Тіара Сайтаферна золота тіара із зображенням сцени з давньогрецької міфології яка виявилася підробкою На тіарі давньогре

Тіара Сайтаферна — золота тіара із зображенням сцени з давньогрецької міфології, яка виявилася підробкою. На тіарі давньогрецькою мовою виконано напис: «Царю великому і непереможному Сайтаферну. Рада і народ Ольвії». Виготовлена одеським ювеліром Ізраїлем Рухомовським 1895 року на замовлення торговців антикваріатом Гохманів, які видавали тіару за роботу майстрів причорноморського античного грецького міста Ольвії, подаровану скіфському царю Сайтаферну (мешкав у III ст. до н. е.).

Тіара Сайтаферна
Дата створення / заснування	1895

Місце розташування	^d
Власник	^d
Творець	Рухомовський Ізраїль Хацкелевич
З матеріалу	золото
У збірках	^d
Інвентарний номер	Bj 2357
Історія експозиції	^d
Метод виготовлення	зварювання
Висота	17 см
Діаметр	18 см
Тіара Сайтаферна у Вікісховищі

Історія

Віслюк з картонною тіарою на Карнавалі у Ніцці

За легендою, тіару Сайтаферна знайшли під час розкопок давньої Ольвії.

Її продали в Лувр 1 квітня 1896 року за величезну на той час суму в понад 200 тисяч франків (50 тисяч рублів) (за іншими джерелами — 400 тис. франків). Сам Рухомовський отримав лише 1 800 рублів. Якість роботи було настільки високою, що директор Лувру Кемпфен, керівник відділу античного мистецтва де Вільфос і низка найвидатніших учених Франції: Рейнак, Мішон, Бенуа, Моліна беззастережно визнали тіару справжньою. Тіару купили, на що знадобився спеціальний дозвіл парламенту Франції, і виставили в залі античного мистецтва.

Однак незабаром деякі експерти засумнівалися в достовірності тіари. Про можливість підробки заявили археологи Адольф Фуртвенґлер, О. М. Веселовський і фон Штерн. Лувр кілька років доводив автентичність тіари. 1903 року Елліна Майєнс, затриманий за підробку картин, заявив, що тіара є його роботою. Під час слідства, однак, з'ясувалося, що справжній автор роботи — Рухомовський. Він приїхав до Парижа і привіз малюнки і форми тіари, для доказу власної роботи. Крім того, він погоджувався в пам'яті повторити будь-який фрагмент тіари. До відповідальності він не був притягнутий, оскільки не продавав цю тіару в Лувр і, більше того, його нагородили золотою медаллю «Салону декоративних мистецтв».

У серпні 1911 з Лувру викрали Мону Лізу. 1912 року на ^[fr] один із візків під назвою «Символ хранителів Лувру» присвятили цій події. На ньому був зображений віслюк з картонною тіарою і порожньою рамою.

Тіара Сайтаферна увійшла в історію мистецтва як одна з найвідоміших підробок, і, з 1970-х років, сама стала об'єктом фальсифікацій.

Тіара, як і раніше, зберігається в Луврі у відділі декоративних мистецтв. 1997 року Музей Ізраїлю в Єрусалимі експонував тіару в рамках виставки, присвяченої Рухомовському. 1998 року тіара виставлялася також в Музеї мистецтв в Атланті.

22 квітня 2014 року в Одесі, на будинку, де Рухомовський створив тіару, (вул. Осипова, 6), встановили меморіальну дошку (ініціатор — краєзнавець А. Гун, скульптор — О. Князик).

Опис

Тіара Сайтаферна виконана у формі куполоподібного парадного шолома, що складається з декількох орнаментальних і фігурних поясів із зображенням сюжету грецької легенди про місто Троя, описане в «Іліаді» Гомера.

Основу верхньої частини виробу становить грецький ажурний орнамент, вершину якого вінчає змія з піднятою головою, скручена в спіраль. Середній фриз тіари по колу прикрашений зображенням мурів з вісьмома вежами давньогрецького античного міста Ольвія.

Давньогрецький текст на площині стіни несе інформацію про те, кому і від кого подарована тіара. За легендою, вона була піднесена давніми греками міста Ольвія в III столітті до н. е. скіфському тирану Сайтаферну, який взяв місто у облогу і вимагав від жителів величезного викупу за обіцянку про ненапад. На нижньому орнаментальному поясі зображені сцени з повсякденного життя скіфів — кочівників і скотарів, що населяли північні райони Причорномор'я. Глядач знайомиться з принесенням у жертву коней, задушених мотузками навколо шиї, полюванням в лісі на різних тварин (левів, оленів, зайців і фантастичних грифонів), навчанням дітей стрільбі з лука, полюванням з собаками, веденням сільського господарства, а також різноманітністю флори і фауни тих місць. Зображення двадцяти семи фігур скіфів наочно дає відомості про історію одягу тих років.

Цікаві факти

Після викриття підробки Тіари Сайтаферна її автор Ізраїль Рухомовський став відомим і зробив кар'єру ювеліра у Парижі.

Примітки

. family.booknik.ru (рос.) . Фонд Ави Хай. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 04.12.2014.
. starosti.ru (рос.) . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 04.12.2014.
. faberge-museum.de (рос.) . Музей Фаберже. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 04.12.2014.
Анастасія Буцко, Аніта Грабська (28.11.2014). . dw.de. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 04.12.2014.

[1] . family.booknik.ru (рос.) . Фонд Ави Хай. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 04.12.2014.

[2] . starosti.ru (рос.) . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 04.12.2014.

[3] . faberge-museum.de (рос.) . Музей Фаберже. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 04.12.2014.

[4] Анастасія Буцко, Аніта Грабська (28.11.2014). . dw.de. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 04.12.2014.