Улоговини

Уло́го́вина (лат., англ.: cavus; англ. hollow) — на земній поверхні, замкнуте майже з усіх сторін.

Улоговина

Вигляд на Сколівську улоговину з гори Кудрявець (хребет Зелем'янка)

Загальний опис

Розрізняють улоговини тектонічного, та іншого походження. Форма улоговини (переважно круглих ), рідше витягнута.

Неглибокі улоговини поширені в степах України (зокрема, степові блюдця). Великі улоговини — западини; є також на дні океанів.

За походженням улоговин розрізняють розрізняють такі (типи озер):

• тектонічні,
• залишкові,
• льодовикові,
• загатні,
• лиманні.

За водним режимом улоговини поділяють на:

• стічні,
• нестічні (безстічні).

У рельєфі морського дна виділяють улоговини перехідної зони та улоговини ложа океану.

Приклади улоговин

• Афарська улоговина
• Верхньотисинська улоговина
• Мінусінська улоговина
• Турфанська улоговина
• Станіславська улоговина
• Верхньодністровська улоговина
• Зайсанська улоговина
• Калуська улоговина
• Сколівська улоговина
• Ясінська улоговина
• Улоговина Великих Озер
• Вижницька улоговина

Див. також

• Западина
• Кулуар
• Моравська Брама
• Депресія (геологія)
• Котловина
• Лощина

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. Кн. 1, К., 1984, стор. 477.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Посилання

• Улоговина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.