Убихська мова — мертва мова убихів з родини абхазо-адизьких мов. Убихи, що розмовляли цією мовою, ще в першій половині 19 сторіччя жили в районі Сочі, але в 1860-х роках стали жертвою геноциду з боку Російської імперії. Ті хто лишились живими, втекли до Османської імперії, втративши природний ареал та в результаті мова вимерла в 90-ті роки 20 сторіччя). Останній носій мови Тевфік Есенч був активним її дослідником і помер 1992 року. Мова унікальна тим, що в ній 84 різних приголосних, але тільки два голосні звуки.
Убихська мова tʷaχəbza | |
---|---|
Поширення убихської в минулому | |
Поширена в | Російська імперія і Туреччина[1] |
Регіон | Кавказ |
Носії | 0 |
Писемність | безписемні |
Класифікація | Абхазо-адигські мови |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | cau |
ISO 639-3 | uby |
Абетка
А а | Ә ә | B b | Bƹ bƹ | C c | Ç ç | Ç' ç' | Č č |
Čw čw | Č' č' | Čw' čw' | Ċ ċ | Ċ' ċ' | D d | Dw dw | Ḑ ḑ |
Ḋ ḋ | Ď ď | E e | F f | G g | Gw gw | Gy gy | Ğ ğ |
Ġ ġ | H h | Ḣ ḣ | I ı | İ i | J j | Jw jw | K k |
Kw kw | Ky ky | K' k' | Kw' kw' | Ky' ky' | L l | Ł ł | Ł' ł' |
M m | Mƹ mƹ | N n | O o | Ö ö | P p | Pƹ pƹ | P' p' |
Pƹ' pƹ' | Q q | Qw qw | Qy qy | Qƹ qƹ | Qƹw qƹw | Q' q' | Qw' qw' |
Qy' qy' | Qƹ' qƹ' | Qƹw' qƹw' | R r | Ř ř | Řw řw | Řy řy | Řƹ řƹ |
Řƹw řƹw | S s | Ş ş | Şw şw | Š š | Šw šw | Ṡ ṡ | T t |
T' t' | Tw' tw' | Ţ ţ | Ţ' ţ' | U u | Ü ü | V v | Vƹ vƹ |
W w | Wƹ wƹ | X x | Xw xw | Xy xy | Xƹ xƹ | Xƹw xƹw | Y y |
Z z | Ž ž | Žƹ žƹ | ƹ | ' |
Посилання
Див. також
Примітки
- ScriptSource - Turkey
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ubihska mova mertva mova ubihiv z rodini abhazo adizkih mov Ubihi sho rozmovlyali ciyeyu movoyu she v pershij polovini 19 storichchya zhili v rajoni Sochi ale v 1860 h rokah stali zhertvoyu genocidu z boku Rosijskoyi imperiyi Ti hto lishilis zhivimi vtekli do Osmanskoyi imperiyi vtrativshi prirodnij areal ta v rezultati mova vimerla v 90 ti roki 20 storichchya Ostannij nosij movi Tevfik Esench buv aktivnim yiyi doslidnikom i pomer 1992 roku Mova unikalna tim sho v nij 84 riznih prigolosnih ale tilki dva golosni zvuki Ubihska mova tʷaxebza Poshirennya ubihskoyi v minulomuPoshirena v Rosijska imperiya i Turechchina 1 RegionKavkazNosiyi0PisemnistbezpisemniKlasifikaciyaAbhazo adigski moviOficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2cauISO 639 3ubyAbetkaA a Ә ә B b Bƹ bƹ C c C c C c C c Cw cw C c Cw cw Ċ ċ Ċ ċ D d Dw dw Ḑ ḑ Ḋ ḋ D d E e F f G g Gw gw Gy gy G g Ġ ġ H h Ḣ ḣ I i I i J j Jw jw K k Kw kw Ky ky K k Kw kw Ky ky L l L l L l M m Mƹ mƹ N n O o O o P p Pƹ pƹ P p Pƹ pƹ Q q Qw qw Qy qy Qƹ qƹ Qƹw qƹw Q q Qw qw Qy qy Qƹ qƹ Qƹw qƹw R r R r Rw rw Ry ry Rƹ rƹ Rƹw rƹw S s S s Sw sw S s Sw sw Ṡ ṡ T t T t Tw tw Ţ ţ Ţ ţ U u U u V v Vƹ vƹ W w Wƹ wƹ X x Xw xw Xy xy Xƹ xƹ Xƹw xƹw Y y Z z Z z Zƹ zƹ ƹ PosilannyaDiv takozhPivnichnokavkazkij mifoepichnij alfavitPrimitkiScriptSource Turkey Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi