Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Анато́лійович Уткін (7 листопада 1970 — 20 серпня 2014) — старшина резерву, Міністерство внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.
| Уткін Олександр Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Старшина | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 7 листопада 1970 Подище, Прилуцький район | |
| Смерть | 20 серпня 2014 (43 роки) Іловайськ | |
| Псевдо | «Колдун» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Народився 1970 року в селі Подище (Прилуцький район, Чернігівська область). Середню освіту здобував у Чернігівському інтернаті — у віці 6 років в зв'язку з сімейними обставинами він зі своєю сестрою Іриною потрапив до дитячого будинку. Вступив до 1-го класу Чернігівської школи-інтернату, 1978-го переведений до школи-інтернату міста Городня Чернігівської області, де отримав восьмирічну освіту. 9-й та 10-й класи Олександр закінчував у Чернігові.
Пройшов строкову службу у ЗС СРСР, в Естонії. Був сапером; під час служби зазнав поранення. Отримав освіту будівельника; працював будівельником-висотником, охоронцем. Певний час служив в одному зі спецпідрозділів СБУ. Працював майстром-будівельником на Чорнобильській АЕС у місті Славутичі.
В часі війни — командир відділення 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас».
Загинув у бою при звільненні Іловайська від проросійських терористів. Тоді ж полягли Кіпішинов Геннадій Юрійович; Кузяков Артем Володимирович та Ніколенко Анатолій Володимирович. 20 серпня 2014 року мікроавтобус «Тойота», на якому з Іловайська вивозили поранених (за свідченням офіцера з позивним «Дантист», у машині перебували 8 бійців батальйону «Донбас» та військовослужбовець ЗСУ) в районі села Грабське (Амвросіївський район) потрапив у засідку, влаштовану двома взводами регулярних військ ЗС РФ. Ніколенко дістав тяжке поранення та підірвав ручною гранатою себе й кількох росіян, які намагалися захопити його у полон.
Похований у селі Киселівка Менського району — за місцем проживання сестри.
Без Олександра лишилася сестра.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений:
- орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).
- Присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району» (посмертно)
- Вшановується 20 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 12.
- «Іловайський Хрест» (посмертно)
- 2018 року нагороджений Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
Примітки
- 16 разів пролунав Дзвін Пам'яті 20 серпня 2020 року
Джерела
- Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Уткін Олександр Анатолійович
- Почесні громадяни Менського району
- 20 серпня — річниця загибелі учасника АТО Олександра Уткіна
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Utkin Oleksa ndr Anato lijovich Utkin 7 listopada 1970 20 serpnya 2014 starshina rezervu Ministerstvo vnutrishnih sprav Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Utkin Oleksandr Anatolijovich StarshinaZagalna informaciyaNarodzhennya7 listopada 1970 1970 11 07 Podishe Priluckij rajonSmert20 serpnya 2014 2014 08 20 43 roki IlovajskPsevdo Koldun Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Nacionalna gvardiyaFormuvannya Donbas Vijni bitviVijna na shodi Ukrayini Ilovajskij kotelNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaVidznaka Prezidenta Ukrayini Za uchast v antiteroristichnij operaciyi ZhittyepisNarodivsya 1970 roku v seli Podishe Priluckij rajon Chernigivska oblast Serednyu osvitu zdobuvav u Chernigivskomu internati u vici 6 rokiv v zv yazku z simejnimi obstavinami vin zi svoyeyu sestroyu Irinoyu potrapiv do dityachogo budinku Vstupiv do 1 go klasu Chernigivskoyi shkoli internatu 1978 go perevedenij do shkoli internatu mista Gorodnya Chernigivskoyi oblasti de otrimav vosmirichnu osvitu 9 j ta 10 j klasi Oleksandr zakinchuvav u Chernigovi Projshov strokovu sluzhbu u ZS SRSR v Estoniyi Buv saperom pid chas sluzhbi zaznav poranennya Otrimav osvitu budivelnika pracyuvav budivelnikom visotnikom ohoroncem Pevnij chas sluzhiv v odnomu zi specpidrozdiliv SBU Pracyuvav majstrom budivelnikom na Chornobilskij AES u misti Slavutichi V chasi vijni komandir viddilennya 2 go bataljonu specialnogo priznachennya NGU Donbas Zaginuv u boyu pri zvilnenni Ilovajska vid prorosijskih teroristiv Todi zh polyagli Kipishinov Gennadij Yurijovich Kuzyakov Artem Volodimirovich ta Nikolenko Anatolij Volodimirovich 20 serpnya 2014 roku mikroavtobus Tojota na yakomu z Ilovajska vivozili poranenih za svidchennyam oficera z pozivnim Dantist u mashini perebuvali 8 bijciv bataljonu Donbas ta vijskovosluzhbovec ZSU v rajoni sela Grabske Amvrosiyivskij rajon potrapiv u zasidku vlashtovanu dvoma vzvodami regulyarnih vijsk ZS RF Nikolenko distav tyazhke poranennya ta pidirvav ruchnoyu granatoyu sebe j kilkoh rosiyan yaki namagalisya zahopiti jogo u polon Pohovanij u seli Kiselivka Menskogo rajonu za miscem prozhivannya sestri Bez Oleksandra lishilasya sestra Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya 27 11 2014 posmertno Prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Menskogo rajonu posmertno Vshanovuyetsya 20 serpnya na shodennomu rankovomu ceremoniali vshanuvannya ukrayinskih zahisnikiv yaki zaginuli cogo dnya u rizni roki vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi Jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 3 ryad 3 misce 12 Ilovajskij Hrest posmertno 2018 roku nagorodzhenij Vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Za uchast v antiteroristichnij operaciyi posmertno Primitki16 raziv prolunav Dzvin Pam yati 20 serpnya 2020 rokuDzherelaUkaz Prezidenta Ukrayini vid 27 listopada 2014 roku 892 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Utkin Oleksandr Anatolijovich Pochesni gromadyani Menskogo rajonu 20 serpnya richnicya zagibeli uchasnika ATO Oleksandra UtkinaCe nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi