Угаров Михайло Юрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Угаров.

Михайло Юрійович Угаров (23 січня 1956, Архангельськ, РРФСР, СРСР — 1 квітня 2018, Москва, Росія) — російський драматург, режисер театру і кіно, сценарист, один з організаторів фестивалю молодої драматургії «Любимівка», художній керівник «Театру.DOC», художній керівник «Центру драматургії та режисури А. Казанцева і М. Рощина», керівник семінару молодих драматургів, ідеолог руху «Нова драма».

Михайло Юрійович Угаров
Народився	23 січня 1956(1956-01-23) Архангельськ, РРФСР, СРСР
Помер	1 квітня 2018(2018-04-01) (62 роки) Москва, Росія ·інфаркт міокарда
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР→  Росія
Діяльність	драматург, режисер, сценарист
Галузь	театр^[1], фільм^[1] і драма^[1]
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Знання мов	російська^[1]
Заклад
Напрямок	^d
У шлюбі з	^d
IMDb	ID 1970506
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Навчався в Літературному інституті імені Горького, але не закінчив його, пішов з 4-го курсу; в списках випускників з 1971 року по 2003 рік його немає.

В середині 1990-х був одним з організаторів і учасників творчого ради «Дебют-центру» Центрального Будинку актора. Працював на телебаченні: автор сценаріїв для серіалів «Петербурзькі таємниці» та «Щоденник вбивці» (у співавторстві, режисер Кирило Серебренніков. Публікував п'єси в драматургічних альманахах, повість «Розбір речей» надрукована в журналі «Дружба народов». Був керівником популярної програми «Моя сім'я» (РТР), ведучим якої був ^[ru]. У 2002 році недовгий час працював сценаристом в іншому проекті Комісарова — ток-шоу «Вікна» на СТС.

З 2009 року вів напрям «Документальний театр» освітньої програми «Творчий менеджмент і режисура документального кіно і документального театру» у Вищій школі журналістики НДУ ВШЕ.

В кінці 2013 року Угаров брав участь в телепроєкті «Былое и Дума», організованому телеканалом «Дождь». У ньому група акторів зачитувала на камеру фрагменти стенограм найбільш значущих для російської історії засідань нижньої палати парламенту.

Помер від серцевого нападу 1 квітня 2018 року в Москві.

Похований на Троєкуровському цвинтарі.

Творчість

Постановки в театрі

Центр драматургії і режисури

• «Клас Бенто Бончева» (^[ru])
• «Облом off» (також автор п'єси)
• «Трансфер» (Максим Курочкін)

Театр.doc

• «Війна молдаван за картонну коробку»
• «Життя вдалося»
• «Вересень.doc»
• «Година вісімнадцять»
• «Двоє в твоєму домі» (разом з Талгатом Баталовим)

Інші майданчики

• «Газета „Русскій инвалидъ“ за 18 липня …», театр Et cetera
• «Кількість» (Керіл Черчілль), МХАТ ім. Чехова
• «Люди найдавніших професій» (Данило Привалов), Школа сучасної п'єси
• «Вражена Тетяна» (Лаша Бугадзе), фестиваль «Нова драма»

Фільмографія

Режисер

• 2008 — Любов на районі
• 2009 — Черчилль
• 2014 — ^[ru]

Сценарист

• 1994 — «Петербурзькі таємниці»
• 2002 — Щоденник вбивці
• 2003 — Північний сфінкс
• 2004 — «Рагін»

Визнання і нагороди

• 2002 — премія «Нове слово» і звання лауреата фестивалю «Нова драма».
• 2002 — п'єса «Смерть Іллі Ілліча» стала однією з переможниць драматургічного конкурсу МХТ ім. Чехова і Міністерства культури РФ.
• 2003 — премія московського відділення СТД РФ «Цвях сезону» в номінації «найкращий спектакль театрального сезону Москви» — вистави «Облом off» Центр драматургії і режисури під керівництвом А. Казанцева і М. Рощина
• 2003 — приз глядацьких симпатій фестивалю ^[ru]» — вистави «Облом off»
• 2010 — спеціальний приз журі драматичного театру національної театральної премії «Золота Маска» — вистави «Життя вдалося»
• 2011 — спектакль «1:18» Театр.doc був висунутий на здобуття національної театральної премії «Золота Маска» в номінації «Експеримент».

Громадська позиція

Підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. m_u: Литературный институт
3. Выпускники
4. . РТР. 19 квітня 2001. Архів оригіналу за 19 квітня 2001.
5. “Писать пьесы — безнравственно”. Дружба народов. 1999-02.
6. Почем опиум для народа?. Информационное агентство маркетинга и консалтинга. 16 квітня 2003.
7. . Архів оригіналу за 19 травня 2009. Процитовано 7 квітня 2018.
8. . Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 7 квітня 2018.
9. Затянувшаяся ностальгия. Российская газета. 17 грудня 2013.
10. viking_nord (2 апр, 2018). Утрата. viking_nord. Процитовано 1 квітня 2018.
11. Умер художественный руководитель «Театра.doc» Михаил Угаров. Meduza (ru-RU) . Процитовано 2 квітня 2018.
12. Собств. корр. Михаила Угарова похоронили на Троекуровском кладбище // tvrain.ru. — 2018. — 5 апр.
13. Борисова Д. Михаил Угаров закончил съемки фильма о братьях Ч. // www.teatral-online.ru. — 2013. — 26 июля.
14. . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.

Посилання

• m-u — блог у LiveJournal, який веде Угаров Михайло Юрійович.
• Биографическая справка на сайте театра «Et cetera»
• Михаил Угаров на сайте журнала «Сеанс»