Тяньгун-1, або Тянгун-1 (кит. кит. 天宫一号, Tiāngōng yīhào, «Небесний палац-1») — перша китайська орбітальна станція, що призначена для відпрацювання технологій зближення і стикування космічних апаратів. Вперше в китайській космічній програмі, здійснено стикування: «Тяньгун-1» був зістикований з безпілотним космічним апаратом «Шеньчжоу-8».
Тяньгун-1 | |
---|---|
екіпаж | 3 |
дата запуску | 29 вересня 2011 00:20:00 UTC |
космодром | Цзюцюань, майданчик |
схід з орбіти | 2 квітня 2018 |
статус | місія завершена |
маса | 8,5 т. |
довжина | 10,4 м |
ширина | 60 м |
діаметр | 3,35 м |
об’єм | 15 м³ |
висота орбіти | 362 км |
швидкість | 29,800 км/год |
діб на орбіті | 6 років, 185 діб |
Модель станції вперше було продемонстровано 25 січня 2009 року на центральному телебаченні Китаю. Станцію було запущено в космос 29 вересня 2011. За весь час її роботи станцію відвідали шість космонавтів, у тому числі перша китайська жінка, яка побувала в космосі. Наприкінці березня 2016 року станція припинила функціонувати, наземний центр управління польоту втратив над нею контроль. Падіння станції на Землю відбулося 2 квітня 2018 року. Станція увійшла в шари атмосфери над центральними і південними районами Тихого океану, велика частина уламків згоріла в атмосфері.
Технічні дані
«Тяньгун-1» створено на основі космічного корабля «Шеньчжоу», але вона істотно від нього відрізняється. Її службовий модуль, оснащений сонячними батареями, буде коротшим, ніж у кораблів серії «Шеньчжоу». На місці спускного апарату і побутового відсіку (орбітального модуля) встановлено лабораторний модуль, діаметром до 3,35 м (більший, ніж у кораблів). У передній частині модуля встановлено андрогінно-периферійний агрегат стикування типу АПАС-89 (аналогічний до встановлених на модулі «Кристал» «станції Мир»). Загальна маса «Тяньгуна-1» складатиме близько 8,5 тонн.
- Маса — близько 8,5 тонн;
- Довжина — 10,4 метра;
- Ширина — 3,35 метра;
- Житловий обсяг станції — 15 кубометрів.
Основні завдання
Першочерговими завданнями «Тяньгуна-1» є відпрацювання процесу стиковки з кораблями серії «Шеньчжоу», забезпечення нормальної життєдіяльності, праці та безпеки космонавтів у період короткочасного перебування на борту, експерименти в галузі космічної медицини, у сфері використання космічного простору, а також випробування технічного обладнання космічної станції. Самому модулю відводиться роль лабораторії і житлового відсіку для дослідників.
За задумом китайських конструкторів «Тяньгун-1» прослужить у космосі протягом двох років. Модуль здатен забезпечувати життєдіяльність 3 космонавтів протягом 20 діб. Термін його перебування на орбіті складе 2 роки, більшу частину цього часу модуль працюватиме в безпілотному режимі. У планах є також розробка станції Тяньгун-2.
Запуск
Спочатку запуск станції було заплановано на кінець 2010.
Однак, на початку березня 2010 з'явилася інформація, що запуск перенесено на перше півріччя 2011, а в лютому 2011 міністерство оборони КНР повідомило, що запуск перенесено на друге півріччя 2011. Точні причини затримки не названо, проте повідомлено, що вона має технічний характер (за повідомленнями ЗМІ, затримки виникли через труднощі з системами життєзабезпечення і дозаправки паливом).
Запуск відбувся 29 вересня 2011 о 16:16, (13:16 GMT), за допомогою модернізованої ракети-носія (CZ-2F/G) з китайського космодрому Цзюцюань (Jiuquan Satellite Launch Center), розташованого на краю Бадан-Цзілінської пустелі в низовині річки Хайхе в провінції Ганьсу.
У порівнянні з початковим варіантом, застосованим для виведення на орбіту семи кораблів «Шеньчжоу», модель ракети зазнала 170 технологічних змін, зокрема 38 значних. Найпомітнішою зовнішньою відмінністю став новий головний обтікач діаметром 4,2 м і довжиною близько 12 м. Для безпілотного «Тяньгуна» не потрібна система аварійного порятунку, тому відсутній її рушій. Носова частина обтікача стала овальною.
Модуль «Тяньгун-1» успішно відокремився від другого ступеня ракети-носія «Чанчжен-2F» на висоті 200 кілометрів через дев'ять хвилин після старту о 21:25:45.657 за пекінським часом.
Політ
У результаті двох коригувань орбіти модуль успішно вийшов на орбіту тестування на висоті близько 362 кілометрів над земною поверхнею, всі випробування проходять успішно.
До 18:00 (за пекінським часом) 6 жовтня 2011 р. «Тяньгун-1» здійснив 109 орбітальних витків. Під контролем Пекінського центру управління космічними польотами велися роботи по орбітальному випробуванню дистанційного керування, контрольних перемикачів, аудіовізуального устаткування, температури і вологості всередині модуля, стикувального устаткування.
Після завершення запуску «Тяньгун-1» Цзюцюанській космодром негайно приступив до підготовки до запуску корабля «Шеньчжоу-8», тестування його систем в остаточній збірці.
У кінці березня 2016 року «Тяньгун-1» повністю припинив функціонувати, провівши на орбіті в цілому 1630 днів і перевищивши проектний термін служби модуля на два з половиною роки. У вересні 2016 року китайські фахівці заявили, що її падіння на Землю очікується в першій половині 2017 року. Час і район падіння розрахувати було неможливо, проте припускали, що більша частина конструкцій згорить у верхніх шарах атмосфери.
У жовтні 2017 р. повідомлено, що станція Тяньгун-1 зійшла з орбіти і падає на Землю. Європейське космічне агентство (ЕКА) у своєму прогнозі розрахувало приблизний час падіння – з 25 березня по 17 квітня 2018 року. Повідомлялося, що падіння не несе загрозу для людей.
02 квітня 2018 о 3:15 за Києвом китайська орбітальна станція «Тяньгун-1» увійшла в шари атмосфери над центральними і південними районами Тихого океану. Велика частина уламків станції згоріла в атмосфері. За ситуацією спостерігало, зокрема, Європейське космічне агентство (ESA).
Запуски до «Тяньгун-1»
Шеньчжоу-8
Перший кораблем, який було запущено до «Тяньгун-1», був «Шеньчжоу-8». З метою підготовки до його запуску, команда судна «Юаньван», що знаходилася далеко від берегів Китаю, здійснювала контроль першого стикування. Пекінський центр управління космічними польотами та Сіанській центр контролю супутників відслідковували кожен виток «Тяньгун-1» забезпечували нормальний політ і безпечну роботу модуля. Науково-дослідний персонал Академії наук, Космічної науково-технічної корпорації, Космічної науково-промислової корпорації і Електронної науково-технічної корпорації відстежували і контролювали політ «Тяньгун-1», здійснювали перевірку та тестування всього польотного обладнання. 2 листопада 2011 відбулось стикування станції «Тяньгун-1» та безпілотного корабля «Шеньчжоу-8». 14 листопада 2011 року «Шеньчжоу-8» успішно здійснив розстикування і повторну стиковку з космічним лабораторним модулем «Тяньгун-1» після 12-денного польоту в зістикованому стані. Процес пройшов успішно, повідомили в Пекінському центрі управління космічними польотами. 17 листопада 2011 року спускний апарат «Шеньчжоу-8» повернувся на Землю.
Шеньчжоу-9
«Шеньчжоу-9» — четвертий пілотований космічний корабель КНР. Продовжено формування пілотованого комплексу і здійснено доставку і повернення вантажів для космічної станції «Тяньгун-1». Запущений 16 червня 2012 року та повернувся на Землю 29 червня 2012 року. Екіпаж корабля складався з трьох осіб.
Шеньчжоу-10
«Шеньчжоу-10» — п'ятий пілотований космічний корабель серії «Шеньчжоу». Запущений 11 червня 2013 року. Екіпаж корабля складався з трьох осіб. У ході польоту здійснено стикування з космічною станцією «Тяньгун-1». Повернення корабля з екіпажем на Землю відбулося 26 червня 2013 року.
Див. також
Посилання
- . УНІАН. 2 квітня 2018. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
- Владимир Головко. Китай рвется к власти: тяжелый диалог с Америкой. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 2 червня 2011.
- Китай здійснив запуск безпілотного космічного модуля «Тяньгун-1». РБК-Украина. 30 вересня 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 1 жовтня 2011.
- http://zn.ua/TECHNOLOGIES/kitay-uspeshno-zapustil-raketu-nositel-s-obitaemoy-laboratoriey-224307_.ht[недоступне посилання з липня 2019]
- . УНІАН. 21.09.2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 25.09.2016.
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
- . 24 Канал. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- . Live Science. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyangun 1 abo Tyangun 1 kit kit 天宫一号 Tiangōng yihao Nebesnij palac 1 persha kitajska orbitalna stanciya sho priznachena dlya vidpracyuvannya tehnologij zblizhennya i stikuvannya kosmichnih aparativ Vpershe v kitajskij kosmichnij programi zdijsneno stikuvannya Tyangun 1 buv zistikovanij z bezpilotnim kosmichnim aparatom Shenchzhou 8 Tyangun 1ekipazh3data zapusku29 veresnya 2011 00 20 00 UTCkosmodromCzyucyuan majdanchikshid z orbiti2 kvitnya 2018statusmisiya zavershenamasa8 5 t dovzhina10 4 mshirina60 mdiametr3 35 mob yem15 m visota orbiti362 kmshvidkist29 800 km goddib na orbiti6 rokiv 185 dib Model stanciyi vpershe bulo prodemonstrovano 25 sichnya 2009 roku na centralnomu telebachenni Kitayu Stanciyu bulo zapusheno v kosmos 29 veresnya 2011 Za ves chas yiyi roboti stanciyu vidvidali shist kosmonavtiv u tomu chisli persha kitajska zhinka yaka pobuvala v kosmosi Naprikinci bereznya 2016 roku stanciya pripinila funkcionuvati nazemnij centr upravlinnya polotu vtrativ nad neyu kontrol Padinnya stanciyi na Zemlyu vidbulosya 2 kvitnya 2018 roku Stanciya uvijshla v shari atmosferi nad centralnimi i pivdennimi rajonami Tihogo okeanu velika chastina ulamkiv zgorila v atmosferi Tehnichni daniModel Tyangun 1 Tyangun 1 stvoreno na osnovi kosmichnogo korablya Shenchzhou ale vona istotno vid nogo vidriznyayetsya Yiyi sluzhbovij modul osnashenij sonyachnimi batareyami bude korotshim nizh u korabliv seriyi Shenchzhou Na misci spusknogo aparatu i pobutovogo vidsiku orbitalnogo modulya vstanovleno laboratornij modul diametrom do 3 35 m bilshij nizh u korabliv U perednij chastini modulya vstanovleno androginno periferijnij agregat stikuvannya tipu APAS 89 analogichnij do vstanovlenih na moduli Kristal stanciyi Mir Zagalna masa Tyanguna 1 skladatime blizko 8 5 tonn Masa blizko 8 5 tonn Dovzhina 10 4 metra Shirina 3 35 metra Zhitlovij obsyag stanciyi 15 kubometriv Osnovni zavdannyaPershochergovimi zavdannyami Tyanguna 1 ye vidpracyuvannya procesu stikovki z korablyami seriyi Shenchzhou zabezpechennya normalnoyi zhittyediyalnosti praci ta bezpeki kosmonavtiv u period korotkochasnogo perebuvannya na bortu eksperimenti v galuzi kosmichnoyi medicini u sferi vikoristannya kosmichnogo prostoru a takozh viprobuvannya tehnichnogo obladnannya kosmichnoyi stanciyi Samomu modulyu vidvoditsya rol laboratoriyi i zhitlovogo vidsiku dlya doslidnikiv Za zadumom kitajskih konstruktoriv Tyangun 1 prosluzhit u kosmosi protyagom dvoh rokiv Modul zdaten zabezpechuvati zhittyediyalnist 3 kosmonavtiv protyagom 20 dib Termin jogo perebuvannya na orbiti sklade 2 roki bilshu chastinu cogo chasu modul pracyuvatime v bezpilotnomu rezhimi U planah ye takozh rozrobka stanciyi Tyangun 2 ZapuskSpochatku zapusk stanciyi bulo zaplanovano na kinec 2010 Odnak na pochatku bereznya 2010 z yavilasya informaciya sho zapusk pereneseno na pershe pivrichchya 2011 a v lyutomu 2011 ministerstvo oboroni KNR povidomilo sho zapusk pereneseno na druge pivrichchya 2011 Tochni prichini zatrimki ne nazvano prote povidomleno sho vona maye tehnichnij harakter za povidomlennyami ZMI zatrimki vinikli cherez trudnoshi z sistemami zhittyezabezpechennya i dozapravki palivom Zapusk vidbuvsya 29 veresnya 2011 o 16 16 13 16 GMT za dopomogoyu modernizovanoyi raketi nosiya CZ 2F G z kitajskogo kosmodromu Czyucyuan Jiuquan Satellite Launch Center roztashovanogo na krayu Badan Czilinskoyi pusteli v nizovini richki Hajhe v provinciyi Gansu U porivnyanni z pochatkovim variantom zastosovanim dlya vivedennya na orbitu semi korabliv Shenchzhou model raketi zaznala 170 tehnologichnih zmin zokrema 38 znachnih Najpomitnishoyu zovnishnoyu vidminnistyu stav novij golovnij obtikach diametrom 4 2 m i dovzhinoyu blizko 12 m Dlya bezpilotnogo Tyanguna ne potribna sistema avarijnogo poryatunku tomu vidsutnij yiyi rushij Nosova chastina obtikacha stala ovalnoyu Modul Tyangun 1 uspishno vidokremivsya vid drugogo stupenya raketi nosiya Chanchzhen 2F na visoti 200 kilometriv cherez dev yat hvilin pislya startu o 21 25 45 657 za pekinskim chasom PolitU rezultati dvoh koriguvan orbiti modul uspishno vijshov na orbitu testuvannya na visoti blizko 362 kilometriv nad zemnoyu poverhneyu vsi viprobuvannya prohodyat uspishno Do 18 00 za pekinskim chasom 6 zhovtnya 2011 r Tyangun 1 zdijsniv 109 orbitalnih vitkiv Pid kontrolem Pekinskogo centru upravlinnya kosmichnimi polotami velisya roboti po orbitalnomu viprobuvannyu distancijnogo keruvannya kontrolnih peremikachiv audiovizualnogo ustatkuvannya temperaturi i vologosti vseredini modulya stikuvalnogo ustatkuvannya Pislya zavershennya zapusku Tyangun 1 Czyucyuanskij kosmodrom negajno pristupiv do pidgotovki do zapusku korablya Shenchzhou 8 testuvannya jogo sistem v ostatochnij zbirci U kinci bereznya 2016 roku Tyangun 1 povnistyu pripiniv funkcionuvati provivshi na orbiti v cilomu 1630 dniv i perevishivshi proektnij termin sluzhbi modulya na dva z polovinoyu roki U veresni 2016 roku kitajski fahivci zayavili sho yiyi padinnya na Zemlyu ochikuyetsya v pershij polovini 2017 roku Chas i rajon padinnya rozrahuvati bulo nemozhlivo prote pripuskali sho bilsha chastina konstrukcij zgorit u verhnih sharah atmosferi U zhovtni 2017 r povidomleno sho stanciya Tyangun 1 zijshla z orbiti i padaye na Zemlyu Yevropejske kosmichne agentstvo EKA u svoyemu prognozi rozrahuvalo pribliznij chas padinnya z 25 bereznya po 17 kvitnya 2018 roku Povidomlyalosya sho padinnya ne nese zagrozu dlya lyudej 02 kvitnya 2018 o 3 15 za Kiyevom kitajska orbitalna stanciya Tyangun 1 uvijshla v shari atmosferi nad centralnimi i pivdennimi rajonami Tihogo okeanu Velika chastina ulamkiv stanciyi zgorila v atmosferi Za situaciyeyu sposterigalo zokrema Yevropejske kosmichne agentstvo ESA Zapuski do Tyangun 1 Shenchzhou 8 Pershij korablem yakij bulo zapusheno do Tyangun 1 buv Shenchzhou 8 Z metoyu pidgotovki do jogo zapusku komanda sudna Yuanvan sho znahodilasya daleko vid beregiv Kitayu zdijsnyuvala kontrol pershogo stikuvannya Pekinskij centr upravlinnya kosmichnimi polotami ta Sianskij centr kontrolyu suputnikiv vidslidkovuvali kozhen vitok Tyangun 1 zabezpechuvali normalnij polit i bezpechnu robotu modulya Naukovo doslidnij personal Akademiyi nauk Kosmichnoyi naukovo tehnichnoyi korporaciyi Kosmichnoyi naukovo promislovoyi korporaciyi i Elektronnoyi naukovo tehnichnoyi korporaciyi vidstezhuvali i kontrolyuvali polit Tyangun 1 zdijsnyuvali perevirku ta testuvannya vsogo polotnogo obladnannya 2 listopada 2011 vidbulos stikuvannya stanciyi Tyangun 1 ta bezpilotnogo korablya Shenchzhou 8 14 listopada 2011 roku Shenchzhou 8 uspishno zdijsniv rozstikuvannya i povtornu stikovku z kosmichnim laboratornim modulem Tyangun 1 pislya 12 dennogo polotu v zistikovanomu stani Proces projshov uspishno povidomili v Pekinskomu centri upravlinnya kosmichnimi polotami 17 listopada 2011 roku spusknij aparat Shenchzhou 8 povernuvsya na Zemlyu Shenchzhou 9 Shenchzhou 9 chetvertij pilotovanij kosmichnij korabel KNR Prodovzheno formuvannya pilotovanogo kompleksu i zdijsneno dostavku i povernennya vantazhiv dlya kosmichnoyi stanciyi Tyangun 1 Zapushenij 16 chervnya 2012 roku ta povernuvsya na Zemlyu 29 chervnya 2012 roku Ekipazh korablya skladavsya z troh osib Shenchzhou 10 Shenchzhou 10 p yatij pilotovanij kosmichnij korabel seriyi Shenchzhou Zapushenij 11 chervnya 2013 roku Ekipazh korablya skladavsya z troh osib U hodi polotu zdijsneno stikuvannya z kosmichnoyu stanciyeyu Tyangun 1 Povernennya korablya z ekipazhem na Zemlyu vidbulosya 26 chervnya 2013 roku Div takozhTyangun 2 Kitajska kosmichna stanciyaPosilannya UNIAN 2 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2018 Procitovano 2 kvitnya 2018 Vladimir Golovko Kitaj rvetsya k vlasti tyazhelyj dialog s Amerikoj Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 2 chervnya 2011 Kitaj zdijsniv zapusk bezpilotnogo kosmichnogo modulya Tyangun 1 RBK Ukraina 30 veresnya 2011 Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 1 zhovtnya 2011 http zn ua TECHNOLOGIES kitay uspeshno zapustil raketu nositel s obitaemoy laboratoriey 224307 ht nedostupne posilannya z lipnya 2019 UNIAN 21 09 2016 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2022 Procitovano 25 09 2016 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2017 Procitovano 17 zhovtnya 2017 24 Kanal Arhiv originalu za 10 kvitnya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Live Science Arhiv originalu za 26 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2018 Procitovano 2 kvitnya 2018