Тья́го Мо́тта (порт. Thiago Motta, нар. 28 серпня 1982, Сан-Бернарду-ду-Кампу, Бразилія) — італійський футболіст бразильського походження, півзахисник. Завершив кар'єру в 2018 році. Згодом — футбольний тренер, головний тренер клубу «Ювентус».
Тьяго Мотта | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Тьяго Мотта Сантон Оліварес | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 28 серпня 1982 (41 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||
Сан-Бернарду-ду-Кампу, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 187 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 83 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
1998–1999 | «Жувентуде» | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Тьяго Мотта у Вікісховищі |
Також відомий виступами за клуби «Барселона» й «ПСЖ» та національну збірну Італії.
П'ятиразовий чемпіон Франції. Дворазовий чемпіон Іспанії. Дворазовий володар Суперкубка Іспанії з футболу. Чемпіон Італії. П'ятиразовий володар Кубка французької ліги та суперкубка Франції й чотириразовий володар кубка Франції. Дворазовий володар Кубка Італії. Володар Суперкубка Італії з футболу. Дворазовий переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Клубний чемпіон світу.
Клубна кар'єра
«Барселона»
Вихованець футбольної школи бразильського клубу «Жувентуде».
1999 року молодий бразилець переїхав до Європи уклавши контракт з іспанською «Барселоною». Протягом 2,5 років захищав кольори другої команди «Барселони», що змагалася у третій за силою національній лізі (Сегунда Дивізіон Б).
2002 року привернув увагу тренерського штабу головної команди каталонського клубу і дебютував в іграх основного складу «синьо-гранатових». У складі каталонського гранда відіграв більше п'яти сезонів, двічі вигравав з командою чемпіонат Іспанії, здобув перемогу у Лізі Чемпіонів.
«Атлетіко»
2007 року уклав однорічний контракт з мадридським «Атлетіко». Більшу частину цього сезону провів у клубному лазареті, відігравши за мадридців лише десять офіційних ігор у різних турнірах.
«Дженоа»
По завершенні контракту з «Атлетіко» отримав статус вільного агента і, розглянувши декілька варіантів, вирішив продовжити кар'єру в Італії, де в його послугах зацікавився клуб «Дженоа». За один сезон, проведений в генуезькому клубі, Мотта став одним з ключових гравців півзахисту команди.
«Інтернаціонале»
2009 року Мотта, разом з іншим лідером «Дженоа», Дієго Міліто, потрапив до сфери трансферних інтересів міланського «Інтернаціонале». Того ж року обидва гравці приєдналися до «Інтера». Наразі встиг відіграти за «нераззуррі» 49 матчів в національному чемпіонаті. За цей час виборов титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, клубним чемпіоном світу.
«Парі Сен-Жермен»
31 січня 2012 Мотта перейшов у французький клуб «Парі Сен-Жермен», підписавши контракт на 3,5 роки з заробітною платою в 2 млн євро за сезон. Сума трансферу склала 10 млн євро. Причому сам футболіст попросив керівництво клубу, щоб його продали, хоча і не мав проблем під час виступу за «Інтер». Пізніше Мотта розповів, що з деякими гравцями «Інтера», зокрема з Естебаном Камбьяссо, він не зміг знайти спільну мову.
За шість років у паризькому клубі Мотта провів 231 матч у всіх змаганнях, у яких забив 12 голів. Разом з «Парі Сен-Жермен» він виграв 19 трофеїв: по п'ять титулів чемпіонів Франції, кубків ліги та суперкубків та чотири кубки Франції. Більшість часу був основним опорним півзахисником клубу, в останні роки став його віце-капітаном.
Улітку 2018 року 35-річний Тьягу Мотта вирішив завершити футбольну кар'єру.
Виступи за збірні
1999 року дебютував у складі юнацької збірної Бразилії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 1 забитими голами.
2003 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.
