Уржин Гармаєв (1888 — 13 березня 1947 року) — офіцер в армії отамана , генерал-лейтенант армії Маньчжоу-го, генерал Імператорської армії Японії.
Уржин Гармаєв | |
---|---|
Народився | 1888 d, Забайкальська область, Російська імперія |
Помер | 13 березня 1947 Москва, СРСР ·вогнепальне поранення |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | військовослужбовець |
Учасник | Громадянська війна в Росії, Друга світова війна, радянсько-японські прикордонні конфлікти і Японсько-китайська війна |
Військове звання | генерал-лейтенант і генерал |
Нагороди | |
|
Біографія
Уржин Гармаєв народився у 1888 році в місцевості Тогото поблизу села Макарове Красноярської волості Забайкальської області. За національністю — бурят.
У 1912 році закінчив Читинське міське училище і працював учителем у бурятських улусах, викладав російську і бурятські мови.
Наприкінці 1917 року життя Уржина Гармаєва круто змінилося. На допиті 27 листопада 1945 року він так описав цю подію:
Коли я працював у булуці Догоді Агінського аймаку, до мене наприкінці грудня 1917 року приїхав помічник настоятеля Цугульского дацану лама Шойдор Дилгиров, який заявив, що прибув за вказівкою загальних зборів лам і хошунського керівництва з пропозицією поїхати мені і сільському вчителі Дилику Циренову в місто Маньчжурія, де розташовувався на той час штаб Семенова… Разом з Циреновим я відвідав Семенова у готелі «Метрополь» і, отримавши від нього обіцянку підтримати боротьбу кулацько-ламської верхівки проти радянської влади, передав це Дилгирову. Оригінальний текст (рос.) Когда я работал в булуке Догоди Агинского аймака, ко мне в последних числах декабря 1917 года приехал помощник настоятеля Цугульского дацана лама Шойдор Дылгыров, заявивший, что он прибыл по указанию общего собрания лам и хошунского начальства с предложением поехать мне и сельскому учителю Дылыку Цыренову в город Маньчжурия, где располагался в то время штаб Семёнова… Вместе с Цыреновым я посетил в отеле «Метрополь» Семёнова и, получив от него обещание поддержать борьбу кулацко-ламской верхушки против Советской власти, передал это Дылгырову | ||
— Уржин Гармаєв, |
.
У роки громадянської війни
Влітку 1918 року Гармаєв взяв активну участь у створенні військових формувань з бурятського населення в допомогу військам отамана Семенова. У вересні 1918 року Забайкалля було .
У квітні 1919 року Гармаєв закінчив військову школу і отримав чин прапорщика. Служив у 1-му бурят-монгольському полку, потім — офіцером для доручень у військовому відділі Бурят-Монгольської Думи.
У грудні 1919 року прикомандирований отаманом Семеновим до штабу окремого кавалерійського дивізіону імені генерала Кримова в місті Троїцькосавське, якому було доручено вторгнутися в північні райони Монголії, однак дивізіон був розбитий радянськими військами.
Еміграція в Маньчжурію
З поверненням більшовиків Уржин Гармаєв з сім'єю назавжди покидає рідні місця і поселяється в Хулунбуїрского округу за 30 кілометрів від міста . У Маньчжурії він продовжував тісні контакти з білою еміграцією.
Разом з тим, за завданням японської розвідки Гармаєв намагається популяризувати серед шенехенських бурятів ідею створення з монголів, баргутів і бурятів панмонгольської політичної організації і панмонгольської держави, до якої повинні були увійти Зовнішня Монголія, Барга, Внутрішня Монголія і Бурят-Монгольська республіка.
У 1931 році Японія нападає на Китай з метою відділити Маньчжурію. Китайці і маньчжури починають розправи над японцями, які опинилися в Маньчжурії до початку бойових дій. Уржин Гармаєв покриває сімох японських службовців. На допиті пізніше він сказав:
Після приходу японських військ, ці японці висловили мені свою вдячність і назвали своїм спасителем. Факт покриття і порятунку мною цих сімох японських громадян зіграв вирішальну роль у моїй подальшій кар'єрі, оскільки говорив про моє дружнє ставлення до японців і що мені, відповідно, можна довіряти. Оригінальний текст (рос.) После прихода японских войск эти японцы выразили мне свою благодарность и называли своим спасителем. Факт укрытия и спасения мною этих семи японских граждан сыграл решающую роль в моей дальнейшей военной карьере, так как он говорил о моём дружеском отношении к японцам и что мне, следовательно, можно вполне доверять. | ||
— Уржин Гармаєв, |
1 березня 1932 року утворилася маріонеткова держава Маньчжоу-го. Гармаєва запросили в Хайлар, де японці запропонували йому сформувати бурят-монгольські частини в Північно-Хінганській провінції. Він дав згоду, і військове міністерство Маньчжоу-Го призначило його командувачем охоронними військами, присвоївши звання полковника. Ці частини несли охорону кордону з Радянським Союзом і Монгольською Народною Республікою.
Війська Уржина Гармаєва, зведені в «Хінганський північний охоронний загін», брали участь у вторгненні японської армії в Монголію в районі річки Халхін-Гол. Втрати військ Гармаєва склали близько 100 осіб.
Друга світова війна
У 1940 році Гармаєва призначили командувачем військами 10-го військового округу армії Маньчжоу-го. Йому присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.
Округ займав території Північно-Хінганської і Східно-Хінганської провінцій. Під командуванням Гармаєва округ проводив активну підготовку до бойових дій проти СРСР, а також вів контррозвідувальну роботу проти радянських спецслужб.
У грудні 1944 року Гармаєв був усунутий із посади командувача військовим округом у зв'язку з тим, що не мав академічної освіти. На початку 1945 року Гармаєв вступив на посаду начальника військового училища в місті Ваньємяо.
Добровільна здача в полон
9 серпня 1945 року Радянський Союз оголошує війну Японії. У короткий термін Квантунська армія була розгромлена.
31 серпня Уржин Гармаєв добровільно здався в полон, з'явившись в радянську комендатуру міста Чанчунь. На доказ, що він є генералом Квантунської армії, Гармаєв пред'явив свої документи та нагороди — три ордени і сім медалей.
За вироком Військової колегії Верховного Суду СРСР Уржин Гармаєв розстріляний 13 березня 1947 року в Москві.
23 червня 1992 року Генеральною Прокуратурою Російської Федерації Уржин Гармаєв реабілітований.
Родина
- Батько — Гармай Будаєв.
- Дружина — Мадик Даваєва.
- Син — Дашиніма; у 1945 р. студент училища державних чиновників р. в Чанчунь; в даний час проживає в м. Улан-Батор.
- Дочка — Санджидма (1937 р.), до 1992 р. жила в КНР, потім переїхала в РФ; у неї дві дочки, четверо онуків і один правнук; проживають в Улан-Уде.
- Брат — Гармаєв Даза.
- Дружина брата — Сабик.
- Сестра — Симжит.
Усі в 1945 році проживали в Тумет-Хошуні Південно-Хінганської провінції (Маньчжурія).
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2009. Процитовано 28 грудня 2017.
