Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Сергі́йович Фамі́нцин (24 жовтня (5 листопада) 1841, Калуга — 24 червня (6 липня) 1896, [ru], Російська імперія) — російський композитор, музичний критик та педагог, дослідник історії музики та музичних інструментів, перекладач. Брат [ru].
| Фамінцин Олександр Сергійович | |
|---|---|
| рос. Фаминцын Александр Сергеевич | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 жовтня (5 листопада) 1841 |
| Місце народження | Калуга,  Російська імперія |
| Дата смерті | 24 червня (6 липня) 1896 (54 роки) |
| Місце смерті | [ru], Російська імперія |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Професія | композитор, музичний критик та педагог, дослідник історії музики, перекладач |
| Освіта | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
| Жанри | опера |
| Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Батько | Q116200474? |
| Мати | Q116200467? |
Життєпис
Народився в Калузі, року. В 1862 закінчив природничий факультет Санкт-Петербурзького університуту. Займався музикою в та Фогта. Продовжив навчання в Ляйпцизькій консерваторії (Гауптман, Ріхтер, Рібель, ; 1862-1864), далі у в Левенберзі.
Повернувшись до Санкт-Петербургу читав в консерваторії лекції з історії музики та естетики (1865-1872). Був секретарем Імператорського російського музичного товариства (1870-1880). З кінця 1860-х до кінця 1870-х — музичний співробітник «Голосу». Редагував журнал рос. «Музыкальный сезон», також працював з такими виданнями як рос. «Музыкальный листок», рос. «Баян», рос. «Пчела», рос. «Слово», нім. «S.-Petersburger Zeitung» та ін.
Як музичний критик був прихільником класиків і запеклим супротивником „Нової російської школи“. Полеміка Володимира Стасова що до статей Фамінцина призвела навіть до судового розгляду.
В українському музикознавстів відомий як автор теорії західноєвропейського (британського) походження бандури, спростованої Гнатом Хоткевичем.
Помер 24 травня 1896 в [ru] під Санкт-Петербургом.
Доробок
Праці з історії
- Божества древнихъ славянъ [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]. Изслѣдованіе Ал. С. Фаминцына. — Издательство «Типографія Э. Арнгольда», СПб., 1884. — 333 с.
- Божества древних славян (30-459). Скоморохи на Руси (460-666). Древнеарийские и древнесемитские элементы славян (667-723) / Сост. и отв. ред. О. А. Платонов, предисл. [ru]. — М.: Издательство «Институт русской цивилизации», 2014 [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — 727 с. —
- Серия «В поисках утраченного наследия» № 5, [ru]. — М., 2017. — 352 с. — ISBN: 978-5-4444-5876-1
Праці з історії та теорії музики
- рос. «Разбор сочинения Шафранова: О складе народно-русской песенной речи», Санкт-Петербург, 1881
- рос. «Божества древних славян», незакінчене, 1-й випуск 1884
- рос. «Древняя индокитайская гамма в Азии и Европе», в журналі рос. «Баян», 1888, окреме видання Санкт-Петербург, 1889
- рос. «Скоморохи на Руси», Санкт-Петербург, 1889
- рос. «Гусли», історичний нарис, Санкт-Петербург, 1890, срібна медаль Академії наук
- рос. «Домра и сродные ей инструменты русского народа...» Санкт-Петербург, 1891
- рос. «Словарь русских музык. деятелей» — не закінчено
- рос. «Начатки теории музыки» Санкт-Петербург, 1895
Переклади
- Ріхтера:
- рос. «Всеобщий учебник музыки» [ru], 3-тє видання, 1893
- рос. «Руководство к модуляции» Фелікса Дрезеке
Музичні твори
- Опери:
- рос. «Сарданапал», Санкт-Петербург, Маріїнський театр, 1875, внаслідок неуспіху знята з репертуару, надруковано клавіраусцуг
- рос. «Уриель Акоста», 1883, рукопис
- Симфонична картина рос. «Шествие Диониса», виконувалась на концертах музичного товариства
- Твори для камерного ансамблю: 3 струнних квартети (Es-dur, F-dur та D-moll); фортепіанний квінтет
- Романси:
Джерела
- (рос.) Ріман Г. Фаминцын, Александр Сергеевич // Музыкальный словарь = нім. Musiklexikon / Переклад з німецької 5-го видання нім. Riemann Musiklexikon, доповнено російським відділенням. — Москва, 1904.
- Хоткевич Гнат. Музичні інструменти українського народу. Друга редакція / Г. М. Хоткевич ; упоряд., підг. тексту, покажч. О. О. Савчук ; післямови І. В. Мацієвського, В. Ю. Мішалова, М. Й. Хая. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2012. — 512 с. — («Слобожанський світ». Випуск 4) — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Sergi jovich Fami ncin 24 zhovtnya 5 listopada 1841 18411105 Kaluga 24 chervnya 6 lipnya 1896 ru Rosijska imperiya rosijskij kompozitor muzichnij kritik ta pedagog doslidnik istoriyi muziki ta muzichnih instrumentiv perekladach Brat ru Famincin Oleksandr Sergijovichros Famincyn Aleksandr SergeevichOsnovna informaciyaData narodzhennya24 zhovtnya 5 listopada 1841 1841 11 05 Misce narodzhennyaKaluga Rosijska imperiyaData smerti24 chervnya 6 lipnya 1896 1896 07 06 54 roki Misce smerti ru Rosijska imperiyaGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistrosiyaninProfesiyakompozitor muzichnij kritik ta pedagog doslidnik istoriyi muziki perekladachOsvitaLejpcizka visha shkola muziki j teatru imeni Feliksa MendelsonaZhanrioperaZakladSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaBatkoQ116200474 MatiQ116200467 ZhittyepisNarodivsya v Kaluzi roku V 1862 zakinchiv prirodnichij fakultet Sankt Peterburzkogo universitutu Zajmavsya muzikoyu v ta Fogta Prodovzhiv navchannya v Lyajpcizkij konservatoriyi Gauptman Rihter Ribel 1862 1864 dali u v Levenberzi Povernuvshis do Sankt Peterburgu chitav v konservatoriyi lekciyi z istoriyi muziki ta estetiki 1865 1872 Buv sekretarem Imperatorskogo rosijskogo muzichnogo tovaristva 1870 1880 Z kincya 1860 h do kincya 1870 h muzichnij spivrobitnik Golosu Redaguvav zhurnal ros Muzykalnyj sezon takozh pracyuvav z takimi vidannyami yak ros Muzykalnyj listok ros Bayan ros Pchela ros Slovo nim S Petersburger Zeitung ta in Yak muzichnij kritik buv prihilnikom klasikiv i zapeklim suprotivnikom Novoyi rosijskoyi shkoli Polemika Volodimira Stasova sho do statej Famincina prizvela navit do sudovogo rozglyadu V ukrayinskomu muzikoznavstiv vidomij yak avtor teoriyi zahidnoyevropejskogo britanskogo pohodzhennya banduri sprostovanoyi Gnatom Hotkevichem Pomer 24 travnya 1896 v ru pid Sankt Peterburgom DorobokPraci z istoriyi Bozhestva drevnih slavyan 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Izslѣdovanie Al S Famincyna Izdatelstvo Tipografiya E Arngolda SPb 1884 333 s Bozhestva drevnih slavyan 30 459 Skomorohi na Rusi 460 666 Drevnearijskie i drevnesemitskie elementy slavyan 667 723 Sost i otv red O A Platonov predisl ru M Izdatelstvo Institut russkoj civilizacii 2014 25 veresnya 2020 u Wayback Machine 727 s ISBN 978 5 4261 0104 3 Seriya V poiskah utrachennogo naslediya 5 ru M 2017 352 s ISBN 978 5 4444 5876 1 Praci z istoriyi ta teoriyi muziki ros Razbor sochineniya Shafranova O sklade narodno russkoj pesennoj rechi Sankt Peterburg 1881 ros Bozhestva drevnih slavyan nezakinchene 1 j vipusk 1884 ros Drevnyaya indokitajskaya gamma v Azii i Evrope v zhurnali ros Bayan 1888 okreme vidannya Sankt Peterburg 1889 ros Skomorohi na Rusi Sankt Peterburg 1889 ros Gusli istorichnij naris Sankt Peterburg 1890 sribna medal Akademiyi nauk ros Domra i srodnye ej instrumenty russkogo naroda Sankt Peterburg 1891 ros Slovar russkih muzyk deyatelej ne zakincheno ros Nachatki teorii muzyki Sankt Peterburg 1895 Perekladi Rihtera ros Uchebnik kontrapunkta 1873 ros Uchebnik fugi 1873 ros Uchebnik garmonii 1876 ros Elementarnaya teoriya z dopovnennyami ta pid redakciyeyu 1886 ros Vseobshij uchebnik muzyki ru 3 tye vidannya 1893 ros Rukovodstvo k modulyacii Feliksa Drezeke Muzichni tvori Operi ros Sardanapal Sankt Peterburg Mariyinskij teatr 1875 vnaslidok neuspihu znyata z repertuaru nadrukovano klavirauscug ros Uriel Akosta 1883 rukopis Simfonichna kartina ros Shestvie Dionisa vikonuvalas na koncertah muzichnogo tovaristva Tvori dlya kamernogo ansamblyu 3 strunnih kvarteti Es dur F dur ta D moll fortepiannij kvintet Romansi ros Russkij detskij pesennik 2 chastini ros Bayan 150 pisen riznih narodiv na 1 ta 2 golosi Dzherela ros Riman G Famincyn Aleksandr Sergeevich Muzykalnyj slovar nim Musiklexikon Pereklad z nimeckoyi 5 go vidannya nim Riemann Musiklexikon dopovneno rosijskim viddilennyam Moskva 1904 Hotkevich Gnat Muzichni instrumenti ukrayinskogo narodu Druga redakciya G M Hotkevich uporyad pidg tekstu pokazhch O O Savchuk pislyamovi I V Maciyevskogo V Yu Mishalova M J Haya Harkiv Vidavec Savchuk O O 2012 512 s Slobozhanskij svit Vipusk 4 ISBN 978 966 2562 29 3