Після переходу до «Інтера» Мотта привернув увагу тренерів національної збірної Італії. Гравець походив з родин італійських емігрантів, які свого часу перебралися до Бразилії, тож вже мав подвійне громадянство Бразилії та Італії. Оскільки Мотта не провів жодної гри за основну збірну Бразилії, правила ФІФА дозволили йому бути заявленим за італійську збірну.
За збірну Італії дебютував на початку 2011 року, провів у формі головної команди країни 30 матчів, забивши 1 гол.
Кар'єра тренера
Завершивши ігрову кар'єру, залишився у клубній структурі «Парі Сен-Жермен», де протягом 2018–2019 років тренував одну з юнацьких команд клубу.
21 жовтня 2019 року був запрошений до свого колишнього клубу «Дженоа» змінити Ауреліо Андреаццолі на посаді головного тренера основної команди. За п'ять днів дебютував у статусі головного тренера, здобувши вольову перемогу 3:1 у грі проти «Брешії». Утім в наступних дев'яти іграх командою було здобуто лише ще одну перемогу при п'яти поразках і трьох нічиїх, після чого 28 грудня того ж року Мотта був звільнений з тренерського штабу команди, що на той час лишалася на останньому рядку турнірної таблиці Серії A.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1999–00 | «Барселона Б» | 33 | 2 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 33 | 2 | |
2000–01 | 29 | 5 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 29 | 5 | ||
2001-02 | 16 | 4 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 16 | 4 | ||
Усього за «Барселону Б» | 78 | 11 | 78 | 11 | |||||||||||
2002 | «Барселона» | ПД | 18 | 1 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 7 | 0 | - | - | - | 26 | 1 |
2002–03 | ПД | 21 | 3 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 13 | 2 | - | - | - | 35 | 5 | |
2003–04 | ПД | 20 | 1 | КІ | 1 | 0 | КУЄФА | 5 | 1 | - | - | - | 26 | 2 | |
2004–05 | ПД | 8 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | - | - | - | 8 | 0 | |
2005–06 | ПД | 15 | 1 | КІ | 1 | 1 | ЛЧ | 7 | 0 | СІ | 0 | 0 | 23 | 2 | |
2006–07 | ПД | 14 | 0 | КІ | 4 | 0 | ЛЧ | 6 | 0 | СІ+СУ+КЧС | 2+1+2 | 0 | 27 | 0 | |
Усього за «Барселону» | 96 | 6 | 8 | 1 | 38 | 3 | 5 | 0 | 147 | 10 | |||||
2007–08 | «Атлетіко» | ПД | 6 | 0 | КІ | 2 | 0 | КУЄФА | 2 | 0 | - | - | - | 10 | 0 |
2008–09 | «Дженоа» | A | 27 | 6 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 27 | 6 |
2009–10 | «Інтернаціонале» | A | 26 | 4 | КІ | 5 | 0 | ЛЧ | 8 | 0 | СІ | 1 | 0 | 40 | 4 |
2010–11 | A | 19 | 4 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ | 5 | 1 | СІ+СУ+КЧС | 0+0+2 | 0 | 29 | 5 | |
2011–12 | A | 10 | 3 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 2 | 0 | СІ | 1 | 0 | 14 | 3 | |
Усього за «Інтер» | 55 | 12 | 9 | 0 | 15 | 1 | 4 | 0 | 83 | 13 | |||||
2011–12 | «Парі Сен-Жермен» | Л1 | 14 | 2 | КФ | 2 | 0 | ЛЄ | — | — | — | — | — | 16 | 2 |
2012–13 | Л1 | 12 | 1 | КФ+КФЛ | 1+0 | 0+0 | ЛЧ | 2 | 0 | — | — | — | 15 | 1 | |
