozhivannya nalezhat ozera ta richki z postijnoyu techiyeyu zokrema Suur Pehmeyarv Kallete i Saviyarv Suur Saar yarv Vyajke Saar yarv Zemnovodni ta zmiyiNa teritoriyi krayini prozhivaye 11 vidiv zemnovodnih ta 3 vidi zmij Sered pershih najposhirenishimi ye zhaba zvichajna trav yana ta gostromorda a takozh triton zvichajnij V nacionalnomu parku Karula zustrichayetsya chasnichnicya zemlyanka zvichajna zanesena do Chervonoyi knigi Estoniyi Sered plazuniv gadyuka zvichajna midyanka ta shirokorozpovsyudzhena yashirka zhivorodna V bolotistih miscevostyah mozhna zustrititi i vuzha zvichajnogo KomahiDzhmil Shrenka Sered komah zustrichayetsya do 13 vidiv dzhemliv ta 9 vidiv murah Dzhmil Shrenka ta chotiri pidvidi murah malij lisovij rudij lisovij lugovij ta muraha Resberri Ravliki ta p yavkiSered prisnovodnih molyuskiv shiroko poshirenih v richkah i ozerah Estoniyi perevazhaye perlivnicya zvichajna harakterna dlya ozer z pishanim dnom bezzubka zvichajna rozpovsyudzhena v ozerah bagatih na ribu ta perlivnicya klinopodibna harakterna dlya ozer Ehiyarv Mikile ta Kosteyarv Pid ohoronoyu derzhavi perebuvaye bezzubka vuzka U ravlikovih perevazhayut stavkoviki karlikovi ravliki ta cherevonogi molyuski bitiniya Majzhe u vsih vodojmah mozhna zustriti kotushku rogovu sidyacheoki ravliki sho mayut zavitu rakovinu ta zhivorodnih ravlikiv P yavok ye dva vidi medichna ohoronyayetsya zakonom ta klepsina dvooka Vikoristani dzherelaEstonicaEnciklopediya ob EstoniiPrimitki Arhiv originalu za 16 travnya 2020