Українці в Чорногорії (чорн. Ukrajinci u Crnoj Gori / Украјинци у Црној Гори) — одна з національних громад на території Чорногорії, яка аналогічно українській діаспорі в Сербії та інших країнах колишньої Югославії, сформувалася під впливом історико-політичних причин. Більшість українців в Чорногорії — нащадки емігрантів з колишніх Російської і Австро-Угорської імперій, переселенці на Балкани в результаті подій 1917—1922 років, двох світових воєн, сталінських репресій[].
Українці в Чорногорії | |
---|---|
Ареал | м. Подгориця та інші великі міста |
Мова | українська, чорногорська |
Релігія | Греко-католицизм, Православ'я |
Історія
Станом на 1910 рік у Королівстві Далмація проживало 811 рутенів (українців). Статистика щодо кількості українців у окрузі Котор Королівства Далмація, територія якого після Другої Світової війни увійшла до складу Чорногорії, наразі не віднайдена.
Згідно перепису населення Королівства сербів, хорватів та словенців 1921 року у Чорногорії проживало 3 українці (русинів, рутенів, малорусів), а у Далмації - жодного.
Перепис населення Югославії 15 березня 1948 року зафіксував в Чорногорії 23 русини-українці. Це становило непомітну частину населення Чорногорії та 0,1% русинсько-українського населення усієї Югославії. Більшість українців Югославії проживали у Сербії (Воєводина), Боснії і Герцеговині та Хорватії.
Забезпечення мовних, культурних та інших прав української діаспори
Основні заходи щодо забезпечення мовних, культурних та інших прав української діаспори здійснюються за підтримки Посольства України в Чорногорії, серед яких можна виділити наступні напрямки роботи:
- проведення заходів, присвячених пам'ятним датам в історії України;
- пропаганда досягнень української культури;
- робота з українською діаспорою в Чорногорії.
Заходи української діаспори
З метою відзначення пам'ятних дат в історії України неодноразово проводилися заходи, присвячені роковинам з дня народження Лесі Українки і Тараса Шевченка із залученням української діаспори в Чорногорії, а також проходили лекції в Університеті Чорногорії та Університеті «Донья Гориця» на тему «Життя і творчість Великого Кобзаря і Лесі Українки», «Історія української дипломатії», «Історія релігії в Україні», в ході яких було забезпечене висвітлення в провідних ЗМІ Чорногорії шляхом розсилки тематичних прес-релізів і проведенням інтерв'ю.
У приміщенні Посольства було проведено засідання Міжнародного жіночого клубу Чорногорії. Головною метою діяльності клубу є сприяння і допомога новим членам, розвиток дружніх відносин між членами клубу, проведення благодійних гуманітарних заходів. Під час засідання Міжнародного жіночого клубу Чорногорії виступив український акордеоніст, професор Музичної академії в місті Цетинє — П.Янкович. В ході зустрічі члени клубу мали можливість познайомитися з традиційними українськими стравами, приготованими представниками української діаспори в Чорногорії.
Делегація українських художників і дизайнерів відвідали філософський факультет Університету Чорногорії, зустрілися зі студентами, які вивчають українську мову та провели спільну прес-конференцію з Послом О.Слюсаренко та деканом факультету Б.Церовичем. В цей же день в м. Даниловград відбувся український концерт за участю народних артистів України.
В рамках тижнів моди Royal Fashion Week в Чорногорії, вперше в історії українсько-чорногорських відносин, проводився День української моди, де були представлені роботи видатних українських дизайнерів С.Єрмакова і О.Голец. На заході були присутні представники культурної еліти Чорногорії, представники влади та іноземних посольств.
В рамках заходу Тиждень українського мистецтва «Ukrainian Art Week in Montenegro» в містах Котор, Будва, Подгориця, в Чорногорію прибула український художник О.Нестерова з іконою власного авторства «св. Архангел Михаїл». Посол О.Слюсаренко відвідала Духовний центр в м. Подгориця і прочитала лекцію на тему «Історія українського іконопису». На прохання чорногорської сторони, ікона О.Нестерової була виставлена в Монастирі Джабіонік. Під час відвідування Духовного центру, була присутня телевізійна група «Радіо і телебачення Чорногорії» з метою підготовки окремої телепрограми з цього приводу.
У культурно-інформаційному центрі Подгориці «Будо Томовіч» проводилися Дні українського кіно. У програму увійшов фільм «Закохані в Київ», який складається з 8 короткометражних фільмів, номінантів численних міжнародних конкурсів і кінофестивалів, в тому числі Каннського і Берлінського кінофестивалів.
З метою забезпечення національно-культурних потреб і підтримки діалогу з представниками закордонного українства, забезпечувалося участь української діаспори, що проживає в Чорногорії, в культурно-гуманітарних заходах, що проводилися з ініціативи та за сприяння Посольства. До таких відносяться Тижні української моди та українського художнього мистецтва в Чорногорії, заходи, присвячені видатним і пам'ятним історичним датам України, українським державним святам, на постійній основі проводяться заходи з метою популяризації українського історико-культурної спадщини.
Увічнення пам'яті Тараса Шевченка в Чорногорії
9 грудня 2011 року було відкрито пам'ятник українському поету Тарасу Шевченку в столиці Чорногорії — Подгориці. Церемонія відкриття монумента відбулася в одному з центральних парків міста. Виступаючи на церемонії колишній український прем'єр зазначив:
Відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку в Подгориці є проявом поваги до великого поета не тільки з боку українського народу, а й народу Чорногорії. |
Посилання
- Дефинитивни резултати пописа становништва из 31. јануара 1921. године. Сарајево, 1932. С. 3.
- Konačni rezultati popisa stanovništva od 15. marta 1948. godine, knjiga IX: Stanovništvo po narodnosti, Beograd, 1954, str.. XIV.
- (ua) . montenegro.mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
- bigmir)net. Азаров открыл памятник Тарасу Шевченко в столице Черногории (рос.). Процитовано 19 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci v Chornogoriyi chorn Ukrajinci u Crnoj Gori Ukraјinci u Crnoј Gori odna z nacionalnih gromad na teritoriyi Chornogoriyi yaka analogichno ukrayinskij diaspori v Serbiyi ta inshih krayinah kolishnoyi Yugoslaviyi sformuvalasya pid vplivom istoriko politichnih prichin Bilshist ukrayinciv v Chornogoriyi nashadki emigrantiv z kolishnih Rosijskoyi i Avstro Ugorskoyi imperij pereselenci na Balkani v rezultati podij 1917 1922 rokiv dvoh svitovih voyen stalinskih represij dzherelo Ukrayinci v ChornogoriyiArealm Podgoricya ta inshi veliki mistaMovaukrayinska chornogorskaReligiyaGreko katolicizm Pravoslav yaIstoriyaStanom na 1910 rik u Korolivstvi Dalmaciya prozhivalo 811 ruteniv ukrayinciv Statistika shodo kilkosti ukrayinciv u okruzi Kotor Korolivstva Dalmaciya teritoriya yakogo pislya Drugoyi Svitovoyi vijni uvijshla do skladu Chornogoriyi narazi ne vidnajdena Zgidno perepisu naselennya Korolivstva serbiv horvativ ta slovenciv 1921 roku u Chornogoriyi prozhivalo 3 ukrayinci rusiniv ruteniv malorusiv a u Dalmaciyi zhodnogo Perepis naselennya Yugoslaviyi 15 bereznya 1948 roku zafiksuvav v Chornogoriyi 23 rusini ukrayinci Ce stanovilo nepomitnu chastinu naselennya Chornogoriyi ta 0 1 rusinsko ukrayinskogo naselennya usiyeyi Yugoslaviyi Bilshist ukrayinciv Yugoslaviyi prozhivali u Serbiyi Voyevodina Bosniyi i Gercegovini ta Horvatiyi Zabezpechennya movnih kulturnih ta inshih prav ukrayinskoyi diasporiOsnovni zahodi shodo zabezpechennya movnih kulturnih ta inshih prav ukrayinskoyi diaspori zdijsnyuyutsya za pidtrimki Posolstva Ukrayini v Chornogoriyi sered yakih mozhna vidiliti nastupni napryamki roboti provedennya zahodiv prisvyachenih pam yatnim datam v istoriyi Ukrayini propaganda dosyagnen ukrayinskoyi kulturi robota z ukrayinskoyu diasporoyu v Chornogoriyi Zahodi ukrayinskoyi diasporiZ metoyu vidznachennya pam yatnih dat v istoriyi Ukrayini neodnorazovo provodilisya zahodi prisvyacheni rokovinam z dnya narodzhennya Lesi Ukrayinki i Tarasa Shevchenka iz zaluchennyam ukrayinskoyi diaspori v Chornogoriyi a takozh prohodili lekciyi v Universiteti Chornogoriyi ta Universiteti Donya Goricya na temu Zhittya i tvorchist Velikogo Kobzarya i Lesi Ukrayinki Istoriya ukrayinskoyi diplomatiyi Istoriya religiyi v Ukrayini v hodi yakih bulo zabezpechene visvitlennya v providnih ZMI Chornogoriyi shlyahom rozsilki tematichnih pres reliziv i provedennyam interv yu U primishenni Posolstva bulo provedeno zasidannya Mizhnarodnogo zhinochogo klubu Chornogoriyi Golovnoyu metoyu diyalnosti klubu ye spriyannya i dopomoga novim chlenam rozvitok druzhnih vidnosin mizh chlenami klubu provedennya blagodijnih gumanitarnih zahodiv Pid chas zasidannya Mizhnarodnogo zhinochogo klubu Chornogoriyi vistupiv ukrayinskij akordeonist profesor Muzichnoyi akademiyi v misti Cetinye P Yankovich V hodi zustrichi chleni klubu mali mozhlivist poznajomitisya z tradicijnimi ukrayinskimi stravami prigotovanimi predstavnikami ukrayinskoyi diaspori v Chornogoriyi Delegaciya ukrayinskih hudozhnikiv i dizajneriv vidvidali filosofskij fakultet Universitetu Chornogoriyi zustrilisya zi studentami yaki vivchayut ukrayinsku movu ta proveli spilnu pres konferenciyu z Poslom O Slyusarenko ta dekanom fakultetu B Cerovichem V cej zhe den v m Danilovgrad vidbuvsya ukrayinskij koncert za uchastyu narodnih artistiv Ukrayini V ramkah tizhniv modi Royal Fashion Week v Chornogoriyi vpershe v istoriyi ukrayinsko chornogorskih vidnosin provodivsya Den ukrayinskoyi modi de buli predstavleni roboti vidatnih ukrayinskih dizajneriv S Yermakova i O Golec Na zahodi buli prisutni predstavniki kulturnoyi eliti Chornogoriyi predstavniki vladi ta inozemnih posolstv V ramkah zahodu Tizhden ukrayinskogo mistectva Ukrainian Art Week in Montenegro v mistah Kotor Budva Podgoricya v Chornogoriyu pribula ukrayinskij hudozhnik O Nesterova z ikonoyu vlasnogo avtorstva sv Arhangel Mihayil Posol O Slyusarenko vidvidala Duhovnij centr v m Podgoricya i prochitala lekciyu na temu Istoriya ukrayinskogo ikonopisu Na prohannya chornogorskoyi storoni ikona O Nesterovoyi bula vistavlena v Monastiri Dzhabionik Pid chas vidviduvannya Duhovnogo centru bula prisutnya televizijna grupa Radio i telebachennya Chornogoriyi z metoyu pidgotovki okremoyi teleprogrami z cogo privodu U kulturno informacijnomu centri Podgorici Budo Tomovich provodilisya Dni ukrayinskogo kino U programu uvijshov film Zakohani v Kiyiv yakij skladayetsya z 8 korotkometrazhnih filmiv nominantiv chislennih mizhnarodnih konkursiv i kinofestivaliv v tomu chisli Kannskogo i Berlinskogo kinofestivaliv Z metoyu zabezpechennya nacionalno kulturnih potreb i pidtrimki dialogu z predstavnikami zakordonnogo ukrayinstva zabezpechuvalosya uchast ukrayinskoyi diaspori sho prozhivaye v Chornogoriyi v kulturno gumanitarnih zahodah sho provodilisya z iniciativi ta za spriyannya Posolstva Do takih vidnosyatsya Tizhni ukrayinskoyi modi ta ukrayinskogo hudozhnogo mistectva v Chornogoriyi zahodi prisvyacheni vidatnim i pam yatnim istorichnim datam Ukrayini ukrayinskim derzhavnim svyatam na postijnij osnovi provodyatsya zahodi z metoyu populyarizaciyi ukrayinskogo istoriko kulturnoyi spadshini Uvichnennya pam yati Tarasa Shevchenka v Chornogoriyi9 grudnya 2011 roku bulo vidkrito pam yatnik ukrayinskomu poetu Tarasu Shevchenku v stolici Chornogoriyi Podgorici Ceremoniya vidkrittya monumenta vidbulasya v odnomu z centralnih parkiv mista Vistupayuchi na ceremoniyi kolishnij ukrayinskij prem yer zaznachiv Vidkrittya pam yatnika Tarasu Shevchenku v Podgorici ye proyavom povagi do velikogo poeta ne tilki z boku ukrayinskogo narodu a j narodu Chornogoriyi PosilannyaDefinitivni rezultati popisa stanovnishtva iz 31 јanuara 1921 godine Saraјevo 1932 S 3 Konacni rezultati popisa stanovnistva od 15 marta 1948 godine knjiga IX Stanovnistvo po narodnosti Beograd 1954 str XIV ua montenegro mfa gov ua Arhiv originalu za 10 travnya 2017 Procitovano 19 bereznya 2017 bigmir net Azarov otkryl pamyatnik Tarasu Shevchenko v stolice Chernogorii ros Procitovano 19 bereznya 2017