Урсус (пол. Ursus) — район (дільниця) Варшави, що знаходиться у західній частині міста. На сході та півночі межує з дільницями Бемово (пол. Bemowo) та Влохи (пол. Włochy), на заході та півдні проходить адміністративна межа польської столиці. Площа дільниці становить 9,35 км2. Кількість жителів дільниці Урсус станом на 31 грудня 2014 становить 56490 чоловік.
Урсус | |
---|---|
— Дільниця Варшави — | |
Адміністрація | |
Координати: 52°11′34″ пн. ш. 20°53′23″ сх. д. / 52.19278° пн. ш. 20.88972° сх. д. | |
Країна | |
Воєводство | Мазовецьке |
Повіт/Місто | Варшава |
Уряд | |
- Голова | |
Площа | |
- Повна | 9,35 км² |
Населення (2014) | |
- Усього | 56 490 |
- Густота | 6041,7/км² |
Часовий пояс | CET () |
- Літній час | CEST () |
Телефонний код(и) | +48 22 |
Вебсайт: ursus.warszawa.pl | |
Урсус на карті Варшави | |
Є однією з найменших за площею дільниць Варшави.
Історія
У XIV столітті на території нинішньої дільниці Урсус існували села Чеховіце (пол. Czechowice), Скороше (пол. Skorosze) та Шамоти (пол. Szamoty), у пізніші часи виникло ще одне село — Ґоломбки (пол. Gołąbki). У 1893 було засноване товариство, що спеціалізувалося на випуску технічної продукції, — Towarzystwo Udziałowe Specjalnej Armatury i Motorów, згодом воно було перейменоване на «Урсус». У 1928 товариство сконструювало та випустило перші автомобілі. Однак у 1930 випуск автомобілів припинили через надто високу вартість виробництва.
На початку XX століття села почали активно розвиватися — в цей час у селі Скороше розміщується уряд створеної у 1916 однойменної ґміни, а в Шамотах у 1920-х будується механічний завод. Чеховіце в цей час перетворюється на робітничий район.
У часи Другої світової війни у Чеховіцах діяло велике антинімецьке підпілля — 3-й батальйон «Геленув» (пол. Helenów) Армії Крайової (10-та рота «Кордіан» (пол. Kordian)), батальйон «Мьотла» (пол. Miotła), частина якого згодом була виведена з Чеховіц, та частина 7-го полку «Ґарлух—Мадагаскар» (пол. Garłuch - Madagaskar) (рота пожежників і членів їхніх родин). Після закінчення війни, у 1947, на заводі «Урсус» було налагоджено випуск тракторів.
У 1952 Чеховіце, Скороше та Шамоти було об'єднано, у 1954 новостворена одиниця отримала назву Урсус. У 1968—78 на території Урсуса побудовано великий мікрорайон Нєджвядек (пол. Niedźwiadek). 25 червня 1976 робітники механічного заводу Урсуса організували страйк. Незадоволені підвищенням цін на продукти харчування робітники паралізували роботу залізничного транспорту. Міліція жорстоко придушила акцію протесту, після чого проти учасників страйку завели карні справи. 1 червня 1977 Урсус приєднано до Варшави як покарання за робітничий страйк; Урсус увійшов до польської столиці як складова дільниці Охота. 24 листопада 1980 вибухнув новий страйк — працівники «Урсусу», вимагаючи звільнення двох заарештованих учасників акції протесту 1976 року, зупинили виробництво та випуск тягачів. До страйкуючого «Урсусу» візит здійснили Яцек Куронь, Адам Міхнік та Лех Валенса. 14 грудня 1981 будівлю заводу оточили моторизовані підрозділи громадянської міліції ПНР — ЗОМО (пол. ZOMO, Zmotoryzowane Odwody Milicji Obywatelskiej). Тодішній очільник страйку Єжи Каньовський наказав його учасникам не чинити опору загонам міліції. Під час придушення акції протесту було заарештовано близько 60 активістів «Солідарності».
1 січня 1993 Урсус став окремою дільницею. Після адміністративно-територіальної реформи, в 1994, набув статусу столичної ґміни. У 2002, після чергової реформи адміністративно-територіального устрою, знову отримав статус дільниці.
12 вересня 2008 між дільницею Урсус та Шевченківським районом Києва підписано договір про взаємодопомогу.
