Георгій Олександрович Уру́сов (нар. 27 серпня 1931, Фергана — пом. 7 червня 2012) — український архітектор; член Національної спілки архітекторів України, почесний член Української академії архітектури.
Георгій Олександрович Урусов | |
---|---|
Народження | 27 серпня 1931 |
Смерть | 7 червня 2012 (80 років) |
Країна (підданство) | СРСР Україна |
Навчання | Київський художній інститут |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Євпаторія, Єсентуки, Київ, Кисловодськ і Ялта |
Членство | Національна спілка архітекторів України |
Нагороди |
Біографія
Народився 27 серпня 1931 року в місті Фергані (тепер Узбекистан). 1948 року закінчив середню школу у Кисловодську. 1954 року закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту. Член КПРС з 1961 року. Після закінчення навчання працював в інституті «Діпромісто»:
- з 1954 року — архітектор;
- у 1967—1976 роках очолював архітектурну майстерню з проектування санаторно-курортних об'єктів;
- у 1976—1982 роках — головний архітектор, заступник директора інституту.
З 1982 по 1996 рік — заступник начальника Управління планування і забудови населених місць та архітектури Держбуду УРСР.
У 1996—2003 роках — учений секретар Комітету з Державної премії України в галузі архітектури.
Роботи
Автор та співавтор понад 90 проектів, з яких 53 реалізовані. А саме:
- автор і головний архітектор проектів:
- санаторіїв «Україна» (1972) і «Казахстан» (1976) у Єсентуках;
- санаторіїв «Лісова поляна» (1975), «Перемога» під Києвом;
- піонерського табору санаторного типу «Юний ленінець» (перша черга — 1975—1978, Євпаторія);
- санаторію імені С. М. Кірова (1975—1981) в Ялті та інших.
- разом з скульптором Ф. А. Коцюбинським створив пам'ятники:
- С. А. Ковпаку (1969, Київ, Байкове кладовище);
- Ю. М. Коцюбинському (1970) і B. М. Примакову (1972) у Чернігові.
Відзнаки
- Заслужений архітектор УРСР з 1973 року;
- Нагороджений орденом Дружби народів (1981), медалями:
- Народний архітектор України з 1999 року;
- Почесна грамота Кабінету міністрів України (2006).
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 15 квітня 2020.
- Указ Президента України № 770/99 від 29 червня 1999 року «Про присвоєння почесних звань України»
Література
- Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини : зб. наук. пр. з мистецтвознав., архітектурознав. і культурол. Вип. 7 / Нац. акад. мистецтв України, Ін-т пробл. сучас. мистецтва ; редкол.: В. Д. Сидоренко та ін.— Київ : Хімджест, 2010. — 512 с. [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 595. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Oleksandrovich Uru sov nar 27 serpnya 1931 Fergana pom 7 chervnya 2012 ukrayinskij arhitektor chlen Nacionalnoyi spilki arhitektoriv Ukrayini pochesnij chlen Ukrayinskoyi akademiyi arhitekturi Georgij Oleksandrovich UrusovNarodzhennya27 serpnya 1931 1931 08 27 Fergana Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika SRSRSmert7 chervnya 2012 2012 06 07 80 rokiv Krayina piddanstvo SRSR UkrayinaNavchannyaKiyivskij hudozhnij institutDiyalnistarhitektorPracya v mistahYevpatoriya Yesentuki Kiyiv Kislovodsk i YaltaChlenstvoNacionalna spilka arhitektoriv UkrayiniNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Urusov BiografiyaNarodivsya 27 serpnya 1931 roku v misti Fergani teper Uzbekistan 1948 roku zakinchiv serednyu shkolu u Kislovodsku 1954 roku zakinchiv arhitekturnij fakultet Kiyivskogo hudozhnogo institutu Chlen KPRS z 1961 roku Pislya zakinchennya navchannya pracyuvav v instituti Dipromisto z 1954 roku arhitektor u 1967 1976 rokah ocholyuvav arhitekturnu majsternyu z proektuvannya sanatorno kurortnih ob yektiv u 1976 1982 rokah golovnij arhitektor zastupnik direktora institutu Z 1982 po 1996 rik zastupnik nachalnika Upravlinnya planuvannya i zabudovi naselenih misc ta arhitekturi Derzhbudu URSR U 1996 2003 rokah uchenij sekretar Komitetu z Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi arhitekturi Pomer 7 chervnya 2012 roku RobotiSanatorij im Kirova v Yalti Avtor ta spivavtor ponad 90 proektiv z yakih 53 realizovani A same avtor i golovnij arhitektor proektiv sanatoriyiv Ukrayina 1972 i Kazahstan 1976 u Yesentukah sanatoriyiv Lisova polyana 1975 Peremoga pid Kiyevom pionerskogo taboru sanatornogo tipu Yunij leninec persha cherga 1975 1978 Yevpatoriya sanatoriyu imeni S M Kirova 1975 1981 v Yalti ta inshih razom z skulptorom F A Kocyubinskim stvoriv pam yatniki S A Kovpaku 1969 Kiyiv Bajkove kladovishe Yu M Kocyubinskomu 1970 i B M Primakovu 1972 u Chernigovi VidznakiZasluzhenij arhitektor URSR z 1973 roku Nagorodzhenij ordenom Druzhbi narodiv 1981 medalyami Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 Veteran praci 1984 Narodnij arhitektor Ukrayini z 1999 roku Pochesna gramota Kabinetu ministriv Ukrayini 2006 Primitki Arhiv originalu za 28 bereznya 2022 Procitovano 15 kvitnya 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini 770 99 vid 29 chervnya 1999 roku Pro prisvoyennya pochesnih zvan Ukrayini LiteraturaSuchasni problemi doslidzhennya restavraciyi ta zberezhennya kulturnoyi spadshini zb nauk pr z mistectvoznav arhitekturoznav i kulturol Vip 7 Nac akad mistectv Ukrayini In t probl suchas mistectva redkol V D Sidorenko ta in Kiyiv Himdzhest 2010 512 s 4 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 595 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022