Тьєрський міський мур (фр. enceinte de Thiers) — оборонна фортечна стіна, зведена навколо Парижа між 1841 і 1844 роками за пропозицією прем'єр-міністра Адольфа Тьєра. Останній з семи міських мурів, що існували в історії французької столиці.
Тьєрський мур | |
---|---|
Вид Тьєрського міського муру в районі Версальської застави, 1913 | |
48°53′59″ пн. ш. 2°20′49″ сх. д. / 48.89990000002777748° пн. ш. 2.346950000028° сх. д.Координати: 48°53′59″ пн. ш. 2°20′49″ сх. д. / 48.89990000002777748° пн. ш. 2.346950000028° сх. д. | |
Країна | Франція |
Тип | d і d |
Тьєрський мур Тьєрський мур (Франція) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Міський мур оперізував усю столицю. Він був зведений по лінії, що проходить нині в проміжку між бульварами Маршалів (фр. boulevards des Maréchaux) і паризької кільцевою дорогою «периферік». Прилегла до нього територія не підлягала забудові, але стала місцем виникнення бідонвілів у міжвоєнний час.
Був розібраний між 1919 і 1929 роками.
Опис
Міський мур призначався для оборони території загальною площею 78,02 км² і був завдовжки більш ніж 33 км, тобто включав територію сучасної міської комуни Парижа. Фортечна лінія оперізувала місто прямими лініями, на зразок великого неправильного чотирикутника, і складалася з вулиці, яку прозвали «військовою» (майбутніх бульварів Маршалів), валу, рову і гласісу; товщина стін сягала 3,5 м, висота до 10 м; височів над сухим ровом, шириною 15-20 м. В народі отримав назву «фортіф» (fortif', від фр. fortification) і складалася з:
- 95 бастіонів;
- 17 застав (воріт міста, перетинів з основними дорогами);
- 23 бар'єрів (перетинів з другорядними дорогами),
- 8 проходів для ліній залізниць;
- 5 проходів для річкових потоків або каналів;
- 8 потайних дверей.
Частина з цих проходів (тих, що існували або були розібрані) були відображені в назвах деяких станцій Паризького метрополітену, які були кінцевими у різні роки.
Посилання
- Париж // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyerskij miskij mur fr enceinte de Thiers oboronna fortechna stina zvedena navkolo Parizha mizh 1841 i 1844 rokami za propoziciyeyu prem yer ministra Adolfa Tyera Ostannij z semi miskih muriv sho isnuvali v istoriyi francuzkoyi stolici Tyerskij murVid Tyerskogo miskogo muru v rajoni Versalskoyi zastavi 1913 Vid Tyerskogo miskogo muru v rajoni Versalskoyi zastavi 191348 53 59 pn sh 2 20 49 sh d 48 89990000002777748 pn sh 2 346950000028 sh d 48 89990000002777748 2 346950000028 Koordinati 48 53 59 pn sh 2 20 49 sh d 48 89990000002777748 pn sh 2 346950000028 sh d 48 89990000002777748 2 346950000028Krayina FranciyaTipd i dTyerskij murTyerskij mur Franciya Mediafajli u Vikishovishi Miskij mur operizuvav usyu stolicyu Vin buv zvedenij po liniyi sho prohodit nini v promizhku mizh bulvarami Marshaliv fr boulevards des Marechaux i parizkoyi kilcevoyu dorogoyu periferik Prilegla do nogo teritoriya ne pidlyagala zabudovi ale stala miscem viniknennya bidonviliv u mizhvoyennij chas Buv rozibranij mizh 1919 i 1929 rokami OpisMiskij mur priznachavsya dlya oboroni teritoriyi zagalnoyu plosheyu 78 02 km i buv zavdovzhki bilsh nizh 33 km tobto vklyuchav teritoriyu suchasnoyi miskoyi komuni Parizha Fortechna liniya operizuvala misto pryamimi liniyami na zrazok velikogo nepravilnogo chotirikutnika i skladalasya z vulici yaku prozvali vijskovoyu majbutnih bulvariv Marshaliv valu rovu i glasisu tovshina stin syagala 3 5 m visota do 10 m visochiv nad suhim rovom shirinoyu 15 20 m V narodi otrimav nazvu fortif fortif vid fr fortification i skladalasya z 95 bastioniv 17 zastav vorit mista peretiniv z osnovnimi dorogami 23 bar yeriv peretiniv z drugoryadnimi dorogami 8 prohodiv dlya linij zaliznic 5 prohodiv dlya richkovih potokiv abo kanaliv 8 potajnih dverej Chastina z cih prohodiv tih sho isnuvali abo buli rozibrani buli vidobrazheni v nazvah deyakih stancij Parizkogo metropolitenu yaki buli kincevimi u rizni roki PosilannyaParizh Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref