Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уппсальський замок (швед. Uppsala Slott) — королівський замок-палац XVI століття в стилі ренесанс, розташований у місті Уппсала в Швеції. Був зведений за наказом короля Густава I. З ним пов'язані кілька важливих для шведської історії подій. Занесений до шведського реєстру охоронюваних будівель.
| Уппсальський замок | |
|---|---|
 | |
59°51′12″ пн. ш. 17°38′07″ сх. д. / 59.85359000002777208° пн. ш. 17.635430000027778163° сх. д.Координати: 59°51′12″ пн. ш. 17°38′07″ сх. д. / 59.85359000002777208° пн. ш. 17.635430000027778163° сх. д. | |
| Тип | замок пам'ятка культури пам'ятка і d |
| Статус спадщини | d[1], d[2] і d[3] |
| Країна |  Швеція |
| Розташування | комуна Уппсала[4] |
| Архітектурний стиль | Архітектура Відродження |
| Засновник | Густав I Ваза |
| Засновано | 1567 |
| Власник | d |
| Оператор | d і d |
| Сайт | uppsalaslott.com |
  Уппсальський замок (Швеція) | |
 Уппсальський замок у Вікісховищі | |
Будівництво
Будівництво замку почалося в 1540-х роках за наказом короля Швеції Густава Вази. Згідно з переказами, був закладений в 1549-му році, однак реально роботи почалися не пізніше 1547-го року. Бастіони почали зводитися вже 1545-му. Це був період становлення Швеції як незалежної держави. Величний замок був покликаний символізувати верховенство королівської влади в країні після розриву з Ватиканом. І навіть гармати замку були спрямовані на розташовану нижче резиденцію шведського архієпископа.
Відповідальним за будівництво був [sv], який раніше побудував замок Гріпсгольм. Будівництво почалося з південно-західної вежі, яка була закінчена в 1557 році. З 1551-го по 1558-й роки керівником робіт був [sv]. Він розширив замок, зробив двір з півночі, побудував два бастіони. На той час замок мав орієнтацію не з півночі на південь, як зараз, а з заходу на схід. З тієї фази будівництва збереглося мало.
23 квітня 1572 року замок сильно постраждав від пожежі. Після цього замок, що був попервах фортецею був значно реконструйований і розширений за правління синів Густава I королів Еріка XIV, Юхана III та Карла IX, в результаті чого він перетворився на замок-палац у стилі ренесанс. Ерік XIV запросив в 1573-у році архітектора [sv], брав участь раніше в будівництві Гюстровського замку. Його помічником був Антоніус Ватц, який у 1580 році став керівником робіт після смерті Парра. Сучасні обриси сформувалися близько 1600 року. Північна башта була завершена в 1614-у році. За правління Густава II Адольфа до подальших робіт починаючи з 1620 року був запрошений данський архітектор Каспер Пантен. Замок був завершений лише за правління королеви Христини через століття після початку будівництва.
16 травня 1702 року в Уппсалі сталась досить сильна пожежа, від якої постраждав і замок. Його реконструкція була визнана неможливою, він довго лежав у руїнах. Південно-західна стіна була знесена. Частина його будматеріалів були використані при будівництві лікарні в Уппсалі і королівського палацу в Стокгольмі.
У 1744 році принц король Адольф Фредрік вирішив відновити замок. Роботи з відновлення замку та північної вежі тривали з 1749 по 1762 роки під керівництвом архітектора Карла Хорлемана. Потім робота повністю припинилася через брак грошей, і остаточно відреставрований замок був лише в 1815—1820 роках, коли була відновлена його південна вежа.
У 2002—2003 роках була проведена реставрація фасадів, в ході якої було повернуто історичне забарвлення Карла Хорлемана.
Спочатку стіни замку були рясно розписані біблійними висловами, на даний момент залишаються помітні тільки два написи на стукко (Псалом 33:18 145:18).
Ботанічний сад
Перед замком розташований ботанічний сад, що перебуває у віданні університету Уппсали.
Спочатку це був звичайний сад, створений в 1665 році. Постраждав під час пожежі, та був знову відновлений у 1744-му році в стилі бароко за планом архітектора Карла Хорлемана. Ботанічний сад відновили за ініціативи Карла Тунберга, який переконав короля Густава III передати сад при замку університетові. Він був створений у 1655 році Улофом Рудбеком старшим. У 1741 році відповідальним за розвиток став Карл Лінней, який перетворив його на найбільший ботанічний сад свого часу, зібравши там тисячі зарубіжних рослин. Старий ботанічний сад знаходився у центрі міста на березі річки Фюрісон, що протікає через місто. Тому його ґрунти були заболоченими. Крім того, сад було потрібно розширити. Саме тому Тунберг і звернувся до короля, який пожертвував велику суму грошей, на які й була побудована оранжерея Ліннеанум.
Всі рослини були перенесені зі старого ботанічного саду до саду перед замком, який був відкритий у 1807 році. Після цього старий сад, який тепер називається «сади Ліннея», поступово занепав. А новий ботанічний сад перед замком розширювався кілька разів, і зараз він займає площу понад 34 акрів. В саду знаходиться понад 11 000 видів рослин. Найстаріші рослини — це лаврові дерева Ліннея, яким понад 250 років..
Історичні події
Із замком пов'язані ряд важливих для історії Швеції подій.
- Звідси Густав I почав свій «шлях Еріка» (швед. Eriksgata).
- В 1567 році тодішній король Швеції Ерік XIV у стані люті та божевілля вбив у замку трьох дворян з родини Стуре та ще трьох людей (швед. Sturemorden).
- В 1593 році в замку відбулося зібрання, в якому брали участь понад 300 священиків, і в ході якого була ратифікована Реформація — відмова від католицизму і перехід до лютеранства.
- У замку був коронований Густав II Адольф, а пізніше в 1630 році в ньому ухвалив рішення й оголосив про вступ Швеції у війну, яка пізніше була названа Тридцятилітньою.
- У Державному залі цього замку 6 червня 1654 року було оголошено про зречення королеви Христини від трону.
На початку 1900-х років у замку провів своє дитинство Даґ Гаммаршельд, який у 1953—1961 роках був генеральним секретарем ООН.
Сучасна функція
Колишній Державний зал замку став популярним місцем проведення конференцій та інших заходів.
Зараз у замку розміщується адміністрація лена Уппсала і ряду різних компаній. Крім того, в ньому знаходяться [sv] та музей миру (швед. Fredsmuseum).
Примітки
- Bebyggelseregistret
- Bebyggelseregistret
- Fornminnesregistret
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Uppsala Castle [Архівовано 18 квітня 2013 у Archive.is] // Uppsala kommun.
- Upsala Slott // Bebyggelseregistret.
- Carl Mauritz Kjellberg. Uppsala (неопр.). — 1914. — P. 74.
- Fodor's upCLOSE Europe. — Inc. Fodor's Travel Publications, 1998.
- Nordisk familjebok (неопр.). — 1921. — P. 907.
- Bernard Samuel Myers. Encyclopedia of World Art (неопр.). — McGraw-Hill, 1959. — Т. 13. — P. cdiii.
- Eugene Fodor. Fodor's Scandinavia (неопр.). — D. McKay, 2004.
- History of Uppsala Castle // uppsalaslott.com (официальный сайт замка).
- History of Uppsala Castle // uppsalaslott.com (офіційний сайт замку)
- А.К. Сытин. . — С. 363-371.
- Botanical Garden [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.] // Uppsala University.
- Uppsala slott // slottguiden.info
Посилання
- - фотографії замку і ботанічного саду на WorldFlicks.org.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uppsalskij zamok shved Uppsala Slott korolivskij zamok palac XVI stolittya v stili renesans roztashovanij u misti Uppsala v Shveciyi Buv zvedenij za nakazom korolya Gustava I Z nim pov yazani kilka vazhlivih dlya shvedskoyi istoriyi podij Zanesenij do shvedskogo reyestru ohoronyuvanih budivel Uppsalskij zamok59 51 12 pn sh 17 38 07 sh d 59 85359000002777208 pn sh 17 635430000027778163 sh d 59 85359000002777208 17 635430000027778163 Koordinati 59 51 12 pn sh 17 38 07 sh d 59 85359000002777208 pn sh 17 635430000027778163 sh d 59 85359000002777208 17 635430000027778163Tipzamok pam yatka kulturi pam yatka i dStatus spadshinid 1 d 2 i d 3 Krayina Shveciya ISO3166 1 alpha 3 SWE ISO3166 1 cifrovij 752 Roztashuvannyakomuna Uppsala 4 Arhitekturnij stilArhitektura VidrodzhennyaZasnovnikGustav I VazaZasnovano1567VlasnikdOperatord i dSajtuppsalaslott comUppsalskij zamok Shveciya Uppsalskij zamok u VikishovishiBudivnictvoBudivnictvo zamku pochalosya v 1540 h rokah za nakazom korolya Shveciyi Gustava Vazi Zgidno z perekazami buv zakladenij v 1549 mu roci odnak realno roboti pochalisya ne piznishe 1547 go roku Bastioni pochali zvoditisya vzhe 1545 mu Ce buv period stanovlennya Shveciyi yak nezalezhnoyi derzhavi Velichnij zamok buv poklikanij simvolizuvati verhovenstvo korolivskoyi vladi v krayini pislya rozrivu z Vatikanom I navit garmati zamku buli spryamovani na roztashovanu nizhche rezidenciyu shvedskogo arhiyepiskopa Vidpovidalnim za budivnictvo buv sv yakij ranishe pobuduvav zamok Gripsgolm Budivnictvo pochalosya z pivdenno zahidnoyi vezhi yaka bula zakinchena v 1557 roci Z 1551 go po 1558 j roki kerivnikom robit buv sv Vin rozshiriv zamok zrobiv dvir z pivnochi pobuduvav dva bastioni Na toj chas zamok mav oriyentaciyu ne z pivnochi na pivden yak zaraz a z zahodu na shid Z tiyeyi fazi budivnictva zbereglosya malo Plan mista pered pozhezheyu 1702 go roku zamok i abatstvo zobrazheni v trivimirnij proyekciyi 23 kvitnya 1572 roku zamok silno postrazhdav vid pozhezhi Pislya cogo zamok sho buv popervah forteceyu buv znachno rekonstrujovanij i rozshirenij za pravlinnya siniv Gustava I koroliv Erika XIV Yuhana III ta Karla IX v rezultati chogo vin peretvorivsya na zamok palac u stili renesans Erik XIV zaprosiv v 1573 u roci arhitektora sv brav uchast ranishe v budivnictvi Gyustrovskogo zamku Jogo pomichnikom buv Antonius Vatc yakij u 1580 roci stav kerivnikom robit pislya smerti Parra Suchasni obrisi sformuvalisya blizko 1600 roku Pivnichna bashta bula zavershena v 1614 u roci Za pravlinnya Gustava II Adolfa do podalshih robit pochinayuchi z 1620 roku buv zaproshenij danskij arhitektor Kasper Panten Zamok buv zavershenij lishe za pravlinnya korolevi Hristini cherez stolittya pislya pochatku budivnictva 16 travnya 1702 roku v Uppsali stalas dosit silna pozhezha vid yakoyi postrazhdav i zamok Jogo rekonstrukciya bula viznana nemozhlivoyu vin dovgo lezhav u ruyinah Pivdenno zahidna stina bula znesena Chastina jogo budmaterialiv buli vikoristani pri budivnictvi likarni v Uppsali i korolivskogo palacu v Stokgolmi U 1744 roci princ korol Adolf Fredrik virishiv vidnoviti zamok Roboti z vidnovlennya zamku ta pivnichnoyi vezhi trivali z 1749 po 1762 roki pid kerivnictvom arhitektora Karla Horlemana Potim robota povnistyu pripinilasya cherez brak groshej i ostatochno vidrestavrovanij zamok buv lishe v 1815 1820 rokah koli bula vidnovlena jogo pivdenna vezha U 2002 2003 rokah bula provedena restavraciya fasadiv