Турський грош (фр. gros tournois) — французька срібна монета типу грош, вперше випущена у м. Турі в 1266 році за часів Людовика IX (1226—1270). Турнський грош зіграв важливу роль для торгівлі в країнах, північніше від Альп. За зразком Турського гроша випускалися паризький грош у Франції, празький грош в Богемії, грошени в Німеччині, гроут в Англії, кроат в Каталонії тощо.
Турський грош | |||
---|---|---|---|
фр. gros tournois | |||
| |||
Територія обігу | |||
Емітент | Французьке королівство | ||
Історія | |||
Дата | 1266 |
Латиною турський грош часто виступає під такими назвами: turonensis argenti, denarius grossus, grossus turonus, grossus albus, turnose.
Опис
Монета мала діаметр приблизно 25 мм і загальну вагу 4,22 грама. На аверсі монети було зображено символ міста Тур (каплиця або міська брама), круговий напис «TURONUS CIVIS» та 12 лілій по краю монети. В центрі реверса разміщувався хрест с внутрішнім круговим написом — іменем сюзерена и зовнішнім — «B(e)N(e)DICTV(m) SIT NOME(n) D(omi)NI N(ost)RI DEI IH (e)SV XP (Christ) I» (Нехай буде благословенне ім'я Господа Бога нашого, Ісуса Христа).
Не дивлячись на поступове падіння проби срібла, загальний вид та вага турнського гроша зберігалась неухильно біля ста років до часів короля Карла V (1364—1380), коли вага монети знизилася до 2,5 г..
Історія
Передумови. Поява «товстого денарія»
Після 400-літнього домінування в Європі каролінгського денарія, що неухильно знецінювався, справжній прорив як новий європейський стандарт для срібної торгової монети зробила монета під назвою «товстий денарій» (лат. denarius grossus) або гроссо, яку біля 1200 року почала карбувати Венеційська республіка. Ця монета важила 2,2 грама і містила 98,5 ‰ чистого срібла, найвищу пробу, яку могла досягнути середньовічна металургія і через високий та стабільний вміст срібла швидко стала стандартною «торговою» монетою в Середземноморському регіоні. Невдовзі монети типу венеційського «гроссо» з'явився у інших торгових містах північної Італії — в Пізі, Лукці, та Флоренції.
Турнський «товстий денарій»
5 липня 1266 року король Франції Людовик IX видав ордонанс про карбування в місті Тур нової монети під назвою «турнський товстий денарій» (лат. grossus denarius Turonus), що мала дорівнювати по вмісту срібла вартості 12 звичайним або «тонким» турнським денаріям і яка в подальшому отримала в побуті скорочену назву турнський грош (фр. gros tournois, дослівно — «турнський товстий»).
З однієї турнської марки 23-картаного срібла вагою 244,752 грам мали карбувати 58 нових монет. Таким чином кожен турнський грош важив 4,22 грама срібла 958 проби, або 4,044 г чистого срібла. Монета оцінювалась в 12 старих турнських денаріїв (деньє), один турський соль або 1/20 турського лівра.
Король Франції Філіп IV (1285—1314) випускав також монети номіналом у 1/2 і 1/3 турського гроша.
Вага та проба срібла в монеті поступово, але неухильно падали. За Філіпа V (1316—1322) з марки срібла карбували 59 1/6 монет (з вагою 4,137 г), при Філіпі VI (1328—1350) — 60 (вага 4,08 г), при Карлі V (1364—1380) — 96 (вага 2,55 г). За часів Філіпа VI на паризькому монетному дворі було налаглджено карбування еквівалентних по вартості турському .
З 1352 року для покриття витрат на війну з англійцями Іоанн II Добрий (1350—1364) почав випускати біллонну монету монету зі срібла 500-ї проби під назвою «білий грош» (фр. gros blanc) або бланк.
Вплив
Карбуванням Турського гроша Франція заклала новий стандарт срібної монети, який швидко поширився також всією іншою Європою. Турнський грош зіграв для торгівлі в країнах, північніше від Альп ту ж роль, яку виконав венеційський гроссо для в Середземноморській торгівлі. а назву, відіграла За зразком Турського гроша випускалися Паризький грош у Франції, Празький грош в Богемії, грошени в Німеччині, гроут в Англії тощо.
Примітки
- СН, 1993, «Гро турнуа».
- НС, 1980, «Грош турский.
- Jacques Le Goff, (monographie), Paris, Perrin, coll. «Pour l'histoire», avril 2010 (1re éd.) [2011 (2d tirage)], 244 p., (, , OCLC 690814077, BNF 42165315),
- Die Bremischen Münzen : Münzen und Medaillen des Erzbisthums und der Stadt Bremen mit geschichtlicher Einleitung / bearb. von Hermann Jungk. brema.suub.uni-bremen.de (нім.). 1875. Процитовано 8 лютого 2024.
- Jungk, 1875.
- СН, 1993, «Су».
- СН, 1993, «Блан».
Джерела
- 3варич В. В. Нумізматичний словник. — Львів: «Вища школа», 1978, 338 с.
- Махун С. Г., Пядышев Д. А. Талер: от Сигизмунда Тирольского до эпохи Наполеоновских войн // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих …. — К.: Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — 407 с. — .
- Jungk Hermann. Die Bremischen Münzen. Münzen und Medaillen des Erzbisthums und der Stadt Bremen mit geschichtlicher Einleitung. — Bremen: Verlag von C. Ed. Müller, 1875.
- Gros tournois // Wörterbuch der Münzkunde / Wörterbuch der Münzkunde. — Berlin: J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — P. 242. — 757 p
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Turskij Turskij grosh fr gros tournois francuzka sribna moneta tipu grosh vpershe vipushena u m Turi v 1266 roci za chasiv Lyudovika IX 1226 1270 Turnskij grosh zigrav vazhlivu rol dlya torgivli v krayinah pivnichnishe vid Alp Za zrazkom Turskogo grosha vipuskalisya parizkij grosh u Franciyi prazkij grosh v Bogemiyi grosheni v Nimechchini grout v Angliyi kroat v Kataloniyi tosho Turskij grosh fr gros tournois Turskij grosh Lyudovika IX 1266 r Teritoriya obigu Emitent Francuzke korolivstvo Istoriya Data 1266 Latinoyu turskij grosh chasto vistupaye pid takimi nazvami turonensis argenti denarius grossus grossus turonus grossus albus turnose OpisMoneta mala diametr priblizno 25 mm i zagalnu vagu 4 22 grama Na aversi moneti bulo zobrazheno simvol mista Tur kaplicya abo miska brama krugovij napis TURONUS CIVIS ta 12 lilij po krayu moneti V centri reversa razmishuvavsya hrest s vnutrishnim krugovim napisom imenem syuzerena i zovnishnim B e N e DICTV m SIT NOME n D omi NI N ost RI DEI IH e SV XP Christ I Nehaj bude blagoslovenne im ya Gospoda Boga nashogo Isusa Hrista Ne divlyachis na postupove padinnya probi sribla zagalnij vid ta vaga turnskogo grosha zberigalas neuhilno bilya sta rokiv do chasiv korolya Karla V 1364 1380 koli vaga moneti znizilasya do 2 5 g IstoriyaTurskij grosh Filippa III 1270 1285 25 mm 4 10 g 7h Turskij grosh Filipa IV 1295 1314 24 mm 4 11 g 7h Peredumovi Poyava tovstogo denariya Pislya 400 litnogo dominuvannya v Yevropi karolingskogo denariya sho neuhilno znecinyuvavsya spravzhnij proriv yak novij yevropejskij standart dlya sribnoyi torgovoyi moneti zrobila moneta pid nazvoyu tovstij denarij lat denarius grossus abo grosso yaku bilya 1200 roku pochala karbuvati Venecijska respublika Cya moneta vazhila 2 2 grama i mistila 98 5 chistogo sribla najvishu probu yaku mogla dosyagnuti serednovichna metalurgiya i cherez visokij ta stabilnij vmist sribla shvidko stala standartnoyu torgovoyu monetoyu v Seredzemnomorskomu regioni Nevdovzi moneti tipu venecijskogo grosso z yavivsya u inshih torgovih mistah pivnichnoyi Italiyi v Pizi Lukci ta Florenciyi Turnskij tovstij denarij Turskij grosh Filipa V 1316 27 mm 3 95 g 5 lipnya 1266 roku korol Franciyi Lyudovik IX vidav ordonans pro karbuvannya v misti Tur novoyi moneti pid nazvoyu turnskij tovstij denarij lat grossus denarius Turonus sho mala dorivnyuvati po vmistu sribla vartosti 12 zvichajnim abo tonkim turnskim denariyam i yaka v podalshomu otrimala v pobuti skorochenu nazvu turnskij grosh fr gros tournois doslivno turnskij tovstij Z odniyeyi turnskoyi marki 23 kartanogo sribla vagoyu 244 752 gram mali karbuvati 58 novih monet Takim chinom kozhen turnskij grosh vazhiv 4 22 grama sribla 958 probi abo 4 044 g chistogo sribla Moneta ocinyuvalas v 12 starih turnskih denariyiv denye odin turskij sol abo 1 20 turskogo livra Moneta v 1 2 turskogo grosha Karla IV 1322 1328 21 mm 1 74 g Korol Franciyi Filip IV 1285 1314 vipuskav takozh moneti nominalom u 1 2 i 1 3 turskogo grosha Vaga ta proba sribla v moneti postupovo ale neuhilno padali Za Filipa V 1316 1322 z marki sribla karbuvali 59 1 6 monet z vagoyu 4 137 g pri Filipi VI 1328 1350 60 vaga 4 08 g pri Karli V 1364 1380 96 vaga 2 55 g Za chasiv Filipa VI na parizkomu monetnomu dvori bulo nalagldzheno karbuvannya ekvivalentnih po vartosti turskomu Z 1352 roku dlya pokrittya vitrat na vijnu z anglijcyami Ioann II Dobrij 1350 1364 pochav vipuskati billonnu monetu monetu zi sribla 500 yi probi pid nazvoyu bilij grosh fr gros blanc abo blank VplivKarbuvannyam Turskogo grosha Franciya zaklala novij standart sribnoyi moneti yakij shvidko poshirivsya takozh vsiyeyu inshoyu Yevropoyu Turnskij grosh zigrav dlya torgivli v krayinah pivnichnishe vid Alp tu zh rol yaku vikonav venecijskij grosso dlya v Seredzemnomorskij torgivli a nazvu vidigrala Za zrazkom Turskogo grosha vipuskalisya Parizkij grosh u Franciyi Prazkij grosh v Bogemiyi grosheni v Nimechchini grout v Angliyi tosho PrimitkiSN 1993 Gro turnua NS 1980 Grosh turskij Jacques Le Goff monographie Paris Perrin coll Pour l histoire avril 2010 1re ed 2011 2d tirage 244 p ISBN 2 262 03260 1 ISBN 978 2 262 03260 9 OCLC 690814077 BNF 42165315 Die Bremischen Munzen Munzen und Medaillen des Erzbisthums und der Stadt Bremen mit geschichtlicher Einleitung bearb von Hermann Jungk brema suub uni bremen de nim 1875 Procitovano 8 lyutogo 2024 Jungk 1875 SN 1993 Su SN 1993 Blan Dzherela3varich V V Numizmatichnij slovnik Lviv Visha shkola 1978 338 s Mahun S G Pyadyshev D A Taler ot Sigizmunda Tirolskogo do epohi Napoleonovskih vojn Moneta taler Istoriya stil legendy iskusstvo gravyorov portrety velikih K Ukrainskaya akademiya geraldiki tovarnogo znaka i logotipov 2014 407 s ISBN 978 966 8153 84 6 Jungk Hermann Die Bremischen Munzen Munzen und Medaillen des Erzbisthums und der Stadt Bremen mit geschichtlicher Einleitung Bremen Verlag von C Ed Muller 1875 Gros tournois Worterbuch der Munzkunde Worterbuch der Munzkunde Berlin J Guttenberg Verlagsbuchhandlung 1970 P 242 757 p