Улоговина Великих озер (монг. Их нууруудын хотгор, Ikh Nuuruudyn Khotgor) — велика тектонічна улоговина на заході Монголії і півдні республіки Тува, Росія. Входить до складу Центрально-Азійського внутрішнього басейну.
Улоговина Великих озер | |
Країна | Росія |
---|---|
Улоговина Великих озер у Вікісховищі |
Координати: 49°18′38″ пн. ш. 92°38′15″ сх. д. / 49.31080000002777552° пн. ш. 92.63760000002778838° сх. д.
Географія
Улоговина обмежена хребтами Монгольського і Гобійського Алтаю на півдні і заході, відрогами хребта Хангай на сході і хребтом Танну-Ула на півночі. На південь від улоговини розташована пустельна западина . Протяжність улоговини з півночі на південь становить 160 км, з заходу на схід — 600 км. Загальна площа перевищує 100 тис. км²;. Висота коливається від 750 до 2000 м. У північній частині улоговини проходить невеликий хребет , що відокремлює басейн озера Убсу-Нур від іншої частини улоговини.
Основні форми рельєфу в районі улоговини Великих озер:
- скелясті гори, на схилах яких розташовані степ і лісостеп
- похилі щебеневі і глинясті рівнини пустельного типу
- озерні рівнини
- піщані скупчення різноманітних типів загальної площею близько 14 тис. км²;
Гідрографія
Низовину улоговини заповнюють численні озера, найбільші з них
- Прісноводні:
- Хара-Ус-Нур — друге за величиною прісноводне озеро Монголії
- Хара-Нур
- Толбо-Нур
- — високогірне озеро, лежаче на висоті 2100 метрів
- Айраг-Нур
- Солоні:
- Убсу-Нур — найбільше озеро Монголії (північна частина в Росії), басейн якого внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Хяргас-Нур (Хиргис-Нур)
- — високогірне озеро з дуже прозорою водою
- Дурген-Нуур
- Солончаки
Долини річок, при виході в улоговину утворюють широкі дельти. Основні річки: Кобдо, Завхан, .
Клімат, флора і фауна
Клімат в улоговини різко континентальний, зафіксований мінімум температури становить -50 °С, максимум +35 °C. Середньорічна норма опадів у центральній і південній частинах становить 100–150 мм, переважний ландшафт — напівпустелі і пустелі. У гірських областях і на півночі опадів випадає до 350 мм на рік, рівнинні частини зайняті степами.
На території регіона розвинене пасовищне тваринництво, а на окремих ділянках — зрошувальне землеробство. Над улоговиною проходить центрально-азійський шлях міграції водних птахів Західного та Середнього Сибіру. Також на території западини живе кілька глобально рідкісних видів, у тому числі сніговий барс і гірський баран — аргалі.
Посилання
- Улоговина Великих озер в БСЭ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- MONGOLALTAI.RU — Подорож у Монголію — Монгольський Алтай і пустеля Гобі(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ulogovina Velikih ozer mong Ih nuuruudyn hotgor Ikh Nuuruudyn Khotgor velika tektonichna ulogovina na zahodi Mongoliyi i pivdni respubliki Tuva Rosiya Vhodit do skladu Centralno Azijskogo vnutrishnogo basejnu Ulogovina Velikih ozer Krayina Rosiya Ulogovina Velikih ozer u Vikishovishi Koordinati 49 18 38 pn sh 92 38 15 sh d 49 31080000002777552 pn sh 92 63760000002778838 sh d 49 31080000002777552 92 63760000002778838Ozero Ubsu Nur najbilshe ozero v ulogovini Velikih ozer i najbilshe ozero MongoliyiGeografiyaUlogovina obmezhena hrebtami Mongolskogo i Gobijskogo Altayu na pivdni i zahodi vidrogami hrebta Hangaj na shodi i hrebtom Tannu Ula na pivnochi Na pivden vid ulogovini roztashovana pustelna zapadina Protyazhnist ulogovini z pivnochi na pivden stanovit 160 km z zahodu na shid 600 km Zagalna plosha perevishuye 100 tis km Visota kolivayetsya vid 750 do 2000 m U pivnichnij chastini ulogovini prohodit nevelikij hrebet sho vidokremlyuye basejn ozera Ubsu Nur vid inshoyi chastini ulogovini Osnovni formi relyefu v rajoni ulogovini Velikih ozer skelyasti gori na shilah yakih roztashovani step i lisostep pohili shebenevi i glinyasti rivnini pustelnogo tipu ozerni rivnini pishani skupchennya riznomanitnih tipiv zagalnoyi plosheyu blizko 14 tis km GidrografiyaNizovinu ulogovini zapovnyuyut chislenni ozera najbilshi z nih Prisnovodni Hara Us Nur druge za velichinoyu prisnovodne ozero Mongoliyi Hara Nur Tolbo Nur visokogirne ozero lezhache na visoti 2100 metriv Ajrag Nur Soloni Ubsu Nur najbilshe ozero Mongoliyi pivnichna chastina v Rosiyi basejn yakogo vneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Hyargas Nur Hirgis Nur visokogirne ozero z duzhe prozoroyu vodoyu Durgen Nuur Solonchaki Dolini richok pri vihodi v ulogovinu utvoryuyut shiroki delti Osnovni richki Kobdo Zavhan Klimat flora i faunaKlimat v ulogovini rizko kontinentalnij zafiksovanij minimum temperaturi stanovit 50 S maksimum 35 C Serednorichna norma opadiv u centralnij i pivdennij chastinah stanovit 100 150 mm perevazhnij landshaft napivpusteli i pusteli U girskih oblastyah i na pivnochi opadiv vipadaye do 350 mm na rik rivninni chastini zajnyati stepami Na teritoriyi regiona rozvinene pasovishne tvarinnictvo a na okremih dilyankah zroshuvalne zemlerobstvo Nad ulogovinoyu prohodit centralno azijskij shlyah migraciyi vodnih ptahiv Zahidnogo ta Serednogo Sibiru Takozh na teritoriyi zapadini zhive kilka globalno ridkisnih vidiv u tomu chisli snigovij bars i girskij baran argali PosilannyaUlogovina Velikih ozer v BSE nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros MONGOLALTAI RU Podorozh u Mongoliyu Mongolskij Altaj i pustelya Gobi ros