Ульпія Августа Траяна (Ulpia Augustae Traiana) — античне місто в римській провінції Фракія. Сьогодні розташовано в межах міста Стара Загора (Болгарія). Натепер є частиною археологічного парку «Августа Траяна—Верея».
Історія
В давнину на цьому місці розташовувалося давнє фракійське поселення, що насивався Бероя. Місто було засновано близько 107 року імператором Траяном, названо на його честь. Отримав статус римської колонії. Деякі з останніх досліджень припускають, що його міг заснувати наступник Траяна — імператор Адріан. Проте останній напевне сприяв розбудові міста.
Найвищого розвитку Ульпія Августа Траяна досягло за часів імператора Марка Аврелія, ставши другим за значенням містом Фракії після Філіппополя. Зберігало вагу економічного центру в часи династі Севера. Його відвідало декілька римських імператорів, зокрема Луцій Септимій Север, Каракалла, Діоклетіан, що свідчить про його значущість.
Зі 161 року місто карбувала власні монети (станом на 2016 рік знайдено 874 монети). Карбування тривало до кінця III ст. Відомо, що містяни мали торговельні зв'язки з віддаленими областями та містами, такими як Спарта, Аквінк в Паннонії та провінцією Сирія. Торгівля здійснювалася бронзовими виробами, ювелірними прикрасами, мармуровими статуями, гончарними і скляними виробами. Водночас мінеральні джерела та лазні залучали до міста відпочивальників та місцеву знать, що селилася в Ульпії Августі Траяні. Піднесення міста тривала до кінця правління імператора Галлієна.
В середині IV ст. Ульпія Августа Траяна стала одним з головних центрів християнства на Балканах. В цей час став знову називатися фракійським іменем Бероя. Значна частина міста була зруйнована внаслідок вторгнень готів наприкінці IV ст., гунів в V ст., пізніше — аварів, слов'ян і булгар.
В часи утворення Першого Болгарського царства місто в значні мірі занепало. За правління хана Тервела у 717 році Бероя увійшло до складу Болгарського царства і був названий Боруй. Місто незмінно був центром протистояння Болгарії та візантійської імперії. 784 року Візантія відвоювала місто, що стала називатися Іринополь. У 812 році болагри знову відвоювали місто. У X стю повернулося до візантійської імперії в результаті походів імператора Василія II.Тоді отримало назву Верея. У 1180-х роках Друге Болгарське царство знову повернула його собі. В цей час поступово центр переходить до сучасної Старої Загори, яке утвердилося як місто в часи османського панування.
Опис
В часи розквіту обімала площу у 50 га. Загалом площу перетинали прямі вулиці, на кшталт квадрату. Скрізь місто проходила центральна вулиця, що з'єднувала аристократичний район з форумом. Від бруківці цієї вулиці, що проходила зі сходу на захід, збереглися великі кам'яні плити. Поруч з ними археологічна експедиція виявила античне скло і безліч бронзових монет.
Виявлено 40 веж, існувала система водопостачання, каналізація, театр, храми римських божеств, ринки, одеон, мінеральні лазні. Ареологи виявлені численні громадські та житлові будівлі. В численних майстернях виготовлялися предмети розкошів, статуї, мідні та залізні вироби.
У 2011 році знайдено мозаїку, названу «Процесія Діоніса» (відома також як «Силен з вакханками»), на якій зображено Силена, наставник і супутника Діоніса, який очолює двох танцюючих вакханок. Вона була відреставрована за рахунок Американського дослідницького центру в Софії і фонду «Америка для Болгарії», неурядових організацій. Згодом виставлена в залі античності в Історичному музеї області Стара-Загора.
У 2016 році виявлено іншу підлогову мозаїку площею 60 м², яка складена з кольорових камінців . Вона прикрашала підлогу головного залу в багатому домі місцевих аристократів римського часу. На мозаїці було зображено язичницьке божество, проте з прийняттям християнства зображення було стерто. Спочатку зображене божество поки не ідентифіковано.
Джерела
- Научноинформационен център «Българска енциклопедия». Голяма енциклопедия «България». Том 1. София, Книгоиздателска къща «Труд», 2011. . с. 12.
- ARCHAEOLOGIST DISCOVERS FLOOR MOSAIC FROM ANCIENT ROMAN CITY AUGUSTA TRAIANA IN BULGARIA'S STARA ZAGORA[недоступне посилання з липня 2019]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ульпія Августа Траяна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ulpiya Avgusta Trayana Ulpia Augustae Traiana antichne misto v rimskij provinciyi Frakiya Sogodni roztashovano v mezhah mista Stara Zagora Bolgariya Nateper ye chastinoyu arheologichnogo parku Avgusta Trayana Vereya Forum mista Ulpiyi Avgusti TrayaniIstoriyaV davninu na comu misci roztashovuvalosya davnye frakijske poselennya sho nasivavsya Beroya Misto bulo zasnovano blizko 107 roku imperatorom Trayanom nazvano na jogo chest Otrimav status rimskoyi koloniyi Deyaki z ostannih doslidzhen pripuskayut sho jogo mig zasnuvati nastupnik Trayana imperator Adrian Prote ostannij napevne spriyav rozbudovi mista Najvishogo rozvitku Ulpiya Avgusta Trayana dosyaglo za chasiv imperatora Marka Avreliya stavshi drugim za znachennyam mistom Frakiyi pislya Filippopolya Zberigalo vagu ekonomichnogo centru v chasi dinasti Severa Jogo vidvidalo dekilka rimskih imperatoriv zokrema Lucij Septimij Sever Karakalla Diokletian sho svidchit pro jogo znachushist Zi 161 roku misto karbuvala vlasni moneti stanom na 2016 rik znajdeno 874 moneti Karbuvannya trivalo do kincya III st Vidomo sho mistyani mali torgovelni zv yazki z viddalenimi oblastyami ta mistami takimi yak Sparta Akvink v Pannoniyi ta provinciyeyu Siriya Torgivlya zdijsnyuvalasya bronzovimi virobami yuvelirnimi prikrasami marmurovimi statuyami goncharnimi i sklyanimi virobami Vodnochas mineralni dzherela ta lazni zaluchali do mista vidpochivalnikiv ta miscevu znat sho selilasya v Ulpiyi Avgusti Trayani Pidnesennya mista trivala do kincya pravlinnya imperatora Galliyena V seredini IV st Ulpiya Avgusta Trayana stala odnim z golovnih centriv hristiyanstva na Balkanah V cej chas stav znovu nazivatisya frakijskim imenem Beroya Znachna chastina mista bula zrujnovana vnaslidok vtorgnen gotiv naprikinci IV st guniv v V st piznishe avariv slov yan i bulgar V chasi utvorennya Pershogo Bolgarskogo carstva misto v znachni miri zanepalo Za pravlinnya hana Tervela u 717 roci Beroya uvijshlo do skladu Bolgarskogo carstva i buv nazvanij Boruj Misto nezminno buv centrom protistoyannya Bolgariyi ta vizantijskoyi imperiyi 784 roku Vizantiya vidvoyuvala misto sho stala nazivatisya Irinopol U 812 roci bolagri znovu vidvoyuvali misto U X styu povernulosya do vizantijskoyi imperiyi v rezultati pohodiv imperatora Vasiliya II Todi otrimalo nazvu Vereya U 1180 h rokah Druge Bolgarske carstvo znovu povernula jogo sobi V cej chas postupovo centr perehodit do suchasnoyi Staroyi Zagori yake utverdilosya yak misto v chasi osmanskogo panuvannya OpisV chasi rozkvitu obimala ploshu u 50 ga Zagalom ploshu peretinali pryami vulici na kshtalt kvadratu Skriz misto prohodila centralna vulicya sho z yednuvala aristokratichnij rajon z forumom Vid brukivci ciyeyi vulici sho prohodila zi shodu na zahid zbereglisya veliki kam yani pliti Poruch z nimi arheologichna ekspediciya viyavila antichne sklo i bezlich bronzovih monet Viyavleno 40 vezh isnuvala sistema vodopostachannya kanalizaciya teatr hrami rimskih bozhestv rinki odeon mineralni lazni Areologi viyavleni chislenni gromadski ta zhitlovi budivli V chislennih majsternyah vigotovlyalisya predmeti rozkoshiv statuyi midni ta zalizni virobi U 2011 roci znajdeno mozayiku nazvanu Procesiya Dionisa vidoma takozh yak Silen z vakhankami na yakij zobrazheno Silena nastavnik i suputnika Dionisa yakij ocholyuye dvoh tancyuyuchih vakhanok Vona bula vidrestavrovana za rahunok Amerikanskogo doslidnickogo centru v Sofiyi i fondu Amerika dlya Bolgariyi neuryadovih organizacij Zgodom vistavlena v zali antichnosti v Istorichnomu muzeyi oblasti Stara Zagora U 2016 roci viyavleno inshu pidlogovu mozayiku plosheyu 60 m yaka skladena z kolorovih kaminciv Vona prikrashala pidlogu golovnogo zalu v bagatomu domi miscevih aristokrativ rimskogo chasu Na mozayici bulo zobrazheno yazichnicke bozhestvo prote z prijnyattyam hristiyanstva zobrazhennya bulo sterto Spochatku zobrazhene bozhestvo poki ne identifikovano DzherelaNauchnoinformacionen centr Blgarska enciklopediya Golyama enciklopediya Blgariya Tom 1 Sofiya Knigoizdatelska ksha Trud 2011 ISBN 9789548104234 s 12 ARCHAEOLOGIST DISCOVERS FLOOR MOSAIC FROM ANCIENT ROMAN CITY AUGUSTA TRAIANA IN BULGARIA S STARA ZAGORA nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ulpiya Avgusta Trayana