Турач намібійськийСамець намібійського турачаОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукар

Турач намібійський

Самець намібійського турача

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Куроподібні (Galliformes)
Родина:	Фазанові (Phasianidae)
Рід:	Pternistis
Вид:	Турач намібійський

Біноміальна назва

Pternistis hartlaubi
(Barbosa du Bocage, 1869)

Синоніми

Francolinus hartlaubi

Посилання

Вікісховище:	Pternistis hartlaubi
Віківиди:	Pternistis hartlaubi
ITIS:	175977

Тура́ч намібійський (Pternistis hartlaubi) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає в Намібії і Анголі. Вид названий на честь німецького зоолога Карла Хартлауба.

Опис

Самці намібійського турача досягають довжини 28 см і важать 246-290 г, самиці досягають довжини 25 см і важать 219-240 г. У самців лоб бурий, над очима помітні білі "брови", скроні руді. Верхня частина тіла піщано-бурий, поцяткована темними плямами і смугами, нижня частина тіла блідо-сіра, поцяткована широкими темними смужками. Хвіст смугастий, чорно-білий. Дзьоб непропорційно великий, навіть порівняно з іншимми видами турачів, зверху коричневий, знизу жовтий. Лапи жовті. У самиць забарвлення верхньої частини тіла є подібним, однак нижня частина тіла є тьмяно-рудою, смужки на ній відсутні. Голова сірувато-коричнева, над очима рудувато-коричневі "брови". Забарвлення молодих самців подібне до забарвлення дорослих самців, однак смуги на верхній частині тіла у них тонші. У молодих самиць забарвлення є подібним до дорослих самиць.

Поширення і екологія

Намібійські турачі мешкають у внутрішній районах центральної і північно-західної Намібії та південно-західної Анголи. Вони живуть у напівпустелях, серед гранітних і пісковикових скель-останців, які виходять на поверхню, в густій траві і чагарниках, на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря. В цьому ж районі мешкають інші види турачів — червонодзьобі і південні турачі, однак червонодзьобі турачі віддають перевагу чагарниковим заростям на берегах річок, а південні турачі — схилам тих височин, на вершинах яких, серед скель, живуть намібійські турачі.

Поведінка

Намібійські турачі зустрічаються невеликими зграйками по 3-4 птаха. Існує відмінністю у живленні між самицями і самцями цього виду: самиці, у яких дзьоб є відносно більший, віддають перевагу бульбам смикавця, яких вони викопують з землі, тоді як самці живляться переважно насінням і комахами. Намібійські турачі є територіальними, моногамними птахами, причому в парах домінують самиці, оскільки саме вони протягом всього року захищають територіальні ресурси (їжу, традиційні місця токування, гніздування і сховища). Самці будують гніздо під час сезону розмноження і доглядають за самицями.

Примітки

BirdLife International (2016). Pternistis hartlaubi.
Barbosa du Bocage, José Vicente (1869). Aves das possessões porluguezas d'Africa occidental. Jornal de Sciencias Mathematicas, Physicas, e Naturaes (Portuguese) . 2 (5): 333-352 [350].
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 червня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 187. ISBN .
McGowan, Phil; Madge, Steve (2002). Pheasants, Partridges & Grouse: Including Buttonquails, Sandgrouse and Allies. London: Christopher Helm. с. 210. ISBN .

Джерела

Little, R., Crowe, T., Barlow, S., 2000. Gamebirds of Southern Africa. Struik Publishers, Cape Town.
The Atlas of Southern African Birds. Parker, V., Birdlife South Africa, Johannesburg

Посилання

Hartlaub's Francolin - Species text in The Atlas of Southern African Birds

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Pternistis hartlaubi.

[2] Barbosa du Bocage, José Vicente (1869). Aves das possessões porluguezas d'Africa occidental. Jornal de Sciencias Mathematicas, Physicas, e Naturaes (Portuguese) . 2 (5): 333-352 [350].

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 червня 2022.

[5] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 187. ISBN .

[6] McGowan, Phil; Madge, Steve (2002). Pheasants, Partridges & Grouse: Including Buttonquails, Sandgrouse and Allies. London: Christopher Helm. с. 210. ISBN .