Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йосип Юзеф Станіславович Уншліхт 19 31 грудня 1879 18791231 Млава Плоцька губернія Російська імперія тепер Польща розстр

Уншліхт Йосип Станіславович

Уншліхт Йосип Станіславович

Йосип (Юзеф) Станіславович Уншліхт (19 (31) грудня 1879(18791231), Млава, Плоцька губернія, Російська імперія, тепер Польща — розстріляний 29 липня 1938 Москва) — партійний діяч Соціал-демократії Королівства Польського і Литви і ВКП(б), один з творців радянських органів державної безпеки — ВЧК—ДПУ. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) у 1924—1925 роках. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1925—1937 роках.

Уншліхт Йосип Станіславович
image
Псевдо Юроўскі, Лявон, Цёмны і Тэхнік
Народився 19 (31) грудня 1879
Млава, Млавський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Помер 29 липня 1938(1938-07-29)[1] (58 років) або 28 липня 1938(1938-07-28)[2] (58 років)
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна image Російська імперія
image СРСР
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов польська
Членство Всесоюзне товариство старих більшовиків
Посада Член Всеросійської ради[d]
Партія КПРС
Брати, сестри d
Автограф image
Нагороди
image

Біографія

Народився в польській міщанській родині, батько працював службовцем. У 1896 році закінчив Варшавське реальне училище. З 1895 по 1900 рік працював репетитором у Варшаві. У 1900 році закінчив Вищі технічні курси у Варшаві, електротехнік.

У 1900 вступив до Соціал-демократії Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ), яка в 1907 році увійшла в РСДРП, більшовик.

З 1900 по 1913 рік — на підпільній партійній роботі у Варшаві та Лодзі. З 1913 по липень 1916 року — на підпільній партійній роботі у Варшаві, Орлі, Мценську та Архангельську.

З серпня по листопад 1916 року перебував у в'язниці Москви за революційну діяльність. У листопаді 1916 — січні 1917 року — на засланні в селі Тутура Верхоленського повіту Іркутської губернії. З січня по березень 1917 року — на партійній роботі в Іркутську.

З квітня 1917 року — на партійній роботі в Петрограді, член Петроградської ради. У жовтні 1917 року — член Петроградського військово-революційного комітету.

З 30 листопада 1917 по 1918 рік — член колегії Народного комісаріату внутрішніх справ РРФСР. На початку 1918 року брав участь у бойових діях з німецькими військами під Псковом. У квітні 1918 — січні 1919 року голова Центральної колегії у справах полонених і біженців у Москві.

З 28 лютого 1919 року — народний комісар у військових справах Литовсько-білоруської РСР, член Президії ЦК КП Литви та Білорусі в місті Вільно. У квітні 1919 року — заступник голови Ради оборони Литовсько-білоруської РСР. 27 квітня — 9 червня 1919 року — член Революційної військової ради (РВР) Білорусько-Литовської армії.

9 червня — 13 грудня 1919 року — член РВР 16-ї армії РСЧА Західного фронту в Мінську та Смоленську. 7 грудня 1919 — 9 квітня 1921 року — член РВР Західного фронту в Смоленську. Під час війни з Польщею у 1920 році був членом Тимчасового Польського революційного комітету.

З 12 квітня 1921 по 6 лютого 1922 року — заступник голови ВЧК (наступник І. К. Ксенофонтова), відповідно до його пропозиції було створено спеціальне бюро із ведення активної розвідки — дезінформації супротивника. Керував висилкою лікарів, професорів і інших представників інтелігенції (на посту замголови ДПУ його змінив Менжинський). Одночасно, з 28 листопада 1921 по 6 лютого 1922 року — голова Московської губернської ЧК, а з 6 по 27 лютого 1922 року — начальник Московського губернського відділу ДПУ. 6 лютого 1922 — 18 вересня 1923 року — заступник голови ДПУ при РНК РРФСР.

З 28 серпня 1923 по 2 червня 1930 року — член РВР СРСР. Одночасно, з 28 серпня 1923 по 6 лютого 1925 року — начальник постачання РСЧА.

6 лютого 1925 — 2 червня 1930 року — заступник народного комісара з військових і морських справ СРСР і заступник голови РВР СРСР. Одночасно з січня 1927 по 1930 рік — голова Добровільного товариство сприяння авіахіму СРСР.

З червня 1930 по 1932 рік — заступник голови Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. Одночасно, з 1931 по 1933 рік — заступник голови Держплану СРСР. До вересня 1933 року — головний арбітр Державного арбітражу СРСР.

У вересні 1933 — лютому 1935 року — начальник Головного управління Цивільного повітряного флоту при РНК СРСР.

8 лютого 1935 — червень 1937 року — секретар Союзної Ради ЦВК СРСР.

11 червня 1937 року заарештований органами НКВС, звинувачений в приналежності до «диверсійно-шпигунської мережі польської розвідки в СРСР», що існувала у вигляді так званої «Польської організації військової».

28 липня 1938 року Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до розстрілу. 29 липня 1938 року розстріляний. Місце розстрілу — Бутово-Комунарка.

10 березня 1956 року реабілітований, 22 березня 1956 року посмертно поновлений в членах КПРС.

Нагороди

Посилання

  • Довідник з історії КПРС(рос.)
  • Архів О.Яковлєва(рос.)
  • Уншліхт на сайті «Хронос»(рос.)

Примітки

  1. Уншлихт Иосиф Станиславович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Josip Yuzef Stanislavovich Unshliht 19 31 grudnya 1879 18791231 Mlava Plocka guberniya Rosijska imperiya teper Polsha rozstrilyanij 29 lipnya 1938 Moskva partijnij diyach Social demokratiyi Korolivstva Polskogo i Litvi i VKP b odin z tvorciv radyanskih organiv derzhavnoyi bezpeki VChK DPU Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi VKP b u 1924 1925 rokah Kandidat u chleni CK VKP b u 1925 1937 rokah Unshliht Josip StanislavovichPsevdo Yuroyski Lyavon Cyomny i TehnikNarodivsya 19 31 grudnya 1879 Mlava Mlavskij povit Mazovecke voyevodstvo Respublika PolshaPomer 29 lipnya 1938 1938 07 29 1 58 rokiv abo 28 lipnya 1938 1938 07 28 2 58 rokiv Rozstrilnij poligon Komunarka Leninskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSRPohovannya Rozstrilnij poligon Komunarka Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist politik vijskovosluzhbovecZnannya mov polskaChlenstvo Vsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPosada Chlen Vserosijskoyi radi d Partiya KPRSBrati sestri dAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v polskij mishanskij rodini batko pracyuvav sluzhbovcem U 1896 roci zakinchiv Varshavske realne uchilishe Z 1895 po 1900 rik pracyuvav repetitorom u Varshavi U 1900 roci zakinchiv Vishi tehnichni kursi u Varshavi elektrotehnik U 1900 vstupiv do Social demokratiyi Korolivstva Polskogo i Litvi SDKPiL yaka v 1907 roci uvijshla v RSDRP bilshovik Z 1900 po 1913 rik na pidpilnij partijnij roboti u Varshavi ta Lodzi Z 1913 po lipen 1916 roku na pidpilnij partijnij roboti u Varshavi Orli Mcensku ta Arhangelsku Z serpnya po listopad 1916 roku perebuvav u v yaznici Moskvi za revolyucijnu diyalnist U listopadi 1916 sichni 1917 roku na zaslanni v seli Tutura Verholenskogo povitu Irkutskoyi guberniyi Z sichnya po berezen 1917 roku na partijnij roboti v Irkutsku Z kvitnya 1917 roku na partijnij roboti v Petrogradi chlen Petrogradskoyi radi U zhovtni 1917 roku chlen Petrogradskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Z 30 listopada 1917 po 1918 rik chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu vnutrishnih sprav RRFSR Na pochatku 1918 roku brav uchast u bojovih diyah z nimeckimi vijskami pid Pskovom U kvitni 1918 sichni 1919 roku golova Centralnoyi kolegiyi u spravah polonenih i bizhenciv u Moskvi Z 28 lyutogo 1919 roku narodnij komisar u vijskovih spravah Litovsko biloruskoyi RSR chlen Prezidiyi CK KP Litvi ta Bilorusi v misti Vilno U kvitni 1919 roku zastupnik golovi Radi oboroni Litovsko biloruskoyi RSR 27 kvitnya 9 chervnya 1919 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR Bilorusko Litovskoyi armiyi 9 chervnya 13 grudnya 1919 roku chlen RVR 16 yi armiyi RSChA Zahidnogo frontu v Minsku ta Smolensku 7 grudnya 1919 9 kvitnya 1921 roku chlen RVR Zahidnogo frontu v Smolensku Pid chas vijni z Polsheyu u 1920 roci buv chlenom Timchasovogo Polskogo revolyucijnogo komitetu Z 12 kvitnya 1921 po 6 lyutogo 1922 roku zastupnik golovi VChK nastupnik I K Ksenofontova vidpovidno do jogo propoziciyi bulo stvoreno specialne byuro iz vedennya aktivnoyi rozvidki dezinformaciyi suprotivnika Keruvav visilkoyu likariv profesoriv i inshih predstavnikiv inteligenciyi na postu zamgolovi DPU jogo zminiv Menzhinskij Odnochasno z 28 listopada 1921 po 6 lyutogo 1922 roku golova Moskovskoyi gubernskoyi ChK a z 6 po 27 lyutogo 1922 roku nachalnik Moskovskogo gubernskogo viddilu DPU 6 lyutogo 1922 18 veresnya 1923 roku zastupnik golovi DPU pri RNK RRFSR Z 28 serpnya 1923 po 2 chervnya 1930 roku chlen RVR SRSR Odnochasno z 28 serpnya 1923 po 6 lyutogo 1925 roku nachalnik postachannya RSChA 6 lyutogo 1925 2 chervnya 1930 roku zastupnik narodnogo komisara z vijskovih i morskih sprav SRSR i zastupnik golovi RVR SRSR Odnochasno z sichnya 1927 po 1930 rik golova Dobrovilnogo tovaristvo spriyannya aviahimu SRSR Z chervnya 1930 po 1932 rik zastupnik golovi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG SRSR Odnochasno z 1931 po 1933 rik zastupnik golovi Derzhplanu SRSR Do veresnya 1933 roku golovnij arbitr Derzhavnogo arbitrazhu SRSR U veresni 1933 lyutomu 1935 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya Civilnogo povitryanogo flotu pri RNK SRSR 8 lyutogo 1935 cherven 1937 roku sekretar Soyuznoyi Radi CVK SRSR 11 chervnya 1937 roku zaareshtovanij organami NKVS zvinuvachenij v prinalezhnosti do diversijno shpigunskoyi merezhi polskoyi rozvidki v SRSR sho isnuvala u viglyadi tak zvanoyi Polskoyi organizaciyi vijskovoyi 28 lipnya 1938 roku Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR zasudzhenij do rozstrilu 29 lipnya 1938 roku rozstrilyanij Misce rozstrilu Butovo Komunarka 10 bereznya 1956 roku reabilitovanij 22 bereznya 1956 roku posmertno ponovlenij v chlenah KPRS Nagorodiorden Chervonogo Prapora 20 02 1928 PosilannyaDovidnik z istoriyi KPRS ros Arhiv O Yakovlyeva ros Unshliht na sajti Hronos ros PrimitkiUnshliht Iosif Stanislavovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454

Дата публікації:
Топ