2013–14 | Л1 | 32 | 3 | КФ+КФЛ | 2+3 | 1+0 | ЛЧ | 9 | 2 | СКФ | 1 | 0 | 47 | 6 | |
2014–15 | Л1 | 27 | 0 | КФ+КФЛ | 2+2 | 0+0 | ЛЧ | 6 | 0 | СКФ | 1 | 0 | 38 | 0 | |
2015–16 | Л1 | 32 | 1 | КФ+КФЛ | 3+1 | 0+0 | ЛЧ | 9 | 0 | СКФ | 0 | 0 | 45 | 1 | |
2016–17 | Л1 | 30 | 0 | КФ+КФЛ | 4+2 | 1+0 | ЛЧ | 5 | 0 | СКФ | 1 | 0 | 42 | 1 | |
2017–18 | Л1 | 19 | 1 | КФ+КФЛ | 4+0 | 0+0 | ЛЧ | 4 | 0 | СКФ | 1 | 0 | 28 | 1 | |
Усього за «ПСЖ» | 166 | 8 | 26 | 2 | 35 | 2 | 4 | 0 | 231 | 12 | |||||
Усього за кар'єру | 428 | 43 | 45 | 3 | 90 | 6 | 13 | 0 | 576 | 52 |
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення
- Чемпіон Іспанії (2):
- Володар Суперкубка Іспанії з футболу (2):
- Чемпіон Італії (1):
- Володар Кубка Італії (2):
- Володар Суперкубка Італії з футболу (1):
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (2):
- Чемпіон Франції (5):
- Володар Кубка Франції (4):
- Володар Кубка французької ліги (5):
- Володар Суперкубка Франції (5):
- Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 2003
- Віце-чемпіон Європи: 2012
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тьяго Мотта |
- на сайті ФІФА (англ.)
- Тьяго Мотта на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Тьяго Мотта на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Тьяго Мотта на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Тьяго Мотта на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Тьяго Мотта на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Тьяго Мотта на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Тьяго Мотта на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Тьяго Мотта на сайті Eu-football.info (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tya go Mo tta port Thiago Motta nar 28 serpnya 1982 San Bernardu du Kampu Braziliya italijskij futbolist brazilskogo pohodzhennya pivzahisnik Zavershiv kar yeru v 2018 roci Zgodom futbolnij trener golovnij trener klubu Yuventus Tyago MottaTyago MottaOsobisti daniPovne im ya Tyago Motta Santon OlivaresNarodzhennya 28 serpnya 1982 1982 08 28 41 rik San Bernardu du Kampu BraziliyaZrist 187 smVaga 83 kgGromadyanstvo ItaliyaPoziciya pivzahisnikYunacki klubi1998 1999 Zhuventude Profesionalni klubi Roki Klub I g 1999 2002 Barselona B 78 11 2002 2007 Barselona 95 9 2007 2008 Atletiko 6 0 2008 2009 Dzhenoa 27 6 2009 2012 Internacionale 55 11 2012 2018 Pari Sen Zhermen 166 8 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1999 Braziliya U 17 3 1 2003 Braziliya U 23 2 0 2011 2016 Italiya 30 1 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada2018 2019 Pari Sen Zhermen yunaki 2019 Dzhenoa 2021 2022 Speciya 2022 2024 Bolonya 2024 Yuventus Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Tyago Motta u Vikishovishi Takozh vidomij vistupami za klubi Barselona j PSZh ta nacionalnu zbirnu Italiyi P yatirazovij chempion Franciyi Dvorazovij chempion Ispaniyi Dvorazovij volodar Superkubka Ispaniyi z futbolu