Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ушуль (ісп. Uxul) — руїни міста цивілізації мая у штаті Кампече (Мексика). Назва з юкатецької мови перекладається як «Наприкінці».
| Ушуль | |
|---|---|
| Країна |  Мексика |
| Регіон | Кампече |
| Історія | |
| Датування | 250 — 900 |
| Періоди | Докласичний, класичний період |
| Археологічна культура | мая |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1934 |
| Відкривач | Карл Рупперт і Джон Денісон |
Історія
Стародавня назва невідома. Поселення було засновано десь у середині III ст. н. е. (наприкінці докласичного періоду). Старовинна назва царства невідома. Ушуль встановив торговельні зв'язки з містами сучасної Північної Гватемали і Мексиканського нагір'я. Завдяки цьому набув економічної та політичної незалежності. Протягом тривалого часу маневрував між впливовими містами мая.
Знайдені записи свідчать про те, що в 630 році Ушуль було підкорено Канульським царством. Тоді ж було повалено правлячу тоді династію, замість якої встановлено владу бічної династії з Кануля. Навіть після поразки останнього у війні 695 року проти Мутульського царства, Ушуль залишався підвладним канульським царям. У часи розквіту населення становило близько 2 тисяч осіб.
Із остаточним занепадом великих держав класичного періоду в 1-й половині IX століття Ушуль деякий час зумів зберегти самостійність та власну державність, орієнтуючись на Сейбаль та Уканаль. Втім зрештою близько 900 року царство і місто остаточно занепало.
Опис
Розташовано на півострові Юкатан на території сучасного мексиканського штату Кампече в 4 км від кордону з Гватемалою. Знаходиться між руїнами Ель-Мірадора на півдні і Калакмула на північному сході (на відстані 26 км).
Архітектура відповідає стилю Петен, значна частина будов схожі на споруди Калакмула.
Основою є ритуально-адміністративний центр, що складається з головної площі, храму-піраміди та палацового комплексу (акрополь) з 11 будов, розміром 120×130 м, часу спорудження — середина VII ст. В останньому виявлено поховання представника правлячої династії в Ушулі. Склеп складено з необробленого каменю, його склепіння підтримуються балками. Усередині гробниці були знайдені декілька тарілок і чаш, вкритих розписом. Написи на одній з ваз свідчать про те, що вона призначалася для принца. Однак характер нефритових прикрас у гробниці дозволяє зробити висновок, що молода людина, швидше за все, не була безпосереднім спадкоємцем престолу. Встановлено дату смерті — 711 рік.
У 2011 році під час розкопок споруди K2 було знайдено 6 панелей з портретами ахавів і ієрогліфічними написами. На чотирьох пам'ятках зображені як гравці в м'яч «Священні Канульські Володарі» Йукноом-Ч'еєн II, Йукноом-Їч'аахк-К'ак' і Йукноом-Тоок'-К'авііль.
На околицях містах виявлено 2 великих чультуни (розміром 100×100 м, об'єм 20 тис. м3, дно викладено керамікою, стіни облицьовані вапняком) та штучні печери, що входили в системи водопостачання міста (систему з 14 печер і бетонна дорога, яка закінчується величезною колоною на березі підземного озера). Ця система забезпечувало населення міста протягом 3 місяців у найспекотніші місяці року. В одній з печер у 2013 році виявлено рештки 24 осіб, яких було принесено у жертву (ймовірно богові Чаку).
Більшість стел відноситься до VII—VIII ст., містить важливі історичні відомості, особливо щодо стосунків з Калакмулєм та про тамтешніх правителів.
Історія досліджень
Було відкрито в 1934 році дослідниками Карлом Руппертом і Джоном Денісоном з Інституту Карнегі під час 17-ї експедиції цього закладу. Після цього тривалий час не велися значні розкопки, що було пов'язане з віддаленість городища від великих трас.
З 2009 року тут ведуть розкопки археологи на чолі із Ніколою Грубе і Каєм Дельвендалєм з Боннського університету (ФРН) та Антоніо Бенавідесом Кастільйо з Інституту антропології й історії (Мексика), спонсоруємих Deutsche Forschungsgemeinschaft (DFG).
Джерела
(англ.)
- Grube N., Delvendahl K., Seefeld N. et al. Under the Rule of the Snake Kings: Uxul in the 7th and 8th Century//Estudios de Cultura Maya. — 2012. Vol. 40. — P. 34-36
- Delvendahl K., Grube N. The Last Hurrah! Yukn'om Yich'aak K'ahk's Final Game on Uxul Panel 4 // Mexicon. — 2011. — Vol. XXXIII, Nr. 4. — P. 86-88
Посилання
- Maya dismembered their enemies (англ.)
- Giant Mayan pool discovered in Uxul, Mexico (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ushul isp Uxul ruyini mista civilizaciyi maya u shtati Kampeche Meksika Nazva z yukateckoyi movi perekladayetsya yak Naprikinci UshulKrayina MeksikaRegion KampecheIstoriyaDatuvannya 250 900Periodi Doklasichnij klasichnij periodArheologichna kultura mayaDoslidzhennyaVidkrito 1934Vidkrivach Karl Ruppert i Dzhon DenisonIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Poselennya bulo zasnovano des u seredini III st n e naprikinci doklasichnogo periodu Starovinna nazva carstva nevidoma Ushul vstanoviv torgovelni zv yazki z mistami suchasnoyi Pivnichnoyi Gvatemali i Meksikanskogo nagir ya Zavdyaki comu nabuv ekonomichnoyi ta politichnoyi nezalezhnosti Protyagom trivalogo chasu manevruvav mizh vplivovimi mistami maya Znajdeni zapisi svidchat pro te sho v 630 roci Ushul bulo pidkoreno Kanulskim carstvom Todi zh bulo povaleno pravlyachu todi dinastiyu zamist yakoyi vstanovleno vladu bichnoyi dinastiyi z Kanulya Navit pislya porazki ostannogo u vijni 695 roku proti Mutulskogo carstva Ushul zalishavsya pidvladnim kanulskim caryam U chasi rozkvitu naselennya stanovilo blizko 2 tisyach osib Iz ostatochnim zanepadom velikih derzhav klasichnogo periodu v 1 j polovini IX stolittya Ushul deyakij chas zumiv zberegti samostijnist ta vlasnu derzhavnist oriyentuyuchis na Sejbal ta Ukanal Vtim zreshtoyu blizko 900 roku carstvo i misto ostatochno zanepalo OpisRoztashovano na pivostrovi Yukatan na teritoriyi suchasnogo meksikanskogo shtatu Kampeche v 4 km vid kordonu z Gvatemaloyu Znahoditsya mizh ruyinami El Miradora na pivdni i Kalakmula na pivnichnomu shodi na vidstani 26 km Arhitektura vidpovidaye stilyu Peten znachna chastina budov shozhi na sporudi Kalakmula Osnovoyu ye ritualno administrativnij centr sho skladayetsya z golovnoyi ploshi hramu piramidi ta palacovogo kompleksu akropol z 11 budov rozmirom 120 130 m chasu sporudzhennya seredina VII st V ostannomu viyavleno pohovannya predstavnika pravlyachoyi dinastiyi v Ushuli Sklep skladeno z neobroblenogo kamenyu jogo sklepinnya pidtrimuyutsya balkami Useredini grobnici buli znajdeni dekilka tarilok i chash vkritih rozpisom Napisi na odnij z vaz svidchat pro te sho vona priznachalasya dlya princa Odnak harakter nefritovih prikras u grobnici dozvolyaye zrobiti visnovok sho moloda lyudina shvidshe za vse ne bula bezposerednim spadkoyemcem prestolu Vstanovleno datu smerti 711 rik U 2011 roci pid chas rozkopok sporudi K2 bulo znajdeno 6 panelej z portretami ahaviv i iyeroglifichnimi napisami Na chotiroh pam yatkah zobrazheni yak gravci v m yach Svyashenni Kanulski Volodari Juknoom Ch eyen II Juknoom Yich aahk K ak i Juknoom Took K aviil Na okolicyah mistah viyavleno 2 velikih chultuni rozmirom 100 100 m ob yem 20 tis m3 dno vikladeno keramikoyu stini oblicovani vapnyakom ta shtuchni pecheri sho vhodili v sistemi vodopostachannya mista sistemu z 14 pecher i betonna doroga yaka zakinchuyetsya velicheznoyu kolonoyu na berezi pidzemnogo ozera Cya sistema zabezpechuvalo naselennya mista protyagom 3 misyaciv u najspekotnishi misyaci roku V odnij z pecher u 2013 roci viyavleno reshtki 24 osib yakih bulo prineseno u zhertvu jmovirno bogovi Chaku Bilshist stel vidnositsya do VII VIII st mistit vazhlivi istorichni vidomosti osoblivo shodo stosunkiv z Kalakmulyem ta pro tamteshnih praviteliv Istoriya doslidzhenBulo vidkrito v 1934 roci doslidnikami Karlom Ruppertom i Dzhonom Denisonom z Institutu Karnegi pid chas 17 yi ekspediciyi cogo zakladu Pislya cogo trivalij chas ne velisya znachni rozkopki sho bulo pov yazane z viddalenist gorodisha vid velikih tras Z 2009 roku tut vedut rozkopki arheologi na choli iz Nikoloyu Grube i Kayem Delvendalyem z Bonnskogo universitetu FRN ta Antonio Benavidesom Kastiljo z Institutu antropologiyi j istoriyi Meksika sponsoruyemih Deutsche Forschungsgemeinschaft DFG Dzherela angl Grube N Delvendahl K Seefeld N et al Under the Rule of the Snake Kings Uxul in the 7th and 8th Century Estudios de Cultura Maya 2012 Vol 40 P 34 36 Delvendahl K Grube N The Last Hurrah Yukn om Yich aak K ahk s Final Game on Uxul Panel 4 Mexicon 2011 Vol XXXIII Nr 4 P 86 88PosilannyaMaya dismembered their enemies angl Giant Mayan pool discovered in Uxul Mexico angl