- ГАРМАЕВ Уржин Гармаевич [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Об офицере двух армий [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Два генерали [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Такий неоднозначний Уржин Гармаєв [ 15 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Нащадки генерала японської армії живуть в Улан-Уде (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urzhin Garmayev 1888 13 bereznya 1947 roku oficer v armiyi otamana general lejtenant armiyi Manchzhou go general Imperatorskoyi armiyi Yaponiyi Urzhin GarmayevNarodivsya 1888 d Zabajkalska oblast Rosijska imperiyaPomer 13 bereznya 1947 1947 03 13 Moskva SRSR vognepalne poranennyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist vijskovosluzhbovecUchasnik Gromadyanska vijna v Rosiyi Druga svitova vijna radyansko yaponski prikordonni konflikti i Yaponsko kitajska vijnaVijskove zvannya general lejtenant i generalNagorodi d d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaUrzhin Garmayev narodivsya u 1888 roci v miscevosti Togoto poblizu sela Makarove Krasnoyarskoyi volosti Zabajkalskoyi oblasti Za nacionalnistyu buryat U 1912 roci zakinchiv Chitinske miske uchilishe i pracyuvav uchitelem u buryatskih ulusah vikladav rosijsku i buryatski movi Naprikinci 1917 roku zhittya Urzhina Garmayeva kruto zminilosya Na dopiti 27 listopada 1945 roku vin tak opisav cyu podiyu Koli ya pracyuvav u buluci Dogodi Aginskogo ajmaku do mene naprikinci grudnya 1917 roku priyihav pomichnik nastoyatelya Cugulskogo dacanu lama Shojdor Dilgirov yakij zayaviv sho pribuv za vkazivkoyu zagalnih zboriv lam i hoshunskogo kerivnictva z propoziciyeyu poyihati meni i silskomu vchiteli Diliku Cirenovu v misto Manchzhuriya de roztashovuvavsya na toj chas shtab Semenova Razom z Cirenovim ya vidvidav Semenova u goteli Metropol i otrimavshi vid nogo obicyanku pidtrimati borotbu kulacko lamskoyi verhivki proti radyanskoyi vladi peredav ce Dilgirovu Originalnij tekst ros Kogda ya rabotal v buluke Dogodi Aginskogo ajmaka ko mne v poslednih chislah dekabrya 1917 goda priehal pomoshnik nastoyatelya Cugulskogo dacana lama Shojdor Dylgyrov zayavivshij chto on pribyl po ukazaniyu obshego sobraniya lam i hoshunskogo nachalstva s predlozheniem poehat mne i selskomu uchitelyu Dylyku Cyrenovu v gorod Manchzhuriya gde raspolagalsya v to vremya shtab Semyonova Vmeste s Cyrenovym ya posetil v otele Metropol Semyonova i poluchiv ot nego obeshanie podderzhat borbu kulacko lamskoj verhushki protiv Sovetskoj vlasti peredal eto Dylgyrovu Urzhin Garmayev U roki gromadyanskoyi vijni Vlitku 1918 roku Garmayev vzyav aktivnu uchast u stvorenni vijskovih formuvan z buryatskogo naselennya v dopomogu vijskam otamana Semenova U veresni 1918 roku Zabajkallya bulo U kvitni 1919 roku Garmayev zakinchiv vijskovu shkolu i otrimav chin praporshika Sluzhiv u 1 mu buryat mongolskomu polku potim oficerom dlya doruchen u vijskovomu viddili Buryat Mongolskoyi Dumi U grudni 1919 roku prikomandirovanij otamanom Semenovim do shtabu okremogo kavalerijskogo divizionu imeni generala Krimova v misti Troyickosavske yakomu bulo dorucheno vtorgnutisya v pivnichni rajoni Mongoliyi odnak divizion buv rozbitij radyanskimi vijskami Emigraciya v Manchzhuriyu Z povernennyam bilshovikiv Urzhin Garmayev z sim yeyu nazavzhdi pokidaye ridni miscya i poselyayetsya v Hulunbuyirskogo okrugu za 30 kilometriv vid mista U Manchzhuriyi vin prodovzhuvav tisni kontakti z biloyu emigraciyeyu Razom z tim za zavdannyam yaponskoyi rozvidki Garmayev namagayetsya populyarizuvati sered shenehenskih buryativ ideyu stvorennya z mongoliv bargutiv i buryativ panmongolskoyi politichnoyi organizaciyi i panmongolskoyi derzhavi do yakoyi povinni buli uvijti Zovnishnya Mongoliya Barga Vnutrishnya Mongoliya i Buryat Mongolska respublika U 1931 roci Yaponiya napadaye na Kitaj z metoyu viddiliti Manchzhuriyu Kitajci i manchzhuri pochinayut rozpravi nad yaponcyami yaki opinilisya v Manchzhuriyi do pochatku bojovih dij Urzhin Garmayev pokrivaye simoh yaponskih sluzhbovciv Na dopiti piznishe vin skazav Pislya prihodu yaponskih vijsk ci yaponci vislovili meni svoyu vdyachnist i nazvali svoyim spasitelem Fakt pokrittya i poryatunku mnoyu cih simoh yaponskih gromadyan zigrav virishalnu rol u moyij podalshij kar yeri oskilki govoriv pro moye druzhnye stavlennya do yaponciv i sho meni vidpovidno mozhna doviryati Originalnij tekst ros Posle prihoda yaponskih vojsk eti yaponcy vyrazili mne svoyu blagodarnost i nazyvali svoim spasitelem Fakt ukrytiya i spaseniya mnoyu etih semi yaponskih grazhdan sygral reshayushuyu rol v moej dalnejshej voennoj karere tak kak on govoril o moyom druzheskom otnoshenii k yaponcam i chto mne sledovatelno mozhno vpolne doveryat Urzhin Garmayev 1 bereznya 1932 roku utvorilasya marionetkova derzhava Manchzhou go Garmayeva zaprosili v Hajlar de yaponci zaproponuvali jomu sformuvati buryat mongolski chastini v Pivnichno Hinganskij provinciyi Vin dav zgodu i vijskove ministerstvo Manchzhou Go priznachilo jogo komanduvachem ohoronnimi vijskami prisvoyivshi zvannya polkovnika Ci chastini nesli ohoronu kordonu z Radyanskim Soyuzom i Mongolskoyu Narodnoyu Respublikoyu Vijska Urzhina Garmayeva zvedeni v Hinganskij pivnichnij ohoronnij zagin brali uchast u vtorgnenni yaponskoyi armiyi v Mongoliyu v rajoni richki Halhin Gol Vtrati vijsk Garmayeva sklali blizko 100 osib Druga svitova vijna Komanduvannya 10 m vijskovim okrugom armiyi Manchzhou go general lejtenant Urzhin Garmayev livoruch i general Ganzhuurzhav pravoruch U 1940 roci Garmayeva priznachili komanduvachem vijskami 10 go vijskovogo okrugu armiyi Manchzhou go Jomu prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenanta Okrug zajmav teritoriyi Pivnichno Hinganskoyi i Shidno Hinganskoyi provincij Pid komanduvannyam Garmayeva okrug provodiv aktivnu pidgotovku do bojovih dij proti SRSR a takozh viv kontrrozviduvalnu robotu proti radyanskih specsluzhb U grudni 1944 roku Garmayev buv usunutij iz posadi komanduvacha vijskovim okrugom u zv yazku z tim sho ne mav akademichnoyi osviti Na pochatku 1945 roku Garmayev vstupiv na posadu nachalnika vijskovogo uchilisha v misti Vanyemyao Dobrovilna zdacha v polon 9 serpnya 1945 roku Radyanskij Soyuz ogoloshuye vijnu Yaponiyi U korotkij termin Kvantunska armiya bula rozgromlena 31 serpnya Urzhin Garmayev dobrovilno zdavsya v polon z yavivshis v radyansku komendaturu mista Chanchun Na dokaz sho vin ye generalom Kvantunskoyi armiyi Garmayev pred yaviv svoyi dokumenti ta nagorodi tri ordeni i sim medalej Za virokom Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR Urzhin Garmayev rozstrilyanij 13 bereznya 1947 roku v Moskvi 23 chervnya 1992 roku Generalnoyu Prokuraturoyu Rosijskoyi Federaciyi Urzhin Garmayev reabilitovanij RodinaBatko Garmaj Budayev Druzhina Madik Davayeva Sin Dashinima u 1945 r student uchilisha derzhavnih chinovnikiv r v Chanchun v danij chas prozhivaye v m Ulan Bator Dochka Sandzhidma 1937 r do 1992 r zhila v KNR potim pereyihala v RF u neyi dvi dochki chetvero onukiv i odin pravnuk prozhivayut v Ulan Ude Brat Garmayev Daza Druzhina brata Sabik Sestra Simzhit Usi v 1945 roci prozhivali v Tumet Hoshuni Pivdenno Hinganskoyi provinciyi Manchzhuriya Primitki Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2009 Procitovano 28 grudnya 2017 GARMAEV Urzhin Garmaevich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ob oficere dvuh armij 25 veresnya 2015 u Wayback Machine ros PosilannyaDva generali 5 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Takij neodnoznachnij Urzhin Garmayev 15 bereznya 2015 u Wayback Machine ros Nashadki generala yaponskoyi armiyi zhivut v Ulan Ude ros