Усмань (рос. Усмань) — місто (з 1779) у Росії, адміністративний центр Усманського району Липецької області. Розташоване за 75 км від Липецька. Населення за підсумками Всеросійського перепису населення 2010 р. — 18 752 чол.
місто Усмань | ||||
---|---|---|---|---|
Усмань | ||||
| ||||
Країна | Росія | |||
Суб'єкт Російської Федерації | Липецька область | |||
Муніципальний район | Усманський район | |||
Код ЗКАТУ: | 42248501000 | |||
Код ЗКТМО: | 42648101001 | |||
Основні дані | ||||
Час заснування | 1645 | |||
Статус міста | 1779 | |||
Населення | 19 958 (2017 р.) | |||
Поштовий індекс | 399370 | |||
Телефонний код | +7 47472 | |||
Географічні координати: | 52°03′ пн. ш. 39°44′ сх. д. / 52.050° пн. ш. 39.733° сх. д.Координати: 52°03′ пн. ш. 39°44′ сх. д. / 52.050° пн. ш. 39.733° сх. д. | |||
Вебсторінка | usmadm.ru | |||
Мапа | ||||
Усмань | ||||
| ||||
Усмань у Вікісховищі |
Історія
У 1645 на місці нинішнього міста була споруджена оборонна фортеця Усмань. Її будував воєвода С. М. Вельямінов. За 30 років зміцнення занепали, але небезпека з півдня зберігалася. Тому у 1684 вони були відновлені. Крім того, по сусідству побудували місто (сьогодні — Нікольське (Усманський район)).
Сім'ї службових людей жили в навколишніх слободах — Стрілецькій, Пушкарській і Козачій.
До 1780-х років фортечні укріплення знову занепали: від них залишилися лише земляний вал і неглибокий рів.
Пізніше, у 1779, Усмань стала містом — центром Усманского повіту.
У 1790-х роках на Базарній площі побудували кам'яну соборну . Це була перша цегляна будівля Усмані. Раніше, у 1778 р., на цій площі звели кам'яну П'ятницьку, а у 1788 — кам'яну Нікольську церкву.
Не пізніше 1763 р. в Усмані існувала дерев'яна Космодаміанська церква. У 1825 вона згоріла, а у 1828 на колишньому місці почали будувати нову. Але завершити роботи не вдалося: коли будівлю спорудили до купола, на ньому з'явилися тріщини, довелося розібрати все до фундаменту. Нове будівництво закінчилося наприкінці 1864 р.
За радянських часів Богоявленська, П'ятницька, Микільська та Космодаміанська церкви були знесені. З церковної архітектури в Усмані залишилася лише .
Місто отримало свою назву від річки Усмані. Гідронім, за припущенням топонімістів, походить від індоєвропейського кореня зі значенням «камінь» (СР іранське Асман, російське яшма від грец.' Ἴασπις). "Цю назву було перенесено від р. Осмонов у Чернігівській землі, звідки в X—XII ст. приходили в Подонні переселенці-слов'яни ".
Населення
Зміна чисельності населення за даними всесоюзних і всеросійських переписів:
| 1959 | | 1970 | | 1979 | | 1989 | | 2002 | | 2010 |
---|
| 11885 | | ▲ 20150 | | ▼ 20118 | | ▲ 20878 | | {{}} падіння 20133 | | {{}} падіння 18752 |
Економіка
- Завод ливарного устаткування (нині ВАТ Літмашприбор — в приватних руках)
- Тютюнова фабрика (знаходиться в стадії банкрутства)
- Меблева фабрика (викуплена приватною особою)
- Швейна фабрика (викуплена приватною особою)
- Хлібокомбінат
Культура
З 2004 р. проводиться щорічний молодіжний фестиваль авторської пісні та поезії «Срібне джерело». У 2003 р. був побудований новий Палац Культури, розміщений на площі Леніна.
Цікаві місця
- церква Успіння Пресвятої Богородиці, побудована у 1862 році;
- дві Тріумфальні арки;
- Усманський Районний Краєзнавчий Музей;
- Відроджується нині , який був зруйнований у 30-і роки XX століття;
- Пам'ятник воєводі Степану Вельямінову.
Відомі уродженці
- Герой Радянського Союзу генерал-полковник М. П. Константинов;
- Двічі Герой Соціалістичної Праці, фізик, лауреат Нобелівської премії академік Н. Г. Басов.
- Перепису населення Російської Імперії, СРСР, 15 нових незалежних держав
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Usman znachennya Usman ros Usman misto z 1779 u Rosiyi administrativnij centr Usmanskogo rajonu Lipeckoyi oblasti Roztashovane za 75 km vid Lipecka Naselennya za pidsumkami Vserosijskogo perepisu naselennya 2010 r 18 752 chol misto UsmanUsmanPraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Lipecka oblastMunicipalnij rajon Usmanskij rajonKod ZKATU 42248501000Kod ZKTMO 42648101001Osnovni daniChas zasnuvannya 1645Status mista 1779Naselennya 19 958 2017 r Poshtovij indeks 399370Telefonnij kod 7 47472Geografichni koordinati 52 03 pn sh 39 44 sh d 52 050 pn sh 39 733 sh d 52 050 39 733 Koordinati 52 03 pn sh 39 44 sh d 52 050 pn sh 39 733 sh d 52 050 39 733Vebstorinka usmadm ruMapaUsman Usman u VikishovishiIstoriyaU 1645 na misci ninishnogo mista bula sporudzhena oboronna fortecya Usman Yiyi buduvav voyevoda S M Velyaminov Za 30 rokiv zmicnennya zanepali ale nebezpeka z pivdnya zberigalasya Tomu u 1684 voni buli vidnovleni Krim togo po susidstvu pobuduvali misto sogodni Nikolske Usmanskij rajon Sim yi sluzhbovih lyudej zhili v navkolishnih slobodah Strileckij Pushkarskij i Kozachij Do 1780 h rokiv fortechni ukriplennya znovu zanepali vid nih zalishilisya lishe zemlyanij val i neglibokij riv Piznishe u 1779 Usman stala mistom centrom Usmanskogo povitu U 1790 h rokah na Bazarnij ploshi pobuduvali kam yanu sobornu Ce bula persha ceglyana budivlya Usmani Ranishe u 1778 r na cij ploshi zveli kam yanu P yatnicku a u 1788 kam yanu Nikolsku cerkvu Ne piznishe 1763 r v Usmani isnuvala derev yana Kosmodamianska cerkva U 1825 vona zgorila a u 1828 na kolishnomu misci pochali buduvati novu Ale zavershiti roboti ne vdalosya koli budivlyu sporudili do kupola na nomu z yavilisya trishini dovelosya rozibrati vse do fundamentu Nove budivnictvo zakinchilosya naprikinci 1864 r Za radyanskih chasiv Bogoyavlenska P yatnicka Mikilska ta Kosmodamianska cerkvi buli zneseni Z cerkovnoyi arhitekturi v Usmani zalishilasya lishe Misto otrimalo svoyu nazvu vid richki Usmani Gidronim za pripushennyam toponimistiv pohodit vid indoyevropejskogo korenya zi znachennyam kamin SR iranskeAsman rosijske yashma vid grec Ἴaspis Cyu nazvu bulo pereneseno vid r Osmonov u Chernigivskij zemli zvidki v X XII st prihodili v Podonni pereselenci slov yani NaselennyaZmina chiselnosti naselennya za danimi vsesoyuznih i vserosijskih perepisiv 1959 1970 1979 1989 2002 2010 11885 20150 20118 20878 padinnya 20133 padinnya 18752EkonomikaZavod livarnogo ustatkuvannya nini VAT Litmashpribor v privatnih rukah Tyutyunova fabrika znahoditsya v stadiyi bankrutstva Mebleva fabrika vikuplena privatnoyu osoboyu Shvejna fabrika vikuplena privatnoyu osoboyu HlibokombinatKulturaZ 2004 r provoditsya shorichnij molodizhnij festival avtorskoyi pisni ta poeziyi Sribne dzherelo U 2003 r buv pobudovanij novij Palac Kulturi rozmishenij na ploshi Lenina Cikavi miscyacerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici pobudovana u 1862 roci dvi Triumfalni arki Usmanskij Rajonnij Krayeznavchij Muzej Vidrodzhuyetsya nini yakij buv zrujnovanij u 30 i roki XX stolittya Pam yatnik voyevodi Stepanu Velyaminovu Vidomi urodzhenciGeroj Radyanskogo Soyuzu general polkovnik M P Konstantinov Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci fizik laureat Nobelivskoyi premiyi akademik N G Basov Dorevolyucijni svitlini Perepisu naselennya Rosijskoyi Imperiyi SRSR 15 novih nezalezhnih derzhav