Райони
Урсус умовно ділиться на п'ять районів:
- Ґоломбки
- Шамоти
- Нєджвядек
- Чеховіце
- Скороше
Адміністративні кордони
Урсус межує:
- на заході — з Пястовим (пол. Piastów)
- на півночі — з дільницями Бемово та Влохи, а також ґміною Ожарув Мазовецький (пол. Ożarów Mazowiecki)
- на сході — з дільницею Влохи
- на півдні — з ґміною Міхаловіце (пол. Michałowice)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Урсус |
- Сайт Головного статистичного управління Польщі (пол.) [ 10 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Warszawikia (пол.) [ 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт дільниці Урсус (пол.) [ 20 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ursus pol Ursus rajon dilnicya Varshavi sho znahoditsya u zahidnij chastini mista Na shodi ta pivnochi mezhuye z dilnicyami Bemovo pol Bemowo ta Vlohi pol Wlochy na zahodi ta pivdni prohodit administrativna mezha polskoyi stolici Plosha dilnici stanovit 9 35 km2 Kilkist zhiteliv dilnici Ursus stanom na 31 grudnya 2014 stanovit 56490 cholovik Ursus Dilnicya Varshavi AdministraciyaAdministraciya Koordinati 52 11 34 pn sh 20 53 23 sh d 52 19278 pn sh 20 88972 sh d 52 19278 20 88972 KrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshava Uryad Golova Plosha Povna 9 35 km Naselennya 2014 Usogo 56 490 Gustota 6041 7 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22 Vebsajt ursus warszawa pl Ursus na karti VarshaviUrsus na karti Varshavi Ye odniyeyu z najmenshih za plosheyu dilnic Varshavi IstoriyaU XIV stolitti na teritoriyi ninishnoyi dilnici Ursus isnuvali sela Chehovice pol Czechowice Skoroshe pol Skorosze ta Shamoti pol Szamoty u piznishi chasi viniklo she odne selo Golombki pol Golabki U 1893 bulo zasnovane tovaristvo sho specializuvalosya na vipusku tehnichnoyi produkciyi Towarzystwo Udzialowe Specjalnej Armatury i Motorow zgodom vono bulo perejmenovane na Ursus U 1928 tovaristvo skonstruyuvalo ta vipustilo pershi avtomobili Odnak u 1930 vipusk avtomobiliv pripinili cherez nadto visoku vartist virobnictva Na pochatku XX stolittya sela pochali aktivno rozvivatisya v cej chas u seli Skoroshe rozmishuyetsya uryad stvorenoyi u 1916 odnojmennoyi gmini a v Shamotah u 1920 h buduyetsya mehanichnij zavod Chehovice v cej chas peretvoryuyetsya na robitnichij rajon U chasi Drugoyi svitovoyi vijni u Chehovicah diyalo velike antinimecke pidpillya 3 j bataljon Gelenuv pol Helenow Armiyi Krajovoyi 10 ta rota Kordian pol Kordian bataljon Motla pol Miotla chastina yakogo zgodom bula vivedena z Chehovic ta chastina 7 go polku Garluh Madagaskar pol Garluch Madagaskar rota pozhezhnikiv i chleniv yihnih rodin Pislya zakinchennya vijni u 1947 na zavodi Ursus bulo nalagodzheno vipusk traktoriv U 1952 Chehovice Skoroshe ta Shamoti bulo ob yednano u 1954 novostvorena odinicya otrimala nazvu Ursus U 1968 78 na teritoriyi Ursusa pobudovano velikij mikrorajon Nyedzhvyadek pol Niedzwiadek 25 chervnya 1976 robitniki mehanichnogo zavodu Ursusa organizuvali strajk Nezadovoleni pidvishennyam cin na produkti harchuvannya robitniki paralizuvali robotu zaliznichnogo transportu Miliciya zhorstoko pridushila akciyu protestu pislya chogo proti uchasnikiv strajku zaveli karni spravi 1 chervnya 1977 Ursus priyednano do Varshavi yak pokarannya za robitnichij strajk Ursus uvijshov do polskoyi stolici yak skladova dilnici Ohota 24 listopada 1980 vibuhnuv novij strajk pracivniki Ursusu vimagayuchi zvilnennya dvoh zaareshtovanih uchasnikiv akciyi protestu 1976 roku zupinili virobnictvo ta vipusk tyagachiv Do strajkuyuchogo Ursusu vizit zdijsnili Yacek Kuron Adam Mihnik ta Leh Valensa 14 grudnya 1981 budivlyu zavodu otochili motorizovani pidrozdili gromadyanskoyi miliciyi PNR ZOMO pol ZOMO Zmotoryzowane Odwody Milicji Obywatelskiej Todishnij ochilnik strajku Yezhi Kanovskij nakazav jogo uchasnikam ne chiniti oporu zagonam miliciyi Pid chas pridushennya akciyi protestu bulo zaareshtovano blizko 60 aktivistiv Solidarnosti 1 sichnya 1993 Ursus stav okremoyu dilniceyu Pislya administrativno teritorialnoyi reformi v 1994 nabuv statusu stolichnoyi gmini U 2002 pislya chergovoyi reformi administrativno teritorialnogo ustroyu znovu otrimav status dilnici 12 veresnya 2008 mizh dilniceyu Ursus ta Shevchenkivskim rajonom Kiyeva pidpisano dogovir pro vzayemodopomogu RajoniUrsus umovno dilitsya na p yat rajoniv Golombki Shamoti Nyedzhvyadek Chehovice SkorosheAdministrativni kordoniUrsus mezhuye na zahodi z Pyastovim pol Piastow na pivnochi z dilnicyami Bemovo ta Vlohi a takozh gminoyu Ozharuv Mazoveckij pol Ozarow Mazowiecki na shodi z dilniceyu Vlohi na pivdni z gminoyu Mihalovice pol Michalowice PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ursus Sajt Golovnogo statistichnogo upravlinnya Polshi pol 10 travnya 2016 u Wayback Machine Sajt Warszawikia pol 25 serpnya 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt dilnici Ursus pol 20 chervnya 2016 u Wayback Machine