Турецько-курдський конфлікт — збройний конфлікт між урядом Туреччини та бойовиками робітничої партії Курдистану, що ведуть боротьбу за створення суверенної курдської держави. Триває з 1984 року дотепер.
Турецько-курдський конфлікт | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Робітнича партія Курдистану | Туреччина за підтримки: Ірак (з 1987) | ||||||
Командувачі | |||||||
Абдулла Оджалан | Реджеп Тайїп Ердоган Кенан Еврен Тургут Озал Сулейман Демірель Ахмет Недждет Сезер Абдулла Гюль Саддам Хусейн | ||||||
Втрати | |||||||
68 000+ убитих та 22 700+ полонених | 8266 убитих та 21128 поранених |
Історія
На початок XXI століття курди залишаються найбільшим з народів без власної державності (близько 30-ти мільйонів людей). Севрська мирна угода між Туреччиною та Антантою (1920) передбачала створення незалежного Курдистану. Однак ця угода так і не набрала чинності й була анульована після підписання (1923). У 1920—1930-ті роки курди кілька разів безуспішно повставали проти турецької влади.
У 1961 році почалось курдське повстання в Іраку, що з перервами тривало кілька десятиліть. Зростання курдського націоналізму призвело до виникнення у 1978 році Курдської робітничої партії (КРП) — військово-політичної організації марксистського спрямування, що ставила собі на меті суверенну державу курдів у Туреччині. У той самий час турецьких курдів переслідували: використання курдської мови було заборонено, а сама курдська національність не визнавалась (офіційна влада стала називати курдів «гірськими турками»). 15 серпня 1984 року КРП почала партизанську війну у південно-східних провінціях Туреччини. Для боротьби з партизанами було залучено регулярну турецьку армію, у 1987 році у цьому регіоні введено надзвичайний стан. КРП також розгорнула терористичну кампанію, організовуючи вибухи у турецьких містах та напади на громадян Туреччини в інших країнах. Основні курдські бази розташовувались на півночі Іраку. За угодою між урядами двох країн, турецькі сили безпеки мали право вторгатись на територію Іраку, переслідуючи партизанські загони. Упродовж 1990-их років Туреччина провела цілу низку воєнних операцій в Іраку (найбільші у 1995 і 1997 роках).
Найбільшим успіхом Туреччини у боротьбі проти КРП стало захоплення турецькими спецслужбами лідера цієї організації Абдулли Оджалана у Кенії (лютий 1999 року). З цього моменту партизанська боротьба КРП пішла на спад. На початку 2000-их бойові дії на південному сході Туреччини практично припинились, однак у 2005—2006 роках партизани знову активізувались. Як і раніше, вони діяли з баз на півночі Іраку. У лютому 2008 року турецька армія провела проти цих баз за останнє десятиліття.
З 2004 року сформувалось угруповання Яструби свободи Курдистану, яке також здійснює терористичні акти проти Туреччини.
До 2008 року число загиблих у бойових діях оцінюється приблизно у 40 тисяч людей.
У серпні 2011 року турецька армія провела серію безуспішних повітряних рейдів на територію Іракського Курдистану.
25 квітня 2013 року РПК оголосила, що виведе всі свої сили з Туреччини до північного Іраку. За словами турецького уряду, курдів та більшості ЗМІ, цей крок знаменує собою кінець 30-річного конфлікту. Друга фаза, яка включає конституційні та правові зміни у бік визнання прав людини курдів, починається одночасно з виведенням військ.
25 липня 2015 року Робоча партія Курдистану заявила про неможливість подальшого перемир'я з Туреччиною. Це стало результатом бомбардувань турецькими ВПС території Іраку, що торкнулися як територій, контрольованих Ісламською державою, так і позиції курдів. Перемир'я діяло з 2013 року через необхідність спільних дій проти Ісламської держави. Після цього вторгнення турецьких військ на північ Іраку триває досі.
20 січня 2018 року Збройні Сили Туреччини розпочали військову операцію в місті Афрін у Сирії під назвою «Оливкова гілка». Метою цієї операції вважається ліквідація курдських повстанських груп Демократичний союз (PYD) та Загони народної оборони (YPG), які були дислоковані на територіях Північної Сирії та розташовувалися близько до південно-східних кордонів Туреччини, які були переважно населені курдами. За офіційними заявами уряду Туреччини, перелічені повстанські угруповання є лівими крилами Робочої партії Курдистану та ведуть підривну діяльність на південно-східних кордонах Туреччини.
Примітки
- Дібо Кава. Регіонально-міжнародний аспект курдської проблеми
- Kurdish Group to Pull Armed Units from Turkey. The Wall Street Journal. 25 April 2013. Процитовано 25 April 2013.
- (тур.). T24. 25 April 2013. Архів оригіналу за 28 April 2013. Процитовано 25 April 2013.
- Deutsche Welle (www.dw.com). Afrin'e "Zeytin Dalı Harekatı" başladı | TÜRKİYE | DW | 20.01.2018 (тур.). DW.COM. оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
Література
- О. А. Коппель. Курдська проблема // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Лазарев М. С. Империализм и курдский вопрос. Москва, 1989.
Це незавершена стаття про війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turecko kurdskij konflikt zbrojnij konflikt mizh uryadom Turechchini ta bojovikami robitnichoyi partiyi Kurdistanu sho vedut borotbu za stvorennya suverennoyi kurdskoyi derzhavi Trivaye z 1984 roku doteper Turecko kurdskij konflikt Data z 1984 roku Misce Shidna Turechchina Pivnichnij Irak Pivnichna Siriya Rezultat Vijna trivaye Storoni Robitnicha partiya Kurdistanu Turechchina za pidtrimki Irak z 1987 Komanduvachi Abdulla Odzhalan Redzhep Tajyip Erdogan Kenan Evren Turgut Ozal Sulejman Demirel Ahmet Nedzhdet Sezer Abdulla Gyul Saddam Husejn Vtrati 68 000 ubitih ta 22 700 polonenih 8266 ubitih ta 21128 poranenihIstoriyaDiv takozh Dersimska rizanina Na pochatok XXI stolittya kurdi zalishayutsya najbilshim z narodiv bez vlasnoyi derzhavnosti blizko 30 ti miljoniv lyudej Sevrska mirna ugoda mizh Turechchinoyu ta Antantoyu 1920 peredbachala stvorennya nezalezhnogo Kurdistanu Odnak cya ugoda tak i ne nabrala chinnosti j bula anulovana pislya pidpisannya 1923 U 1920 1930 ti roki kurdi kilka raziv bezuspishno povstavali proti tureckoyi vladi U 1961 roci pochalos kurdske povstannya v Iraku sho z perervami trivalo kilka desyatilit Zrostannya kurdskogo nacionalizmu prizvelo do viniknennya u 1978 roci Kurdskoyi robitnichoyi partiyi KRP vijskovo politichnoyi organizaciyi marksistskogo spryamuvannya sho stavila sobi na meti suverennu derzhavu kurdiv u Turechchini U toj samij chas tureckih kurdiv peresliduvali vikoristannya kurdskoyi movi bulo zaboroneno a sama kurdska nacionalnist ne viznavalas oficijna vlada stala nazivati kurdiv girskimi turkami 15 serpnya 1984 roku KRP pochala partizansku vijnu u pivdenno shidnih provinciyah Turechchini Dlya borotbi z partizanami bulo zalucheno regulyarnu turecku armiyu u 1987 roci u comu regioni vvedeno nadzvichajnij stan KRP takozh rozgornula teroristichnu kampaniyu organizovuyuchi vibuhi u tureckih mistah ta napadi na