v hodi yakoyi bulo povernuto istorichne zabarvlennya Karla Horlemana Spochatku stini zamku buli ryasno rozpisani biblijnimi vislovami na danij moment zalishayutsya pomitni tilki dva napisi na stukko Psalom 33 18 145 18 Botanichnij sadZamok i sad v 1675 mu roci Pered zamkom roztashovanij botanichnij sad sho perebuvaye u vidanni universitetu Uppsali Spochatku ce buv zvichajnij sad stvorenij v 1665 roci Postrazhdav pid chas pozhezhi ta buv znovu vidnovlenij u 1744 mu roci v stili baroko za planom arhitektora Karla Horlemana Botanichnij sad vidnovili za iniciativi Karla Tunberga yakij perekonav korolya Gustava III peredati sad pri zamku universitetovi Vin buv stvorenij u 1655 roci Ulofom Rudbekom starshim U 1741 roci vidpovidalnim za rozvitok stav Karl Linnej yakij peretvoriv jogo na najbilshij botanichnij sad svogo chasu zibravshi tam tisyachi zarubizhnih roslin Starij botanichnij sad znahodivsya u centri mista na berezi richki Fyurison sho protikaye cherez misto Tomu jogo grunti buli zabolochenimi Krim togo sad bulo potribno rozshiriti Same tomu Tunberg i zvernuvsya do korolya yakij pozhertvuvav veliku sumu groshej na yaki j bula pobudovana oranzhereya Linneanum Vsi roslini buli pereneseni zi starogo botanichnogo sadu do sadu pered zamkom yakij buv vidkritij u 1807 roci Pislya cogo starij sad yakij teper nazivayetsya sadi Linneya postupovo zanepav A novij botanichnij sad pered zamkom rozshiryuvavsya kilka raziv i zaraz vin zajmaye ploshu ponad 34 akriv V sadu znahoditsya ponad 11 000 vidiv roslin Najstarishi roslini ce lavrovi dereva Linneya yakim ponad 250 rokiv Istorichni podiyiIz zamkom pov yazani ryad vazhlivih dlya istoriyi Shveciyi podij Zvidsi Gustav I pochav svij shlyah Erika shved Eriksgata V 1567 roci todishnij korol Shveciyi Erik XIV u stani lyuti ta bozhevillya vbiv u zamku troh dvoryan z rodini Sture ta she troh lyudej shved Sturemorden V 1593 roci v zamku vidbulosya zibrannya v yakomu brali uchast ponad 300 svyashenikiv i v hodi yakogo bula ratifikovana Reformaciya vidmova vid katolicizmu i perehid do lyuteranstva U zamku buv koronovanij Gustav II Adolf a piznishe v 1630 roci v nomu uhvaliv rishennya j ogolosiv pro vstup Shveciyi u vijnu yaka piznishe bula nazvana Tridcyatilitnoyu U Derzhavnomu zali cogo zamku 6 chervnya 1654 roku bulo ogolosheno pro zrechennya korolevi Hristini vid tronu Na pochatku 1900 h rokiv u zamku proviv svoye ditinstvo Dag Gammarsheld yakij u 1953 1961 rokah buv generalnim sekretarem OON Suchasna funkciyaKolishnij Derzhavnij zal zamku stav populyarnim miscem provedennya konferencij ta inshih zahodiv Zaraz u zamku rozmishuyetsya administraciya lena Uppsala i ryadu riznih kompanij Krim togo v nomu znahodyatsya sv ta muzej miru shved Fredsmuseum PrimitkiBebyggelseregistret d Track Q20244383 Bebyggelseregistret d Track Q20244383 Fornminnesregistret d Track Q10498015 Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Uppsala Castle Arhivovano 18 kvitnya 2013 u Archive is Uppsala kommun Upsala Slott Bebyggelseregistret Carl Mauritz Kjellberg Uppsala neopr 1914 P 74 Fodor s upCLOSE Europe Inc Fodor s Travel Publications 1998 Nordisk familjebok neopr 1921 P 907 Bernard Samuel Myers Encyclopedia of World Art neopr McGraw Hill 1959 T 13 P cdiii Eugene Fodor Fodor s Scandinavia neopr D McKay 2004 History of Uppsala Castle uppsalaslott com oficialnyj sajt zamka History of Uppsala Castle uppsalaslott com oficijnij sajt zamku A K Sytin S 363 371 Botanical Garden 8 chervnya 2011 u Wayback Machine Uppsala University Uppsala slott slottguiden infoPosilannya fotografiyi zamku i botanichnogo sadu na WorldFlicks org