Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тіара Сайтаферна — золота тіара із зображенням сцени з давньогрецької міфології, яка виявилася підробкою. На тіарі давньогрецькою мовою виконано напис: «Царю великому і непереможному Сайтаферну. Рада і народ Ольвії». Виготовлена одеським ювеліром Ізраїлем Рухомовським 1895 року на замовлення торговців антикваріатом Гохманів, які видавали тіару за роботу майстрів причорноморського античного грецького міста Ольвії, подаровану скіфському царю Сайтаферну (мешкав у III ст. до н. е.).
| Тіара Сайтаферна | |
| Дата створення / заснування | 1895 |
|---|---|
 | |
| Місце розташування | d |
| Власник | d |
| Творець | Рухомовський Ізраїль Хацкелевич |
| З матеріалу | золото |
| У збірках | d |
| Інвентарний номер | Bj 2357 |
| Історія експозиції | d |
| Метод виготовлення | зварювання |
| Висота | 17 см |
| Діаметр | 18 см |
 Тіара Сайтаферна у Вікісховищі | |
Історія
За легендою, тіару Сайтаферна знайшли під час розкопок давньої Ольвії.
Її продали в Лувр 1 квітня 1896 року за величезну на той час суму в понад 200 тисяч франків (50 тисяч рублів) (за іншими джерелами — 400 тис. франків). Сам Рухомовський отримав лише 1 800 рублів. Якість роботи було настільки високою, що директор Лувру Кемпфен, керівник відділу античного мистецтва де Вільфос і низка найвидатніших учених Франції: Рейнак, Мішон, Бенуа, Моліна беззастережно визнали тіару справжньою. Тіару купили, на що знадобився спеціальний дозвіл парламенту Франції, і виставили в залі античного мистецтва.
Однак незабаром деякі експерти засумнівалися в достовірності тіари. Про можливість підробки заявили археологи Адольф Фуртвенґлер, О. М. Веселовський і фон Штерн. Лувр кілька років доводив автентичність тіари. 1903 року Елліна Майєнс, затриманий за підробку картин, заявив, що тіара є його роботою. Під час слідства, однак, з'ясувалося, що справжній автор роботи — Рухомовський. Він приїхав до Парижа і привіз малюнки і форми тіари, для доказу власної роботи. Крім того, він погоджувався в пам'яті повторити будь-який фрагмент тіари. До відповідальності він не був притягнутий, оскільки не продавав цю тіару в Лувр і, більше того, його нагородили золотою медаллю «Салону декоративних мистецтв».
У серпні 1911 з Лувру викрали Мону Лізу. 1912 року на [fr] один із візків під назвою «Символ хранителів Лувру» присвятили цій події. На ньому був зображений віслюк з картонною тіарою і порожньою рамою.
Тіара Сайтаферна увійшла в історію мистецтва як одна з найвідоміших підробок, і, з 1970-х років, сама стала об'єктом фальсифікацій.
Тіара, як і раніше, зберігається в Луврі у відділі декоративних мистецтв. 1997 року Музей Ізраїлю в Єрусалимі експонував тіару в рамках виставки, присвяченої Рухомовському. 1998 року тіара виставлялася також в Музеї мистецтв в Атланті.
22 квітня 2014 року в Одесі, на будинку, де Рухомовський створив тіару, (вул. Осипова, 6), встановили меморіальну дошку (ініціатор — краєзнавець А. Гун, скульптор — О. Князик).
Опис
Тіара Сайтаферна виконана у формі куполоподібного парадного шолома, що складається з декількох орнаментальних і фігурних поясів із зображенням сюжету грецької легенди про місто Троя, описане в «Іліаді» Гомера.
Основу верхньої частини виробу становить грецький ажурний орнамент, вершину якого вінчає змія з піднятою головою, скручена в спіраль. Середній фриз тіари по колу прикрашений зображенням мурів з вісьмома вежами давньогрецького античного міста Ольвія.
Давньогрецький текст на площині стіни несе інформацію про те, кому і від кого подарована тіара. За легендою, вона була піднесена давніми греками міста Ольвія в III столітті до н. е. скіфському тирану Сайтаферну, який взяв місто у облогу і вимагав від жителів величезного викупу за обіцянку про ненапад. На нижньому орнаментальному поясі зображені сцени з повсякденного життя скіфів — кочівників і скотарів, що населяли північні райони Причорномор'я. Глядач знайомиться з принесенням у жертву коней, задушених мотузками навколо шиї, полюванням в лісі на різних тварин (левів, оленів, зайців і фантастичних грифонів), навчанням дітей стрільбі з лука, полюванням з собаками, веденням сільського господарства, а також різноманітністю флори і фауни тих місць. Зображення двадцяти семи фігур скіфів наочно дає відомості про історію одягу тих років.
Цікаві факти
- Після викриття підробки Тіари Сайтаферна її автор Ізраїль Рухомовський став відомим і зробив кар'єру ювеліра у Парижі.
Примітки
- . family.booknik.ru (рос.) . Фонд Ави Хай. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 04.12.2014.
- . starosti.ru (рос.) . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 04.12.2014.
- . faberge-museum.de (рос.) . Музей Фаберже. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 04.12.2014.