gromadyan Turechchini v inshih krayinah Osnovni kurdski bazi roztashovuvalis na pivnochi Iraku Za ugodoyu mizh uryadami dvoh krayin turecki sili bezpeki mali pravo vtorgatis na teritoriyu Iraku peresliduyuchi partizanski zagoni Uprodovzh 1990 ih rokiv Turechchina provela cilu nizku voyennih operacij v Iraku najbilshi u 1995 i 1997 rokah Najbilshim uspihom Turechchini u borotbi proti KRP stalo zahoplennya tureckimi specsluzhbami lidera ciyeyi organizaciyi Abdulli Odzhalana u Keniyi lyutij 1999 roku Z cogo momentu partizanska borotba KRP pishla na spad Na pochatku 2000 ih bojovi diyi na pivdennomu shodi Turechchini praktichno pripinilis odnak u 2005 2006 rokah partizani znovu aktivizuvalis Yak i ranishe voni diyali z baz na pivnochi Iraku U lyutomu 2008 roku turecka armiya provela proti cih baz za ostannye desyatilittya Z 2004 roku sformuvalos ugrupovannya Yastrubi svobodi Kurdistanu yake takozh zdijsnyuye teroristichni akti proti Turechchini Do 2008 roku chislo zagiblih u bojovih diyah ocinyuyetsya priblizno u 40 tisyach lyudej U serpni 2011 roku turecka armiya provela seriyu bezuspishnih povitryanih rejdiv na teritoriyu Irakskogo Kurdistanu 25 kvitnya 2013 roku RPK ogolosila sho vivede vsi svoyi sili z Turechchini do pivnichnogo Iraku Za slovami tureckogo uryadu kurdiv ta bilshosti ZMI cej krok znamenuye soboyu kinec 30 richnogo konfliktu Druga faza yaka vklyuchaye konstitucijni ta pravovi zmini u bik viznannya prav lyudini kurdiv pochinayetsya odnochasno z vivedennyam vijsk 25 lipnya 2015 roku Robocha partiya Kurdistanu zayavila pro nemozhlivist podalshogo peremir ya z Turechchinoyu Ce stalo rezultatom bombarduvan tureckimi VPS teritoriyi Iraku sho torknulisya yak teritorij kontrolovanih Islamskoyu derzhavoyu tak i poziciyi kurdiv Peremir ya diyalo z 2013 roku cherez neobhidnist spilnih dij proti Islamskoyi derzhavi Pislya cogo vtorgnennya tureckih vijsk na pivnich Iraku trivaye dosi 20 sichnya 2018 roku Zbrojni Sili Turechchini rozpochali vijskovu operaciyu v misti Afrin u Siriyi pid nazvoyu Olivkova gilka Metoyu ciyeyi operaciyi vvazhayetsya likvidaciya kurdskih povstanskih grup Demokratichnij soyuz PYD ta Zagoni narodnoyi oboroni YPG yaki buli dislokovani na teritoriyah Pivnichnoyi Siriyi ta roztashovuvalisya blizko do pivdenno shidnih kordoniv Turechchini yaki buli perevazhno naseleni kurdami Za oficijnimi zayavami uryadu Turechchini perelicheni povstanski ugrupovannya ye livimi krilami Robochoyi partiyi Kurdistanu ta vedut pidrivnu diyalnist na pivdenno shidnih kordonah Turechchini PrimitkiDibo Kava Regionalno mizhnarodnij aspekt kurdskoyi problemi Kurdish Group to Pull Armed Units from Turkey The Wall Street Journal 25 April 2013 Procitovano 25 April 2013 tur T24 25 April 2013 Arhiv originalu za 28 April 2013 Procitovano 25 April 2013 Deutsche Welle www dw com Afrin e Zeytin Dali Harekati basladi TURKIYE DW 20 01 2018 tur DW COM originalu za 26 lyutogo 2018 Procitovano 25 lyutogo 2018 LiteraturaO A Koppel Kurdska problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Lazarev M S Imperializm i kurdskij vopros Moskva 1989 Ce nezavershena stattya pro vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi