Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тікопіа також Тікопія це невеликий вулканічний острів на південному заході Тихого океану Острів входить до складу Соломо

Тікопіа

Тікопіа

Тікопіа (також Тікопія) — це невеликий вулканічний острів на південному заході Тихого океану. Острів входить до складу Соломонових островів.

Тікопіа
image
Географія
12°17′47″ пд. ш. 168°49′55″ сх. д. / 12.296388888916777° пд. ш. 168.83194444446777993° сх. д. / -12.296388888916777; 168.83194444446777993Координати: 12°17′47″ пд. ш. 168°49′55″ сх. д. / 12.296388888916777° пд. ш. 168.83194444446777993° сх. д. / -12.296388888916777; 168.83194444446777993
АкваторіяТихий океан
Група островівОстрови Санта-Крус
Площа5 км²
Довжина3,8 км
Ширина2,1 км
Країна
image Соломонові Острови
(Адм. одиниця)Провінція Темоту
Населення1062 осіб
image
image
Тікопіа
Тікопіа (Соломонові Острови)
image Тікопіа у Вікісховищі

Розташування та географія

Острів є залишком згаслого вулкана а його загальна площа становить лише 5 км2. Найвища точка острова, гора Реані, сягає висоти 380 метрів над рівнем моря. Кратер згаслого вулкана заповнює озеро  глибиною 80 метрів.

Тікопіа є досить віддаленою точкою Землі. Острів інколи включають до складу островів . Адміністративно Тікопіа відноситься до провінції Темоту, яка є найпівденнішою і водночас найсхіднішою провінцією Соломонових Островів. Острів знаходиться приблизно в 340 км на південний схід від острова , на якому знаходиться центр провінції, поселення Лата. Острів Ванікоро знаходиться на відстані майже 210 км на північний захід від Тікопіа. 

Під час обговорень питань пов'язаних з островом Тікопіа часто до дискусій включають також найближчий і ще менший острів Анута.

Історія острова

Попри те, що Тікопіа знаходиться в Меланезії, народ острова за культурними і мовними ознаками належить до полінезійців. Їх мова, , належить до полінезійських мов. Лінгвістичний аналіз показує, що острів Тікопіа був заселений переважно вихідцями з островів Тувалу.

Точний час міграції достеменно не відомо, проте вважається, що вона сталася десь між 10 та серединою 13 століття. Існують припущення, що колонізація острова Анута сталася після заселення Тікопіа. Вважається, що Полінезійські переселенці на усіх центральних та південно-східних тихоокеанських островах походили з Тонга. Перед прибуттям європейців, між островами здійснювались досить часті подорожі, оскільки навігаційні навички полінезійців дозволяли їм виконувати подорожі до визначеного місця призначення. Мігранти спершу зайняли тувальські атоли, відтак Тувалу стала свого роду стежкою для подальшої міграції полінезійців до Меланезії та Мікронезії.

Згідно з міфологією Тікопіанців богами-творцями є  та , а  є верховним небесним богом.

Населення

image
Тікопіа та карта, що показує його розташування
image
Стара карта острова з 40-х років ХХ століття

Населення острова становить близько 1,200 осіб, що живуть у понад 20 селах розташованих переважно вздовж берега. Найбільшим селом є Матауту на заході острова (не слід плутати з Мата-Уту, столицею Волліс і Футуна). Історично на невеличкому острові завжди була висока густота населення. Суворі соціальні норми та традиції мешканців запобігають перенаселенню острова.

Тікопіанці практикують інтенсивне сільське господарство (інколи порівнюється з пермакультурою), яке в своїх засадах подібне до  та сільськогосподарської практики гірських районів Нової Гвінеї. Сільськогосподарська активність мешканців острова свідомо узалежнена від густоти населення. Наприклад, близько 1600 року мешканці острова вирішили вирізати усіх свиней на острові і переключитися на рибальство, оскільки свині споживали надто багато їжі яку могли б вживати люди. Тікопіанці розвинули ритуали та фігуративні звичаї пов'язані з рибальством.

На відміну від решти спільнот провінції Темоту, які піддаються швидкій вестарнізації, спільнота Тікопіа дуже мало змінилися від давніх часів. Мешканці острова дуже пишаються своїми звичаями, і воліють дотримуватися своїх полінезійських традицій. Вони вважають, що оточуючі їх Меланезійці втратили більшість своїх традицій. Острів управляється чотирма головами (ariki) Кіфіка, Тафау, Таумако та Фанґарере, а Кіфіка вважається першим серед рівних.

Дослідження культури Тікопія Раймонда Фірта

Новозеландський антрополог Раймонд Фірт жив на острові у 1928 та 1929 та вивчав його соціальне життя. Відповідно до результатів його досліджень, спільнота острова розділена на чотири клани, очолювані головами кланів. Основою соціального життя тікопіанців був те паїто - будинок успадкований від предка по батьківській лінії, який похований в середині будинку. Стосунки з родичами по материнській лінії також були дуже важливими для кожної особи. Сакральний зміст мають стосунки між братами матері та небожами: дядько опікувався життєвим шляхом небожа, і зокрема, головував на церемонії ініціації. Складні економічні та ритуальні стосунки між паїто та шанобливе ставлення до голів клану були основою соціального життя мешканців острова.

Християнство

Перший контакт між тікопіанцями та англіканськими місіонерами стався у 1858. Місіонерові не дозволяли поселитися на острові аж до 1907, а навернення всього населення острова до християнства сталося лише у 1950-х роках. Відтоді Тікопіа належить до .

Запровадження християнства спричинило заборону традиційних методів контролю народжуваності, результатом чого стало 50% збільшення чисельності люду: з 1,200 у 1920 до 1,800 у 1950. Таке збільшення спричинило відтік людей до інших місць на Соломонових Островах, включаючи поселення Нукукаїсі на острові Макіра.

Культурне значення

Книга Джареда Даймонда Колапс описує острів Тікопіа як успішний приклад вирішення проблеми сталого розвитку, порівнюючи його з невдалим досвідом острова Пасхи.

Тікопіа в засобах масової інформації

У 2009 Тікопіа та Анута отримали в подарунок два подвійних каное, що мають назви 'Lapita Tikopia' та 'Lapita Anuta'. Човни були збудовані на Філіппінах на основі традиційного дизайну човнів Тікопіа. Човни було збудовано в рамках проекту під назвою  'A Voyaging Canoe for Tikopia' започаткованого у 2005 році. Метою проекту було забезпечити мешканців обох островів власним морським транспортом. Про проект було знято фільм який є доступним на DVD.

У 2013 норвезька родина з 3 дітей та їх батьків приїхали на Тікопіа та жили на острові 6 місяців. Разом з ними прибула знімальна група, яка зняла дитячий серіал з 13 серій про досвід життя цієї сім'ї на острові. У центрі серіалу було життя та досвід найменшої дочки родини на ім'я Іві. Серіал було показано телевізійним каналом NRK.

Джерела

  1. Tikopia. Solomon Islands Historical Encyclopaedia 1893-1978. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 травня 2015.
  2. Kennedy, Donald G. (1929). . Journal of the Polynesian Society. 38: 2—5. Архів оригіналу за 15 жовтня 2008. Процитовано 17 травня 2017.
  3. Bellwood, Peter (1987). The Polynesians – Prehistory of an Island People. Thames and Hudson. с. 39—44.
  4. Bellwood, Peter (1987). The Polynesians – Prehistory of an Island People. Thames and Hudson. с. 29, 54. ISBN .
  5. Bayard, D.T. (1976). The Cultural Relationships of the Polynesian Outiers. Otago University, Studies in Prehistoric Anthropology, Vol. 9.
  6. Kirch, P.V. (1984). The Polynesian Outiers. Journal of Pacific History. 95 (4): 224—238. doi:10.1080/00223348408572496.
  7. Macdonald, Judith (1991). . Thesis (PhD - Anthropology) University of Auckland. Архів оригіналу за 20 лютого 2018.
  8. Resture, Jane. . Solomon Islands. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  9. Firth, Raymond (1981). . 37 (72 & 73) Journal de la Société des Océanistes, pp219-226. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  10. Macdonald, Judith (2000). Chapter 6, Tikopia and “What Raymond Said”. (PDF). University of Hawaii Press: edited by S. R. Jaarsma, Marta Rohatynskyj. с. 112—13. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2019.
  11. Macdonald, Judith (2003). Tikopia. . edited by Carol R. Ember, Melvin Ember, Springer. с. 885—892. Архів оригіналу за 29 липня 2017.
  12. . Архів оригіналу за 17 листопада 2016.
  13. . Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 17 травня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tikopia takozh Tikopiya ce nevelikij vulkanichnij ostriv na pivdennomu zahodi Tihogo okeanu Ostriv vhodit do skladu Solomonovih ostroviv TikopiaGeografiya12 17 47 pd sh 168 49 55 sh d 12 296388888916777 pd sh 168 83194444446777993 sh d 12 296388888916777 168 83194444446777993 Koordinati 12 17 47 pd sh 168 49 55 sh d 12 296388888916777 pd sh 168 83194444446777993 sh d 12 296388888916777 168 83194444446777993AkvatoriyaTihij okeanGrupa ostrovivOstrovi Santa KrusPlosha5 km Dovzhina3 8 kmShirina2 1 kmKrayina Solomonovi OstroviAdm odinicyaProvinciya TemotuNaselennya1062 osibTikopiaTikopia Solomonovi Ostrovi Tikopia u VikishovishiRoztashuvannya ta geografiyaOstriv ye zalishkom zgaslogo vulkana a jogo zagalna plosha stanovit lishe 5 km2 Najvisha tochka ostrova gora Reani syagaye visoti 380 metriv nad rivnem morya Krater zgaslogo vulkana zapovnyuye ozero glibinoyu 80 metriv Tikopia ye dosit viddalenoyu tochkoyu Zemli Ostriv inkoli vklyuchayut do skladu ostroviv Administrativno Tikopia vidnositsya do provinciyi Temotu yaka ye najpivdennishoyu i vodnochas najshidnishoyu provinciyeyu Solomonovih Ostroviv Ostriv znahoditsya priblizno v 340 km na pivdennij shid vid ostrova na yakomu znahoditsya centr provinciyi poselennya Lata Ostriv Vanikoro znahoditsya na vidstani majzhe 210 km na pivnichnij zahid vid Tikopia Pid chas obgovoren pitan pov yazanih z ostrovom Tikopia chasto do diskusij vklyuchayut takozh najblizhchij i she menshij ostriv Anuta Istoriya ostrovaPopri te sho Tikopia znahoditsya v Melaneziyi narod ostrova za kulturnimi i movnimi oznakami nalezhit do polinezijciv Yih mova nalezhit do polinezijskih mov Lingvistichnij analiz pokazuye sho ostriv Tikopia buv zaselenij perevazhno vihidcyami z ostroviv Tuvalu Tochnij chas migraciyi dostemenno ne vidomo prote vvazhayetsya sho vona stalasya des mizh 10 ta seredinoyu 13 stolittya Isnuyut pripushennya sho kolonizaciya ostrova Anuta stalasya pislya zaselennya Tikopia Vvazhayetsya sho Polinezijski pereselenci na usih centralnih ta pivdenno shidnih tihookeanskih ostrovah pohodili z Tonga Pered pributtyam yevropejciv mizh ostrovami zdijsnyuvalis dosit chasti podorozhi oskilki navigacijni navichki polinezijciv dozvolyali yim vikonuvati podorozhi do viznachenogo miscya priznachennya Migranti spershu zajnyali tuvalski atoli vidtak Tuvalu stala svogo rodu stezhkoyu dlya podalshoyi migraciyi polinezijciv do Melaneziyi ta Mikroneziyi Zgidno z mifologiyeyu Tikopianciv bogami tvorcyami ye ta a ye verhovnim nebesnim bogom NaselennyaTikopia ta karta sho pokazuye jogo roztashuvannya Stara karta ostrova z 40 h rokiv HH stolittya Naselennya ostrova stanovit blizko 1 200 osib sho zhivut u ponad 20 selah roztashovanih perevazhno vzdovzh berega Najbilshim selom ye Matautu na zahodi ostrova ne slid plutati z Mata Utu stoliceyu Vollis i Futuna Istorichno na nevelichkomu ostrovi zavzhdi bula visoka gustota naselennya Suvori socialni normi ta tradiciyi meshkanciv zapobigayut perenaselennyu ostrova Tikopianci praktikuyut intensivne silske gospodarstvo inkoli porivnyuyetsya z permakulturoyu yake v svoyih zasadah podibne do ta silskogospodarskoyi praktiki girskih rajoniv Novoyi Gvineyi Silskogospodarska aktivnist meshkanciv ostrova svidomo uzalezhnena vid gustoti naselennya Napriklad blizko 1600 roku meshkanci ostrova virishili virizati usih svinej na ostrovi i pereklyuchitisya na ribalstvo oskilki svini spozhivali nadto bagato yizhi yaku mogli b vzhivati lyudi Tikopianci rozvinuli rituali ta figurativni zvichayi pov yazani z ribalstvom Na vidminu vid reshti spilnot provinciyi Temotu yaki piddayutsya shvidkij vestarnizaciyi spilnota Tikopia duzhe malo zminilisya vid davnih chasiv Meshkanci ostrova duzhe pishayutsya svoyimi zvichayami i voliyut dotrimuvatisya svoyih polinezijskih tradicij Voni vvazhayut sho otochuyuchi yih Melanezijci vtratili bilshist svoyih tradicij Ostriv upravlyayetsya chotirma golovami ariki Kifika Tafau Taumako ta Fangarere a Kifika vvazhayetsya pershim sered rivnih Doslidzhennya kulturi Tikopiya Rajmonda FirtaNovozelandskij antropolog Rajmond Firt zhiv na ostrovi u 1928 ta 1929 ta vivchav jogo socialne zhittya Vidpovidno do rezultativ jogo doslidzhen spilnota ostrova rozdilena na chotiri klani ocholyuvani golovami klaniv Osnovoyu socialnogo zhittya tikopianciv buv te payito budinok uspadkovanij vid predka po batkivskij liniyi yakij pohovanij v seredini budinku Stosunki z rodichami po materinskij liniyi takozh buli duzhe vazhlivimi dlya kozhnoyi osobi Sakralnij zmist mayut stosunki mizh bratami materi ta nebozhami dyadko opikuvavsya zhittyevim shlyahom nebozha i zokrema golovuvav na ceremoniyi iniciaciyi Skladni ekonomichni ta ritualni stosunki mizh payito ta shanoblive stavlennya do goliv klanu buli osnovoyu socialnogo zhittya meshkanciv ostrova HristiyanstvoPershij kontakt mizh tikopiancyami ta anglikanskimi misionerami stavsya u 1858 Misionerovi ne dozvolyali poselitisya na ostrovi azh do 1907 a navernennya vsogo naselennya ostrova do hristiyanstva stalosya lishe u 1950 h rokah Vidtodi Tikopia nalezhit do Zaprovadzhennya hristiyanstva sprichinilo zaboronu tradicijnih metodiv kontrolyu narodzhuvanosti rezultatom chogo stalo 50 zbilshennya chiselnosti lyudu z 1 200 u 1920 do 1 800 u 1950 Take zbilshennya sprichinilo vidtik lyudej do inshih misc na Solomonovih Ostrovah vklyuchayuchi poselennya Nukukayisi na ostrovi Makira Kulturne znachennyaKniga Dzhareda Dajmonda Kolaps opisuye ostriv Tikopia yak uspishnij priklad virishennya problemi stalogo rozvitku porivnyuyuchi jogo z nevdalim dosvidom ostrova Pashi Tikopia v zasobah masovoyi informaciyiU 2009 Tikopia ta Anuta otrimali v podarunok dva podvijnih kanoe sho mayut nazvi Lapita Tikopia ta Lapita Anuta Chovni buli zbudovani na Filippinah na osnovi tradicijnogo dizajnu chovniv Tikopia Chovni bulo zbudovano v ramkah proektu pid nazvoyu A Voyaging Canoe for Tikopia zapochatkovanogo u 2005 roci Metoyu proektu bulo zabezpechiti meshkanciv oboh ostroviv vlasnim morskim transportom Pro proekt bulo znyato film yakij ye dostupnim na DVD U 2013 norvezka rodina z 3 ditej ta yih batkiv priyihali na Tikopia ta zhili na ostrovi 6 misyaciv Razom z nimi pribula znimalna grupa yaka znyala dityachij serial z 13 serij pro dosvid zhittya ciyeyi sim yi na ostrovi U centri serialu bulo zhittya ta dosvid najmenshoyi dochki rodini na im ya Ivi Serial bulo pokazano televizijnim kanalom NRK DzherelaTikopia Solomon Islands Historical Encyclopaedia 1893 1978 Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 18 travnya 2015 Kennedy Donald G 1929 Journal of the Polynesian Society 38 2 5 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2008 Procitovano 17 travnya 2017 Bellwood Peter 1987 The Polynesians Prehistory of an Island People Thames and Hudson s 39 44 Bellwood Peter 1987 The Polynesians Prehistory of an Island People Thames and Hudson s 29 54 ISBN 0500274509 Bayard D T 1976 The Cultural Relationships of the Polynesian Outiers Otago University Studies in Prehistoric Anthropology Vol 9 Kirch P V 1984 The Polynesian Outiers Journal of Pacific History 95 4 224 238 doi 10 1080 00223348408572496 Macdonald Judith 1991 Thesis PhD Anthropology University of Auckland Arhiv originalu za 20 lyutogo 2018 Resture Jane Solomon Islands Arhiv originalu za 19 lyutogo 2015 Procitovano 18 travnya 2015 Firth Raymond 1981 37 72 amp 73 Journal de la Societe des Oceanistes pp219 226 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 18 travnya 2015 Macdonald Judith 2000 Chapter 6 Tikopia and What Raymond Said PDF University of Hawaii Press edited by S R Jaarsma Marta Rohatynskyj s 112 13 Arhiv originalu PDF za 27 sichnya 2019 Macdonald Judith 2003 Tikopia edited by Carol R Ember Melvin Ember Springer s 885 892 Arhiv originalu za 29 lipnya 2017 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Arhiv originalu za 7 travnya 2017 Procitovano 17 travnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya

Дата публікації:
Топ