Тьєрський міський мур фр enceinte de Thiers оборонна фортечна стіна зведена навколо Парижа між 1841 і 1844 роками за про

Тьєрський міський мур (фр. enceinte de Thiers) — оборонна фортечна стіна, зведена навколо Парижа між 1841 і 1844 роками за пропозицією прем'єр-міністра Адольфа Тьєра. Останній з семи міських мурів, що існували в історії французької столиці.

Тьєрський мур
Вид Тьєрського міського муру в районі Версальської застави, 1913 Вид Тьєрського міського муру в районі Версальської застави, 1913
48°53′59″ пн. ш. 2°20′49″ сх. д. / 48.89990000002777748° пн. ш. 2.346950000028° сх. д. / 48.89990000002777748; 2.346950000028Координати: 48°53′59″ пн. ш. 2°20′49″ сх. д. / 48.89990000002777748° пн. ш. 2.346950000028° сх. д. / 48.89990000002777748; 2.346950000028
Країна	Франція
Тип	^d і ^d




Тьєрський мур Тьєрський мур (Франція)

Медіафайли у Вікісховищі

Міський мур оперізував усю столицю. Він був зведений по лінії, що проходить нині в проміжку між бульварами Маршалів (фр. boulevards des Maréchaux) і паризької кільцевою дорогою «периферік». Прилегла до нього територія не підлягала забудові, але стала місцем виникнення бідонвілів у міжвоєнний час.

Був розібраний між 1919 і 1929 роками.

Опис

Міський мур призначався для оборони території загальною площею 78,02 км² і був завдовжки більш ніж 33 км, тобто включав територію сучасної міської комуни Парижа. Фортечна лінія оперізувала місто прямими лініями, на зразок великого неправильного чотирикутника, і складалася з вулиці, яку прозвали «військовою» (майбутніх бульварів Маршалів), валу, рову і гласісу; товщина стін сягала 3,5 м, висота до 10 м; височів над сухим ровом, шириною 15-20 м. В народі отримав назву «фортіф» (fortif', від фр. fortification) і складалася з:

95 бастіонів;
17 застав (воріт міста, перетинів з основними дорогами);
23 бар'єрів (перетинів з другорядними дорогами),
8 проходів для ліній залізниць;
5 проходів для річкових потоків або каналів;
8 потайних дверей.

Частина з цих проходів (тих, що існували або були розібрані) були відображені в назвах деяких станцій Паризького метрополітену, які були кінцевими у різні роки.

Посилання

Париж // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)