- Анастасія Буцко, Аніта Грабська (28.11.2014). . dw.de. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 04.12.2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tiara Sajtaferna zolota tiara iz zobrazhennyam sceni z davnogreckoyi mifologiyi yaka viyavilasya pidrobkoyu Na tiari davnogreckoyu movoyu vikonano napis Caryu velikomu i neperemozhnomu Sajtafernu Rada i narod Olviyi Vigotovlena odeskim yuvelirom Izrayilem Ruhomovskim 1895 roku na zamovlennya torgovciv antikvariatom Gohmaniv yaki vidavali tiaru za robotu majstriv prichornomorskogo antichnogo greckogo mista Olviyi podarovanu skifskomu caryu Sajtafernu meshkav u III st do n e Tiara Sajtaferna Data stvorennya zasnuvannya1895 Misce roztashuvannyad Vlasnikd TvorecRuhomovskij Izrayil Hackelevich Z materialuzoloto U zbirkahd Inventarnij nomerBj 2357 Istoriya ekspoziciyid Metod vigotovlennyazvaryuvannya Visota17 sm Diametr18 sm Tiara Sajtaferna u VikishovishiIstoriyaVislyuk z kartonnoyu tiaroyu na Karnavali u Nicci Za legendoyu tiaru Sajtaferna znajshli pid chas rozkopok davnoyi Olviyi Yiyi prodali v Luvr 1 kvitnya 1896 roku za velicheznu na toj chas sumu v ponad 200 tisyach frankiv 50 tisyach rubliv za inshimi dzherelami 400 tis frankiv Sam Ruhomovskij otrimav lishe 1 800 rubliv Yakist roboti bulo nastilki visokoyu sho direktor Luvru Kempfen kerivnik viddilu antichnogo mistectva de Vilfos i nizka najvidatnishih uchenih Franciyi Rejnak Mishon Benua Molina bezzasterezhno viznali tiaru spravzhnoyu Tiaru kupili na sho znadobivsya specialnij dozvil parlamentu Franciyi i vistavili v zali antichnogo mistectva Odnak nezabarom deyaki eksperti zasumnivalisya v dostovirnosti tiari Pro mozhlivist pidrobki zayavili arheologi Adolf Furtvengler O M Veselovskij i fon Shtern Luvr kilka rokiv dovodiv avtentichnist tiari 1903 roku Ellina Majyens zatrimanij za pidrobku kartin zayaviv sho tiara ye jogo robotoyu Pid chas slidstva odnak z yasuvalosya sho spravzhnij avtor roboti Ruhomovskij Vin priyihav do Parizha i priviz malyunki i formi tiari dlya dokazu vlasnoyi roboti Krim togo vin pogodzhuvavsya v pam yati povtoriti bud yakij fragment tiari Do vidpovidalnosti vin ne buv prityagnutij oskilki ne prodavav cyu tiaru v Luvr i bilshe togo jogo nagorodili zolotoyu medallyu Salonu dekorativnih mistectv U serpni 1911 z Luvru vikrali Monu Lizu 1912 roku na fr odin iz vizkiv pid nazvoyu Simvol hraniteliv Luvru prisvyatili cij podiyi Na nomu buv zobrazhenij vislyuk z kartonnoyu tiaroyu i porozhnoyu ramoyu Tiara Sajtaferna uvijshla v istoriyu mistectva yak odna z najvidomishih pidrobok i z 1970 h rokiv sama stala ob yektom falsifikacij Tiara yak i ranishe zberigayetsya v Luvri u viddili dekorativnih mistectv 1997 roku Muzej Izrayilyu v Yerusalimi eksponuvav tiaru v ramkah vistavki prisvyachenoyi Ruhomovskomu 1998 roku tiara vistavlyalasya takozh v Muzeyi mistectv v Atlanti 22 kvitnya 2014 roku v Odesi na budinku de Ruhomovskij stvoriv tiaru vul Osipova 6 vstanovili memorialnu doshku iniciator krayeznavec A Gun skulptor O Knyazik OpisTiara Sajtaferna vikonana u formi kupolopodibnogo paradnogo sholoma sho skladayetsya z dekilkoh ornamentalnih i figurnih poyasiv iz zobrazhennyam syuzhetu greckoyi legendi pro misto Troya opisane v Iliadi Gomera Osnovu verhnoyi chastini virobu stanovit greckij azhurnij ornament vershinu yakogo vinchaye zmiya z pidnyatoyu golovoyu skruchena v spiral Serednij friz tiari po kolu prikrashenij zobrazhennyam muriv z vismoma vezhami davnogreckogo antichnogo mista Olviya Davnogreckij tekst na ploshini stini nese informaciyu pro te komu i vid kogo podarovana tiara Za legendoyu vona bula pidnesena davnimi grekami mista Olviya v III stolitti do n e skifskomu tiranu Sajtafernu yakij vzyav misto u oblogu i vimagav vid zhiteliv velicheznogo vikupu za obicyanku pro nenapad Na nizhnomu ornamentalnomu poyasi zobrazheni sceni z povsyakdennogo zhittya skifiv kochivnikiv i skotariv sho naselyali pivnichni rajoni Prichornomor ya Glyadach znajomitsya z prinesennyam u zhertvu konej zadushenih motuzkami navkolo shiyi polyuvannyam v lisi na riznih tvarin leviv oleniv zajciv i fantastichnih grifoniv navchannyam ditej strilbi z luka polyuvannyam z sobakami vedennyam silskogo gospodarstva a takozh riznomanitnistyu flori i fauni tih misc Zobrazhennya dvadcyati semi figur skifiv naochno daye vidomosti pro istoriyu odyagu tih rokiv Cikavi faktiPislya vikrittya pidrobki Tiari Sajtaferna yiyi avtor Izrayil Ruhomovskij stav vidomim i zrobiv kar yeru yuvelira u Parizhi Primitki family booknik ru ros Fond Avi Haj Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 04 12 2014 starosti ru ros Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 04 12 2014 faberge museum de ros Muzej Faberzhe Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 04 12 2014 Anastasiya Bucko Anita Grabska 28 11 2014 dw de Deutsche Welle Arhiv originalu za 27 bereznya 2015 Procitovano 04 12 2014