Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Устад Мансур (*д/н — після 1627) — індійський художник часів правління могольських падишахів Акбара та Джаханґіра.
| Устад Мансур | |
|---|---|
 «Хамелеон». Автор: Мансур | |
| Народився | невідомо |
| Помер | після 1627 |
| Підданство | Імперія Великих Моголів |
| Діяльність | художник |
| Знання мов | перська |
| Роки активності | 1590[1] — 1630[1] |
| Жанр | портрет і мініатюра |
| Посада | придворний художник |
| Конфесія | іслам |
| |
Життєпис
Про місце та дату народження Мансура нічого невідомо. Проявив себе як майстер (устад) наприкінці правління Акбара, в кітабхане якого він працював під орудою спочатку Абд аль-Самада, потім Басавана. Знано, що він брав участь в ілюструванні творів «Бабур-наме» та «Акбар-наме».
Найбільшого підйому кар'єра Мансура досягла на час володарювання Джаханґіра, який особливо підтримував художника. Від цього падишаха отримує почесний титул «Надір-уль-Аср» (Диво Світу). Про діяльність Мансура після 1627 року нічого не відомо.
Творчість
Значної досконалості досяг Мансур в зображенні тварин, птахів, рослин. Він ілюстрував низку рукописів, присвячених опису рослинного і тваринного світу. Бездоганно точними лініями малює він птахів, найтоншими штрихами й ніжними переходами кольору вимальовуючи деталі їхнього пір'я, наприклад, в зображенні індика, сокола або журавлів.
Зображення тварин і птахів, залишаючись площинними і майже позбавленими світлотіні, проте завжди відрізняються найбільшою точністю передачі та являють собою свого роду «портрети» в цьому жанрі. Характерним у цьому відношенні є зображення зебри. Звертають на себе увагу ретельно намальовані смуги на зебрі, які є вишуканим декоративним візерунком та в той же час зроблені за спостереженнями з натури, про що говорить різний характер смуг на тулубі, ногах, шиї. Злегка повернена голова надає жвавість і легкий рух статичній позі зебри.
Пейзаж у картинах природи походить від перських мініатюр, але в своєму прагненні до натуралістичності він втрачає численні декоративні якості перських зразків. Часом фон майже безбарвний, іноді усіяний крихітними цятками або відбитками вологого пензля. В образах помітна глибока захопленість художника й його тяжіння до пізнання, що виражаються в поєднанні підходу дослідника, поета і художника.
Завдяки мініатюрі Мансура під назвою «Птахи» тепер значною мірою можна знати, як виглядав цей вимерлий птах додо, якого змальовано з натури (зображено у центрі картини).
Ще одним зразком творчого генія Мансура є зображення червоного тюльпану. М'якість живописної манери Мансура можна бачити в граціозних вигинах пелюсток і листках. що завиваються. Ця напружена, але захоплена замальовка живої квітки вводить глядача в радісний світ фарб та ліній.
Мансур також працював у жанрі портрета. Яскравим взірцем цього є картина «Коронаційний портрет Джаханґіра». Вона написана приблизно у 1605 році Мансур разом з іншим художником Манохаром. Тут на величезному троні в урочистій позі сидить падишах, вся його постава уособлює верховну владу.
Джерела
- Verma, S. P. 1999. Mughal Painter of Flora and Fauna Ustad Mansur. Abhinav Publications.
Посилання
- https://doi.org/10.1093/gao/9781884446054.article.T053894
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ustad Mansur d n pislya 1627 indijskij hudozhnik chasiv pravlinnya mogolskih padishahiv Akbara ta Dzhahangira Ustad Mansur Hameleon Avtor MansurNarodivsyanevidomoPomerpislya 1627PiddanstvoImperiya Velikih MogolivDiyalnisthudozhnikZnannya movperskaRoki aktivnosti1590 1 1630 1 Zhanrportret i miniatyuraPosadapridvornij hudozhnikKonfesiyaislam Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPro misce ta datu narodzhennya Mansura nichogo nevidomo Proyaviv sebe yak majster ustad naprikinci pravlinnya Akbara v kitabhane yakogo vin pracyuvav pid orudoyu spochatku Abd al Samada potim Basavana Znano sho vin brav uchast v ilyustruvanni tvoriv Babur name ta Akbar name Najbilshogo pidjomu kar yera Mansura dosyagla na chas volodaryuvannya Dzhahangira yakij osoblivo pidtrimuvav hudozhnika Vid cogo padishaha otrimuye pochesnij titul Nadir ul Asr Divo Svitu Pro diyalnist Mansura pislya 1627 roku nichogo ne vidomo TvorchistIndik Znachnoyi doskonalosti dosyag Mansur v zobrazhenni tvarin ptahiv roslin Vin ilyustruvav nizku rukopisiv prisvyachenih opisu roslinnogo i tvarinnogo svitu Bezdoganno tochnimi liniyami malyuye vin ptahiv najtonshimi shtrihami j nizhnimi perehodami koloru vimalovuyuchi detali yihnogo pir ya napriklad v zobrazhenni indika sokola abo zhuravliv Zobrazhennya tvarin i ptahiv zalishayuchis ploshinnimi i majzhe pozbavlenimi svitlotini prote zavzhdi vidriznyayutsya najbilshoyu tochnistyu peredachi ta yavlyayut soboyu svogo rodu portreti v comu zhanri Harakternim u comu vidnoshenni ye zobrazhennya zebri Zvertayut na sebe uvagu retelno namalovani smugi na zebri yaki ye vishukanim dekorativnim vizerunkom ta v toj zhe chas zrobleni za sposterezhennyami z naturi pro sho govorit riznij harakter smug na tulubi nogah shiyi Zlegka povernena golova nadaye zhvavist i legkij ruh statichnij pozi zebri Pejzazh u kartinah prirodi pohodit vid perskih miniatyur ale v svoyemu pragnenni do naturalistichnosti vin vtrachaye chislenni dekorativni yakosti perskih zrazkiv Chasom fon majzhe bezbarvnij inodi usiyanij krihitnimi cyatkami abo vidbitkami vologogo penzlya V obrazah pomitna gliboka zahoplenist hudozhnika j jogo tyazhinnya do piznannya sho virazhayutsya v poyednanni pidhodu doslidnika poeta i hudozhnika Ptahi Zavdyaki miniatyuri Mansura pid nazvoyu Ptahi teper znachnoyu miroyu mozhna znati yak viglyadav cej vimerlij ptah dodo yakogo zmalovano z naturi zobrazheno u centri kartini Chervonij tyulpan She odnim zrazkom tvorchogo geniya Mansura ye zobrazhennya chervonogo tyulpanu M yakist zhivopisnoyi maneri Mansura mozhna bachiti v gracioznih viginah pelyustok i listkah sho zavivayutsya Cya napruzhena ale zahoplena zamalovka zhivoyi kvitki vvodit glyadacha v radisnij svit farb ta linij Mansur takozh pracyuvav u zhanri portreta Yaskravim vzircem cogo ye kartina Koronacijnij portret Dzhahangira Vona napisana priblizno u 1605 roci Mansur razom z inshim hudozhnikom Manoharom Tut na velicheznomu troni v urochistij pozi sidit padishah vsya jogo postava uosoblyuye verhovnu vladu DzherelaVerma S P 1999 Mughal Painter of Flora and Fauna Ustad Mansur Abhinav Publications PosilannyaPortal Indiya https doi org 10 1093 gao 9781884446054 article T053894