Тітов Михайло Борисович

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Тітов Михайло Борисович
Народився	5 листопада 1928(1928-11-05) Харків, Українська СРР, СРСР
Помер	6 лютого 2020(2020-02-06) (91 рік)
Країна	українець
Діяльність	викладач університету, науковець, лікар-інфекціоніст
Alma mater	Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Заклад	Львівський медичний інститут
Посада	завідувач кафедри^[d]
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник
Відомий завдяки:	один із перших в Україні діагностував єрсиніоз кишковий, хворобу Лайма, гепатит C, орнітоз, Ку-гарячку
Нагороди	Відмінник охорони здоров'я СРСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тітов.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. .

Тіто́в Миха́йло Бори́сович (5 листопада 1928, Харків — 6 лютого 2020) — професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту (1969—1997). Досліджував і впроваджував у лікарську практику діагностичні та лікувальні засоби при шигельозі, малярії, вірусних гепатитах, менінгітах, енцефалітах, поліомієліті, правці, скарлатині.

Біографічні дані

Михайло Борисович народився 1928 року у Харкові. 1944 році разом з матір'ю переїхав до Львова, де у 1946 році вступив у Львівський медичний інститут. Своїм учителем Михайло Тітов вважав доцента , засновника Львівської наукової школи інфекціоністів.

Наукова діяльність

1951—1954 рр. вчився у клінічній ординатурі при кафедрі інфекційних хвороб. У 1954—1961 роках — асистент кафедри інфекційних хвороб. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Функции печени при дизентерии». У 1961—1962 роках працював лікарем-інфекціоністом у шпиталі в Гвінейській республіці. Упродовж 1963—1969 років працював на посаді доцента кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту, 1964 року присвоєне вчене звання доцента, одночасно у 1963—1965 роках був деканом педіатричного факультету.

У 1970 році захистив докторську дисертацію на тему: «Материалы по изучению клиники и терапии инфекционного гепатита в сочетании с некоторыми процессами и заболеваниями», наступного року йому було присвоєно вчене звання професора.

Протягом 1969—1997 років був завідувачем кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного інституту, водночас у 1973—1981 рр. — декан педіатричного факультету. У 1994 році обраний академіком АН технологічної кібернетики України. З 1997 році на пенсії.

Михайло Борисович є автором близько 300 наукових робіт, у тому числі 12 книг, 23 авторських свідоцтв на винаходи.

Нагороди та відзнаки

• 1971 р. — почесний знак «Відмінник охорони здоров'я»
• 1974 р. — срібна медаль ВДНГ СРСР
• 1976 р. — золота медаль ВДНГ СРСР
• 1989 р. — почесне звання Заслужений діяч науки УРСР

Примітки

1. Світлій пам'яті професора Михайла Борисовича Тітова // Журнал . — 2020. — Т. 8, № 4.

Джерела

• Германюк І. Тітов Михайло Борисович / І. Германюк, І. Яворський // Зіменковський Б. С.Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784—2009 / Б. С. Зіменковський, М. Р. Гжегоцький, О. Д. Луцик. — Львів: Наутілус, 2009. — С. 320—321.
• Хроніка листопада: ювілейні дати вітчизняних лікарів та вчених / Ю. М. Панишко, В. С. Вовк, Л. С. Метельська, Г. В. Семак // Здоровий спосіб життя: зб. наук. статей / Львів. держ. ін-т фіз. культури; ред. Ю. М. Панишко. — Львів, 2013. — Вип. 21. — С. 36.

Посилання

• Асоціація інфекціоністів України
• Тітов М. Б.
• Кафедра інфекційних хвороб ЛНМУ ім. Данила Галицького