У дбина хорв Udbina серб Удбина селище і однойменна громада в Хорватії на території Ліцько Сенської жупанії в історико г

У́дбина (хорв. Udbina, серб. Удбина) — селище і однойменна громада в Хорватії, на території Ліцько-Сенської жупанії, в історико-географічній області Ліка. Колишній центр історичної Крбавської жупанії. Лежить на перехресті важливих шляхів у напрямку Госпича, Корениці, Грачаця, Оброваця і Бихача.

Селище

Удбина

Udbina/Удбина

Місцева католицька церква хорватських мучеників

Координати ^{H G O}

Країна	Хорватія Хорватія
Історична область	Ліка
Жупанія	Ліцько-Сенська
Громада	Удбина
Мер	Іван Пешут (ХДС)
Перша згадка	1491
Площа	громади: 683,15 км²
Висота центру	828 м
Офіційна мова	хорватська, сербська
Населення	960 осіб (2011)
Густота населення	громади: 2,74 осіб/км²
Агломерація	1 874
Часовий пояс	, влітку
Телефонний код	(+385)53
Поштовий індекс	53234
Автомобільний код	GS
GeoNames	3188554
OSM	↑226465 ·R (Лицько-Сенська жупанія)
Офіційний сайт	www.udbina.hr

Удбина

Удбина (Хорватія)

Удбина у Вікісховищі

Див. також: Удбина (значення)

Історія

Турки підкорили Удбину 1527 року, спорудили фортецю і перетворили її на міцний опорний пункт для подальших завоювань углиб території, а особливо в напрямку Сеня. Під час турецького владарювання Удбина належала до Ліцького санджака і була одним із 29 капітанств. Коли влітку 1689 року майже всю Ліку було визволено, турецькі війська з її міст відійшли до Удбини з наміром рішуче її боронити. Взяті в облогу 3 липня військами Країни під командуванням генерала з Карловаця Геберштайна, оборонці 21 липня здалися, оскільки залишилися без води та підмоги. З того часу Удбина стала могутнім форпостом у боротьбі з турками.

У Другу світову містечко входило до Великої жупи Ліка-Гацька на правах районного центру.

До війни в Хорватії Удбина належала до великої громади Корениця, створеної ще за часів СФРЮ. Тоді ж неподалік від Удбини існувала велика військова база ЮНА. Від розпаду Югославії і до серпня 1995 року місцевість перебувала у складі сепаратистської Республіки Сербська Країна.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 1 874 осіб, 1 з яких назвав рідною українську мову. Населення самого поселення становило 960 осіб.

Динаміка чисельності населення громади:

Динаміка чисельності населення центру громади:

Етнічний склад громади Удбина:

серби (51.12%)

хорвати (45.04%)

невідомо (1.12%)

невизначені (2.13%)

Конфесійний склад громади Удбина:

православні (48.56%)

римо-католики (44.02%)

без релігії і атеїсти (2.61%)

мусульмани (1.97%)

невідомо (2.08%)

інші релігії (0.75%)

Населені пункти

Крім поселення Удбина, до громади також входять:

Клімат

Середня річна температура становить 8,36°C, середня максимальна – 22,70°C, а середня мінімальна – -7,76°C. Середня річна кількість опадів – 1251,00 мм.

Клімат поселення
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	5,52	6,72	10,13	14,20	18,95	22,29	22,70	22,60	18,28	13,67	8,46	4,38
Середня температура, °C	−1,13	0,10	3,51	7,56	12,32	15,65	18,09	17,98	13,66	9,04	3,86	−0,24
Середній мінімум, °C	−7,76	−6,53	−3,12	0,93	5,68	9,03	13,46	13,34	9,02	4,42	−0,78	−4,87
Норма опадів, мм	90	92	94	106	93	93	69	82	120	133	154	125
Середньомісячна швидкість вітру, м/с	2.16	2.30	2.50	2.44	2.24	2.00	1.96	1.85	1.98	2.12	2.34	2.42
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день	4758	7424	10947	15362	19406	21496	23064	19994	14849	9600	5154	3941
Джерело:

Див. також

Бомбардування аеродрому Удбина

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
(хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 2 липня 2017.
Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
(хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.
Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Література

В. Клајић, Грађа за топографију личко-крбавске жупаније у средње веку, Вјесник Хрватског археолошког друштва Н. С., 1902;
В. Клајић, Повијест Хрвата IV, Загреб 1904;
Ђ. Сабо: Средовјечни градови у Хрватској и Славонији, Загреб 1920;
Х,. Крешевљаковић: Капетаније у Босни и Херцеговини, Сарајево 1954.
Е. Челебија: Путопис — одломци о југословенским земљама, I Сарајево 1957;
Ослободилачки рат народа Југосланије, -{I и II}- Београд 1957—58.
Дабић, Војин С. (2000). Војна крајина: Карловачки генералат (1530-1746). Београд: Свети архијерејски синод Српске православне цркве.
Енциклопедија Југославије ЈЛЗ Загреб 1971, том 8 pp. 413/14.

[Prijedlog_izvještaja-1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

[census2011-2] (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 2 липня 2017.

[census2011lang-3] Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики.

[populationHistory-4] (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.

[worldclim-5] Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.

[determ-6] значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'