Chempion Italiyi P yatirazovij volodar Kubka francuzkoyi ligi ta superkubka Franciyi j chotirirazovij volodar kubka Franciyi Dvorazovij volodar Kubka Italiyi Volodar Superkubka Italiyi z futbolu Dvorazovij peremozhec Ligi chempioniv UYeFA Klubnij chempion svitu Klubna kar yera Barselona Vihovanec futbolnoyi shkoli brazilskogo klubu Zhuventude 1999 roku molodij brazilec pereyihav do Yevropi uklavshi kontrakt z ispanskoyu Barselonoyu Protyagom 2 5 rokiv zahishav kolori drugoyi komandi Barseloni sho zmagalasya u tretij za siloyu nacionalnij lizi Segunda Divizion B 2002 roku privernuv uvagu trenerskogo shtabu golovnoyi komandi katalonskogo klubu i debyutuvav v igrah osnovnogo skladu sino granatovih U skladi katalonskogo granda vidigrav bilshe p yati sezoniv dvichi vigravav z komandoyu chempionat Ispaniyi zdobuv peremogu u Lizi Chempioniv Atletiko 2007 roku uklav odnorichnij kontrakt z madridskim Atletiko Bilshu chastinu cogo sezonu proviv u klubnomu lazareti vidigravshi za madridciv lishe desyat oficijnih igor u riznih turnirah Dzhenoa Po zavershenni kontraktu z Atletiko otrimav status vilnogo agenta i rozglyanuvshi dekilka variantiv virishiv prodovzhiti kar yeru v Italiyi de v jogo poslugah zacikavivsya klub Dzhenoa Za odin sezon provedenij v genuezkomu klubi Motta stav odnim z klyuchovih gravciv pivzahistu komandi Internacionale 2009 roku Motta razom z inshim liderom Dzhenoa Diyego Milito potrapiv do sferi transfernih interesiv milanskogo Internacionale Togo zh roku obidva gravci priyednalisya do Intera Narazi vstig vidigrati za nerazzurri 49 matchiv v nacionalnomu chempionati Za cej chas viborov titul chempiona Italiyi stavav volodarem Kubka Italiyi volodarem Superkubka Italiyi z futbolu peremozhcem Ligi chempioniv UYeFA klubnim chempionom svitu Pari Sen Zhermen 31 sichnya 2012 Motta perejshov u francuzkij klub Pari Sen Zhermen pidpisavshi kontrakt na 3 5 roki z zarobitnoyu platoyu v 2 mln yevro za sezon Suma transferu sklala 10 mln yevro Prichomu sam futbolist poprosiv kerivnictvo klubu shob jogo prodali hocha i ne mav problem pid chas vistupu za Inter Piznishe Motta rozpoviv sho z deyakimi gravcyami Intera zokrema z Estebanom Kambyasso vin ne zmig znajti spilnu movu Za shist rokiv u parizkomu klubi Motta proviv 231 match u vsih zmagannyah u yakih zabiv 12 goliv Razom z Pari Sen Zhermen vin vigrav 19 trofeyiv po p yat tituliv chempioniv Franciyi kubkiv ligi ta superkubkiv ta chotiri kubki Franciyi Bilshist chasu buv osnovnim opornim pivzahisnikom klubu v ostanni roki stav jogo vice kapitanom Ulitku 2018 roku 35 richnij Tyagu Motta virishiv zavershiti futbolnu kar yeru Vistupi za zbirni1999 roku debyutuvav u skladi yunackoyi zbirnoyi Braziliyi vzyav uchast u 3 igrah na yunackomu rivni vidznachivshis 1 zabitimi golami 2003 roku zaluchavsya do skladu molodizhnoyi zbirnoyi Braziliyi Na molodizhnomu rivni zigrav u 2 oficijnih matchah Pislya perehodu do Intera Motta privernuv uvagu treneriv nacionalnoyi zbirnoyi Italiyi Gravec pohodiv z rodin italijskih emigrantiv yaki svogo chasu perebralisya do Braziliyi tozh vzhe mav podvijne gromadyanstvo Braziliyi ta Italiyi Oskilki Motta ne proviv zhodnoyi gri za osnovnu zbirnu Braziliyi pravila FIFA dozvolili jomu buti zayavlenim za italijsku zbirnu Za zbirnu Italiyi debyutuvav na pochatku 2011 roku proviv u formi golovnoyi komandi krayini 30 matchiv zabivshi 1 gol Kar yera treneraZavershivshi igrovu kar yeru zalishivsya u klubnij strukturi Pari Sen Zhermen de protyagom 2018 2019 rokiv trenuvav odnu z yunackih komand klubu 21 zhovtnya 2019 roku buv zaproshenij do svogo kolishnogo klubu Dzhenoa zminiti Aurelio Andreaccoli na posadi golovnogo trenera osnovnoyi komandi Za p yat dniv debyutuvav u statusi golovnogo trenera zdobuvshi volovu peremogu 3 1 u gri proti Breshiyi Utim v nastupnih dev yati igrah komandoyu bulo zdobuto lishe she odnu peremogu pri p yati porazkah i troh nichiyih pislya chogo 28 grudnya togo zh roku Motta buv zvilnenij z trenerskogo shtabu komandi sho na toj chas lishalasya na ostannomu ryadku turnirnoyi tablici Seriyi A Statistika vistupivStatistika klubnih vistupiv Sezon Komanda Chempionat Nacionalnij kubok Kontinentalni kubki Inshi zmagannya UsogoLiga Igor Goliv Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Igor Goliv1999 00 Barselona B 33 2 33 22000 01 29 5 29 52001 02 16 4 16 4Usogo za Barselonu B 78 11 78 112002 Barselona PD 18 1 KI 1 0 LCh 7 0 26 12002 03 PD 21 3 KI 1 0 LCh 13 2 35 52003 04 PD 20 1 KI 1 0 KUYeFA 5 1 26 22004 05 PD 8 0 KI 0 0 LCh 0 0 8 02005 06 PD 15 1 KI 1 1 LCh 7 0 SI 0 0 23 22006 07 PD 14 0 KI 4 0 LCh 6 0 SI SU KChS 2 1 2 0 27 0Usogo za Barselonu 96 6 8 1 38 3 5 0 147 102007 08 Atletiko PD 6 0 KI 2 0 KUYeFA 2 0 10 02008 09 Dzhenoa A 27 6 KI 0 0 27 62009 10 Internacionale A 26 4 KI 5 0 LCh 8 0 SI 1 0 40 42010 11 A 19 4 KI 3 0 LCh 5 1 SI SU KChS 0 0 2 0 29 52011 12 A 10 3 KI 1 0 LCh 2 0 SI 1 0 14 3Usogo za Inter 55 12 9 0 15 1 4 0 83 132011 12 Pari Sen Zhermen L1 14 2 KF 2 0 LYe 16 22012 13 L1 12 1 KF KFL 1 0 0 0 LCh 2 0 15 12013 14 L1 32 3 KF KFL 2 3 1 0 LCh 9 2 SKF 1 0 47 62014 15 L1 27 0 KF KFL 2 2 0 0 LCh 6 0 SKF 1 0 38 02015 16 L1 32 1 KF KFL 3 1 0 0 LCh 9 0 SKF 0 0 45 12016 17 L1 30 0 KF KFL 4 2 1 0 LCh 5 0 SKF 1 0 42 12017 18 L1 19 1 KF KFL 4 0 0 0 LCh 4 0 SKF 1 0 28 1Usogo za PSZh 166 8 26 2 35 2 4 0 231 12Usogo za kar yeru 428 43 45 3 90 6 13 0 576 52Statistika vistupiv za zbirnu Statistika matchiv i goliv za zbirnu Italiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki09 02 2011 Dortmund Nimechchina 1 1 Italiya tovariskij match 81 25 03 2011 Lyublyana Sloveniya 0 1 Italiya Vidbir do ChYe 2012 110 08 2011 Bari Italiya 2 1 Ispaniya tovariskij match 02 09 2011 Torsgavn Farerski ostrovi 0 1 Italiya Vidbir do ChYe 2012 73 06 09 2011 Florenciya Italiya 1 0 Sloveniya Vidbir do ChYe 2012 46 11 11 2011 Vroclav Polsha 0 2 Italiya tovariskij match 46 29 02 2012 Genuya Italiya 0 1 SShA tovariskij match 51 01 06 2012 Cyurih Italiya 0 3 Rosiya tovariskij match 61 10 06 2012 Gdansk Ispaniya 1 1 Italiya ChYe 2012 1 j etap 90 14 06 2012 Poznan Italiya 1 1 Horvatiya ChYe 2012 1 j etap 57 63 18 06 2012 Poznan Italiya 2 0 Irlandiya ChYe 2012 1 j etap 28 06 2012 Varshava Nimechchina 1 2 Italiya ChYe 2012 pivfinal 64 89 01 07 2012 Kiyiv Ispaniya 4 0 Italiya ChYe 2012 Final 56 60 06 09 2013 Palermo Italiya 1 0 Bolgariya Vidbir do ChS 2014 10 09 2013 Turin Italiya 2 1 Chehiya Vidbir do ChS 2014 86 11 10 2013 Kopengagen Daniya 2 2 Italiya Vidbir do ChS 2014 15 11 2013 Milan Italiya 1 1 Nimechchina tovariskij match 82 18 11 2013 London Italiya 2 2 Nigeriya tovariskij match 53 05 03 2014 Madrid Ispaniya 1 0 Italiya tovariskij match 62 31 05 2014 London Irlandiya 0 0 Italiya tovariskij match 62 15 06 2014 Manaus Angliya 1 2 Italiya ChS 2014 1 j etap 57 20 06 2014 Resifi Italiya 0 1 Kosta Rika ChS 2014 1 j etap 46 24 06 2014 Natal Italiya 0 1 Urugvaj ChS 2014 1 j etap 75 24 03 2016 Udine Italiya 1 1 Ispaniya tovariskij match 45 29 03 2016 Myunhen Nimechchina 4 1 Italiya tovariskij match 68 06 06 2016 Verona Italiya 2 0 Finlyandiya tovariskij match 63 13 06 2016 Desin Sharp ye Belgiya 0 2 Italiya ChYe 2016 1 j etap 78 84 17 06 2016 Tuluza Italiya 1 0 Shveciya ChYe 2016 1 j etap 74 22 06 2016 Vilnev d Ask Italiya 0 1 Irlandiya ChYe 2016 1 j etap 27 06 2016 Sen Deni Italiya 2 0 Ispaniya ChYe 2016 1 8 finalu 54 89 Usogo Matchiv 30 Goliv 1 Tituli i dosyagnennya Chempion Ispaniyi 2 Barselona 2004 05 2005 06Volodar Superkubka Ispaniyi z futbolu 2 Barselona 2005 2006Chempion Italiyi 1 Internacionale 2009 10Volodar Kubka Italiyi 2 Internacionale 2009 10 2010 11Volodar Superkubka Italiyi z futbolu 1 Internacionale 2010Peremozhec Ligi chempioniv UYeFA 2 Barselona 2005 06 Internacionale 2009 10Klubnij chempion svitu 1 Internacionale 2010Chempion Franciyi 5 Pari Sen Zhermen 2012 13 2013 14 2014 15 2015 16 2017 18Volodar Kubka Franciyi 4 Pari Sen Zhermen 2014 15 2015 16 2016 17 2017 18Volodar Kubka francuzkoyi ligi 5 Pari Sen Zhermen 2013 14 2014 15 2015 16 2016 17 2017 18Volodar Superkubka Franciyi 5 Pari Sen Zhermen 2013 2014 2015 2016 2017Sribnij prizer Zolotogo kubka KONKAKAF 2003 Vice chempion Yevropi 2012Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tyago Mottana sajti FIFA angl Tyago Motta na sajti UYeFA angl fr nim ros ital isp port Tyago Motta na sajti transfermarkt com angl Tyago Motta na sajti National Football Teams com angl Tyago Motta na sajti transfermarkt com angl Profil futbolista na sajti soccerway com angl nim Tyago Motta na sajti worldfootball net angl nim fr isp port ital nid pol Tyago Motta na sajti fussballdaten de nim Tyago Motta na sajti BDFutbol com angl Tyago Motta na sajti Eu football info angl Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi