Уршуля Ледуховська

Уршуля Ледуховська (Урсула Лєдуховська, пол. Urszula Ledóchowska, повне ім'я — Julia Maria Halka-Ledóchowska z Leduchowa herbu Szaława) — представниця волинського шляхетського роду Галка-Ледуховських, засновниця жіночої чернечої Конгрегації сестер урсулинок Серця Ісуса в агонії (відомі як «сірі уршулянки»), свята Римо-католицької церкви.

Уршуля Ледуховська
пол. Urszula Ledóchowska
Народилася	17 квітня 1865(1865-04-17)^[1]^[2]^[…] ^d, Мельк (округ), Нижня Австрія, Австрія
Померла	29 травня 1939(1939-05-29)^[1]^[2]^[…] (74 роки) Рим, Італія^[4]
Поховання	Кампо Верано
Країна	Республіка Польща  Австрія
Місце проживання	Санкт-Петербург^[5]
Діяльність	місіонерка, черниця, вчителька, вихователька
Галузь	^d^[6], освіта^[6] і місіонерство^[d]^[6]
Знання мов	польська^[6]
Суспільний стан	шляхтич^[d]^[6]^[6]^[…]
Посада	Генеральний настоятель
Конфесія	католицька церква
Рід	Ледуховські
Батько	^d
Мати	^d
Брати, сестри	Марія Тереза Ледуховська, Ігнатій Ледуховський і Влодзімєж Ледуховський
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки, родина

17 квітня 1865 року в , Нижня Австрія, у родині Антонія Ледуховського та Юзефини з роду Саліс-Зізерс народилася друга дитина, яку назвали Юлія. Всього у родині було семеро дітей.

Свята Уршуля (Урсула) Ледуховська

Брат Уршули — Влодзімеж (Володимир) Ледуховський — у майбутньому Генерал Товариства Ісуса, сестра — Марія Тереза Ледуховська — у 1975 році проголошена блаженною РКЦ. Монахинею стала ще одна сестра Юлії — Ернестина.

У 1883 році родина Ледуховських переїжджає до Липниці Мурованої, поблизу Кракова.

Початок монашого життя

У 1885 році помирає батько, у 1886 році Юлія вступає до монастиря сестер Уршулянок у Кракові. Монастир був відомий завдяки високому рівню вчительської і виховательської праці серед місцевих дівчат, а також з віддалених місцевостей Галичини. Через два роки вона склала перші чернечі обіти. Працювала вчителькою в школі та вихователькою в пансіоні при монастирі.

У 1904 році Мати Уршуля стає настоятелькою монастиря Уршулянок у Кракові.

Праця у Санкт-Петербурзі

У 1907 році після знайомства з петербурзьким священником, настоятелем парафії св. Катерини Александрійської о. Костянтином Будкевичем і з благословення Папи Пія Х під світським іменем їде у Петербург разом з двома сестрами і там очолює керівництво гуртожитку для дівчат при польській гімназії св. Катерини. Для цього Мати Уршуля здала державний іспит для отримання диплому вчительки.

У 1908 році Мати Уршуля стає настоятелькою підпільного монастиря в Петербурзі. Влада забороняла створювати католицькі монастирі, тому підготовка нових послушниць до монашого життя у новіціяті проходила у повній конспірації.

1910 рік. На берегу Фінської затоки у місцевості Мерентяхті утворюється дім для спільноти. Там же виникла гімназія для дівчат, в якій реалізувались педагогічні ідеї Матері Уршулі.

Перша Світова війна

1914 рік. Початок Першої світової війни стає причиною видалення Матері Уршулі, як громадянки Австрії. Вона затримується у Скандинавії, спочатку у Стокгольмі, а потім в Данії. Поступово забирає сестер з Петербурга і разом з ними організовує школу для скандинавських дівчат.

Включається у життя місцевої Церкви і середовища, а також розпочинає співпрацювати з Комітетом Допомоги Жертвам війни, утвореним Генриком Сенкевичем та Ігнацієм Яном Падеревським у Швейцарії.

Повернення до Польщі

У 1920 році Мати Уршуля разом з сестрами повертається до Польщі, яка отримала незалежність. Петербурзька спільнота уршулянок оселяється в Пнєвах біля Познаня, а незабаром отримує від Святого Престолу дозвіл на переформування у Згромадження Уршулянок Серця Ісуса Конаючого (сірі уршулянки). 7 червня 1920 року папа Бенедикт XV затвердив нову конгрегацію. Головним напрямком її діяльності стала євангелізація через працю в галузі освіти і виховання.

Нове згромадження, засноване на фундаменті уршулянської духовності, у дусі обновлення продовжило традиції виховання та навчання, як знаряддя євангелізації, одночасно шукаючи форм, які відповідають новим потребам, особливо людям убогим. Згромадження під керівництвом Матері Уршулі швидко розвивається. Утворюються доми і розпочинається діяльність в багатьох місцях Польщі і місійні осередки на Східних Кресах.

З 1928 р. Згромадження розпочинає працювати в Італії, а в 1930 році в поміч жінкам, які їдуть на заробітки до Франції, сестри організовують перші доми у Франції.

Основні принципи духовності для сестер від Мати Уршулі були простими - щоб любили Бога понад усе, прагнучи, щоб жили просто, були покірними, а одночасно повні посвячення, творчі в розпочатих ініціативах праці для інших, особливо для дітей та молоді. Посмішку, радість душі і доброту вважала за особливо вірогідне свідоцтво зв'язку з Христом і цьому свідоцтву приписує великий євангелізаційний і виховний вплив. Вчила що святість доступна кожному.

Уршула Ледуховська багато подорожує, відвідуючи спільноти і відповідаючи на нові пропозиції і виклики часу.

Підкреслюючи велику роль організацій, які допомагають в катехезі і релігійному вихованні переносить до Польщі Євхаристійну Круціату (сьогодні: Євхаристійний Рух Молодих).

Організовує видавництво часописів для дітей та молоді, сама пише для них статті, також книги для дітей. Активно бере участь в релігійному, культурному, суспільному житті країни, за що отримує високі державні нагороди.

Мати Уршула відзначалася великою любов'ю до Ісуса Христа і до кожної людини, незважаючи на релігійне визнання, переконання та позицію. Для поляків ця жінка була святою ще за життя.

У 1935 році вийшла друком книга, написана за спогадами Мати Уршули та її сестри Марії Терези про їх матір, графиню Юзефу Ледуховську, яку називають "матір'ю святих".

Смерть

29 травня 1939 року Мати Уршуля Ледуховська помирає у Римі на 75-му році життя. На цей час Згромадження нараховувало близько 800 сестер в 37 спільнотах в Польщі, в Італії, у Франції.

Беатифікація

Після смерті Матері Уршулі було зафіксовано чотири випадки чудесного зцілення за її заступництвом. У 1946 році тесля Ян Колодейський серйозно захворів. У чоловіка почала розвиватися гангрена руки, єдиним порятунком була ампутація. Але Ян не погодився на операцію. Натомість, він почав старанно молитися перед фотографією Уршулі Ледуховської, обіцяючи їй смиренність і спокутування всіх скоєних гріхів. І диво сталося – біль в руці зменшився, а гангрена відступила.

20 червня 1983 року в Познані Іван Павло ІІ проголошує Мати Уршулю блаженною. Це перша беатифікація на польській землі.Збережене від тління тіло бл. Уршулі перевезене з Риму до Пнєв і покладене у каплиці.

2002 рік. Проголошення декрету про визнання чуда за посередництвом бл.Уршулі закінчує канонізаційний процес.

Уршулю Ледуховську канонізували 18 травня 2003 року. 2012 року своєю покровителькою її обрали мешканці Пнєв — міста, де постало створене нею чернече згромадження. Нині сестри-урсулинки працюють у чотирнадцяти країнах на п'яти континентах, з 1988 року і в Україні.

Примітки

1. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
2. GCatholic.org — 1997.
   d:Track:Q25932135
3. Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
   d:Track:Q296584
4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119401576 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
5. https://www.polskipetersburg.pl/hasla/ledochowska-halka-ledochowska-julia-maria-imie-zakonne-urszula
6. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
7. . urszulanki.pl (pl-pl) . Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
8. (пол) . Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
9. . www.wikiwand.com. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
10. (англ.). Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
11. Ледуховський. Blessed Maria Teresa Ledóchowska 1863 - 1922. The Ledóchowski Family (англ.). Процитовано 29.05.2024.
12. Згромадження Сестер Уршулянок Серця Ісуса Конаючого. www.rkc.lviv.ua. Процитовано 29 травня 2024.
13. Сестри Уршулянки Серця Ісуса Конаючого | Харківсько-Запорізька дієцезія РКЦ (укр.). Процитовано 29 травня 2024.
14. Сестри уршулянки: 25 років служіння на Поділлі (англ.). Процитовано 29 травня 2024.